Перегляд за Автор "Dubinina, V. O."
Зараз показуємо 1 - 15 з 15
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Axiological dimensions of medical deontology in pediatric surgery(ТОВ «Група компаній Мед Експерт», м. Київ, Україна, 2023) Dubinina, V. O.; Ksonz, I. V.; Bilash, S. M.; Abyzova, L.V; Bilanov, O. S.; Ksonz, V. I.; Дубініна, Віра Олександрівна; Ксьонз, Ігор Володимирович; Білаш, Сергій Михайлович; Абизова, Лариса Віталіївна; Біланов, Олег Сергійович; Ксьонз, Володимир ІгоровичPhilosophy and axiology constitute the worldview and methodological basis of medical deontolo gy, particularly in surgery. The genesis of knowledge about moral and ethical principles and the professional duty of a pediatric surgeon is presented in the form of a logical chain: philosophy – axiology – deontology – medical deontology – deontology in surgery – deontology in pediatric surgery. The process of forming the deontological competence of medical professionals in pediatric surgery will be successful if the organization of deontological training for future healthcare providers is based on principles of humanism, in compliance with the requirements of the social environment, and implemented in the educational process through a productive mechanism. No conflict of interests was declared by the authors.Документ The Art of Understanding and the Testing Cosmological Models(2020) Dubinina, V. O.; Дубініна, Віра ОлександрівнаIn the proposed study, the author explored the modern meanings of the term “art of understanding”. The conducted research allowed: a) to explain the relevance of creating a “universal language”; b) to explore the art of understanding as an ontological orientation towards understanding the Other. It has been proven that understanding the Other is an innate quality inherent in man; c) to prove that understanding the Other as an innate quality needs to be developed. Education and educational technologies are a society-created environment in which “understanding of the Other” passes into a new qualitative state of “the art of understanding of the otherness of the Other”; d) prove that the “art of understanding” can be used as an indicator of the correspondence of cosmological models with criterion of falsifiability. The proposed study extends the existing boundaries of the use of art of understanding and opens up the additional possibility of testing cosmological models. As an example, the author tested the model “Evolving Matter”.Документ Герменевтика метафори(International Journal of Innovative Technologies in Social Science, 2020-03) Дубініна, Віра Олександрівна; Dubinina, V. O.Філософська герменевтика є в даний час філософською теорією, що активно розвивається, більш точно, групою філософських теорій, які ставлять перед собою завдання побудови цілісної методології, покликаної відобразити одну з основних парадигм і прагнень сучасності – ліквідацію дефіциту розуміння у всіх можливих сенсах. У зв'язку з цим надзвичайно актуальним є питання про механізми реалізації потенцій герменевтики і про ті можливості, якими вона володіє.Документ Герменевтика Х.-Г. Гадамера як філософія мови(International Academy Journal Web of Scholar, 2020-05) Дубініна, Віра Олександрівна; Dubinina, V. O.Лінгвістичний поворот, який ознаменував собою один з переломних моментів в розвитку сучасної філософії, привів до постановки принципово нового питання про сутність мови. Звісно, тут взагалі не йдеться про якусь сплановану подію або про якийсь єдиний процес, що збігається за своїми характеристиками, або є чимось близьким для різних філософських напрямків. Важко сказати, наскільки коректно порівнювати інтерес до мови, наприклад, в лінгвістичної філософії та феноменологічній школі, в рамках якої саме і відбувався розвиток герменевтики. Остання, з методу, що був покликаний, по суті, обслуговувати історикофілологічний і релігійний дискурс, перетворилася на самостійну філософську дисципліну, яка відображає саму суть метафізичної проблематики. В першу чергу така зміна зв’язується з розвитком феноменологічної традиції і особливо з роботами М. Хайдеггера, який зумів звільнити герменевтику від надмірного впливу теорій мови і поставити її в основу метафізичного запитування. При цьому спостерігався і зворотний процес, коли розвиток філософської герменевтики стимулювався дослідженнями у царині філософії мови. Важливо зрозуміти, яким чином відбувається взаємозв’язок між інтерпретацією та розумінням і самою сутністю мови, що найбільш виразно представлена в поетичній творчості.