Перегляд за Автор "Chornobai, A. V."
Зараз показуємо 1 - 20 з 24
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Clinical case: synchronous malignancy: left breast and ovarian cancer associated with hereditary BRCA1: 5382 INS C – mutation(Полтавський державний медичний університет, 2023) Kravchenko, O. V.; Bashtan, O. P.; Chornobai, A. V.; Mukovoz, O. E.; Hahal, O. V.; Кравченко, О. В.; Баштан, Володимир Петрович; Чорнобай, Анатолій Валентинович; Муковоз, Оксана Євгенівна; Гагал, Олександр ВолодимировичBreast cancer (BC) is a heterogeneous group of malignant neoplasms of epithelial origin from cells of the ducts or lobes of the parenchyma of the mammary glands, which arises as a result of complex interactions between body systems that affect the transformation of cells under the influence of various carcinogens. In the structure of oncological morbidity in Ukraine, breast cancer occupies the first place. The incidence rate of breast cancer has increased 2.5 times over the past 30 years, with an annual increase of 7.1%. Ovarian cancer (OC) is a malignant tumour arising from the epithelial tissue of the ovaries. This type of cancer is the fifth most common among women. This work reviews the literature on the hereditary aspect of breast and ovarian tumours. Hereditary mutation in the BRCA1/2 genes, typically expressed in the tissues of the breast, ovaries and other organs to eliminate DNA damage or cell apoptosis, where DNA repair is not possible, cause in women the development of "Syndrome 2 BC/OC". This syndrome develops in women with this mutation, usually at a young age and causes the appearance of synchronous or metachronous pathology of the mammary gland and ovaries. Methods of laboratory detection of BRCA1/2 mutation, methods of early diagnosis, treatment and prevention of pathology are described in work on the example of the described clinical case, features of the course of tumours with the mutation mentioned above. International recommendations for patients requiring the mandatory determination of mutagenic status, who already have an existing oncological pathology, are considered for choosing a more effective treatment method. The mportance of adequately examining patients to detect early forms of breast and ovarian cancer, which, according to the WHO definition, is curable in 85-95% of cases, is highlighted.Документ Визначення клітинного імунітету та апоптозу як показників ефективності хемопроменевого лікування злоякісних пухлин прямої кишки(Академія медичних наук України, Міністерство охорони здоров'я України, 2005) Чорнобай, Анатолій Валентинович; Чернобай, Анатолий Валентинович; Chornobai, A. V.У хворих на рак прямої кишки. що отримували неоад'ювантне хіміопроменеве лікування визначали субпопуляції Т-лімфоцитів CD3 CD4 CD8 CD22, а також імунорегуляторний індекс. Встановлено, що неоад'ювантна хіміотерапія активує клітинний імунітет за рахунок збільшення імунорегуляторного індексу, що в свою чергу стимулює пухлинний апоптоз.Документ Восстановительные операции в хирургическом лечении осложненного колоректального рака(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2012) Чорнобай, Анатолій Валентинович; Чернобай, Анатолий Валентинович; Chornobai, A. V.Резюме. У 40% больных колоректальный рак осложненяется кишечной непроходимостью, которая у каждого 4 больного требует неотложных хирургических вмешательств результатом которых есть обструктивные резекции. Выполнение восстановительных хирургических вмешательств после первичных обструктивних резекций возможно проводить в более ранние сроки — 29±2 дня. При выполнении повторных хирургических вмешательств по восстановлению кишечника необходимо максимально мобилизовать и удалять брыжейку и участки отводящей и приводящей кишки, с обязательным раздельным гистологическим исследованием препаратов.