DSpace eaPSMU :: Browsing by Автор "Fysun, Yu. O."

Перегляд за Автор "Fysun, Yu. O."

Зараз показуємо 1 - 12 з 12

Differences in psychological adaptation, predictors and features of psychological and social maladjustment formation in foreign students of medical institutions of higher education in Ukraine
(Полтавський державний медичний університет, 2023) Borysenko, V. V.; Herasymenko, L. O.; Isakov, R. I.; Fysun, Yu. O.; Kydon, P. V.; Shynder, V. V.; Kazakov, O. A.; Борисенко, Володимир Васильович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Фисун, Юрій Олександрович; Кидонь, Павло Володимирович; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Казаков, Олексій Анатолійович
The psychological adaptation of international students to a Ukrainian higher medical school depends on individual and group factors, motivational and background characteristics, cognitive, information-cognitive and gnostic factors, interpersonal relations in international study groups, and the formation of psychosocial maladaptation in foreign students indicates the need to create forms and methods of a differentiated approach to the personality of each student. The study describes the psychological differences in adaptive mechanisms among international students, the presence and severity of psychosocial maladjustment in various areas, and the factors shaping its development. It is shown that the education of international students in medical higher education institutions contributes to integrating domestic medical schools into the global intellectual space and, therefore, stimulates the development of medical science and practice in the country.
Individual psychological characteristics, psychosocial disadaption, anxiety, depression, stress-related disorders in patients with defects and deformations of the head and neck and their psychocorrection
(Azərbaycan respublikasi səhiyyə nazirliyi, 2024) Shynder, V. V.; Herasymenko, L. O.; Kydon, P. V.; Borysenko, V. V.; Kazakov, O. A.; Fysun, Yu. O.; Isakov, R. I.; Avetikov, D. S.; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Кидонь, Павло Володимирович; Борисенко, Володимир Васильович; Казаков, Олексій Анатолійович; Фисун, Юрій Олександрович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Аветіков, Давид Соломонович
The article presents an analysis of the effectiveness of a comprehensive psychocorrection system applied to patients undergoing reconstructive surgery for cranial and cervical defects and deformities, focusing on the resulting psychosocial maladaptation, clinical psychopathological changes, and parapsychological alterations. The study involved 118 patients with defects and deformities of the head and neck. To achieve the goals and objectives of this study, the following methods were used: information-analytical, clinical-anamnestic, clinical-psychopathological, psychodiagnostic, psychometric and statistical methods of mathematical processing of the results. Based on the results of our survey, both general personality traits and stereotypical response mechanisms, as well as certain differences between the examined patients, were identified. Using the data of a comprehensive examination, a program of psychotherapeutic correction was developed, taking into account the individual and group characteristics of patients. The main principles of building a system of psychotherapy for patients with defects and deformities of the head and neck, who undergo a course of reconstructive operations, should be the systemic influence and phasing of psychotherapeutic measures, complexity, the use of several methods of psychotherapy. Наведено аналіз ефективності застосування системи комплексної психокорекції психосоціальної дезадаптації, клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей пацієнтів з дефектами та деформаціями голови та шиї, які проходять курс реконструктивних операцій. В основу даного дослідження покладено індивідуально-психологічні особливості осіб з дефектами та деформаціями голови та шиї, дослідження їх психологічних особливостей, проявів дезадаптації та соціального функціонування. Діагностовано невротичні, пов'язані зі стресом розлади, особливості яких покладено основою розробленої системи психокорекції. Встановлено, що для пацієнтів з дефектами та деформаціями голови та шиї, які проходять курс реконструктивних операцій повинні бути системність впливу та етапність психотерапевтичних заходів, комплексність, використання кількох методик психотерапії, диференційований підбір методик залежно від клініко-психопатологічних та психоанамнестичних особливостей пацієнта, а також особливостей ушкодження, кількості оперативних втручань, особистісного реагування, а також максимальна індивідуалізація психотерапевтичного впливу.
Predictors of the formation and features of the clinical picture of adjustment disorders
(Полтавський державний медичний університет, 2023) Isakov, R. I.; Herasymenko, L. O.; Kydon, P. V.; Fysun, Yu. O.; Belov, O. O.; Pshuk, N. G.; Skrypnikov, A. M.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Кидонь, Павло Володимирович; Фисун, Юрій Олександрович; Белов, Олександр Олександрович; Пшук, Наталія Григорівна; Скрипніков, Андрій Миколайович
The war in Ukraine influenced the the emergence of a significant number of people who have suffered severe psychological trauma and need forehanded, modern and effective medical care. The purpose of the study was to investigate the predictors of the formation of adjustment disorders and the features of the course and differences in the clinical picture of adjustment disorders during the war in Ukraine. The following methods were used to achieve the purpose and implementation of the tasks of this study: information-analytical, clinical-anamnestic, clinical-psychopathological, psychodiagnostic, psychometric and statistical methods of mathematical processing of the obtained results. According to the results of the conducted research, it was found that the main predictors of the formation of adaptation disorders are forced relocation, both within the country and abroad, and especially during which a person feels the influence of a stress factor, in particular, and experiencing negative emotions for a long time.
