Перегляд за Автор "Fylenko, B."
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Clinical and morphological analysis of a fatal case of progressive multifocal leukoencephalopathy(Полтавський державний медичний університет, 2024) Starchenko, I.; Fylenko, B.; Roiko, N.; Proskurnia, S.; Prylutskyi O.; Старченко, Іван Іванович; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Проскурня, Сергій Анатолійович; Прилуцький, Олексій КостянтиновичProgressive multifocal leukoencephalopathy is a rare severe progressive demyelinating disease of the central nervous system that occurs as a result of reactivation of polyomavirus in immunodeficiency states. Currently, progressive multifocal leukoencephalopathy is an incurable disease with unfavorable outcomes. The article analyzes a case of progressive multifocal leukoencephalopathy based on the medical history and pathological examination of the deceased. In this case, the patient had no signs of immunosuppression and the diagnosis was confirmed histologically. Some publications indicate that progressive multifocal leukoencephalopathy without overt immunosuppression may account for a significant proportion of cases of this disease, and the frequency of progressive multifocal leukoencephalopathy without overt immunosuppression may potentially be even higher. It can be assumed that a period of dysfunction in the immune surveillance of the viral life cycle may be sufficient to allow the necessary viremia to occur in immunocompetent patients. Although progressive multifocal leukoencephalopathy is rare, doctors should always keep in mind the possibility of developing this disease with a similar clinical picture in patients without signs of immunosuppression. Прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія – рідкісне тяжке прогресуюче демієлінізуюче захворювання центральної нервової системи, що виникає внаслідок реактивації поліомавірусу при імунодефіцитних станах. Наразі прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія є невиліковним захворюванням з несприятливими наслідками. У статті проаналізовано випадок прогресуючої мультифокальної лейкоенцефалопатії на основі історії хвороби та патологоанатомічного дослідження померлого. При цьому у пацієнта не було ознак імуносупресії, діагноз був підтверджений гістологічно. Деякі публікації вказують на те, що прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія без явної імуносупресії може становити значну частку випадків цього захворювання, а частота прогресуючої мультифокальної лейкоенцефалопатії без явної імуносупресії потенційно може бути ще вищою. Можна припустити, що період дисфункції імунного нагляду за життєвим циклом вірусу може бути достатнім для виникнення необхідної віремії в імунокомпетентних пацієнтів. Хоча прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія зустрічається рідко, лікарі завжди повинні пам'ятати про можливість розвитку цього захворювання з подібною клінічною картиною у пацієнтів без ознак імуносупресії.Документ Використання критеріїв індивідуального одонтогліфічного статусу при проведенні судово-медичної ідентифікації невідомої особи(Чорноморський національний університет імені Петра Могили (м. Миколаїв), 2020) Черняк, Валентина Володимирівна; Нікіфоров, Артем Геннадійович; Лукачіна, Євгеній Іванович; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Черняк, Валентина Владимировна; Никифоров, Артем Геннадьевич; Лукачина, Евгений Иванович; Филенко, Борис Николаевич; Ройко, Наталия Виталиевна; Cherniak, V.; Nikiforov, A.; Lucachina, Y.; Fylenko, B.; Roiko, N.При проведенні ідентифікаційних досліджень для встановлення невідомої особи використовують комплексні дослідження. Особливе місце серед основного відсотку досліджень у відділенні судово-медичної криміналістики припадає на експертні дослідження за кістковими залишками. Відповіді на основні питання слідства стосовно видової, етнічної, статевої, вікової належності, так і на ряд додаткових запитань, надають дослідження за стоматологічним чи одонтологічним статусом. Коло вирішення експертних задач даного характеру не обмежується лише впізнанням трупа, дослідженням кісток скелету людини. Судово-медичні експерти криміналісти відповідають на питання дослідження слідів біологічного походження на місці події, в т.ч. слідів від дії зубів, які залишені на різних слідосприймаючих поверхнях. Тому, для встановлення померлої невідомої особи чи живої людини, яка знаходиться в розшуку або підозрюється в скоєнні злочину використовують комплексні ідентифікаційні дослідження. Дія факторів оточуючого середовища, а також післясмертні зміни суттєво впливають на м’які тканини трупа. Але, найбільш стійкими залишаються тверді тканини, зокрема зуби людини. Тому, саме дані ознаки одонтологічного статусу залишаються важливою складовою для проведення ідентифікації невідомої особи у випадках судово-медичного експертного дослідження у відділеннях судово-медичної криміналістики за кістковими залишками та за одонтологічним статусом. Об'єктивність і доказовість судово-медико-криміналістичних і додаткових стоматологічних досліджень, або використання їх критеріїв, досить часто допомагає відповісти на експертні питання і, в певній мірі залежить від окремих, індивідуальних, іноді рідкісних деталей при проведенні ідентифікації невідомих осіб. Критерії типових і індивідуальних варіантів одонтогліфічного малюнку бічних зубів, можна використовувати для врахування додаткових ідентифікаційних ознак по одонтологічному або стоматологічному статусу, які можуть бути включені в комп'ютерні програми або створення банку даних ідентифікаційних досліджень невідомих осіб.