Перегляд за Автор "Dudchenko, V. M."

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Evaluation of long-term results of videolaparoscopic radical hysterectomy with appendices and bilateral fixation of the vaginal stump in women with genital prolapse
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Dudchenko, V. M.; Hromova, A. M.; Дудченко, Варвара Максимівна; Громова, Антоніна Макарівна
    Genital prolapse is a common disease with a severe course. Treatment methods are usually surgical, but the benefits of individual surgical treatments are still an open question. The purpose of the study was to analyze the results of the treatment of women with genital prolapse after 6 and 12 months who underwent videolaparoscopic radical hysterectomy with appendages and bilateral fixation of the vaginal stump. After the above-mentioned surgical treatment of women with genital prolapse, a significant decrease of 5 times was found in the number of women complaining of difficulty urinating, complaints of the feeling of a foreign body in the vagina were noted 3 times less often. Urinary incontinence was not detected in the examined women, as well as a non-specific inflammatory process in the vagina after surgical treatment was noted 9 times less often compared to the same data before the operation. Генітальний пролапс є розповсюдженим захворюванням з тяжким перебігом. Методи лікування зазвичай хірургічні, однак переваги окремих хірургічних методів лікування досі залишаються відкритим питанням. Метою дослідження було проаналізувати результати лікування жінок з генітальним пролапсом через 6 та 12 місяців, яким була виконана відеолапароскопічна тотальна гістеректомія з додатками та білатеральною фіксацією кукси піхви. Після проведеного вищевказаного оперативного лікування жінок з генітальним пролапсом виявлено достовірне зменшення в 5 разів кількості жінок, що скаржились на утруднене сечовипускання, скарги на відчуття чужорідного тіла в піхві відмічались в 3 рази рідше, нетримання сечі не виявилось у обстежуваних жінок, а також неспецифічний запальний процес в піхві після оперативного лікування відмічений в 9 разів рідше порівняно з цими ж даними до операції.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив імуносупресивної терапії на стан імунного захисту в дітей
    (2024) Кравців, Микола Ігорович; Лісовська, Ганна Миколаївна; Дудченко, Варвара Максимівна; Шамрай, Володимир Анатолійович; Таран, Оксана Анатоліївна; Титаренко, Наталія Василівна; Вознюк, Андрій Вікторович; Костюченко, Андрій Володимирович; Качула, Сергій Олександрович; Kravtsiv, M. I.; Lisovska, A. M.; Dudchenko, V. M.; Shamrai, V. A.; Taran, O. A.; Tytarenko, N. V.; Vozniuk, A. V.; Kostiuchenko, A. V.; Kachula, S. O.
    Для лікування ревматологічних захворювань, аутоімунного лімфопроліферативного синдрому і нефротичного синдрому в дітей застосовується глюкокортикостероїдна терапія з цитостатиками або без них. Серйозним побічним ефектом цих препаратів є імуносупресія. Мета – дослідити імунологічні показники в дітей, які отримують імуносупресивну терапію, для визначення тактики вакцинації. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 50 здорових дітей (група порівняння) та 34 дитини, які отримували імуносупресивну терапію з приводу ревматологічної патології, аутоімунного лімфопроліферативного синдрому або нефротичного синдрому (досліджувана група). Пацієнти, які отримували високодозову імуносупресивну терапію (n=16), становили І підгрупу, а ті, хто отримував низькодозову імуносупресивну терапію (n=18), – ІІ підгрупу. Субпопуляції лімфоцитів крові визначали методом проточної цитометрії, сироваткові імуноглобулініи – методом радіальної імунодифузії. Статистичний аналіз виконували з використанням пакета програм «SPSS 23,0». Результати. У дітей, які отримували імуносупресивну терапію, встановлено достовірне збільшення кількості Т-лімфоцитів (CD3+), зниження В-лімфоцитів (CD19+) і NK-клітин (CD3-CD16/56+), тоді як середні рівні сироваткових IgA, IgM, IgG не відрізнялися від показників здорових дітей, що свідчить про збереження гуморального імунітету. Проте в дітей, які отримували високодозову імуносупресивну терапію, виявлено дозозалежне зниження рівня сироваткових IgA, IgM та IgG відповідно в 1,7, 1,3 раза і на 18,9%. Висновки. Вакцинація дітей до початку імуносупресивної терапії з приводу ревматологічної патології або нефротичного синдрому є доцільною. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. For the treatment of rheumatological diseases, autoimmune lymphoproliferative syndrome and nephrotic syndrome in children, glucocortico- steroid therapy with/without cytostatics is used.Immunosuppression is a serious side effect of these medications. Aim—to investigate immunological parameters in children receiving immunosuppressive therapy in order to determine vaccination tactics. Materials and methods. 50 healthy children(comparison group) and 34 children who received immunosuppressive therapy for rheumatological pathology,autoimmune lymphoproliferative syndrome or nephrotic syndrome (study group)participated in the study. Patients who received high–dose immunosuppressive therapy (n=16) made up the subgroup I, low–dose immunosuppressive therapy (n=18)— the subgroup II. Determination of subpopulations of blood lymphocytes was carried out by the method of flow cytometry,serum immunoglobu- lins—by the method of radial immunodiffusion.Statistical analysis was performed using the SPSS 23.0 software package. Results.In children who received immunosuppressive therapy,a significant increase in the number of T–lymphocytes(CD3+), a decrease in B–lymphocytes(CD19+)andNKcells(CD3–CD16/56+) was established, while the average levels of serum IgA, IgM, IgG did not differ from the indicators of healthy children, which demonstrates the preservation of humoral immunity. However, in children who received high-dose immunosuppressive therapy, a dose-dependent decrease in the level of serum IgA, IgM, and IgG was found, respectively, by 1.7, 1.3 times, and by 18.9%. Conclusions. It is advisable to vaccinate children before starting immunosuppressive therapy for rheumatological pathology or nephrotic syndrome. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of all participating institutions. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors.
