Перегляд за Автор "Fesenko, M. Ye."
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Bronchoscopic findings in children with obstructive and chronic bronchitis(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» м. Полтава, 2015) Fesenko, M. Ye.; Pokhylko, V. I.; Zjuzina, L. S.; Kaljuzhka, O. O.; Cherniavska, Yu. I.; Фесенко, Марія Євгенівна; Похилько, Валерій Іванович; Зюзіна, Лариса Степанівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Фесенко, Мария Евгеньевна; Похилько, Валерий Иванович; Зюзина, Лариса Степановна; Калюжка, Елена Александровна; Чернявская, Юлия ИгоревнаThe aim of our research was to study the incidence rate of airway bacterial infection in children with obstructive and chronic bronchitis and to characterize the structure of pathogenic bacterial flora found in bronchoalveolar lavage obtained in bronchoscopic investigation, as well as to define clinical forms of bronchitis more exactly. 105 children were enrolled (55 with obstructive bronchitis and 50 with chronic bronchitis). The study based on the investigation and comparison of early medical history, clinical symptomatology, instrumental and laboratory findings enables to establish the role of unfavorable prognostic symptoms for bronchitis, the significance of endoand exogenous risk factors predisposing to the recurrence of the disease or to its turning into chronic form. Among the maternal medical history factors dominated: the first half pregnancy toxemia – 32,2%, the threat of termination – 30,3%, prematurity – 17,6%, the weakness of labor activity – 14.1% , extragenital pathology in the mother – 21.6% Among the features of the child’s medical history were: varying degreesof asphyxia – 13.1%, early onset infection – 23.9%, the first episode of respiratory disease up to 3 months – from 33.9% of children, up to 1 year – from 80.6%. In all the patients the course of underlying disease is complicated with concomitant diseases (from 2 to 10 conditions), among which the most common are rickets of the II stage (61.2%), thymus hyperplasia (57.6%), chronic tonsillitis (53.5%), drug allergy (46.2%), polyhypovitaminosis (33.9%), atopic dermatitis (31,8%), anemia (21.5%), food allergy (11.9%), intestinal dysbacteriosis (11.4%).The impact produced by these factors on the occurrence of obstructive and chronic bronchitis underlies the elaboration of criteria for diagnosis, differential diagnosis of bronchitis as well as for the prediction of its consequences in young children. The criteria are summarized and presented in the test sheets which are easy-to-use in pediatric practice. The analysis of bacteriologic tests has shown the microbial associations of bronchoalveolar lavage and upper air passageways mucus are mainly identical, but some their indices differ. The major cause that determines this difference is the persistence of pathogens and the inflammation activity in the bronchi. Such pathogens as S.pneumoniae, H.influenza and Ps.aeruginosa are significantly more often isolated in bronchoalveolar lavage than in the upper air passageway mucus (p<0,005). As the pathologic process becomes complicated the total amount of gram-positive cocci decreases in bronchi of the children with obstructive and chronic bronchitis, although some species such as S.aureus та S.purulent are observed to grow at the same time. Simultaneously the total amount of gram-negative bacilli is growing. Thus, the microbial landscape of the upper and lower respiratory tract has its own distinctive features which depend on the intensity and the extent of broncho-pulmonary affection and influence upon the clinical course of different types of bronchitis in young children. The criteria for the differential diagnosis of obstructive and chronic bronchitis in young children and prediction of its consequences have been proven to be of high informative value. We have identified considerable disturbances in microbiocenosis within the course of the disease and the predominance of microbial associations in the upper and lower respiratory tract. S.pneumoniae, H.influenza and Ps.aeruginosa are significantly more often isolated in bronchoalveolar lavage than in the upper airway mucus (p<0.005).The analysis of bacteriological examinations in children with obstructive or chronic bronchitis, and taking into account the dynamics revealed significant violations microbiocenosis and dominant microbial associations of the upper and lower respiratory tract, which allows to justify the indications for etiopathogenetic therapy in children with this disorder; Метою дослідження було вивчення частоти бактеріального інфікування дихальних шляхів у дітей з обструктивним і хронічним бронхітами та аналіз структури патогенної бактеріальної флори промивних вод при бронхоскопічному дослідженні. Були проведені клініко-лабораторні обстеження 105 дітей раннього віку з різними клінічними формами бронхітів (55 з обструктивним та 50 з хронічними бронхітами). В роботі визначена роль прогностично несприятливих клінічних симптомів бронхітів, ендо- та екзогенних факторів ризику формування груп дітей з рецидивуючими та хронічними захворюваннями, розроблені критерії диференціальної діагностики та прогнозування наслідків бронхітів у дітей раннього віку. Аналіз результатів бактеріологічного дослідження показав, що S.pneumoniae, H.influenza і Ps.aeruginosa достовірно частіше виділялись із промивних вод бронхів, ніж із слизу верхніх