Документ Вплив капреоміцину на структуру нирки плода щура(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Перепелиця, Оксана Андріївна; Синявська, Валерія Володимирівна; Падалка, Дмитро Юрійович; Проніна, Олена Миколаївна; Филенко, Борис Миколайович; Perepelytsia, О.; Sinyavska, V.; Padalka, D.; Pronina, O.; Fylenko, B.Документ Летальний випадок гемангіоми кишечника(Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського, 2024) Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Прилуцький, Олексій Костянтинович; Проскурня, Сергій Анатолійович; Старченко, Іван Іванович; Fylenko, B.; Roiko, N.; Prylutskyi, O.; Proskurnia, S.; Starchenko, I.У статті наведено клініко-морфологічний аналіз летального випадку гемангіом товстого кишечника недіагностованих за життя, що ускладнилися розлитим каловим перитонітом. Гемангіоми кишечника є рідкісними доброякісними пухлинами із судин, які зустрічаються лише у 0,05% усіх випадків новоутворень шлунково-кишкового тракту. Гемангіоми можуть бути одиничними або множинними ураженнями в будь-якому відділі травної системи. Гемангіоми зазвичай мають екзофітний ріст у вигляді поліпоподібних утворень, але часто можуть рости ендофітно і локалізуються в підслизовому шарі та м’язовій оболонці, що ускладнює їх виявлення. Близько 80% гемангіом товстої кишки є кавернозними гемангіомами, тоді як капілярні гемангіоми зазвичай виявляються менш ніж у 10% випадків. Через те, що гемангіоми імітують поширені захворювання шлунково-кишкового тракту, вони ризикують залишитися непоміченими. В нашому випадку у пацієнта була пухлина ректосигмоїдного кута з ендофітним ростом, що ускладнило її діагностику під час оперативного лікування, а гістологічно мала змішану будову. Неповне видалення утворення може бути причиною повторної кровотечі або неспроможності (нефункціональності) швів. У таких випадках пропонується використовувати комбінацію додаткових методів лікування: склеротерапія та/або електрокаутеризація. Перед накладенням шва при формуванні стоми необхідно враховувати товщину стінки кишки, що має важливе значення для функціонування шва та попередження ускладнень в післяопера-ційному періоді. При перевищенні нормальної товщини стінки кишки неможливо накласти скоби і потрібно виконати додаткову перитонізацію даної ділянки. Крім того, також необхідно провести контроль якості циркулярного шва шляхом проведення повітряної проби на герметичність анастомозу. В доному випадку ендофітний ріст множинних гемангіом призвів до потовщення стінки кишки, що не було враховано хірургами та призвело до післяопераційних ускладнень та, як наслідок, смерті пацієнта. The article presents a clinical and morphological analysis of a fatal case of undiagnosed colonic haemangiomas complicated by spilled faecal peritonitis. Intestinal haemangiomas are rare benign vascular tumours that occur in only 0.05% of all cases of gastrointestinal neoplasms. Hemangiomas can be single or multiple lesions in any part of the digestive system. Hemangiomas usually have exophytic growth in the form of polyp-like lesions, but can often grow endophytically and are localised in the submucosa and muscle membrane, which makes them difficult to detect. About 80% of colon haemangiomas are cavernous haemangiomas, while capillary haemangiomas are usually detected in less than 10% of cases. Because haemangiomas mimic common gastrointestinal diseases, they risk going undetected. In our case, the patient had a tumour of the rectosigmoid angle with endophytic growth, which made it difficult to diagnose during surgery, and histologically it had a mixed structure. Incomplete removal of the lesion can cause repeated bleeding or suture failure (non-functionality). In such cases, it is suggested to use a combination of additional treatments: sclerotherapy and/or electrocautery. Before suturing during stoma formation, it is necessary to take into account the thickness of the intestinal wall, which is important for the functioning of the suture and the prevention of complications in the postoperative period. If the normal thickness of the intestinal wall is exceeded, it is impossible to apply staples and additional peritonisation of the area is required. In addition, it is also necessary to control the quality of the circular suture by performing an air test for anastomotic leakage. In this case, the endophytic growth of multiple haemangiomas led to thickening of the intestinal wall, which was not taken into account by the surgeons and led to postoperative complications and, as a result, the patient's death.