Перегляд за Автор "Dziuba, D. O."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Клінічні характеристики пацієнтів в умовах рутинної седації при ендоваскулярному лікуванні ІХС(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Дзюба, Д. О.; Болюк, М. В.; Сиворакша, О. О.; Лоскутов, О. А.; Дзюба, Д. А.; Болюк, М. В.; Сиворакша, А. А.; Лоскутов, О. А.; Dziuba, D. O.; Boluk, M. V.; Syvoraksha, A. A.; Loskutov, O. V.В Україні щороку кількість проведених у плановому та ургентному порядку стентувань коронарних артерій зростає: так, за період з 2014 року по 2017 рік вона зросла удвічі. У 2017-18 році було проведено ретроспективне дослідження на базі ДУ «Інститут серця МОЗ України». Для аналізу відібрано медичні карти 73 пацієнтів (58 чоловіків та 15 жінок) віком 35-83 роки, яким проводили коронарографію та стентування коронарних артерій в плановому та ургентному порядку. Хірургічні втручання виконувалися в умовах рутинної седації (рівень седації ІІ-ІІІ за Ramsey) діазепамом та/або фентанілом та/або морфіном. Метою дослідження було охарактеризувати основні клінічні характеристики групи пацієнтів з різними формами ІХС та рутинними підходами до анестезії, яким проводилося рентгенхірургічне ендоваскулярне лікування. В ході роботи ми встановили, що серед пацієнтів переважають чоловіки віком 59,93±0,84 років з надлишковою масою тіла. Для дослідження було відібрано пацієнтів з різними клінічними формами ІХС: гострим коронарним синдромом (інфарктом міокарда, нестабільною стенокардією) та хронічними коронарними синдромами (стенокардією напруги різних функціональних класів, асимптомним атеросклерозом коронарних артерій), яким у плановому (29 пацієнтів, 39,73 %) чи ургентному (44 пацієнти, 60,27 %) порядку, відповідно, проведено діагностичну коронарографію та стентування. Основними супутніми захворюваннями при поступленні до стаціонару були наступні: у 64 пацієнтів також діагностовано гіпертонічну хворобу різних стадії та ступеню (87,67 %). Дев’ять пацієнтів (13,71 %) хворіли на цукровий діабет, зокрема, вперше діагностований – 1,37 %. Фібриляція передсердь була у 12,33 % хворих. Гіперглікемію на момент госпіталізації виявлено у 25 пацієнтів, що становило третину усіх хворих (34,25 %). Серед планово госпіталізованих пацієнтів переважною причиною оперативного втручання була стенокардія напруги, ФК ІІІ (21,92 %), серед ургентних – інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST (38,36 %). В групі пацієнтів, яких госпіталізовано ургентно, для інтраопераційної седації застосовувався в основному фентаніл, а в підгрупі планової госпіталізації – фентаніл та діазепам.Документ Післяопераційне знеболення методом анальгезії, контрольованої пацієнтом(Полтавський державний медичний університет, 2021) Починок, О. О.; Кучинська, І. А.; Дзюба, Д. О.; Pochynok, O. O.; Kuchynska, I. A.; Dziuba, D. O.Клінічне явище грубого недолікування гострого болю було добре зафіксовано протягом останньої чверті століття і, ймовірно, присутнє і сьогодні. Помірний або сильний біль є важливим джерелом ускладнень, а також захворюваності та смертності в післяопераційному періоді після хірургічних втручань. Анальгезія, контрольована пацієнтом, Patient-controlled analgesia (PCA), є ефективною методикою післяопераційного знеболення, оскільки вона забезпечує отримання пацієнтом необхідної дози знеболюючого препарату відразу після активації та ввімкнення системи подачі медикаментів (Intravenous PCA device), зі зменшеними періодами болю та підвищенням задоволеності пацієнтів. У роботі аналізуються дослідження багатьох авторів із даної тематики. Висновки: анальгезія під контролем пацієнта (PCA) є задовільним варіантом контролю гострого болю. Можна виділити кілька переваг цієї методики, наприклад, вищий анальгетичний рівень із задоволенням пацієнта, а також незначні побічні ефекти. Сьогодні досі немає єдиної думки щодо того, який найкращий шлях або препарат слід застосовувати, оскільки співвідношення поняття «клінічна ефективність / безпека» залежить від складного розуміння фармакокінетичного профілю ліків за умови використання різних шляхів введення. Крім того, необхідні проведення фармакоекономічих досліджень щодо оцінки економічної ефективності вищезазначених підходів.