Документ Вплив однонуклеотидного поліморфізму Т869C (rs1982073) гену TGF-β1 на розвиток дифузного типу пухлини у хворих на рак шлунка(Полтавський державний медичний університет, 2019) Чорнобай, Анатолій Валентинович; Чорнобай, М. А.; Шликова, Оксана Анатоліївна; Ізмайлова, Ольга Віталіївна; Чорнобай, Анатолий Валентинович; Чорнобай, М. А.; Шлыкова, Оксана Анатольевна; Измайлова, Ольга Витальевна; Chornobai, A. V.; Chornobai, M. A. ; Shlykova, O. A.; Izmailova, O. V.Трансформуючий фактор росту β (TGF-β) є біфункціональним цитокіном, що пригнічує (стимулює) онкогенне прогресування передракових клітин. Експресія TGF-β1 пов’язана з прогресуванням та інвазивністю злоякісних новоутворень в тому числі і аденокарциноми шлунково-кишкового тракту людини. 869C алельгену TGF-β1 значно підвищує ризик розвитку аденокарциноми кардії шлунка. Досліджено поліморфнийваріант T869C гену TGF-β1 у 69 пацієнтів із раком шлунка (РШ) та у 31 особи без РШ у популяції Полтавської області. Для визначення поліморфного варіанту T869C гену TGF-β1 геномну ДНК виділяли з периферичної венозної крові. Поліморфну ділянку T869C гену TGF-β1 ампліфікували за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) з використанням специфічних олігонуклеотидних праймерів. Встановлені частоти генотипів уосіб без раку шлунка, що складали ТТ – 0,323, СТ – 0,548, СС – 0,129, та алелей Т – 0,597, С – 0,403. У пацієнтів із наявністю РШ частота генотипів та алелей гену TGF-β1 значно не відрізнялись від осіб без розвитку раку шлунка: ТТ – 0,304, СТ – 0,507, СС – 0,188 %; Т – 0,558 %, С – 0,442. Розраховане значення відношення шансів для пацієнтів з генотипом СС та пацієнтів з генотипами СТ та ТТ для пацієнтів з кишковим типом пухлин становило 0,103, а для пацієнтів з дифузним типом пухлин 0,529 при ВШ=5,16; 95% ДІ 1,39-19,09; χ2 = 5,235, р=0,023. Для ознаки за стадією розвитку пухлин та віком і статтю пацієнтів відношення шансів з генотипами поліморфізму T869C гену TGF-β1 не мали вірогідного значення. За аналізом отриманих результатів не встановлено вірогідних відмін між частотами генотипів поліморфізму T869C гену TGF-β1 між пацієнтами з РШ та особами групи порівняння. Також встановлено, що у хворих на рак шлунка, які є носіями гомозиготного варіанту СС поліморфізму T869C гену TGF-β1 розвивається дифузний тип пухлини з більш несприятливим перебігом хвороби.Документ Гормонотерапія місцево поширеного та дисемінованого раку молочної залози у пацієнток з невизначеним рецепторним статусом в період менопаузи(Міністерство охорони здоров'я України, Українське товариство гінекологічних онкологів, 2008) Чорнобай, Анатолій Валентинович; Ковтун, Віталій Олександрович; Гайовий, Констянтин Вікторович; Чернобай, Анатолий Валентинович; Ковтун, Виталий Александрович; Гаевой, Константин Викторович; Chornobai, A. V.; Kovtun, V. A.; Gayevyi, K. V.Отримані найближчі та віддалені результати лікування хворих з місцево поширеним та метастатичним РМЗ з невизначеним гормональним статусом. В групі хворих, які отримували терапію тільки інгібіторами ароматази (арімедексом) найблищі і віддалені результати лікування виявились не гіршими, ніж в групі хворих, які отримували поліхіміотрапію в поєднанні з антиестрогенами (тамоксифеном). Показано також, що після досягнення позитивної відповіді (регресії процесу) інгібіторами ароматази можлива подальша підтримка ефекта антиестрогенами. Але для більш точних висновків потрібне вивчення проблеми на більш великій кількості хворих.Документ Досвід використання карбарутину у пацієнтів, що отримують променеву терапію з приводу раку прямої кишки(Полтавський державний медичний університет, 2021-10) Чорнобай, Анатолій Валентинович; Chornobai, A. V.