Перегляд за Автор "Drabovska, I. A."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Оцінка факторів ризику недосягнення ефективності схеми хіміотерапії бендамустин±ритуксимаб у хворих на в-клітинну хронічну лімфоцитарну лейкемію
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-05-20) Драбовська, Інна Анатоліївна; Маслова, Ганна Сергіївна; Drabovska, I. A.; Maslova, G. S.
    Вступ. Первинна оцінка прогнозу має особливе значення у визначенні тактики ведення пацієнтів з В-клітинною хронічною лімфоцитарною лейкемією та вибору специфічної терапії. Мета – проаналізувати фактори ризику не досягнення повної відповіді на схему лікування бендамустин±ритуксімаб у хворих на В-клітинну хронічну лімфоцитарну лейкемію. Матеріали і методи. Обстежено 22 пацієнти, які отримували специфічне лікування з приводу прогресії В-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії. На 56-й день лікування була проведена оцінка повної, часткової та відсутності відповіді. В залежності від досягнення цього хворі були розподілені на групи: І (n=6) – хворі на В-клітинну хронічну лімфоцитарну лейкемію, що отримували ВR та досягли повної відповіді; II (n=11) – хворі на В-клітинну хронічну лімфоцитарну лейкемію, що досягли часткової відповіді; ІІІ (n=5) – хворі на В-клітинну хронічну лімфоцитарну лейкемію із відсутністю відповіді. Оцінювали фактори ризику резистентності до хіміотерапії, показники загального та біохімічного аналізу крові. Проводили статистичну обробку даних. Результати: Стадію ІІІ(С) і ІV(С) за класифікацією Rai, Binet зафіксовано у 33,2% хворих із повною відповіддю на хіміотерапію, у 36,4% пацієнтів із частковою відповіддю на хіміотерапію і у 60% пацієнтів із відсутністю відповіді на специфічне лікування. Зниження рівня гемоглобіну нижче 100 г/л реєстровано тільки у пацієнтів, які мали часткову відповідь і відсутність відповіді, а саме у 4 (36%) хворих ІІ групи та у 1 (20%) хворого ІІІ групи. На 56-й день у хворих ІІ групи, які отримали часткову відповідь, зафіксовано наявність прямої кореляційної залежності між рівнем лейкоцитів у гемограмі і активністю аспартатамінотрансферази (r=0,71; р=0,01) та вмістом загального білірубіну (r=0,63; р=0,03) у біохімічному аналізі крові. Після 2-х курсів хіміотерапії у пацієнтів ІІІ групи виявлено прямий кореляційний зв’язок високої сили між рівнем лей коцитів у гемограмі і активністю аспартатамінотрансферази (r=0,93; р=0,02) та аланінамінотрансферази (r=0,93; р=0,02) у біохімічному аналізі крові. Схема хіміотерапії В±R володіє високим профілем безпеки. B-cell chronic lymphocytic leukemia, chemotherapy, bendamustine, rituximab, complete response, partial response, no response sponse Introduction. The initial assessment of prognosis is of particular importance in determining the management of patients with B-cell chronic lymphocytic leukemia and the choice of specific therapy. The aim is to analyze the risk factors for failure to achieve a complete response to the bendamustine±rituximab treatment regimen in patients with B-cell chronic lymphocytic leukemia. Materials and methods. Twenty-two patients undergoing treatment for B-cell chronic lymphocytic leukemia (B-CLL) progression were included in the study. Response to treatment was assessed on the 56th day, categorized as complete, partial, or no response. Patients were divided into three groups based on their response: group I (n=6) included patients who showed a complete response after receiving bendamustine±rituximab; group II (n=11) included patients who achieved a partial response; and group III (n=5) consisted of patients with no response. Risk factors for chemotherapy resistance, as well as general and biochemical blood counts, were evaluated and subjected to statistical analysis
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Роль β2-мікроглобуліну в оцінці прогресії в-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії
    (Полтавський державний медичний університет, 2024-12-26) Драбовська, Інна Анатоліївна; Маслова, Ганна Сергіївна; Drabovska, I. A.; Maslova, G. S.
