Перегляд за Автор "Dihtiar, N. I."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Антиоксидантна забезпеченість та інструментальні методи обстеження хворих на хронічний бронхіт і хронічне обструктивне захворювання легень, працівників машинобудівної промисловості(Полтавський державний медичний університет, 2020) Селіхова, Людмила Григорівна; Коломієць, Ганна Олексіївна; Борзих, Оксана Анатоліївна; Лавренко, Анна Володимирівна; Авраменко, Яніна Миколаївна; Герасименко, Наталія Дмитрівна; Дігтяр, Наталія Іванівна; Бєлан, Оксана Василівна; Selikhova, L. G.; Kolomiyets, H. O.; Borzikh, О. A.; Lavrenko, A. B.; Avramenko, Ya. M.; Dihtiar, N. I.; Gerasymenko, N. D.; Byelan, O. V.Вступ. В патогенезі запальних захворювань бронхолегеневої системи одним з ведучих ланцюгів є вільно радикальне окислення, яке здатне пошкоджувати легеневі структури. Активація та погли- блення процесів перекисного окиснення ліпідів, що відіграє не останню роль у прогресуванні пато- логії, призводить до токсичного впливу метаболітів на міокард, стінку бронхів та поглиблює іше- мічні зміни. Мета. Метою нашого дослідження було вивчення стану перекисне окислення ліпідів і антиоксидантна забезпеченість та їх вплив на зміни серцево- судинної системи, а саме електро- кардіографічні показники у хворих хронічним бронхітом та хронічне обструктивне захворювання легень працівників машинобудівної промисловості залежно від умов праці. Матеріали та методи обстеження. Нами було досліджено 66 хворих хронічним бронхітом робітників машинобудівної про- мисловості: 34 з них працюють на шкідливих дільницях машинобудування і складають основну гру- пу хворих та 32 хворих, які не мають профшкідливості (контрольна група). Серед 66 хворих які об- стежені: жінок 34 та 32 чоловіків та 64 хворих на хронічне обструктивне захворювання легень 1 та 11 ст. робітників машинобудівної промисловості: 33 з них працюють на шкідливих дільницях машинобудування і складають основну групу хворих та 31 хворих, які не мають профшкідливості (контрольна група). Серед 66 які обстежені жінок 33 та 31 чоловіків. Всі обстежувані порівнюва- лись зі здоровою групою - 31 особа. Середній вік обстежуваних 48.0 ±2.5 років, середній стаж робо- ти 15.8± 3.2 років. Спостереження проводились на базі 1 міської клінічної лікарні м. Полтави. Ре- зультати дослідження. Основною патогенетичною особливістю хронічне обструктивне захворю- вання легень у цих хворих є більш виражена активність запального процесу в бронхолегеневому апараті, що виявлялося більш виразними змінами на різні органи та системи, а саме: шкідливі чин- ники виробництва негативно впливали на стан серцево-судинної системи хворих, що виявлялося при хронічним бронхітом наявністю порушень серцевого ритму у вигляді миготливої аритмії (15,8%), а при хронічне обструктивне захворювання легень – екстрасистолій (30,3%) і ознак пере- вантаження правих відділів серця (42,4%). Дія шкідливих чинників праці у хворих на хронічний брон- хіт призводила до більш виражених порушень стану ліпідного обміну і перекисного окислення ліпідів, що виявилося суттєвим зростанням в сироватці крові вмісту β-ліпопротеїдів, малонового діаль- дегіду і церулоплазміну відповідно на 6.32±0.41%, 12,66±0.83% і 12,0% в порівнянні з пацієнтами, що працювали без шкідливих умов. Хворі на хронічний бронхіт, що працювали в різних умовах, не відріз- нялися між собою за активністю каталази та різнилися за вмістом церулоплазміну (у працюючих в шкідливих умовах його вміст був більше на 12,0%). При хронічне обструктивне захворювання ле- гень дія шкідливих виробничих чинників сприяла активації перекисне окислення ліпідів у вигляді суттєвого зростання в сироватці крові вмісту β-ліпопротеїдів на 6,45±0.63%, рівнів спонтанного гемолізу еритроцитів – на 20,35±1,8% і малонового діальдегіду – на 10.11±0.47% в порівняні з пра- цюючими без шкідливих умов. Порушення антиоксидантної забезпеченості у цих хворих виявилися зниженням активності каталази на 20,74±1,39% та підвищенням вмісту церулоплазміну – на 14, 32±0,84% в порівняні з працюючими без шкідливих умов. цілому, як при хронічному бронхіті так, і при хронічному обструктивному захворюванні легень дія професійних шкідливих чинників сприяла додатковій активації процесів перекисне окислення ліпідів та зниженню антиоксидантної забезпе- ченості організму, більш виражених при хронічне обструктивне захворювання легень. Висновки. Отже, вплив професійних шкідливих чинників призводить до більш тяжкого клінічного перебігу хро- нічного бронхіту і хронічне обструктивне захворювання легень з більш вираженими порушеннями вільно-радикального окислення ліпідів, що негативно впливає на стан серцево-судинної системи.Документ Сlinical course and treatment features of oral leptotrichosis(Полтавський державний медичний університет, 2023) Skrypnikova, T. P.; Skrypnykov, P. M.; Khavalkina, L. M.; Tkachenko, I. M.; Khmil, T. A.; Pysarenko, O. A.; Dihtiar, N. I.; Скрипнікова, Таїса Петрівна; Скрипников, Петро Миколайович; Хавалкіна, Людмила Михайлівна; Ткаченко, Ірина Михайлівна; Хміль, Тетяна Андріївна; Писаренко, Олена Анатоліївна; Дігтяр, Наталія ІванівнаThe oral microflora is highly diverse and includes actinomycetes, fungi, protozoa, spirochetes, rickettsia and viruses. Among them, Candida albicans has the highest pathogenicity, particularly associated with causing mycoses. Leptotrichia, similar to the fungi residing in the oral cavity, shares morphological characteristics, cell wall structure and antigenic properties. Morphologically, cell wall structure and antigenic composition are considered part of the opportunistic flora of the oral cavity and obligate anaerobes. In this regard, some authors hypothesize that abundant growth of Leptotrichia does not necessarily indicate pathology. Others consider eptotrichosis as a disease akin to opportunistic mycoses. However, there is a third perspective, where some authors classify leptotrichosis as an HIV-associated disease. Such divergence in opinions prompts a critical evaluation and leads to conclusions about the necessity of treating leptotrichosis. Moreover, in recent years, the number of individuals diagnosed with leptotrichosis has significantly increased. Therefore, leptotrichosis appears to be a distinct response of the oral mucosa to Leptotrichia infection, the activation and proliferation of which occur under specific conditions. The treatment was carried out according to the commonly accepted protocol, supplemented with the use of the drug to expedite the recovery process. The diagnosis was established based on clinical, anamnestic and laboratory study methods. The illness is chronic, with the possibility of observation over many months and years. Treatment is prolonged and requires persistence. The treatment plan may undergo changes. Clinical and laboratory indices serve as criteria for recovery.