Перегляд за Автор "Filenko, B."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Відтворення експериментальної моделі впливу на печінку гострого стресу шляхом фіксації щурів за шийну складку(Чорноморський національний університет імені Петра Могили, 2021) Филенко, Борис Миколайович; Винник, Наталія Іванівна; Коптев, Михайло Миколайович; Проскурня, Сергій Анатолійович; Кислий, Владислав Федорович; Филенко, Борис Николаевич; Винник, Наталия Ивановна; Коптев, Михаил Николаевич; Проскурня, Сергей Анатольевич; Кислый, Владислав Федорович; Filenko, B.; Vynnyk, N.; Koptev, M.; Proskurnya, S.; Kyslyi, V.Не зважаючи на тривалу історію свого вивчення, проблематика стресу залишається актуальною понині. Вивчення впливу стресу на живий організм без використання експериментальних досліджень наразі не можливе. Існує низка способів моделювання гострих стресових реакцій у організмі піддослідних тварин, зокрема фіксація мишей за шийну складку, яка не потребує значних витрат та є нескладною у виконанні. Але на сьогодні мало відомостей про використання цієї методики для відтворення гострої стресової реакції у щурів; зокрема, для вивчення впливу іммобілізаційного стресу на печінку. Метою дослідження було вивчити вплив на морфологію печінки білих щурів експериментальної моделі відтворення гострого іммобілізайного стресу шляхом атравматичного підвішування за шийну складку протягом 6-ти годин. У відповідності з міжнародними біоетичними принципами, робота виконана на 20 білих щурах-самцях. Першу, контрольну, групу склали 10 інтактних тварин, другу, експериментальну, групу – 10 щурів, які зазнали впливу гострого іммобілізаційного стресу унаслідок фіксації за шийну складку протягом 6 годин. Після евтаназії проводилося макро- та мікроскопічне дослідження печінки. Мікропрепарати забарвлювали гематоксиліном та еозином. Гістологічне вивчення препаратів печінки щурів ІІ-ої групи показало, що на гістологічному рівні експериментальна модель відтворення гострого іммобілізайного стресу шляхом атравматичного підвішування за шийну складку протягом 6-ти годин викликає суттєві зміни. Особливо вони проявилися на рівні кровоносного русла печінки. Так, відмічалося повнокров’я та явища тромбозу міжчасточкових вен. Центральні вени також були повнокровними, відмічалося значне розширення перисинусоїдних просторів. Зміни на рівні гемомікроциркуляторного русла характеризувалися проявами застою крові та сладжування у більшості синусоїдних капілярів. Периваскулярно та в портальних трактах виявлялися явища інфільтрації тканин сегментоядерними нейтрофілами, а також макрофагами, лімфоцитами. Зміни визначалися і в клітинах печінки: явища каріопікнозу, субкапсулярний фокальний колікваційний некроз в окремих гепатоцитах, гідропічна дистрофія в гепатоцитах, розміщених по периферії часточок печінки.Документ Морфо-патофизиологические аспекты изменения почек при COVID-19(Azərbaycan Tibb Unversteti, 2022) Совгиря, Светлана Николаевна; Филенко, Борис Николаевич; Ройко, Наталия Виталиевна; Старченко, Иван Иванович; Пятибратов, Александр Юрьевич; Кислый, Владислав Федорович; Совгиря, Світлана Миколаївна; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Старченко, Іван Іванович; П'ятибратов, Олександр Юрійович; Кислий, Владислав Федорович; Sovhyria, S.; Filenko, B.; Royko, N.; Starchenko, I.; Pyatybratov, A.; Kyslyy, V.; Sovhiriya, S. N.; Filenko, B. N.; Royko, N. V.; Starçenko, İ. İ.; Pyatibratov, A. Yu.; Kislıy, V. F.Məqalədə ağırgedişli COVID-19 xəstəliyindən ölmüş şəxslərin böyrəklərində törənmiş patomorfoloji dəyişikliklər şərh edilmiş və onların törənməsinin mümkün patofizioloji mexanizmini izah etmək məqsədilə müasir ədəbiyyat məlumatlarının təhlili verilmişdir. COVID-19 xəstəliyi nəticəsində böyrəklərin kəskin zədələnmələrinin patomorfoloji əlamətlərinə yumaqcıqların qeyri-spesifik dəyişiklikləri, damarlarda tromblar yaranması, nefron borucuqlarında olan epitel hüceyrələrinin distrofiyası nekrozu və deskvamasiyası aiddir. Böyrək strukturunun patomorfoloji dəyişiklikləri həm SARS-CoV-2-nin birbaşa nefrotoksik təsiri ilə, həm də sistemli hipoksiyanın, hiperkoaqulyasiyanın və hiperventilyasiyanın təsiri ilə izah edilə bilər. Bundan əlavə, ağciyər-böyrək və ürək-böyrək oxları üzrə çarpaz əlaqələrin pozulmaları da müvafiq dəyişikliklərə səbəb ola bilər. Kəskin böyrək zədələnmələrinin yaranmasında endotelinin sistemli disfunksiyasının iştirakını da istisna etmək olmaz. Məqalədə təqdim edilmiş tədqiqat COVID-19 xəstəliyinin potensial patogenetik mərhələlərinin aydınlaşdırılmasına kömək edə bilər.