дихальних шляхів (p<0,005). В міру ускладнення патологічного процесу у бронхах загальна кількість культур грампозитивних коків зменшується, з одночасним збільшенням окремих видів S.aureus та S.purulent і загальної кількості грамнегативних паличок; Целью исследования было изучение частоты бактериального инфицирования дыхательных путей у детей с обструктивным и хроническим бронхитами и анализ структуры патогенной бактериальной флоры промывных вод бронхов при бронхоскопическом исследовании. Были проведены клинико-лабораторные обследования 105 детей раннего возраста с различными клиническими формами бронхитов (55 с обструктивным и 50 с хроническим бронхитами). В работе определена роль прогностически неблагоприятных клинических симптомов бронхитов, эндо и экзогенных факторов риска формирования групп детей с рецидивирующими и хроническими заболеваниями, разработаны критерии дифференциальной диагностики и прогнозирования последствий бронхитов у детей раннего возраста. Анализ результатов бактериологического исследования показал, что S.pneumoniae, H.influenzaе и Ps.aeruginosaе достоверно чаще выделялись из промывных вод бронхов, чем из слизи верхних дыхательных путей (p<0,005). По мере усложнения патологического процесса в бронхах общее количество культур грамположительных кокков уменьшается с одновременным увеличением отдельных видов S.aureus и S.purulent и общего количества грамотрицательных палочек.Документ Prediction of recurrent course of respiratory infections in premature infants(ТОВ "Група компаній МЕД ЕКСПЕРТ", 2022-11-15) Kozakevych, E. B; Kozakevych, V. K.; Ziuzina, L. S.; Fesenko, M. Ye.; Melashchenko, O. I.; Козакевич, Олена Борисівна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Фесенко, Марія Євгенівна; Мелащенко, Олена ІванівнаThe problem of prevention of frequent respiratory diseases for children remains relevant. Among premature infants, the most vulnerable group are children with very low and extremely low birth weight. Therefore, the development of a clinical prognostic model for the development of respiratory recurrent infections in premature infants may be the basis for creating a preventive program of early intervention.Документ The holter electrocardiogram monitoring method for evaluating the heart rhythm variability in children with diabetes mellitus of type1(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Fesenko, M. Ye.; Fastovets, M. M.; Pokhylko, V. I.; Ovdiyenko, O. D.; Cherevko, I. G.; Фесенко, Марія Євгенівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Похилько, Валерій Іванович; Овдієнко, Олександр Дмитрович; Черевко, Ірина Григорівна; Фесенко, Мария Евгеньевна; Фастовец, Марина Николаевна; Похилько, Валерий Иванович; Овдиенко, Александр Дмитриевич; Черевко, Ирина ГригорьевнаAbstract. Aim. To study the state of vegetative regulation according to the results of heart rate variability in children with type 1 diabetes mellitus during the Holter electrocardiogram monitoring on a daily basis. Object and methods of research. Under supervision were 40 children aged 2.5 to 16 years old, including 20 children with type 1 diabetes (the first − the main group) and 20 children without diabetes (second group) who underwent Holter monitoring of electrocardiogram during being in the Department of Endocrinology of the Children’s Municipal Clinical Hospital in Poltava. Children of both groups, depending on their age, were divided into two subgroups of 10 children in each subgroup: the first subgroup of the main group − children under the age of 10, the second subgroup of the main group − children from 11 to 16 years old. A similar distribution of children was in the second group of children without diabetes. Results. Conducting the Holter monitoring of ECG in children with diabetes showed that two departments of the vegetative nervous system are involved in the formation of violations of vegetative regulation of cardiac rhythm. The data of spectral characteristics of heart rate variability (VLF, LF) testify to the high voltage of vegetative-regulatory mechanisms under the conditions of chronic stress in children with type 1 diabetes. The use of the Holter ECG monitoring contributed to the detection of electrical instability of the myocardium in 55% of children in the primary group with diabetes (25% in each subgroup). The detected increase in dispersion (according to the standard ECG) and the variability (according to the Holter ECG monitoring) of the QT interval in patients with type 1 diabetes in the form of an elongated and slightly elongated compared with the age-sexual norm of the QT interval allows to timely form risk groups for children, which have a risk of developing arrhythmias. Conclusions. Identified risk groups for children at risk of developing arrhythmias, based on the Holter monitoring of ECG, require this survey to be conducted in dynamics.Документ Адаптовані суміші нового покоління вітчизняного виробництва в харчуванні дітей першого року життя(Полтавський державний медичний університет, 2021) Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Жук, Людмила Анатоліївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Козакевич, Олена Борисівна; Мелащенко, Олена Іванівна; Kozakevich, V. K.; Fesenko, M. Ye.; Ziuzina, L. S.; Kozakevich, O. B.; Melashchenko, O. I.