Psychosocial maladaptation in the context of anxiety and depressive disorders under conditions of social and stressful events in Ukraine
(Azərbaycan respublikasi səhiyyə nazirliyi, 2023) Borysenko, V. V.; Kydon, P. V.; Kazakov, O. A.; Shynder, V. V.; Hryn, K. V.; Fysun, Yu. O.; Isakov, R. I.; Herasymenko, L. O.; Борисенко, Володимир Васильович; Кидонь, Павло Володимирович; Казаков, Олексій Анатолійович; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Гринь, Катерина Вікторівна; Фисун, Юрій Олександрович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Герасименко, Лариса Олександрівна
У статті висвітлено питання вивчення психосоціальної дезадаптації хворих із тривожно-депресивними розладами в умовах соціальних та стресових подій в Україні. У дослідженні взяли участь 124 пацієнти із тривожно-депресивними розладами. Пацієнтам встановлено діагноз (F41.2) відповідно до МКХ-10. Сучасний напружений темп життя, високі вимоги до адаптаційних механізмів психіки в умовах пандемії та війни зумовили збільшення поширеності тривожно-депресивних розладів, що супроводжуються різними проявами психосоціальної дезадаптації, що є самостійним явищем, яке може бути як предиктором, так і наслідком психічної патології. Результати патопсихологічної характеристики психосоціальної дезадаптації у пацієнтів із тривожно-депресивними розладами виявляє складний, багатофакторний характер розвитку дезадаптації. Аналіз результатів обстеження пацієнтів діагностують такі патопсихологічні фактори: висока особистісна та ситуативна тривожність, наявність виражених тривожних розладів, середньо-тяжкі та тяжкі депресивні стани. Ситуація надмірного інформаційного стресу на тлі соціального стресу в Україні вплинула також і на формування вираженого інформаційного типу психосоціальної дезадаптації. Риси надконтролю та педантизму, що посилювали стрес, сприяли підвищенню рівня реактивної тривожності пацієнтів. Поєднання особистісних особливостей та розвиток механізмів фрустрації сприяли зниженню нервово-психічної стійкості та подальшому зниженню адаптаційних реакцій на інформаційний стрес. За результатами дослідження встановлено, що формування психосоціальної дезадаптації визначається високим рівнем особистісної тривожності, наявністю депресивних (80,1%) та тривожних розладів (97,2%), високим рівнем соціальної напруженості та низькою доступністю суб'єктивно найважливіших цінностей (матеріальної забезпеченості, самореалізації, впевненості) у собі, наявність цікавої роботи).
Psychosocial maladjustment, quality of life and social functioning of caregivers of patients with vascular dementia and Alzheimer’s disease
(Azərbaycan respublikasi səhiyyə nazirliyi, 2022) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Борисенко, Володимир Васильович; Казаков, Олексій Анатолійович; Кидонь, Павло Володимирович; Фисун, Юрій Олександрович; Гринь, Катерина Вікторівна; Герасименко, Лариса Олександрівна; Isakov, R. I.; Borysenko, V. V.; Kazakov, O. A.; Kydon, P. V.; Fysun, Yu. O.; Hryn, K. V.; Herasymenko, L. O.
Ця стаття висвітлює питання вивчення психосоціальної дезадаптації, якості життя та соціального функціонування доглядачів за пацієнтами з судинною деменцією та хворобою Альцгеймера. У дослідженні брали участь 103 особи, які доглядали пацієнтів із хворобою Альцгеймера або судинною деменцією. Пацієнти, які отримували допомогу від особи, що доглядає, мали встановлений діагноз по МКБ-10 F00-F01 і знаходилися на диспансерному спостереженні у психіатра. На підставі детального вивчення та статистичного аналізу скарг осіб, які надають догляд за пацієнтами з судинною деменцією та хворобою Альцгеймера, сформовано загальний «банк» виявленої проблематики функціонування в різних сферах їх діяльності, а потім виділено основні найважливіші напрямки дезадаптації, що відображають основну масу виявлених порушень функціонування. За результатами проведеного дослідження виявлено, що вирішальну роль у погіршенні якості життя осіб, які надають догляд за пацієнтами з судинною деменцією та хворобою Альцгеймера, грає наявність психосоціальної дезадаптації, а незадоволеність власним функціонуванням у різних областях опікунів виявляє провідні джерела труднощів.
Досвід використання шкали загальної оцінки функціонування для діагностики і планування психотерапії в наркологічній практиці
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Борисенко, Володимир Васильович; Скрипніков, Андрій Миколайович; Гринь, Катерина Вікторівна; Фисун, Юрій Олександрович; Казаков, Олексій Анатолійович; Назаренко, Світлана Миколаївна; Borysenko, V. V.; Skrypnikov, A. M.; Hryn, K. V.; Fysun, Yu. O.; Kazakov, O. A.; Nazarenko, S. N.
