Перегляд за Автор "Dzhirov, O. R."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Etiopathogenesis problems of the nasal mucosa at atrophic rhinitis(Полтавський державний медичний університет, 2022) Bezega, M. I.; Bezshapochnyy, S. B.; Loburets, V. V.; Loburets, A. V.; Bondarenko, R. V.; Bondarenko, V. V.; Dzhirov, O. R.; Безега, Михайло Іванович; Безшапочний, Сергій Борисович; Лобурець, Валерій Васильович; Лобурець, Андрій Валерійович; Бондаренко, Руслан Валерійович; Бондаренко, Валерій Володимирович; Джіров, Олексій РомановичThe article presents and considers common problems of etiology and pathogenesis of atrophic rhinitis in our time. Atrophy of the nasal mucosa is relevant and widespread today. Given the complicated etiopathogenetic mechanism, this pathology can lead to nasal cavity complications, such as impaired mucociliary clearance and evacuation function of the nasal mucosa and physiological, histological, and morphological changes in nasal mucosa atrophy. We analyzed an extensive studies number on the pathogenetic aspects of the development of the nasal mucosa atrophic changes that may affect its development, namely: vascular disorders of nasal tissues microcirculation, genetic predisposition, hypoxia of mucous tissues, climate change, environmental conditions, labor conditions, bad habits, exposure to drugs and the mental state of the patient that provoke the atrophic phenomena development and lead to ciliated epithelium dysfunction due to changes in the vascular bed. Another critical factor in the development of nasal mucosa atrophy is damage to the chemical composition of nasal secretions. A weak clinical picture complicates the diagnosis of these pathological conditions because it begins to disturb the patient only in the critical disease stages, which significantly complicates the patient’s treatment. If we ignore this problem, it can progress and provoke more severe complications up to nasal septum perforation, deformation of the outer nose or ozena, and cause disorders of other organs and systems or patient’s mentalityДокумент Лікування гострих назофарингітів у дітей(ТОВ «ВІСТКА», 2021) Безшапочний, Сергій Борисович; Соннік, Наталія Богданівна; Подовжній, Олександр Григорович; Джіров, Олексій Романович; Bezshapochny, S. B.; Sonnik, N. B.; Podovzhny, O. G.; Dzhirov, O. R.Гострий назофарингіт у дітей це запалення слизової оболонки носоглотки. Останнім часом використання сольових розчинів при патології носа та носоглотки стало лідером для очищення слизової оболонки. Основним напрямком сучасної фармакотерапії патології носа та носоглотки на сьогоднішній день вважається протизапальна терапія. Є достатня кількість досліджень, що доводять ефективність назального спрея мометазона фуроат в лікуванні запальних захворювань носоглотки у дітей. В нашому дослідженні вивчалась клінічна ефективність препарату «Етацид» в лікуванні гострих назофарингітів у дітей. Серед клінічних симптомів враховували порушення носового дихання, гугнявість мови, храп, кашель під час сну. При ендоскопії вивчались застійні ознаки в порожнині носа, виділення в носоглотці, збільшення глоткового мигдалика. Доведено достатню клінічну ефективність препарату «Етацид» в терапії гострих назофарингітів.Документ Післяопераційна реабілітація пацієнтів з хронічними риносинуситами(2019) Безшапочний, Сергій Борисович; Лобурець, Валерій Васильович; Лобурець, Андрій Валерійович; Джіров, Олексій Романович; Bezshapochnyy, S. B.; Loburets, V. V.; Loburets, A. V.; Dzhirov, O. R.