Документ Герменевтична інтерпретація як порядок дискурсу(International Journal of Innovative Technologies in Social Science, 2020-05) Дубініна, Віра Олександрівна; Dubinina, V. O.Філософська герменевтика виступає як закономірна тематизація з боку мови і розуміння сенсу традиційних проблем європейської метафізики та продовження її питань у сферу складної, багаторівневої структури смислу і смислової діяльності. Царина смислоіснування і смислопородження є своєрідною рецепцією класичної онтології, новим її змістом і сенсом існування герменевтики як загально-філософської методології.Документ Прикладний поворот філософської герменевтики(Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, 2018) Дубініна, Віра Олександрівна; Дубинина, Вера Александровна; Dubinina, V. O.Стаття представляє критичний аналіз методологічних наслідків ідей феноменології та філософської герменевтики. Розглядаються філософські підстави феноменологічного і герменевтичного підходів як якісних дослідницьких стратегій та показано, як особливості філософських світоглядів втілюються в процедурах аналізу даних і принципах оцінки якості дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб визначити ключові стратегії застосування методології філософської герменевтики в суспільних науках; визначити теоретичні умови здійснення прикладного повороту філософської герменевтики; виявити ключові поняття та прийоми філософської герменевтики, релевантні до виміру актуальних суспільних явищ; окреслити логіку прикладного застосування елементів філософської герменевтики у контексті соціального досліду. У межах цієї розвідки було зроблено поєднання історико-філософського екскурсу до еволюції «герменевтичного повороту» філософування з аналітикою можливості інструменталізації елементів філософської герменевтики квалітативною методологією сучасних суспільних наук. ; Статья представляет собой критический анализ методологических следствий идей феноменологии и философской герменевтики. Рассмотрено философские основания феноменологического и герменевтического подходов как качественных исследовательских стратегий и показано, как особенности философских мировоззрений воплощаются в процедурах анализа данных и принципах оценки качества исследования. Цель исследования заключается в том, чтобы определить ключевые стратегии применения методологии философской герменевтики в общественных науках; определить теоретические условия осуществления прикладного поворота философской герменевтики; выявить ключевые понятия и приемы философской герменевтики, релевантные к измерению актуальных общественных явлений; очертить логику прикладного применения элементов философской герменевтики в контексте социального исследования. В рамках этого исследования был сопоставлен историко-философского экскурс к эволюции «герменевтического поворота» философствования с аналитикой возможности инструментализации элементов философской герменевтики квалитативной методологией современных общественных наук ; The article presents a critical analysis of the methodological consequences of phenomenological and philosophical hermeneutics. The article examines the possibility of a generalized perspective on qualitative research with emphasis on flexibility of research techniques and procedures that can be used in a variety of conceptual approaches. As well as focus on sequence and coherence of the methodological approach when the methodical procedures are coherent to philosophical grounds of the approach is analyzed. The author describes phenomenological and hermeneutic approaches' philosophical grounds used as a qualitative research strategy and shows how particular philosophical world view take shape in the data analysis procedures and in research quality assessment principles. The purpose of the paper is to outline the key strategies for applying the methodology of philosophical hermeneutics in social sciences: to determine theoretical conditions for the turn of philosophical hermeneutics towards applied social research; to identify key concepts and techniques of philosophical hermeneutics, relevant to exploring actual social phenomena; to outline the logic of application of the elements of philosophical hermeneutics within social science. Scientific outcome of the paper is expressed in the following statements: the theoretical conditions for the applied turn of philosophical hermeneutics include the pragmatic critique of ontologization of the hermeneutic circle, that is, the reinterpretation of philosophical hermeneutics contrary to the key guidelines of its founders (M. Heidegger, H.-G. Gadamer); key concepts and techniques of philosophical hermeneutics, relevant to the research of actual social phenomena, consist in the hermeneutic circle and self-understanding, hermeneutical reduction and destruction; the logic of the applied use of the elements of philosophical hermeneutics in the context of social science involves correlation of the structure of the research with the hermeneutic structure of self-understanding, inherent in the subject under consideration. In the framework of this study, a historical-philosophical excursion to the evolution of the “hermeneutic turn” of philosophizing was compared with analytics of the possibility of instrumentalizing the elements of philosophical hermeneutics by the qualitative methodology of modern social sciences.Документ Ретроспекція феномену філософії освіти на сучасному етапі розвитку(Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти», 2023-12) Дубініна, Віра Олександрівна; Dubinina, V. O.Сучасна епоха поставила кардинально нові важливі проблеми для освіти та її філософських принципів, філософія освіти розглядається як найбільш ефективна теоретична основа змін у сфері освіти, що створює умови для найбільш повної реалізації духовного потенціалу людини. У статті простежено ретроспекцію феномену освіти та її відокремлення від самої філософії, етапи становлення її понятійно-категоріального апарату та формування її інституційних форм. Проаналізовано основні напрями розвитку філософії освіти у світі та в Україні. Позиція перегляду основоположних засад університету та університетської освіти, яка полягає в трансформації всієї системи вищої освіти та адаптації її до реалій сьогодення, є дуже актуальною сьогодні. Проаналізовано різні підходи та погляди на систему трансформації сучасного університету, амбівалентний характер сучасної вищої освіти та ретроспекцію феномену філософії освіти на сучасному етапі розвитку. З’ясовано зміни філософії функціонування освітньої системи, ідеологічні переорієнтації, відтворення гуманістичної природи, які сприяють переходу освітніх процесів вищої школи в стійкі інноваційні тренди. У статті розглядається філософія освіти в загальній системі університетських знань у зв’язку з педагогічною теорією і практикою. Також методологія зміни цінностей і цілей освіти в інтересах сталого розвитку українського суспільства та гармонійного розвитку особистості та подальшої трансформації сучасного університету є особливо актуальною в сучасному глобалізаційному світі. Освіта завжди була об’єктивно необхідною умовою формування особистості, розвиненої в професійному, духовному та загальнокультурних напрямах. Безумовно, будь-яка особа характеризується здатністю до саморозвитку, самоосвіти, але її життєве визначення, професійне, цивільне і моральне становлення у різні історичні епохи має свої особливості, значною мірою обумовленні змінами в системі освіти. На нашу думку, теоретичною основою таких змін освіти як складної системи цивілізаційних цінностей завжди виступала і виступає філософія освіти, оскільки саме вона закладає механізм саморозвитку і в максимальній мірі розгортає в кожній людині її внутрішній духовний потенціал.Документ Роздвоєння особистості, як захисний механізм(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Vasyta, M. I; Dubinina, V. O.; Дубініна, Віра ОлександрівнаДокумент Розуміння як інтенціональна структура: розвиток герменевтики Ф. Брентано(2018) Дубініна, Віра Олександрівна; Dubinina, V. O.У статті розглядається філософія мови і вчення про інтенціональність Ф. Брентано у зв'язку з розвитком герменевтичних ідей у рамках феноменологічної школи. Показано взаємозв'язок цієї концепції з поглядами представників різних лінгвістичних теорій кінця ХIХ - початку ХХ ст. Поняття інтенціональності представлене як ключовий елемент процесу розуміння та інтерпретації. Також розуміння може бути тлумачене як формування особливого інтенціонального об'єкта, більш широко - вторинної інтенціональної структури, що створює лінії взаємозв'язку з вихідним текстом. Інтенціональність розглядається як первинна модель, яка створює сенс та саму можливість герменевтичної інтерпретації.Документ Трансформация феномена образования в работах великих мыслителей(Донбаський державний педагогічний університет, 2016) Дубинина, Вера Александровна; Дубініна, Віра Олександрівна; Dubinina, V. O.Рассмотрены работы великих мыслителей, которые изучали проблему статуса и роли образования в современном историко-философском контексте. Феномен образования издавна привлекал и продолжает привлекать внимание исследователей и, прежде всего, философов, большая часть которых являлись также активными участниками образовательного процесса. Обнаружены историко-философские закономерности становления концепта образования и основные способы концептуализации, глубинные процессы эволюции феномена образования в философском дискурсе Античности и Средневековья; обобщены историко-философские практики формирования феномена образования в общемировом цивилизационном процессе. Также проанализированы работы философов, где образование рассматривалось, как компонент историко-философской системы во взаимосвязи с совокупностью культурных, социальных и идеологических тенденций в контексте историкофилософских процессов современности.Документ Феноменологічні традиції і герменевтика самої свідомості Е. Гуссерля(Донбаський державний педагогічний університет, 2019) Дубініна, Віра Олександрівна; Дубинина, Вера Александровна; Dubinina, V. O.У статті досліджуються сутністі особливості феноменологічної традиції і герменевтики самої свідомості Е. Гуссерля. Проаналізована ключова робота Е. Гуссерля, яка може розглядатися в якості теоретичної бази методу герменевтики «Ідеї до чистої феноменології та феноменологічної філософії». Герменевтичний дискурс знайшов своє відображення у працях представників феноменологічної школи Е. Гуссерля, М. Хайдеггера, а також мислителів, що у певному сенсі працювали у проблемному полі, створеному феноменологією. Для того щоб повернути погляд від світу до свідомості, Гуссерль пропонує методологічну процедуру, назвавши її феноменологічною редукцією. Трансцендентальна свідомість — не фактична свідомість конкретного індивіда, яку вивчають у психології, а свідомість як така, свідомість як сукупність певних правил функціонування, притаманних будь-якій конкретній свідомості. Вивчення трансцендентальної свідомості і є, на думку Гуссерля, завданням феноменології. Відзначено, що у творчості Гуссерля складна тема розрізнення трансцендентальної феноменології від феноменологічної (ейдетичної) психології. Навіть, феноменологічна психологія, яка здійснює ейдетичну редукцію є по Гуссерлю, «трансцендентально наївною», бо не досягає «коперніканского перевороту» від сенсу світу як «позитивної» даності, що характерно для будь-якої, навіть ейдетичної психології.Документ Філософська концепція ідеї університету(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Дубініна, Віра Олександрівна; Біланов, Олег Сергійович; Дубинина, Вера Александровна; Биланов, Олег Сергеевич; Dubinina, V. O.; Bilanov, O. S.Феномен освіти як інституційна основа гуманітарного знання є характерною ознакою сучасності. Саме в такій якості філософська думка виявляє власну еврістичність і пропонує альтернативні підходи до вирішення проблем, викликаних розвитком світової цивілізації, які професійне наукове мислення бачить лише як сукупність окремих, «спеціальних» аспектів, позбавлених цілісності. Однак використання філософських категорій в аналітиці реалій освітнього процесу залежить від рівня парадигмальності сучасного філософування, характер якого визначається глибиною історико-філософського обґрунтування концепту вищої освіти. Узагальнення історичного випадку філософування, спрямованого на концептуалізацію навчальної та виховної діяльності людини, є пріори- тетним завданням сучасної науки, рішення якого дозволить утворити якісно нову основу для ідентифікації та оцінки концепцій інституціоналізації і реформування системи вищої освіти, розширити її семантичний горизонт, виявити філософські передумови актуальних освітніх практик, спроектувати можливість формування нової освітянської спільноти. У даній статті розглядається ідея університету як найбільш яскраво вираженого феномену в рамках концептуалізації освіти. Мета дослідження – виявити історико-філософські закономірності становлення концепту освіти у вищій школі. Висновки дослідження можуть бути асимільовані сучасною педагогічною думкою для пошуку оптимальних шляхів побудови освітніх практик у вищій медичній школі. Феномен образования в качестве институциональной основы гуманитарного знания является характерным признаком современности. Именно в таком качестве философская мысль обнаруживает собственную эвристичность и предлагает альтернативные подходы к решению проблем, вызванных развитием мировой цивилизации, которые профессиональное научное мышление видит лишь как со- вокупность отдельных, «специальных» аспектов, лишенных целостности. Однако использование философских категорий в аналитике