Грудне вигодовування є єдиною формою харчування людини, що була сформована під час її біологічної еволюції. Однак при його відсутності виникає необхідність у використанні сучасних адаптованих молочних сумішей для повноцінного вигодовування немовлят. Важливим моментом адаптації харчування дитини на штучному вигодовуванні є наближення білків суміші до білків грудного молока за якісним і кількісним складом. Зниження рівня білка у суміші «Малютка преміум» запобігає перевантаженню білками незрілої системи метаболізму дитини. Важливу роль в харчуванні дітей відіграють жири, які виконують в організмі дві основні функції: структурних компонентів біологічних мембран клітин і енергетичного матеріалу. Жировий компонент сумішей «Малютка преміум» представлено на 50 % рослинними оліями, що забезпечує необхідний рівень поліненасичених жирних кислот. Вуглеводний компонент суміші «Малютка преміум 1» представлено лактозою, в суміш «Малютка преміум 2» також введена декстринмальтоза (30 %). До складу суміші «Малютка преміум» введені пребіотики олігосахариди та п’ять найбільш важливих нуклеотидів, що дозволяє нормалізувати склад кишкової мікрофлори, активізувати процеси травлення. Клінічні спостереження за дітьми, які отримували дитячі молочні суміші з олігосахаридами та нуклеотидами, показали їх високу ефективність. Діти краще додавали в масі, у них рідше спостерігались функціональні розлади травлення. Включення в раціон дитини сумішей «Малютка преміум з додаванням зернових» дозволяє підібрати суміш з врахуванням особливостей травлення дитини. Вигодовування дітей дитячими молочними сумішами вітчизняного виробництва гарантує їм отримання всіх необхідних речовин згідно вікової норми та дозволяє вирішити багато проблем у харчуванні як здорових дітей, так і дітей з особливими потребами у харчуванні.Документ Випадок нейробластоми у новонародженої дитини(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Фесенко, Марія Євгенівна; Похилько, Валерій Іванович; Щербань, Олена Анатоліївна; Крикотенко, Любов Василівна; Степченко, Юлія Леонідівна; Фесенко, Мария Евгеньевна; Похилько, Валерий Иванович; Щербань, Елена Анатолиевна; Крикотенко, Любовь Васильевна; Степченко, Юлия Леонидовна; Fesenko, M. Ye.; Pokhylko, V. I.; Scherban', O. A.; Krykotenko, L. V.; Stepchenko, Y. L.У статті наведений клінічний випадок патології у дитини – нейробластоми. При народженні був встановлений діагноз: Нижня параплегія. Порушення функції тазових органів по периферичному типу. Новоутворення в заочеревному просторі. Під час УЗД (пренатально) новоутворення заочеревного простору не було діагностовано. На МРТ попереково-крижового відділу з внутрішньовенним контрастуванням ознаки об’ємного утворення, що виходить із спинного мозку і кінського хвоста з екстраканальним паравертебральним поширенням. В роботі показані основні етапи диференційної діагностики та терапії у динаміці захворювання. Наведений випадок акцентує увагу на важливості пренатального виявлення внутрішньоутробної патології (новоутворень) при проведенні ультразвукового дослідження вагітним жінкам; В статье приведен клинический случай патологии у ребенка – нейробластома. При рождении был установлен диагноз: Нижняя параплегия. Нарушение функции тазовых органов по периферическому типу. Новообразование забрюшинного пространства. Во время УЗИ (пренатально) новообразование забрюшинного пространства не было диагностировано. На МРТ пояснично-крестцового отдела с внутривенным контрастированием признаки объемного образования, исходящего из спинного мозга и конского хвоста с екстраканальним паравертебральним распространением. В работе показаны основные этапы дифференциальной диагностики и терапии в динамике заболевания. Приведенный случай акцентирует внимание на важности пренатального выявления внутриутробной патологии (новообразований) при проведении ультразвукового исследования беременным женщинам; Neuroblastoma is the most common malignant tumor in early childhood (14%), in the number of cases it is detected at birth. This tumor has a number of features that are not found in other malignancies, particularly the capacity for spontaneous regression. In 50-75% of cases, the tumor has metastases. Application of high-dose chemotherapy in combination with bone marrow transplantation increases the 2-5-year relapse-free survival of children with stage IV neuroblastoma by 30-50%. Especially favorable prognosis in stage IV is observed in children under the age of 1 year. For the diagnosis of neuroblastoma in children, computer and magnetic resonance tomography, scintigraphy with meta-iodobenzyl guanidine are the most informative. In the case of suspected neuroblastoma, the biopsy of bone marrow is mandatory. Along with clinical and laboratory testing of the child, osseocranial puncture or trepanobiopsy of the sternum and wing of ilium must be сonducted. The paper presents the clinical case of pathology – neuroblastoma – in a child. At birth, the neonate was diagnosed with lower paraplegia. Impaired function of pelvic organs by the peripheral type was observed. Neoplasm in the retroperitoneal space was detected. During ultrasound (prenatal), neoplasm in the retroperitoneal space had not been diagnosed. The infant’s condition was difficult from birth, due to the severity of intoxication syndrome, paraplegia and the presence of neoplasm in the retroperitoneal space. Consciousness is preserved; the boy is hyposthenic. Cranial nerves are without visible pathology, swallowing is not impaired. Active movement in the upper limbs are symmetrical, in full extent; in the lower limbs − absent, passive in full extent. Reflex scope: tendon, periosteal reflexes, and reflexes of newborns in the upper limbs are active, symmetrical; in the lower − are not observed. Tactile, pain sensitivity in the lower limbs is missing. Swellings of the lower extremities, mainly in the proximal thighs, are detected. Dropsy of both testicles. On the right side of the abdomen, a tight formation with a diameter of 5 cm is visualized; it is not glomerated to surrounding tissues, movable; in the position on the abdomen, the neoplasm is visualized at ThX-LII level. The spleen is normal. There is a dysfunction of the pelvic organs by the peripheral type. No meningeal signs. On MRI of the lumbosacral area with intravenous contrast: symptoms of space-occupying mass that comes out of the spinal cord and cauda equina with extracanal paravertebral spread. The paper identifies the main stages of differential diagnostics and treatment of the disease in dynamics. Based on the clinical and instrumental examination, final diagnosis was made: Neoplasm of retroperitoneal space. Neuroblastoma? Lower flaccid paralysis with pelvic dysfunction by the peripheral type. The present case emphasizes the importance of prenatal detection of fetal pathology (neoplasms) during ultrasound study of pregnant women.Документ Гострі респіраторні рекурентні інфекції у дітей(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Фесенко, Марія Євгенівна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Калюжка, Олена Олександрівна; Мелащенко, Олена Іванівна; Фесенко, Мария Евгеньевна; Зюзина, Лариса Степановна; Фастовец, Марина Николаевна; Калюжка, Елена Александровна; Мелащенко, Елена Ивановна; Fesenko, M. Ye.; Zyuzina, L. S.; Fastovets, M. M.; Kalyuzhka, O. O.; Melashchenko, O. I.Вступ. Недостатня кількість наукових праць, присвячених вивченню місцевого імунітету у дітей з частими респіраторними рекурентними захворюваннями, стала підґрунтям виконання даної роботи. Мета. Вивчити негативний вплив різних патогенних факторів на формування гострих респіраторних рекурентних інфекцій у дітей. Матеріали і методи. Спостерігали в динаміці за 201 дитиною до 3-х років та 219 дітьми з 3-х до 7 років, які відвідували дитячі дошкільні заклади м. Києва. Показники місцевого імунітету за вмістом імуноглобулінів в секреті носових ходів вивчали в порівнянні з даними анамнезу і клінічного обстеження дітей; з функціональним станом слизової носа (наявність катаральних явищ); з наявністю і виділенням вірусної та бактеріальної мікрофлори у верхніх дихальних шляхах; з наявністю хронічних вогнищ інфекції в носоглотці (тонзиліт, аденотонзиліт); з терміном, який пройшов після проведення профілактичних щеплень і перенесених респіраторних захворювань. Результати дослідження. На основі отриманих даних були виявлені зміни місцевого імунітету у обстежених нами дітей під впливом факторів зовнішнього і внутрішнього середовища: народження дітей від патологічного перебігу вагітності і пологів; наявності у дітей гіпохромної анемії, ексудативного діатезу, хронічного тонзиліту стафілококової етіології, аденотонзиліту, рецидивуючих і астматичних бронхітів; високий рівень інфікування дітей вірусами, носійство в зіві патогенного стафілококу і стрептококу, грибів роду Candida. Було установлено, що найнижча частота виявлення імуноглобулінів всіх класів відзначалася у дітей з наявністю в зіві стрептокока і його асоціацій з стафілококом. Висновки. Опубліковані дані про значення місцевого імунітету за показниками імуноглобулінів у дітей при частих респіраторних рекурентних захворюваннях, схильність його до різних змін під впливом факторів зовнішнього і внутрішнього середовища свідчать про доцільність удосконалення лікувально-профілактичних заходів, які включають застосування засобів, які підвищують ефективність місцевого захисту дихальних шляхів; Вступление. Недостаточное количество научных работ, посвященных изучению местного иммунитета у детей с частыми респираторными рекуррентными заболеваниями, стало основанием выполнения данной работы. Цель. Изучить отрицательное влияние различных патогенных факторов на формирование острых респираторных рекуррентных инфекций у детей. Материалы и методы. Наблюдали в динамике за 201 ребенком до 3-х лет и 219 детьми от 3 до 7 лет, которые посещали детские дошкольные учреждения г. Киева. Показатели местного иммунитета по содержанию иммуноглобулина в секрете носовых ходов изучали в сравнении с данными анамнеза и клинического обследования детей; с функциональным состоянием слизистой носа (наличие катаральных явлений); с наличием и выделением вирусной и бактериальной микрофлоры в верхних дыхательных путях; с наличием хронических очагов инфекции в носоглотке (тонзиллит, аденотонзиллит); со сроком, прошедшим после проведения профилактических прививок и перенесенных респираторных заболеваний. Результаты исследования. На основе полученных данных были выявлены изменения местного иммунитета у обследованных нами детей под воздействием факторов внешней и внутренней среды: рождение детей от патологического течения беременности и родов; наличие у детей гипохромной анемии, экссудативного диатеза, хронического тонзиллита стафилококковой этиологии, аденотонзиллита, рецидивирующих и астматических бронхитов; высокий уровень инфицирования детей вирусами, носительство в зеве патогенного стафилококка и стрептококка, грибов рода Candida. Было установлено, что наиболее низкая частота выявления иммуноглобулинов всех классов отмечалась у детей с наличием в зеве стрептококка и его ассоциаций со стафилококком. Выводы. Опубликованные данные о значении местного иммунитета по показателям иммуноглобулинов у детей при частых респираторных рекуррентных заболеваниях, склонности его к различным изменениям под воздействием факторов внешней и внутренней среды свидетельствуют о целесообразности применения средств, повышающих эффективность местной защиты дыхательных путей; Introduction. Insufficient research work on the study of local immunity in children with frequent respiratory recurrent diseases has become the basis for this work. Goal. To study the negative impact of various pathogenic factors on the formation of acute respiratory recurrent infections in children. Materials and methods. 