Рак прямої кишки (РПК) - залишається актуальною проблемою сучасної онкології і входить в п'ятірку найпоширеніших онкологічних патологій. При цьому у 91% пацієнтів діагностується ІІ-ІІІ стадія захворювання, що вимагає застосування комбінованого та комплексного лікування з використанням променевої терапії. Одним з ускладнень променевого лікування є патологічні зміни, що виникають в слизовій прямої кишки, яка потрапляє в зону опромінення. Для зменшення пошкоджуючого впливу іонізуючого випромінювання на здорові тканини використовують модифікацію режимів опромінення та застосування радіопротекторів. До таких засобів відноситься і карбарутін - комбінація троксерутину і карбазохрома. Досліджено 65 пацієнтів які отримували комплексне лікування з приводу РПК ІІ-ІІІ стадії. На першому етапі всі досліджувані отримали курс передопераційної променевої терапії. Хворі опромінювались в статичному режимі за стандартною дрібнофракційною методикою разовою дозою на осередок 2 Гр, ритм фракціювання 5 разів на тиждень до сумарної дози 40 Грей. 32 пацієнти (досліджувана група) під час лікування отримувала протягом 14 днів в/м ін’єкції карбарутину по 3мл двічі на добу. Пухлинний процес локалізувався переважно в середньоампулярному відділі прямої кишки (65,5% випадків). Для об’єктивного визначення стану слизової прямої кишки всім хворим тричі виконувалась ректороманоскопія: до початку опромінення, беспосередньо після останього сеансу та через 14-15 діб. При оцінці після променевих змін в слизовій прямої кишки, встановлено, що відсоток виражених променевих реакцій в досліджуваній групі (28,1%) був значно нижчий, ніж в порівняльній групі (48,5%). Згідно отриманих результатів, використання карбарутину (в стандартному дозуванні 3 мл в/м двічі на добу) у пацієнтів, що отримують променеву терапію вірогідно в 1,73 рази (р=0,1) зменшує виникнення променевих реакцій в слизовій прямої кишки, а також вірогідно (в 3,5 рази (р=0,1)) зменшує необхідність застосування місцевої знеболювальної та протизапальної терапії.Документ Досвід хемопроменевого лікування хворих на інвазивний рак шийки матки із застосуванням ендолімфатичної цитостатичної терапії(Академія медичних наук України, Міністерство охорони здоров'я України, 2003) Чорнобай, Анатолій Валентинович; Чернобай, Анатолий Валентинович; Chornobai, A. V.; Лимар, Людмила Олексіївна; Лимар, Людмила Алексеевна; Limar, L. O.Представлені результати лікування пацієнткок хворим на інвазивний рак шийки матки ІІА - ІІІА ст яким проведено хіміопроменеве лікування, яке розпочиналось з ендолімфатичної хіміотерапії. В подальшому проводилась поєднана променева терапія за класичною методикою. У всіх пацієнток досягнутий повний лікувальний ефект.Документ Досвід хірургічного лікування раку прямої кишки з хіміопроменевим компонентом на першому етапі(Наукове товариство хірургів України, Інститут хірургії та трансплантології АМН України, 2004) Чорнобай, Анатолій Валентинович; Чернобай, Анатолий Валентинович; Chornobai, A. V.; Пелюховський, Станіслав Вячеславович; Пелюховский, Станислав Вячеславович; Peluykhovskiy, S. V.Проаналізований досвідд лікування хворих на рак прямої кишкиз використанням хіміопроменевого впливу на пухлину - ендолімфатичної хіміотерапії та інтенсивного опромінювання. Оцінені безпосередні результати лікування.Збільшення числа післяопераційних ускладнень не виявлено.Документ Компютерно-томографічні ознаки нормального стану прямої кишки та структур, що її оточюють(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2010) Чорнобай, Анатолій Валентинович; Чернобай, Анатолий Валентинович; Chornobai, A. V.; Югов, Валерій Костянтинович; Югов, Валерий Константинович; Yugov, V. K.