Актуальність: Сучасна ринохірургія в лікуванні хронічних риносинуситів, базується на принципах максимального збереження функціональної анатомії порожнини носа. Це сприяє покращенню не тільки лікувального процесу, але й якості життя пацієнта. Найбільш ефективним методом лікування хронічних риносинуситів на сьогодні є функціональна ендоскопічна хірургія (FESS). Цей метод дозволяє прискорити одужання пацієнтів та зменшити кількість післяопераційних ускладнень, що, в свою чергу, зменшує необхідність в реоперативних втручаннях. Таким чином, окрім прискіпливої та ретельної хірургічної техніки, одне з найважливіших місць в лікуванні пацієнта займає оптимальне ведення післяопераційного періоду для максимального потенціювання одужання. Актуальність нашого дослідження обумовлена необхідністю подальшого удосконалення фармакотерапії післяопераційного періоду, де були б представлені декілька різних методів лікування, направлених на найшвидше відновлення фізіологічної роботи внутрішньоносових структур. Матеріали і методи: Всього в рамках дослідження проходило лікування 50 пацієнтів, яких в залежності від особливостей ведення післяопераційного періоду було розподілено на 3 групи. Пацієнти 1-ї групи отримували ізотонічний розчин 0,9 % NaCl з 1-ї доби та топічні глюкокортикостероїди (Mometasone furoate) з 7-ї доби. В підгрупі 2А до класичної терапії додано фітопрепарат, а в підгрупі 2Б замість стандартного сольового розчину використано 0,9 % NaCl з додаванням 0,4 % СО2. Оцінка ефективності методів лікування виконувалась за допомогою візуально-аналогової шкали для суб’єктивних симптомів та ендоскопічного дослідження за шкалою «The Modified Lund-Kennedy Endoscopy Score» – для об’єктивних симптомів. Результати: На 7-у добу спостерігались статистично достовірні відмінності за даними ВАШ між пацієнтами 1-ї групи та підгрупи 2Б за показниками наявності виділень з порожнини носа (р<0,05, U=77.5) та порушенням ольфакторної функції (р<0,05, U=75), в той же період відмічається статистично достовірна різниця між показниками MLK у пацієнтів 1-ї групи та підгрупи 2Б (р<0,05).Висновки: на основі проведеного дослідження можна зробити висновок, що застосування в післяопераційному періоді запропонованих препаратів має достовірну клінічну перевагу, яка ґрунтується на даних клінічних досліджень та підтверджена за принципами доказової медициниДокумент Сучасний підхід до лікування гострого вірусного риносинусита(ТОВ «ВІСТКА», 2022) Безшапочний, Сергій Борисович; Джіров, Олексій Романович; Подовжній, Олександр Григорович; Bezshapochny, S. B.; Dzhirov, O. R.; Podovzhny, O.G.Актуальність: Лікування гострого вірусного риносинусита є однією з актуальних проблем сучасної медицини. До застудних захворювань зараз прикуто дуже багато уваги внаслідок всесвітньої пандемії SARS-CoV2, вибір терапії стає непростим завданням навіть для досвідчених лікарів. В дослідженні наведено обґрунтування ефективності лікування пацієнтів з гострим вірусним риносинуситом комбінованими фітопрепаратами. Матеріали та методи: під час дослідження під спостереженням перебували 54 пацієнта, які були розподілені на 2 групи: групу дослідження (28 пацієнтів) і контрольну (26 пацієнтів). Під час лікування пацієнти контрольної групи отримували базове лікування, що включало: промивання порожнини носа ізотонічним сольовим розчином (0,9% розчин NaCl) по 2 дози в кожну половину носа 3 рази на добу, топічні глюкокортикостероїди (Mometasone furoate) по 2 дози в кожну половину носа 2 рази на добу. Пацієнти групи дослідження отримували: комплексний фітопрепарат «Синувіт» по 2 капсули після їжі 2 рази на добу, промивання порожнини носа ізотонічним сольовим розчином (0,9% розчин NaCl) по 2 дози в кожну половину носа 3 рази на добу, топічні глюкокортикостероїди (Mometasone furoate) по 2 дози в кожну половину носа 2 рази на добу. Результати лікування оцінювались за допомогою суб’єктивних та об’єктивних показників. Результати: Було встановлено ефективніше зняття симптомів захворювання в дослідній групі, що відображається в покращенні самопочуття пацієнта та відновленні фізіологічної роботи мукоциліарного апарату. Висновок: Спираючись на отримані результати дослідження, та наш попередній досвід лікування риносинуситів, ми зробили висновок про ефективність представленої схеми лікування комбінованими фітопрепаратами.