201 children under 3 years of age and 219 children from 3 to 7 years old who attended children's preschools in Kyiv were observed in the dynamics. Indices of local immunity, by the content of immunoglobulins in the secretion of the nasal passages, were studied in comparison with the data of the anamnesis and clinical examination of children; with functional condition of the nasal mucosa (presence of catarrhal phenomena); with the presence and excretion of viral and bacterial microflora in the upper respiratory tract; with the presence of chronic foci of infection in the nasopharynx (tonsillitis, adenotonitis); with a period that has elapsed after preventive vaccinations and transferred respiratory diseases. Research results. Based on the obtained data, changes in local immunity in the examined children were detected under the influence of factors of external and internal environment: birth of children from pathological pregnancy and childbirth; presence of hypochromic anemia, exudative diathesis, chronic tonsillitis of staphylococcal etiology, adenotonsillitis, recurrent and asthmatic bronchitis in children; high infection rate of children with viruses, pathogenicity of pathogenic staphylococcus and streptococcus, fungi of the genus Candida. It was found that the lowest fre quency of detection of immunoglobulins of all classes was observed in children with streptococcus in pharynx and its associations with staphylococcus. Conclusions. The published data on the value of local immunity in terms of immunoglobulins in children with frequent respiratory recurrent diseases and its tendency to various changes under the influence of external and internal environmental factors indicate the feasibility of improving treatment and prevention measures, which include the use of agents that enhance the effectiveness of local respiratory protection.Документ Катамнестичні спостереження протягом 10 років за дітьми, які народилися від серопозитивних матерів (інфікованих цитомегаловірусом та вірусом простого герпесу І типу)(«Група компаній Мед Експерт», 2019) Фесенко, Марія Євгенівна; Мелащенко, Олена Іванівна; Пєший, Микола Миколайович; Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Фесенко, Мария Евгеньевна; Мелащенко, Елена Ивановна; Пеший, Николай Николаевич; Похилько, Валерий Иванович; Цвиренко, Светлана Николаевна; Fesenko, M. Ye.; Melashchenko, O. I.; Pyeshyi, M. M.; Pokhylko, V. I.; Tsvirenko, S. M.Актуальність даної роботи обумовлена недостатньою кількістю повідомлень, присвячених довготривалому катамнестичному спостереженню за станом здоров'я дітей, які народилися від серопозитивних матерів (інфікованих цитомегаловірусом та вірусом простого герпесу І типу). Мета: вивчити частоту та структуру захворювань дітей, які народилися від серопозитивних матерів, інфікованих цитомегаловірусом та вірусом простого герпесу І типу, впродовж 10 років на основі аналізу клініко>параклінічних особливостей перебігу захворювань. Матеріали і методи. Під спостереженням знаходилась 41 дитина віком до 10 років, з яких 13 дітей народились від матерів, інфікованих цитомегаловірусом (І група), 18 дітей, які народились від матерів, інфікованих вірусом простого герпесу І типу у поєднанні з цитомегаловірусом (ІІ група), і 10 дітей, народжених від неінфікованих матерів (контрольна ІІІ група). Катамнестичне спостереження за дітьми проводилось протягом 10 років і включало вивчення частоти та структури захворюваності на основі аналізу клініко>параклінічних особливостей перебігу захворювань. Порівняльний аналіз проводився як всередині груп, так і між групами. Результати. Встановлена вірогідна залежність частоти респіраторних рекурентних захворювань у дітей раннього віку (до 3>х років) від типу інфікованості матерів. Рекурентні респіраторні захворювання достовірно частіше зустрічалися серед дітей ІІ групи. Після 3>х років виявлена достовірна відмінність у структурі захворюваності дітей І та ІІ груп, передусім за рахунок превалювання патології з боку носоглотки (рекурентний тонзиліт, аденоїди, гайморит) у дітей І групи. Атопічний дерматит, патологія нирок, кон'юнктивіти, гострі отити, функціональні розлади травного тракту та дисплазія сполучної тканини достовірно частіше зустрічалися у дітей ІІ групи. Висновки. За результатами спостереження встановлена чітка достовірна залежність частоти, структури, перебігу захворювань та формування патологічних станів від віку дітей, типу та поєднання вірусів, якими були інфіковані матері, обтяженості акушерського анамнезу, гестаційних ускладнень та ускладнень пологів. Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів). Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів; Актуальность данной работы обусловлена недостаточным количеством сообщений, посвященных длительным катамнестическим наблюдениям за состоянием здоровья детей, родившихся от серопозитивных матерей (инфицированных цитомегаловирусом и вирусом простого герпеса I типа). Цель: изучить частоту и структуру заболеваний детей, родившихся от серопозитивных матерей, инфицированных цитомегаловирусом и вирусом простого герпеса I типа, в течение 10 лет на основе анализа клинико>параклинических особенностей течения заболеваний. Материалы и методы. Под наблюдением находился 41 ребенок в возрасте до 10 лет, из которых 13 детей (I группа) родились от матерей, инфицированных цитомегаловирусом, 18 детей (II группа) родились от матерей, инфицированных вирусом простого герпеса I типа в сочетании с цитомегаловирусом, и 10 детей родились от неинфицированных матерей (контрольная III группа). Катамнестическое наблюдение за детьми проводилось в течение 10 лет и включало изучение частоты и структуры заболеваемости на основе анализа клинико>параклинических особенностей течения заболеваний. Сравнительный анализ проводился и внутри групп, и между группами. Результаты. Установлена достоверная зависимость частоты респираторных рекуррентных заболеваний детей раннего возраста (до 3>х лет) от типа инфицированности матерей. Рекуррентные респираторные заболевания достоверно чаще встречались среди детей II группы. После 3>х лет выявлена достоверная разница в структуре заболеваемости детей I и II групп, в первую очередь, за счет превалирования патологии со стороны носоглотки (рекуррентный тонзиллит, аденоиды, гайморит) у детей I группы. Атопический дерматит, патология почек, конъюнктивиты, острые отиты, функциональные расстройства пищеварительного тракта и дисплазия соединительной ткани достоверно чаще встречались у детей II группы. Выводы. По результатам наблюдения установлена четкая достоверная зависимость частоты, структуры, течения заболеваний и формирования патологических состояний от возраста детей, типа и сочетания вирусов, которыми были инфицированы матери, отягощенности акушерского анамнеза, гестационных осложнений и осложнений родов. Исследование было выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской Декларации. Протокол исследования был одобрен Локальным этическим комитетом (ЛЭК) всех участвующих учреждений. На проведение исследований было получено информированное согласие родителей детей (или их опекунов). Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов; The relevance of the work is due to the lack of the information devoted to a long>term follow>up observation of the children's health condition, who were born to seropositive mothers (that are infected with CMV and the HSV>1). Purpose. To explore the frequency and structure of diseases of children, born to seropositive mothers that are infected with CMV and the HSV>1 on the basis of the 10>years analysis of clinical and paraclinical features of the disease process. Materials and methods. There were 41 children under surveillance aged under 10 years, among them were 13 children (the 1st group ) born from Cytomegalovirus>infected mothers and 18 children (the 2d group) born to mothers infected with Herpes simplex in combination with Cytomegalovirus and 10 children born to uninfected mothers (control III group). Follow>up children observation has been conducted for 10 years and included exploring of frequency and structure of diseases based on the analysis of clinical and paraclinical features of the diseases process. Results. According to the to results of the observation, the probable dependence of the frequency of respiratory reccurent diseases of early aged children (up to 3 years) on the type of infection of mothers was established. Respiratory reccurent diseases were surely more frequently found among children from the 2d group. After 3 years a significant difference in the structure of children's diseases of the 1st and the 2d groups was found, first of all, due to the preva> lence of nasopharynx pathology (recurrent tonsillitis, adenoids, sinusitis) of the children from the 1st group. At the same time, such diseases as atopic dermatitis, kidney pathology, conjunctivitis, otitis media, functional disorders of the digestive tract and connective tissue dysplasia were found more frequently in the children from the 2d group. Conclusions. The results of the observation revealed a clear and reliable dependence of the frequency, structure, the process of diseases and formation of dis> orders — on the age of children, the type and combination of viruses which infected mothers of the examined children, the burden obstetric anamnesis, ges> tational complications and complications of childbirth. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee (LEC) of all participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interest was declared by the authors.Документ Клінічне спостереження за динамікою перебігу генералізованої форми артрогрипозу у дитини першого року життя(Буковинський державний медичний університет, 2016) Фесенко, Марія Євгенівна; Похилько, Валерій Іванович; Щербань, Олена Анатоліївна; Крикотенко, Любов Василівна; Степченко, Юлія Леонідівна; Фесенко, Мария Евгеньевна; Похилько, Валерий Иванович; Щербань, Елена Анатолиевна; Крикотенко, Любовь Васильевна; Степченко, Юлия Леонидовна; Fesenko, M. Ye.; Pokhylko, V. I.; Scherban', O. A.; Krykotenko, L. V.; Stepchenko, Yu. L.