  • Ескіз
    Документ
    Оцінювання стану ендометрія залежно від методу переривання вагітності та особливостей ведення післяабортного періоду
    (2024) Кравців, Микола Ігорович; Бодашевська, Катерина Дмитрівна; Дудченко, Варвара Максимівна; Таран, Оксана Анатоліївна; Бевз, Геннадій Вікторович; Вознюк, Андрій Вікторович; Kravtsiv, M. I.; Bodashevska, K. D.; Dudchenko, V. M.; Taran, О. А.; Bevz, G. V.; Vozniuk, A. V.
    Збереження репродуктивного здоров’я жінок після артифіційного аборту в ранніх термінах є надзвичайно актуальним завданням сучасної системи охорони здоров’я. Мета — дослідити функціональний стан ендометрія залежно від методу переривання вагітності та особливостей ведення післяабортного періоду дослідити функціональний стан ендометрія залежно від методу переривання вагітності та особливостей ведення післяабортного періоду. Матеріали та методи. Проведено проспективне контрольоване дослідження за участю 160 жінок віком від 18 до 43 років, яким виконано медикаментозний аборт (І група) або переривання вагітності методом вакуум-аспірації (ІІ група). Кожну з цих груп поділено на 2 підгрупи по 40 жінок. Пацієнтки ІА та ІІА підгруп брали участь у лікувально-реабілітаційній програмі для збереження репродуктивного здоров’я після переривання вагітності, у ІБ та ІІБ (контрольних) підгрупах ведення післяабортного періоду відбувалося за загальноприйнятими принципами. У післяабортному періоді жінкам виконано трансвагінальну сонографію та визначення в біоптаті ендометрія маркера хронічного ендометриту - CD138. Статистичну обробку даних проведено за допомогою програми «SPSS 21». Результати. У жінок після переривання вагітності зменшується товщина ендометрія. З’ясовано, що товщину ендометрія менше 7 мм на 20—24-ту добу від початку чергової менструації мала достовірна менша кількість жінок, яким застосовували запропоновану лікувально-реабілітаційну програму після медикаментозного аборту, ніж після вакуум-аспірації. Встановлено достовірно меншу кількість випадків хронічного ендометриту в пацієнток, яким після переривання вагітності шляхом вакуум-аспірації призначали розроблену схему лікування та реабілітації, ніж у відповідній контрольній підгрупі - 1 (2,5%) проти 6 (15,0%). Висновки. Отримані результати свідчать, що ефективне збереження репродуктивного здоров’я жінок після артифіційних абортів потребує комплексного підходу з чітким діагностичним алгоритмом, патогенетично обґрунтованими заходами лікування та реабілітації. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток. Preserving women's reproductive health after early artificial abortion is an extremely relevant task for modern healthcare systems. Aim — to investigate the functional state of the endometrium depending on the method of pregnancy termination and the peculiarities of postabortion period management. Materials and methods. A prospective controlled study was conducted involving 160 women aged 18 to 43 years who underwent either medical abortion (Group I) or pregnancy termination by vacuum aspiration (Group II). Each group was further divided into two subgroups of 40 women each. Women in subgroups IA and IIA participated in a therapeutic and rehabilitation program aimed at preserving reproductive health after pregnancy termination, while women in the subgroups IB and IIB (control) received standard post-abortion care. Transvaginal sonography was performed on days 1—3, 14 days after the abortion, and on days 20—24 of the subsequent menstrual cycle. One month after the abortion, CD138, a marker of chronic endometritis, was assessed in endometrial biopsy samples. Statistical analysis was performed using SPSS 21. Results. Women experienced a decrease in endometrial thickness following pregnancy termination. It was found that a significantly lower proportion of women who participated in the proposed therapeutic and rehabilitation program had an endometrial thickness of less than 7 mm on days 20—24 of the next menstrual cycle after medical abortion and after vacuum aspiration. Furthermore, there was a significantly lower incidence of chronic endometritis among women who received the therapeutic and rehabilitation protocol after vacuum aspiration compared to the control subgroup: 1 case (2.5%) versus 6 cases (15.0%). Conclusions. The results indicate that effective preservation of women's reproductive health after artificial abortion requires a comprehensive approach, including a clear diagnostic algorithm and pathogenetically substantiated treatment and rehabilitation measures. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies.