Перегляд за Автор "Fedosiuk, R. M."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Медико-соціальне обґрунтування системи безпеки пацієнтів і потенційних шляхів її імплементації у службі анестезіології та інтенсивної терапії України(ДУ «Український інститут стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров’я України», 2018) Федосюк, Роман Миколайович; Ковальова, Олена Михайлівна; Слабкий, Геннадій Олексійович; Федосюк, Роман Николаевич; Ковалева, Елена Михайловна; Слабкий, Геннадий Алексеевич; Fedosiuk, R. M.; Kovaleva, O. M.; Slabkiy, G. O.Мета – обґрунтувати і розробити систему безпеки пацієнтів у службі анестезіології та інтенсивної терапії України; запропонувати потенційні шляхи її імплементації на національному, регіональному та локальному рівнях. Матеріали та методи. Проведено критичний аналіз міжнародної рекомендаційної бази у сфері безпеки пацієнтів, вивчення закордонного досвіду та оцінка ситуації у вітчизняній системі охорони здоров’я. Результати. Основною парадигмою системи безпеки пацієнтів у службі анестезіології та інтенсивної терапії України визнано сучасну концепцію про безпеку пацієнтів як про замкнутий цикл, центральним об’єктом – пацієнта, ключовими елементами – принципи, знання та інструменти, структурними компонентами – заклади охорони здоров’я, навчальні медичні заклади, академію медичних наук, громадські професійні медичні й немедичні організації, логістичними принципами – інтеграцію, безперервність, наступність та зворотний зв’язок, а основними модулями – інфекційну, хірургічну, фармацевтичну та інфраструктурну безпеку, а також інцидент-моніторинг, навчання, науку та преміювання. Впровадження системи в державі може відбутися через реалізацію «Стратегічного плану дій з безпеки пацієнтів для служби анестезіології та інтенсивної терапії України». Висновки. Обґрунтовано та розроблено систему безпеки пацієнтів у службі анестезіології та інтенсивної терапії України; Цель – обосновать и разработать систему безопасности пациентов в службе анестезиологии и интенсивной терапии Украины; предложить потенциальные пути ее внедрения на национальном, региональном и локальном уровнях. Материалы и методы. Проведен критический анализ международной рекомендательной базы в сфере безопасности пациентов, изучен зарубежный опыт и представлена оценка ситуации в отечественной системе здравоохранения. Результаты. Основной парадигмой системы безопасности пациентов в службе анестезиологии и интенсивной терапии Украины признана современная концепция о безопасности пациентов как о замкнутом цикле, центральным объектом – пациент, ключевыми элементами – принципы, знания и инструменты, структурными компонентами – учреждения здравоохранения, учебные медицинские заведения, академия медицинских наук, общественные профессиональные медицинские и немедицинские организации, логистическими принципами – интеграция, непрерывность, преемственность и обратная связь, а основными модулями – инфекционная, хирургическая, фармацевтическая и инфраструктурная безопасность, а также инцидент-мониторинг, обучение, науку и премирование. Внедрение системы в государстве может произойти через реализацию «Стратегического плана действий по безопасности пациентов для службы анестезиологии и интенсивной терапии Украины». Выводы. Обоснована и разработана система безопасности пациентов в службе анестезиологии и интенсивной терапии Украины; Purpose – to substantiate and develop the system of patient safety in the anesthesiology and intensive care service of Ukraine and to suggest potential ways of its implementation at the national, regional and local levels. Materials and methods. Critical analysis of the international recommendation base on patient safety, study of foreign experience and assessment of the situation in the national healthcare system. Results. The main paradigm of the system of patient safety in the anesthesiology and intensive care service of Ukraine is the modern concept of patient safety as a closed cycle, the central object – the patient, the key elements – principles, knowledge and tools, structural components – health care institutions, educational institutions, academy of medical sciences, public professional medical and non-medical organizations, logistic principles – integration, continuity and feedback, and the main modules – infectious, surgical, pharmacological and infrastructural safety, as well as incident reporting, education, science, and award. The implementation of the system in the state can occur through the realization of the “Strategic Patient Safety Action Plan for the Anesthesiology and Intensive Care Service of Ukraine”. Conclusions. The system of patient safety in the anesthesiology and intensive care service of Ukraine has been substantiated and developed.