Артрогрипоз – вроджена системна кісткова дисплазія опірно-рухового апарату, яка характеризується контрактурами двох і більше великих суглобів та деформацією кінцівок. Дана патологія була відома вже декілька століть тому і знайшла відображення у літературі та мистецтві. Так, перша згадка про хвору дитину, що має деформації кінцівок, схожі на такі при артрогрипозі, відноситься до 1573 року. Серед вроджених вад розвитку опорно-рухового апарату артрогрипоз є одним з найбільш тяжких захворювань. Частота зустрічальності артрогрипозу в популяції у середньому складає 1 випадок на 10 000 дитячого населення.У даний час виявлено більше 150 причин, які викликають дане захворювання: вірусні і бактеріальні інфекції,фізичні фактори, хімічні речовини, лікарські препарати, обмеження внутрішньоматкового простору (аномалії форми матки), плацентарна недостатність, багатоводдя і т.д. Своєчасний початок консервативного лікування дозволяє у ряді випадків повністю усунути контрактури або значною мірою зменшити їх тяжкість. У разі збереження деформацій кінцівок після проведеного консервативного лікування з 3-4-місячного віку дитини показано оперативне лікув ання. У статті представлено клінічний випадок генералізованої форми артрогрипозу у дитини першого року життя. У віці 3-х днів хлопчик поступив у відділення інтенсивної терапії дитячої міської клінічної лікарні м. Полтава з діагнозом: Артрогрипоз. Множинні вроджені вади розвитку. ВУІ. Ішемія мозку. Тяжкість стану у дитини була обумовлена больовим синдромом на фоні множинних контрактур колінних, ліктьових суглобів, суглобів кистів рук, вираженої деформації гомілково-ступеневих суглобів та стоп з обох сторін, вродженого вивиху лівого стегна, вираженої лівобічної кривошиї; м’язової гіпотонії, гіпорефлексії, вегето-вісцеральних розладів у вигляді мармуровості, акроціанозу, набряків на обличчі, помірних дихальних розладів на тлі вираженої м’язової гіпотонії; спостерігався тривалий псевдобульбарний синдром. Впродовж п’яти місяців лікування в стаціонарі дитина отримувала комплексну терапію, яка включала: респіраторну підтримку (ШВЛ, NСРАР); інфузійну, антибактеріальну, симптоматичну терапію; масаж, коригуючи пов’язки на кінцівки, іммобілізацію шийного відділу хребта. Враховуючи тяжкий перебіг захворювання з наявністю больового синдрому на фоні множинних переломів стегнових кісток, дитина отримув ала фенобарбітал. Однак, не дивлячись на проведену комплексну терапію, стан дитини залишався тяжким, що обумовлено маніфестним перебігом генералізованої форми артрогрипозу, дихальними та неврологічними розладами. У віці 5 місяців 15 днів дитина по мерла на тлі наростання явищ дихальної недостатності; Артрогрипоз – врожденная системная костная дисплазия опорно-двигательного аппарата, характеризующаяся контрактурами двух и более крупных суставов и деформацией конечностей. Данная патология была известна уже несколько столетий назад и нашла отражение в литературе и искусстве. Первое упоминание о больном ребенке, который имеет деформации конечностей,относится к 1573 году. Среди врожденных пороков развития опорно-двигательного аппарата артрогрипоз является одним из наиболее тяжелых заболеваний. Частота встречаемости артрогрипоза в популяции в среднем составляет 1 случай на 10 000 детского населения. В настоящее время выявлено более 150 причин, вызывающих данное заболевание: вирусные и бактериальные инфекции, физические факторы, химические вещества, лекарственные препараты, плацентарная недостаточность, многоводие и т.д. Своевременное начало консервативного лечения позволяет в ряде случаев полностью устранить контрактуры или в значительной мере уменьшить их тяжесть. В случае сохранения деформаций конечностей после проведенного консервативного лечения, с 3-4 месячного возраста ребенка показано оперативное лечение. В статье представлен клинический случай генерализованной формы артрогрипоза у ребенка первого года жизни. В возрасте 3-х дней мальчик поступил в отделение интенсивной терапии детской городской клинической больницы г. Полтава с диагнозом: Артрогрипоз. Множественные врожденные пороки развития. ВУИ. Ишемия мозга. Тяжесть состояния ребенка была обусловлена болевым синдромом на фоне множественных контрактур коленных, локтевых суставов, суставов кистей рук, выраженной деформации голеностопных суставов и стоп с обеих сторон, врожденного вывиха левого бедра, выраженной левосторонней кривошеей; мышечной гипотонии, гипорефлексии, вегето-висцеральных расстройств в виде мраморности, акроцианоза, отеков на лице, умеренных дыхательных расстройств на фоне выраженной мышечной гипотонии; наблюдался длительный псевдобульбарный синдром. На протяжении пяти месяцев лечения в стационаре ребенок получал комплексную терапию, которая включала: респираторную поддержку (ИВЛ, NСРАР), инфузионную, антибактериальную, симптоматическую терапию, массаж, корректирующие повязки на конечности, иммобилизацию шейного отдела позвоночника. Учитывая тяжелое течение заболевания с наличием болевого синдрома на фоне множественных переломов бедренных костей, ребенок получал фенобарбитал. Однако, несмотря на проводимую комплексную терапию, состояние ребенка оставалось тяжелым, что обусловлено манифестным течением генерализованной формы артрогрипоза, дыхательными и неврологическими расстройствами. В возрасте 5 месяцев 15 дней ребенок умер на фоне нарастания явлений дыхательной недостаточности; Arthrogryposis is the congenital bone dysplasia of locomotive system, which