    Вступ. Первинна оцінка β2-мікроглобуліну має особливе значення у визначенні активності онкогематологічних процесів, що відіграє важливу роль в оцінці первинного стану пацієнта з В-клітинною хронічною лімфоцитарною лейкемією. Мета – проаналізувати рівень β2-мікроглобуліну у хворих із прогресією В-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії. Матеріали і методи. Обстежено 26 пацієнтів із прогресією В-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії, із них 12 (46%) чоловіків, 14 (54%) жінок. Хворі із прогресією В-ХЛЛ виділені у І групу. До ІІ контрольної групи увійшли 20 практично здорових осіб віком від 23-43 років, із них 11 (55%) жінок та 9 (45%) чоловіків. За класифікацією Rai, Binet у І групі ІІ (В) стадія зафіксована у 18 (69,2%) пацієнтів, ІІІ (С) – у 4 (15,4%) та IV (С) – у 4 (15,4%) хворих. На фоні прогресії В-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії оцінювали наявність гіперпластичного синдрому, а саме розмір лімфовузлів (3 см і більше в діаметрі) та гепато- або спленомегалії (печінка та селезінка +5 см нижче краю реберної дуги). Оцінювали показники загального та біохімічного аналізу крові та рівень β2-мікроглобуліну. Проводили статистичну обробку даних. Результати: У хворих із прогресією В-клітинної хронічної лімфоцитарної лейкемії за даними гематологічної панелі анемію із рівнем гемоглобіну нижче 100 г/л виявлено у 6 (23,1%) пацієнтів, тромбоцитопенію діагностовано у 8 (30,7%) обстежених хворих. Виявлено, що рівень лейкоцитів >100 Г/л спостерігався у 4 (15,4%) хворих І групи. Важливо, що нами виявлено зворотній кореляційний зв'язок між рівнем β2-мікроглобуліну та рівнем гемоглобіну (r=-0,52; р=0,02). Під час оцінки біохімічної панелі виявлено, що у 2 (7,7%) пацієнтів спостерігається зниження рівня загального білку сироватки крові до І ступеню по СТСАЕ. Паралельно у 4 (15,4%) хворих І групи виявлено зростання концентрації креатиніну сироватки крові до І ступеню по СТСАЕ. Нами було виявлено зворотній кореляційний зв'язок між рівнем β2-мікроглобуліну та рівнем загального білку у сироватці крові (r=- 0,44; р=0,02). The primary assessment of β2-microglobulin holds significant value in monitoring the dynamics of oncohematological processes, which can serve as a crucial marker for evaluating the baseline condition of patients with B-cell chronic lymphocytic leukemia. Aim: to analyze the levels of β2-microglobulin in patients experiencing progression of B-cell chronic lymphocytic leukemia. Materials and methods. Twenty six patients with progressive B-cell chronic lymphocytic leukemia (CLL) were examined, comprising 12 males (46%) and 14 females (54%). These patients were designated as Group I. The control group (Group II) included 20 healthy individuals aged 23–43 years, consisting of 11 females (55%) and 9 males (45%). In Group I, disease staging was assessed using the Rai-Binet classification: stage II (B) was observed in 18 patients (69.2%), stage III (C) in 4 patients (15.4%), and stage IV (C) in 4 patients (15.4%). Among patients with progressive CLL, hyperplastic syndrome was evaluated, including lymph node enlargement (≥3 cm in diameter) and hepato- or splenomegaly (liver or spleen extending ≥5 cm below the costal margin). General and biochemical blood analyses were conducted, along with measurements of β2-microglobulin levels. Statistical methods were applied to process and analyze the data. Results. In patients with progression of B-cell chronic lymphocytic leukemia (CLL), hematological analysis revealed anemia (hemoglobin <100 g/L) in 6 patients (23.1%) and thrombocytopenia in 8 patients (30.7%). Leukocytosis with leukocyte levels >100 G/L was observed in 4 patients (15.4%) in Group I. Notably, an inverse correlation was identified between β2-microglobulin levels and hemoglobin levels (r = -0.52; p = 0.02).