Документ Проект пілотної версії системи інцидент-моніторингу і звітування для служби анестезіології України(Полтавський державний медичний університет, 2018) Федосюк, Роман Миколайович; Ковальова, Олена Михайлівна; Федосюк, Роман Николаевич; Ковалёва, Елена Михайловна; Fedosiuk, R. M.; Kovalova, O. M.«Гельсінська декларація з безпеки пацієнтів в анестезіології» визначила систему інцидент-звітування одним з основних інструментів підвищення рівня безпеки пацієнтів в анестезіологічній практиці. Мета. На основі закордонних прототипів розробити проект власної, адаптованої до вітчизняних умов пілотної версії системи інцидент-моніторингу і звітування для служби анестезіології України. Об’єкт і методи. В якості закордонного прототипу обрано форми інцидент-моніторингу і звітування в анестезіології та хірургії американського Агентства Наукових Досліджень і Якості в Охороні Здоров’я (AHRQ). Результати. Розроблено адаптовану до національних умов та потреб анестезіологічної служби України паперову версію системи інцидент-моніторингу і звітування в анестезіологічній практиці, яку представлено у вигляді «Додатку з безпеки пацієнтів до наркозної карти», що складається з п’яти форм для проспективної реєстрації різних груп інцидентів. Висновок. Представлений у роботі варіант системи інцидент-моніторингу і звітування може бути використаний у якості пілотного проекту та тестової імплементаційної моделі у службі анестезіології України, а також стати прообразом майбутніх міждисциплінарних систем загальнонаціонального масштабу.Документ Інженерно-технічна інфраструктура відділень інтенсивної терапії і безпека пацієнтів: порівняльна характеристика європейських і вітчизняних стандартів(Запорізька медична академія післядипломної освіти, 2018) Федосюк, Роман Миколайович; Ковальова, Олена Михайлівна; Слабкий, Геннадій Олексійович; Fedosiuk, R. M.; Kovaleva, O. M.; Slabkiy, G. O.Мета досліджень – обґрунтувати рекомендації щодо змін у нормативній базі України, що стосується вимог до інженерно-технічної інфраструктури відділень інтенсивної терапії, на основі її порівняння з сучасними міжнародними стандартами. Матеріали та методи. Проведено порівняльний аналіз чинних Державних будівельних норм України) та останніх рекомендацій Європейського Товариства Інтенсивної Терапії в частині вимог до окремих компонентів інженернотехнічної інфраструктури (централізованих систем постачання, комунікаційних систем, моніторингово-комп’ютерних систем та систем безпеки) відділення інтенсивної терапії. Результати та обговорення. Встановлено суттєву невідповідність українських нормативів інженерно-технічного забезпечення відділень інтенсивної терапії мінімальним європейським стандартам, особливо в частині забезпечення медичними газами та моніторингово-комп’ютерними системами, що створює перешкоди для гарантування належного рівня якості і безпеки медичної допомоги. Висновки. У світлі стратегічного курсу України на інтеграцію в Європейське співтовариство та необхідності кардинальної модернізації існуючої мережі лікувальних закладів необхідно невідкладно переглянути існуючі державні нормативи інженерно-технічного забезпечення відділень інтенсивної терапії у напрямку приведення їх у відповідність до мінімальних міжнародних стандартів; Purpose of the study – to substantiate recommendations on changes in the regulatory base of Ukraine concerning the requirements for the engineering and technical infrastructure of intensive care units, based on its comparison with modern international standards. Materials and methods. A comparative analysis of the valid State Building Code of Ukraine and the latest recommendations of the European Society of Intensive Care Medicine regarding the requirements for the individual components of engineering and technical infrastructure (centralized supply systems, communication systems, monitoring and computer systems, and safety systems) of an intensive care unit have been carried out. Results and discussion. A significant noncompliance of the Ukrainian norms of engineering and technical support of intensive care units with the minimum European standards, in particular with regard to the provision of medical gases and monitoring and computer systems, has been established, which creates barriers to ensuring the proper level of quality and safety of medical care. Conclusion. In the light of the strategic course of Ukraine towards integration into the European community and the demand in a radical modernization of the existing network of medical institutions, it is an urgent need to review the existing national standards of engineering and technical support of intensive care units in order to bring them in line with the minimum international standards.