Відомості про стан прямої кишки й навколишніх її тканин у нормі, отримані при використанні КТ, дають можливість правильно трактувати зміни в цих структурах при уточненні стадії рака прямої кишки. З огляду на сучасні вимоги до стадіювання злоякісних пухлин для правильної оцінки поширеності пухлинного процесу в прямій кишці та поширення його за її межі, необхідне проведення КТ дослідження органів малого таза.Документ Комп’ютерна томографія в оцінці ефективності неоад’ювантної ендолімфатичної поліхемотерапії раку прямої кишки(Академія медичних наук України, Міністерство охорони здоров'я України, 2005) Чорнобай, Анатолій Валентинович; Чернобай, Анатолий Валентинович; Chornobai, A. V.; Югов, Валерій Костянтинович; Югов, Валерий Константинович; Yugov, V. K.Компьютерная томография – это информативный метод исследования не только распространения опухолевого роста в прямой кишке и состояния тазовой клетчатки и лимфатических узлов, но и достаточно объективный метод в оценке результатов предоперационной (неоадьювантной) полихимиотерпии в частности ёё эндолимфатического варианта.Документ Лікувальний патоморфоз злоякісних новоутворень прямої кишки при використанні різних видів неоад'ювантної терапії(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2004) Чорнобай, Анатолій Валентинович; Чернобай, Анатолий Валентинович; Chornobai, A. V.; Сидоренко, Ігор Іванович; Сидоренко, Игорь Иванович; Sidorenko, I. I.Досліджено післяопераційні препарати 43 пацієнтів з раком прямої кишки. Які в передопераційному перводі отримали різні види неоад'ювантної терапії - променевої та хіміотерапії. Структурні та морфологічні зміни, індуковані лікуванням, були верифіковані морфологічно та порівнювалися за найбільш типовими критеріями (мітотичний індекс, мітозная патологія, наявність К-мітозу). В залежності від методу передопераційної неоад'ювантной терапії відмічена різна ступінь лікувального патоморфозу .Документ Лікування плоскоклітинного раку анального каналу - особливості, проблеми, перспективи(Київська медична акдемія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, Асоціація хірургів-гепатологів України, 2003) Чорнобай, Анатолій Валентинович; Чернобай, Анатолий Валентинович; Chornobai, A. V.В статті представлений огляд проблеми лікування плоскоклітинного раку анального каналу, показаний розвиток хірургічного, променевого та хіміотерапевтичного методів, можливості поєднання цих методів із застосуванням ендолімфатичної терапі, для покращення віддалених результатів лікуванняДокумент Місцевий протипухлинний імунітет: фактори, що його визначають, вплив на перебіг ракової хвороби та шляхи покращення(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2004) Чорнобай, Анатолій Валентинович; Чернобай, Анатолий Валентинович; Chornobai, A. V.Представлений огляд літератури присвячений особливостям розвитку місцевого протипухлинного імунітету, його визначенню та впливу на злоякісні новоутворення, а також можливості і перспективи його покращення різними методиками регіональної імунотерапії.Документ Оптимізація комплексного лікування первинно місцево поширеного і метастатичного раку грудної залози(Академія медичних наук України, Міністерство охорони здоров'я України, 2004) Чорнобай, Анатолій Валентинович; Чернобай, Анатолий Валентинович; Chornobai, A. V.; Ковтун, Віталій Олександрович; Ковтун, Виталий Александрович; Kovtun, V. O.; Лукашенко, Володимир Миколайович; Лукашенко, Владимир Николаевич; Lulashenko, V. M.; Василенко, Мирослава Миколаївна; Василенко, Мирослава Николаевна; Vasilenko, M. M.; Матюха, Лариса Михайлівна; Матюха, Лариса Михайловна; Matuyha, L. M.Були досліджені 34 хворих місцевопоширеним та метастатичним раком грудної залози. Встановлено, що віддалені метастази частіше діагностувались в легені, шкіру, кістки. Лікування розпочиналось з класичних схем хіміотерапії: FAC/FEC, CMF, при недостатньому ефекті схеми доповнювались мітоміцином, етопозидом, цисплатиною. При метастатичному вражені кісток лікування доповнювали бісфосфонатами. Позитивний ефект був досягнутий у 82% пацієнток.