Документ Морфометрична характеристика м'язів язика за умов комбінованого впливу харчових добавок в експерименті(Полтавський державний медичний університет, 2021) Кока, Володимир Миколайович; Старченко, Іван Іванович; Ройко, Наталія Віталіївна; Мустафіна, Галія Міркатівна; Филенко, Борис Миколайович; Koka, V.; Starchenko, I.; Royko, N.; Mustafina, G.; Fylenko, B.Особливості структурної організації язика досить часто стають об'єктом дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених. При цьому, більшість сучасних наукових робіт присвячені вивченню особливостей будови слизової оболонки язика. Зміни, які відбуваються в м'язах язика під дією тих чи інших несприятливих факторів, в більшості випадків описані недостатньо. Мета роботи: вивчення в експерименті морфометричних параметрів м'язів язика білих щурів в умовах введення в раціон комплексу харчових добавок (глютамат натрію, нітриту натрію, понсо 4R) в динаміці впродовж 16 тижнів. Дослідження виконано на 60 безпородних білих щурах. Тварини експериментальних груп додатково до стандартного раціону, отримували комбінацію харчових добавок – глутамат натрію, понсо R-4, нітрат натрію протягом 1,4,8,12 і 16 тижнів. Тварин виводили з експерименту шляхом передозування тіопенталового наркозу. З препаратів язика виготовляли традиційні гістологічні мікропрепарати, які фарбували гематоксиліном і еозином. На мікропрепаратах вимірювали співвідношення між м'язовою та сполучною тканиною, діаметр м'язових волокон язика в ділянці кінчика, тіла і прикореневих відділах. Проведеними дослідженнями встановлено, що введення в раціон лабораторних тварин комплексу харчових добавок (глютамат натрію, нітриту натрію, понсо 4R) впродовж одного тижня призводило до збільшення в язиці відносної кількості м'язової тканини і до різнорідної зміни діаметра м'язових волокон в ділянці верхівки, тіла і в прикореневих відділах. Описані зміни можуть бути обумовлені змінами характеру рухів язика в процесі перемішування їжі, при адаптації до змін в раціоні харчування. Починаючи з 4 тижня після додаткового введення в раціон лабораторних тварин комплексу харчових добавок, в м'язових волокнах всіх відділів язика спостерігались прогресивні атрофічні зміни, які проявлялись поступовим зменшенням діаметра м’язових волокон. При цьому, починаючи з 4 тижня, в язиціекспериментальних тварин мало місце поступове зменшення відносної кількості м'язових волокон і збільшення відносної кількості сполучної тканини.Документ Морфофункціональні особливості великого чепця, як органу імуногенезу та регенерації(Видавнича група «Наукові перспективи», 2023) Коноваленко, Сергій Олександрович; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Кошарний, Володимир Віталійович; Konovalenko, S.; Fylenko, B.; Roiko, N.; Kosharnyy, V.Незважаючи на різноманітні функціональні особливості, роль великого чепця та його імунологічних і репаративних механізмів, що лежать в основі функції органу, залишається не повністю зрозумілими. Великий чепець здатний відмежовувати інтраперитонеальне вогнище запалення за рахунок інфільтративно-спайкових процесів, що перешкоджає поширенню інфекції по очеревинній порожнині. Крім того, великий чепець бере активну участь в контролі запалення, сприяє реваскуляризації та регенерації тканин в очеревинній порожнині, виступає у якості резервуара жирової тканини, регулятора обміну рідини в черевній порожнині та захищає органи черевної порожнини при різних ушкодженнях. Післяопераційні утворення спайок виявляються у значної кількості хворих, які перенесли порожнинні операції. Тому, ця проблема та пов'язані з нею різні ускладнення продовжує залишатися одним з важливих питань в черевній хірургії. Важливими залишаються також питання щодо впливу біологічно активних речовин, які виробляються структурними компонентами чепця, на активізацію або пригнічення процесу спайкоутворення. На основі аналізу літературних джерел висвітлено деякі морфофункціональні особливості великого чепця з акцентом на його ролі в імунному захисті, регенерації та утворенні стайок. Розкрито питання, що у процесі утворення спайок в черевній порожнині важливе значення має рання рухова активність органів очеревинної порожнини, а великий чепець відіграє одну із ключових ролей в цьому процесі. На основі аналізу літератури продемонстровано, що великий чепець є органом, який виконує в організмі різноманітні функції (захист органів черевної порожнини від механічних пошкоджень, підтримання гомеостазу в черевній порожнині, участь в імунних реакціях, продукцію великої кількості біологічно активних речовин). Але також завдяки своїм властивостям великий чепець відіграє ключову роль і в утворенні спайок у очеревинній порожнині.