реалий образовательного процесса зависит от уровня парадигмальности современного философствования, характер которого определяется глубиной историкофилософского обоснования концепта образования. Обобщение исторической судьбы философство- вания, направленного на концептуализацию учебной и воспитательной деятельности человека, является приоритетным заданием современной науки, решение которого позволит образовать качественно новую основу для идентификации и оценки концепций институционализации и реформирования системы образования, расширить ее семантический горизонт, обнаружить философские предпосылки актуальных образовательных практик, спроектировать возможность формирования нового просветительского сообщества. В данной статье рассматривается идея университета как наиболее ярко выраженного феномена в рамках концептуализации образования. Цель исследования - выявить историко-философские закономерности становления концепта образования в высшей школе. Выводы исследования могут быть ассимилированы современной педагогической мыслью для поиска оптимальных путей построения образовательных практик в высшей медицинской школе. The phenomenon of education as the institutional basis of humanitarian knowledge is one of the main features of modernity. It is in this capacity philosophical thought reveals its own heuristics and offers alternative approaches to solving problems caused by the development of world civilization, which professional scientific thinking sees only as a set of separate, "special" aspects, devoid of integrity. The orientation towards the search for universal principles of the existence of man, the semantic and value constants of social being, is the "competitive advantage" of the philosophical way of understanding the contradictions of the modern general cultural process, which, in fact, is almost the only link connecting natural scientific approach and humanitarian idealism. However, the use of philosophical categories in the analysis of the realities of the educational process depends on the level of paradigm of modern philosophizing, the nature of which is determined by the depth of the historical and philosophical justification of the concept of education. The generalization of the historical destiny of philosophizing aimed at the conceptualization of human education and educational activities is a priority task of modern science, the solution of which will enable to form a new basis for identifying and evaluating the concepts of institutionalization and reforming the education system, to widen its semantic horizon, to discover the philosophical prerequisites of current educational practices and to design the possibility to build up a new educational community. This article considers the idea of university as the most pronounced phenomenon within the conceptualization of education. We can suggest that it is the European university, which is the embodiment of the concept of education, the quintessence of academic and civil freedom and a pure, impartial search for truth. The purpose of the research is to reveal the historical and philosophical laws of the formation of the concept of learning through higher education. The findings of the research can be assimilated by the modern pedagogical thought which will help looking for optimal ways of constructing educational practices in the higher medical school.Документ Філософсько-антропологічне вчення З. Фрейда про свідомість та підсвідомість(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Matsytska, E. K.; Dubinina, V. O.; Дубініна, Віра ОлександрівнаДокумент Філософські концепції свідомості та мозку(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Yevsieiev, O. S.; Dubinina, V. O.; Дубініна, Віра ОлександрівнаДокумент Філософія освіти і науки(Видавництво Б. І. Маторіна, 2019) Алексейчук, І. С.; Загороднюк, В. П.; Мозговий, Л. І.; Абизова, Лариса Віталіївна; Ємельяненко, Г. Д.; Дубініна, Віра Олександрівна; Dubinina, V. O.Навчальний посібник створено на основі досвіду викладання дисципліни «Філософія освіти і науки» у ДВНЗ«Донбаський державний педагогічний університет». Матеріал репрезентовано згідно з кредитнотрансферною системою оцінювання знань магістрів: І розділ «Філософія освіти» (6 тем) та ІІ розділ «Філософія науки» (6 тем). Висвітлюються вихідні поняття і проблеми філософії освіти, філософії науки, методології наукового пізнання. Посібник адресовано магістрантам, аспірантам, викладачам філософських дисциплін, всіх, хто цікавиться вивченням філософії освіти і науки.