Документ Морфометрические показатели сосудистых элементов слизистой оболочки передней и нижней стенок лобной пазухи(Белорусский государственный медицинский университет, 2022) Сербин, Сергей Игоревич; Совгиря, Светлана Николаевна; Филенко, Борис Николаевич; Коптев, Михаил Николаевич; Пронина, Елена Николаевна; Сербін, Сергій Ігорович; Совгиря, Світлана Миколаївна; Филенко, Борис Миколайович; Коптев, Михайло Миколайович; Проніна, Олена Миколаївна; Serbin, S.; Sovhyria, S.; Filenko, B.; Koptev, M.; Pronina, Ye.Цель работы – исследование морфометрических показателей сосудистых элементов слизистой оболочки стенок лобных пазух (передней и нижней), и их сравнение. Объект и методы. В данном исследовании использована слизистая оболочка лобных пазух людей разных возрастов, летальный исход которых не был связан с патологическими состояниями верхних дыхательных путей, 40 человек обоего пола в возрасте от 22 до 78 лет. Исследование было проведено на полутонких срезах. Окраску срезов проводили полихромным красителем. При помощи окуляр-микрометра МОВ-16 получали морфометрические показатели. Полученные данные подвергали статистической обработке с помощью программы MS Excel (2016). Результаты. В результате исследования получены следующие данные. Метрические показатели имеют значимые различия в диаметре таких сосудов как артерии, вены и артериолы на передней и нижней стенках. Диаметр артерий на передней стенке с обеих сторон на 31,65% больше, чем на нижней (слева 27,58±3,07/18,55±1,70 мкм и справа 26,77±3,17/18,62±1,38 мкм). Диаметр вен на передней стенке с обеих сторон на 33,78% больше, чем на нижней (слева 33,09±1,64/21,72±1,49 мкм и справа 32,97±1,56/22,03±1,01 мкм). Диаметр артериол на передней стенке с обеих сторон на 30,63% больше, чем на нижней (слева 11,16±0,37/7,60±0,34 мкм и справа 11,34±0,31/8,01±0,25 мкм). Что касается диаметра вен и капилляров, то достоверная разница присутствует на обеих стенках с двух сторон, но она существенно меньше в сравнении с артериями, венами и артериолами. Заключение. Диаметр артерий, артериол и вен существенно больше в слизистой оболочке передней стенки лобной пазухи, так как эта стенка принимает участие в согревании воздуха, входящего в данный синус.Документ Навчально-методичні аспекти та організаційне забезпечення викладання патоморфології(Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, 2023) Ройко, Наталія Віталіївна; Филенко, Борис Миколайович; Старченко, Іван Іванович; Проскурня, Сергій Анатолійович; Прилуцький, Олексій Костянтинович; Roiko, N.; Filenko, B.; Starchenko, I.; Proskurnya, S.; Prylutsky, O.У статті обговорюються особливості вивчення і викладання дисципліни «Патоморфологія» і методичні аспекти вдосконалення її викладання з метою підвищення якості освітнього процесу, а також професійної підготовки висококваліфікованих і конкурентоспроможних фахівців вищої ланки. Відображається специфіка викладання патоморфології, її роль в інтегруванні теоретичних знань здобувачів освіти при безпосередньому їх вступі в клініку і формуванні клініко-анатомічного мислення, що має важливе значення в майбутній практичній діяльності випускника медичного ВНЗ. В роботі висвітлено багаторічний навчально-методичний досвід колективу кафедри патологічної анатомії з секційним курсом Полтавського державного медичного університету, висвітлені результати впровадження в навчальний процес навчально-методичного комплексу і різних сучасних освітніх технологій з урахуванням новітніх досягнень медичної науки. Активна позиція науково-педагогічного колективу та пошук індивідуального підходу до навчання сприяють різнобічному розвитку індивідуальних творчих здібностей і усвідомленого професійного самовизначення здобувачів вищої освіти.