Документ Перспективи органзберігаючого лікування місцевопоширеного раку гортані(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2006) Жукова, Тетяна Олександрівна; Чорнобай, Анатолій Валентинович; Жукова, Татьяна Александровна; Чорнобай, Анатолий Валентинович; Zhukova, T. A.; Chornobai, A. V.Рак гортані належить до групи пухлин, яка за останні роки демонструє стабільність та зростає. Захворюваність у світі сягає 500 000 випадків на 100 000 населення. В Україні за останні 5 років (2001 – 2005рр.) відбувається стабільне зростання числа захворівши, яке складає 8% від усієї онкопатології. Разом з цим зростає і соціальне значення цієї патології. Тому зараз особливо актуально стає проблема органзберігаючого лікування, що можливо тільки за умов комплексного підходу. Так на сьогоднішній день є перспективним поєднання хіміотерапії з опроміненням, як в неоад’ювантному режимі так і в режимі хіміопроменевої терапії, що дає змогу досягти збереження гортані у 60% хворих. Рак гортани принадлежит к группе опухолей, которая за последние годы демонстрирует стабильность и растет. Заболеваемость в мире достигает 500 000 случаев на 100 000 населения. В Украине за последние 5 лет (2001 – 2005рр.) происходит стабильный рост числа заболеваний, что составляет 8% от всей онкопатологии. Вместе с этим растет и социальное значение этой патологии. Потому сейчас особенно актуально становится проблема органсохраняющего лечения, что возможно только при условии комплексного подхода. Так на сегодняшний день является перспективным сочетание химиотерапии с облучением, как в неоадъювантном режиме, так и в режиме химиолучевой терапии, что дает возможность достичь сохранения гортани у 60% больных.Документ Поліморфізм генів, як один з генетичних факторів ризику виникнення злоякісних новоутворень(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Чорнобай, Анатолій Валентинович; Чорнобай, М. А.; Мясоєдов, Станіслав Дмитрович; Сорокін, Богдан Вікторович; Мясоедов, Станислав Дмитриевич; Чорнобай, Анатолий Валентинович; Сорокин, Богдан Викторович; Chornobai, A. V.; Chornobai, M. A.; Myаsoedov, S. D.; Sorokin, B. V.На молекулярному рівні генетичний поліморфізм проявляється у вигляді невеликих відмінностей в нуклеотидних послідовностях ДНК, сумісних з нормальною функцією генома, але призводить до певних варіацій в структурі білків. Неоднакова активність ферментів, які беруть участь в їх метаболізмі, визначається відмінностями на рівні генома. Виявлено зв’язок між поліморфізмом генів GSTM і GSTT і ризиком розвитку пухлин верхніх дихальних і травних органів. Роль поліморфізму генів GSTM і NAT підтверджується і результатами епідеміологічного дослідження методом випадок-контроль раку сечового міхура. У ряді робіт було відзначене деяке підвищення ризику розвитку раку молочної залози, пов’язане з певним алельним варіантом в CYP1B1 у жінок з надмірною вагою. Ген СНЕК2 (чекпойнткінази) є одним з компонентів системи проведення сигналів від пошкодженої ДНК до різних ефекторів. Продукт цього гена може зв’язувати і активувати білок р53, а також інші білки. При вроджених мутаціях СНЕК2 спостерігається збільшення ризику розвитку новоутворень. Гени BRCA1 і BRCA2 кодують амінокислотні послідовності ядерних білків, які беруть участь в регуляції відновлення ДНК і ділення клітин. У інтактному (немутантному) стані обидва гена виступають в якості супресорів пухлини і забезпечують цілісність геному. Для реалізації онкогенного ефекту достатньо, щоб мутація присутня хоча б в одному алелів. При виявленні мутації (й) в генах BRCA1 і BRCA2 у жінки ризик розвитку раку молочної залози і / або яєчників становить від 50 до 80%. Виявлення у осіб без онкологічної патології мутацій і поліморфізмів в генах, асоційованих