is characterized by contractures of two or more large joints and deformation of limbs. This pathology has been known for several centuries and is widely reflected in literature and art. Hence, the first mention of a sick child suffering from the deformity of limbs similar to those in arthrogryposis refers to 1573.Among the birth defects, locomotive arthrogryposis is one of the most serious diseases. Frequency of occurrence of arthrogryposis in the population is on average 1 case per 10.000 children. Currently, more than 150 reasons that cause the disease have been identified: viral and bacterial infection, physical factors, chemicals, medicines, limiting intrauterine space (shape abnormalities of the uterus), placental insufficiency, polyhydramnios, etc. In some cases, timely beginning of the conservative treatment can eliminate contractures or significantly reduce their severity. In case of persistence of limbs deformation after conducting the conservative treatment, a surgery is indicated starting from the age of 3-4 months. The article presents the clinical case of generalized form of arthrogryposis in the infant of the first year of life. At the age of 3 days, the boy was admitted to the intensive care unit at Poltava Children's Clinical Hospital with a diagnosis of arthrogryposis. Multiple congenital malformations; intrauterine infections; cerebral ischemia. The severity of the condition was due to background multiple contractures of the knee, elbow joints, the joints of the hands, severe deformation of the ankle joints and feet on both sides, congenital dislocation of the left hip, severe leftsided torticollis; muscular hypotonia, hyporeflexia, vegetative-visceral disorders such as marbled skin, acrocyanosis, swelling of the face, moderate respiratory distress against the background of severe muscle hypotonia; a long pseudobulbar syndrome was observed. During five months of treatment at the hospital, the infant received combined therapy that included: respiratory support (ALV, NСРАР), infusion therapy, antibiotic therapy, symptomatic therapy, massage, adjusting bandages on the limbs, immobilization of the cervical spine. Given the severe course of disease, with the presence of pain against the background of multiple fractures of the femur, the infant received phenobarbital. However, despite the ongoing complex therapy, the infant’s condition remained severe due to manifested course of generalized form of arthrogryposis, respiratory and neurological disorders. The infant died due the age of 5 months 15 days, to the rise of the phenomena of respiratory failure.Документ Маркери прогнозування розвитку критичного стану у дітей із захворюваннями органів дихання при проведенні їм інтенсивної терапії(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Фесенко, Марія Євгенівна; Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Фесенко, Мария Евгеньевна; Похилько, Валерий Иванович; Цвиренко, Светлана Николаевна; Зюзина, Лариса Степановна; Калюжка, Елена Александровна; Fesenko, M. Ye.; Pokhylko, V. I.; Tsvirenko, S. M.; Ziuzina, L. S.; Kaliuzhka, O. O.Маніфестний перебіг захворювань органів дихання часто супроводжується ураженням нервової системи, нерідко має велику питому вагу в клінічній картині захворювань та часто призводить до несприятливих віддалених наслідків. Мета. Розробити діагностичний алгоритм прогнозування перебігу захворювань у дітей з патологією органів дихання при проведенні їм інтенсивної терапії на основі вивчення клініко-анамнестичних предикторів. Матеріали та методи дослідження. Під спостереженням знаходилось 132 дитини у віці від 1 доби до 1 року з різною патологією, при проведенні їм інтенсивної терапії. Серед обстежених дітей було виділено 6 груп: І група (87) − з гострою респіраторною вірусною інфекцією, пневмонією, ІІ група (21) − з гострою вірусною інфекцією, стенозом ІІ-ІІІ ст., ІІІ група (10) − з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією. Була виділена група дітей, яким проводилась штучна вентиляція легень (14) – IV група, та група померлих дітей (20). Контрольну групу склали 25 здорових дітей у віці до 1 року. Методи дослідження: комплексноклінічний, бактеріологічний, імунологічний, статистичний. Результати дослідження. При захворюваннях дітей до 1 року, які потребують проведення інтенсивної терапії у зв’язку з ознаками гострої дихальної недостатності (ГДН) ІІ-ІІІ ступеня, окрім обтяжливих факторів, що діють в анте-, інтра- та постнатальному періоді, прогностично несприятливе значення мають патологічні зміни, виявлені на нейросонографії у 97,5 % дітей (субепендимальні крововиливи – 29,4 %, внутрішньо-шлуночкові крововиливи – 10,3 %, перивентрикулярні крововиливи – 9 %). Штучної вентиляції легень потребували новонароджені з ГДН ІІІ ступеня (50 % з них недоношені), що народилися від матерів з патологічним перебігом вагітності та пологів. Серед дітей, які перебували у відділенні реанімації, загальна смертність склала 15,2 %. Причинами смерті новонароджених були: асфіксія – 80 %, синдром дихальних розладів ІІІ ступеня – 10 %, гіпоксично-ішемічної енцефалопатії – 10 %. У віддаленому періоді основною причиною смерті були пневмонії, ускладнені ГДН ІІІ ступеню, набряком головного мозку. Висновок. Використання попереджуваності і відворотності маркерів розвитку критичного стану у дітей раннього віку із захворюваннями органів дихання сприяє зниженню захворюваності, інвалідності та смертності дітей.