Документ Особливості будови кровоносного мікроциркуляторного русла слизової оболонки язика за умов комбінованого впливу харчових добавок в експерименті(Чорноморський національний університет імені Петра Могили (м. Миколаїв), 2022) Кока, Володимир Миколайович; Старченко, Іван Іванович; Ройко, Наталія Віталіївна; Филенко, Борис Миколайович; Проскурня, Сергій Анатолійович; Koka, V.; Starchenko, I.; Royko, N.; Fylenko, B.; Proskurnya, S.Метою роботи було вивчення в експерименті морфологічних особливостей кровоносного мікроциркуляторного русла слизової оболонки спинки язика білих щурів, при введенні в раціон комплексу харчових добавок (глутамату натрію, нітриту натрію, Понсо 4R) в динаміці протягом 4 тижнів. Матеріали та методи. Дослідження виконано на 30 безпородних білих щурах обох статей, масою 204±0,67 г. Усі дослідження було проведено відповідно до норм біоетики та етичних принципів роботи з експериментальними тваринами. Експериментальним тваринам додатково вводили в раціон комбінацію харчових добавок – глутамат натрію, Понсо 4R та нітрат натрію протягом 1 та 4 тижнів. З препаратів язика виготовлялися традиційні парафінові та напівтонкі зрізи, що вивчалися за допомогою світлового мікроскопа. Результати. Встановлено, що після включення до харчового раціону лабораторних тварин комплексу харчових добавок протягом одного тижня, у власній пластинці слизової оболонки спинки язика мало місце запустіння артеріол і повнокрів’я вен. Досить часто у периваскулярних просторах спостерігались явища підвищеної гідратації інтерстицію. Через 4 тижні після включення до харчового раціону тварин комплексу харчових добавок, у всіх ланках кровоносного мікроциркуляторного русла спостерігались явища недокрів’я. Як в артеріолах, так і в обмінних мікросудинах досить часто відзначалось набухання ендотеліоцитів. Проведення морфометричних досліджень свідчить про поглиблення процесів, що мали місце в попередній експериментальній групі. Так, в досліджуваних відділах слизової оболонки спинки язика продовжувалось збільшення щільності кровоносних мікросудин. Діаметр кровоносних мікросудин в усіх досліджуваних відділах слизової оболонки спинки язика незначно збільшився. Висновки. Результати морфометричних досліджень свідчать, що введення в раціон комплексу харчових добавок призводить до збільшення кількості кровоносних мікросудин у всіх відділах слизової оболонки язика та незначного збільшення діаметра всіх ланок кровоносного мікроциркуляторного русла. Описані зміни мають прогресуючий характер і стають більш очевидними до кінця експериментального терміну. The purpose of the study was the experimental study of the progressing morphological peculiarities of the blood microcirculatory bed of the tongue back mucosa of the albino rats who consumed food additives (monosodium glutamate, sodium nitrite, Ponceau 4R), supplemented to their ration, during 4 weeks. Materials and methods. The experiment involved 30 outbred albino rats of both gender, weighted 204±0.67 g. All studies were conducted in accordance with the norms of bioethics and ethical principles of work with experimental animals. Experimental animals consumed the combination of food additives, namely, monosodium glutamate, Ponceau 4R and sodium nitrate, supplemented to their ration, during 1 and 4 weeks.Conventional paraffin and semi-thin sections were made from the tongue preparations and studied using the light microscope. Results and discussion. It has been established that the consumption of the complex of food additives, supplemented to the daily ration of the laboratory animals during 1 week caused a desolation of arterioles and plethora of veins in the lamina propria of the mucous membrane of the back of the tongue. The phenomena of increased hydration of the interstitium were quite often observed in the perivascular spaces. Following the 4 weeks of the consumption of the supplemented food additives all sections of the blood microcirculatory bed showed the phenomena of anemia. Swelling of the endothelial cells was often observed in both arterioles and exchange microvessels. Conducting morphometric studies indicates the deepening of the processes that took place in the previous experimental group. Thus, in the studied parts of the mucous membrane of the back of the tongue the increase of the density of blood microvessels continued. The diameter of blood microvessels in all studied sections of the mucous membrane of the back of the tongue increased slightly. This is the first article which investigates the morphometric parameters of the blood microcirculatory tract structure of the tongue mucous membrane under the combined effects of food additives. Conclusion. The findings of the morphometric studies show that consumption of the complex of food additives, supplemented to the ration, leads to an increase in the number of blood vessels in all parts of the mucous membrane of the tongue and a slight enlargement of the diameter of all sections of the blood microcirculatory bed. The described changes are progressive and become more obvious by the end of the experimental period.