з канцерогенезом, може переводити цих пацієнтів до групи підвищеного ризику розвитку захворювання; На молекулярном уровне генетический полиморфизм проявляется в виде небольших различий в нуклеотидных последовательностях ДНК, совместимых с нормальной функцией генома, но приводит к определенным вариаций в структуре белков. Неодинакова активность ферментов, участвующих в их метаболизме, определяется различиями на уровне генома. Выявлена связь между полиморфизмом генов GSTM и GSTT и риском развития опухолей верхних дыхательных и пищеварительных органов. Роль полиморфизма генов GSTM и NAT подтверждается и результатами эпидемиологического исследования методом случай-контроль рака мочевого пузыря. В ряде работ было отмечено некоторое повышение риска развития рака молочной железы, связанное с определенным аллельных вариантов в CYP1B1 у женщин с избыточным весом. Ген СНЕК2 (чекпойнткиназы) является одним из компонентов системы проведения сигналов от поврежденной ДНК в различных эффекторов. Продукт этого гена может связывать и активировать белок р53, а также другие белки. При врожденных мутациях СНЕК2 наблюдается увеличение риска развития новообразований. Гены BRCA1 и BRCA2 кодируют аминокислотные последовательности ядерных белков, которые участвуют в регуляции восстановления ДНК и деления клеток. В интактном (немутантный) состоянии оба гена выступают в качестве супрессоров опухоли и обеспечивают целостность генома. Для реализации онкогенного эффекта достаточно, чтобы мутация присутствует хотя бы в одном аллелей. При обнаружении мутации (и) в генах BRCA1 и BRCA2 у женщины риск развития рака молочной железы и / или яичников составляет от 50 до 80%. Выявление у лиц без онкологической патологии мутаций и полиморфизмов в генах, ассоциированных с канцерогенезом, может переводить этих пациентов к группе повышенного риска развития заболевания; At the molecular level, genetic polymorphism manifests itself in the form of small differences in nucleotide sequences of DNA compatible with the normal function of the genome, but leads to certain variations in the structure of proteins. The heterogeneous activity of enzymes involved in their metabolism is determined by differences in the genome level. The connection between GSTM and GSTT genes polymorphism and the risk of development of tumors of the upper respiratory and digestive organs was revealed. The role of polymorphism of GSTM and NAT genes is confirmed by the results of an epidemiological study by chance-control of bladder cancer. A number of studies have noted some increase in the risk of developing breast cancer associated with a certain allelic variant in CYP1B1 in overweight women. The SNEK2 gene (chekpointe kinase) is one of the components of the system of conducting signals from the damaged DNA to various effector. The product of this gene can bind and activate the p53 protein as well as other proteins. At congenital mutations of SNEK2 an increase in the risk of tumors is observed. The BRCA1 and BRCA2 genes encode the amino acid sequences of nuclear proteins involved in the regulation of DNA repair and cell division. In the intact (non-mutated) state, both the gene act as suppressors of the tumor and provide the integrity of the genome. To realize the oncogenic effect it is sufficient that the mutation is present in at least one allele. In the detection of mutation (s) in the BRCA1 and BRCA2 genes in women, the risk of developing breast and / or ovarian cancer is between 50% and 80%. Detection of non-cancer patients with mutations and polymorphisms in genes associated with carcinogenesis can translate these patients into a group at an increased risk of developing the disease.Документ Поєднане застосування спіральної комп’ютерної томографії та трансректальної ультразвукової діагностики для оцінки ефективності передопераційної хіміопроменевої терапії місцевопоширеного раку прямої кишки(Укрмедпатентінформ МОЗ України, м. Київ, 2017) Васько, Лариса Николаевна; Васько, Лариса Миколаївна; Vasko, L. N.; Bashtan, V. P.; Chornobai, A. V.; Pochernjaeva, V. F.; Zhukova, T. A.; Баштан, Володимир Петрович; Баштан, Владимир Петрович; Чорнобай, Анатолий Валентинович; Чорнобай, Анатолій Валентинович; Почерняева, Виктория Федоровна; Почерняєва, Вікторія Федорівна; Жукова, Тетяна Олександрівна; Жукова, Татьяна АлександровнаДокумент Рак шлунка. Сучасний стан захворюваності, діагностики та лікування(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Чорнобай, Анатолій Валентинович; Чорнобай, М. А.; Мясоєдов, Станіслав Дмитрович; Сорокін, Богдан Вікторович; Чорнобай, Анатолий Валентинович; Мясоедов, Станислав Дмитриевич; Сорокин, Богдан Викторович; Chornobai, A. V.; Chornobai, M. A.; Myаsoedov, S. D.; Sorokin, B. V.Згідно з розрахунками, щороку на Землі більше 1 мільйона людей страждають на рак шлунка. У переважній більшості країн захворюваність на рак шлунка у чоловіків в 2 рази вище, ніж у жінок. Helicobacter pylori визнаний лідером в етіології раку шлунка. У пацієнтів із зараженням ця патологія виникає в 3,8 рази частіше. Ендоскопічне дослідження є одним з найбільш інформативних методів діагностики раку шлунка. Загальна інформативність спіральної КТ через впровадження двофазного дослідження на тлі орального та внутрішньовенного контрасту становить 74%. Протягом 5 років після радикальних операцій 20-50% хворих з локалізованими (Т1-2Н0) і 40-90% локально поширеними пухлинами (Т3-4Н1-2) гинуть від прогресування захворювання. Хіміотерапія збільшує тривалість життя пацієнтів з метастатичним процесом від 3-5 місяців до 10-12 місяців. Впровадження нових цитостатиків: доцетакселу, іринотекану, кселоди, оксаліплатина та створення нових режимів хіміотерапії збільшили показник виживання пацієнтів з метастатичним раком шлунка в 1,7 рази. Імунна- та таргетна терапія раку шлунка є на сьогодні одним із перспективних методів лікування що дозволяє у 40% пацієнтів досягти позитивного ефекту; Согласно расчетам, ежегодно на Земле более 1 миллиона человек страдают раком желудка. В подавляющем большинстве стран заболеваемость раком желудка у мужчин в 2 раза выше, чем у женщин. Helicobacter pylori признан лидером в этиологии рака желудка. У пациентов с заражением этой патологией рак возникает в 3,8 раза чаще. Эндоскопическое исследование является одним из наиболее информативных методов диагностики рака желудка. Общая информативность спиральной КТ через внедрение двухфазного исследования на фоне орального и внутривенного контраста составляет 74%. В течение 5 лет после радикальных операций 20-50% больных с локализованными (Т1-2Н0) и 40-90% локально распространенными опухолями (Т3-4Н1-2) погибают от прогрессирования заболевания. Химиотерапия увеличивает продолжительность жизни пациентов с метастатическим процессом от 3-5 месяцев до 10-12 месяцев. Внедрение новых цитостатиков: доцетаксела, иринотекана, кселоды, оксалиплатина и создание новых режимов химиотерапии увеличили показатель выживания пациентов с метастабильным раком желудка в 1,7 раза. Имунная- и таргетная терапия рака желудка является на сегодня одним из перспективных методов лечения, давая возможность у 40% пациентов достичь положительного эффекта; According to calculations, every year on the globe with more than 1 million people with stomach cancer. In the vast majority of countries, the incidence of gastric cancer in men is 2 times higher than that of women. The level of disease varies widely enough, the maximum level of gastric cancer is noted in men in Japan (114,7 per 100 thousand), and the minimum – in white women in the United States (3,1). Helicobacter pylori is recognized as leading in the etiology of stomach cancer. In infected patients, this pathology arises 3.8 times more compared with uninfected patients. Endoscopic examination is one of the most informative methods for diagnosing gastric cancer. Endoscopic examination determines the boundary, the nature and form of tumor growth, the spread of infiltration to the esophagus, the presence of complications. The most promising, in terms of complex diagnosis of intramural and lymphogenic prevalence of the tumor process is the use of endoscopic ultrasound examination. The overall reliability of a spiral CT due to the implementation of a two-phase study on the background of oral and intravenous contrast 74%. In determining the metastases to the lymph nodes, the sensitivity, specificity and overall precision of SCT were 84%, 41% and 67% respectively. Today laparoscopic examination is a compulsory method in preoperative stomach cancer progression and should be performed routinely by all patients. The treatment of stomach cancer today includes the sequencing of the use of combined and complex methods for this pathology. The main single radical method of treating gastric cancer is surgical. However, the radicals of most operations are conditional, which is reflected in the poor results of treatment. Thus, within 5 years after radical operations, 20-50% of patients with localized (T1-2N0) and 40-90% of locally advanced tumors (T3-4N1-2) die from the progression of the disease. Randomized studies comparing the results of chemotherapy (FAMTX, FEMTX, ELF) and symptomatic therapy convincingly demonstrated that drug therapy increases the longevity of patients with a metastatic process from 3-5 months to 10-12 months. The introduction of new cytostatics: docetaxel, irinotecan, xeloda, oxaliplatin and the creation of new chemo-therapy regimens increased the survival rate of patients with metastable gastric Cancer by 1.7 times. Immune and target therapy gastric cancer as treatment methods are today on advanced positions in the treatment of malignant neoplasms. There is now a further study of the expression of genes and receptors in the gastric Cancer. These data make it possible to apply monoclonal antibodies to Rh monoclonal antibodies: hercyptin, tremelimumba (fully humanized CTLA-4 monoclonal antigen), nivolumab – (an antibody that blocks the interaction between Pd-1 and the corresponding Pd-L1 ligand), pemribrolimusab (monoclonal IgG4 antibody, which blocks the interaction of PD-1 with its PD-L1 and PD-L2 ligands. Recently, studies have been conducted on the safety and activity of pemribrolimusab in patients with gastric cancer. (40%) patients were PD-L1 positive. 41% of patients have a tumor reduction.Документ Спосіб лікування місцевопоширеного раку прямої кишки з локалізацією пухлини в ампулярному відділі(Укрмедпатентінформ, 2019-04) Васько, Лариса Миколаївна; Васько, Лариса Николаевна; Vasko, L. M.; Chornobai, A. V.; Чорнобай, Анатолій Валентинович; Чорнобай, Анатолий Валентинович; Баштан, Володимир Петрович; Баштан, Владимир Петрович; Bashtan, V. P.; Почерняєва, Вікторія Федорівна; Pocherniayeva, V. F.; Почерняева, Виктория Федоровна; Жукова, Тетяна Олександрівна; Zhukova, T. O.; Жукова, Татьяна АлександровнаДокумент Спосіб лікування первинного плоскоклітинного раку анального каналу(МІністерство науки і освіти України. Державний департамент інтелектуальної власності, 2004) Чорнобай, Анатолій Валентинович; Чернобай, Анатолий Валентинович; Chornobai, A. V.Спосіб лікування первинного плоскоклітинного раку анального каналу, що включає використання хіміопроменевої терапії та хірургічного втручання, який відрізняється тим. що додатково на першому етапі застосовують ендолімфатичне уведення хіміопрепаратів.