Значні наслідки зловживання алкоголем дають підстави віднести алкогольну залежність до категорії медико-соціальної патології, що становить небезпеку суспільству. Кількість пацієнтів, що знаходяться на медичному обліку в наркологічних диспансерах України досягає 1 млн. осіб. У 60 - 75% пацієнтів із алкогольною залежністю після лікування відмічаються рецидиви захворювання протягом року. Проблема поглиблюється медико-соціальними наслідками зловживання алкоголем у вигляді зростання психічної та соматичної захворюваності, травматизації, суїцидальних спроб та агресивної поведінки, кримінальних дій. Це актуалізує пошук нових терапевтичних підходів до лікування алкогольної залежності. Метою роботи було дослідження доцільності та ефективності використання шкали загальної оцінки функціонування (ШЗОФ) для діагностики динаміки соціального функціонування пацієнтів з алкогольною залежністю. За результатами вивчення динаміки рівня загального функціонування з використанням ШЗОФ в основній та контрольній групах отримані наступні результати. Виявлено достовірне підвищення психологічного, соціального та професійного функціонування у 74,0% пацієнтів, до яких застосовано систему лікувально-профілактичних заходів порівняно з 46,7% пацієнтів групи порівняння (χ2=6,062, р<0,05). Катамнестичне дослідження показало, що кількість стійких ремісій в 2 рази більше в основній групі, ніж в групі порівняння, відповідно 54,0% та 23,3% (р<0,001).
Комплексна та персоніфікована система реабілітації внутрішньо переміщених осіб за наявності психосоціальної дезадаптації та психогенних психічних розладів
(ДУ "Інститут неврології, психіатрії і наркології НАМН України", 2022) Скрипніков, Андрій Миколайович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Фисун, Юрій Олександрович; Кидонь, Павло Володимирович; Скрипников, Андрей Николаевич; Герасименко, Лариса Александровна; Исаков, Рустам Исроилович; Фисун, Юрий Александрович; Кидонь, Павел Владимирович; Skrypnikov, A. M.; Herasymenko, L. O.; Isakov, R. I.; Fysun, Yu. O.; Kydon, P. V.
За результатами проведеного дослідження встановлено, що в І групі ВПО за шкалою CGI-I відбулося дуже значне покращення психічного стану — у 37 (25,4 %), значне покращення стану — у 91 (62,3 %), мінімальне покращення стану — у 18 (12,3 %), погіршання стану — не відзначалося. У ІІ групі ВПО результати за цією шкалою: дуже значне покращення — 30 (44,1 %), значне покращення — 35 (51,5 %), незначне покращення — 3 (4,4 %), без змін або погіршання стану — не відзначалося.
Ментальне здоров’я населення Полтавської області
(ПП "Астрая", 2023) Скрипніков, Андрій Миколайович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Волошин, Віктор Анатолійович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Животовська, Лілія Валентинівна; Васильєва, Ганна Юріївна; Рудь, Вадим Олексійович; Фисун, Юрій Олександрович; Телюков, Олесь Станіславович; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Погорілко, Олег Володимирович; Гринь, Катерина Вікторівна; Боднар, Леся Анатоліївна; Борисенко, Володимир Васильович; Кидонь, Павло Володимирович; Казаков, Олексій Анатолійович; Skrypnikov, A. M.; Herasymenko, L. O.; Voloshyn, V. A.; Isakov, R. I.; Zhyvotovska, L. V.; Vasylyeva, G. Yu.; Rud, V. O.; Fysun, Yu. O.; Telyukov, O. S.; Shynder, V. V.; Pohorilko, O. V.; Hryn, K. V.; Bodnar, L. A.; Borysenko, V. V.; Kydon, P. V.; Kazakov, O. A.
Колективна монографія присвячена багаторічній праці професора А.М. Скрипнікова - вчителя, лікаря та науковця, під керівництвом якого досліджено різноманітні аспекти порушень ментального здоров’я населення Полтавської області, розроблено та оновлено методи діагностики та терапії. У колективній монографії подано сучасну інформацію щодо етіопатогенетичних теорій формування психогенних психічних розладів, наведено їх розповсюждення та клінічна характеристика, висвітлено епідеміологічні дані маніакальнивх станів, шизофренії та розладів шизофренічного спектру, суїцидальної поведінки у дорослого населення та підлітків. Значну увагу приділено питанням ментального здоров’я молоді та дітей, аспектам формування розладів аутистичного спектру, аналізу поширеності захворюваності на епілепію у дитячому віці.
Профілактичне лікування мігрені та мігренеподібного головного болю
(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2010) Литвиненко, Наталія Володимирівна; Литвиненко, Наталья Владимировна; Lytvynenko, N. V.; Фисун, Юрій Олександрович; Фисун, Юрий Александрович; Fysun, Yu. O.; Фисун, Святослав Юрійович; Фисун, Святослав Юрьевич; Fysun, S. Yu.
Декілька тисячоліть світ знає про таке захворювання як мігрень, але зацікавленість до цієї хвороби тільки зростає. Це не тільки стародавня але і найпоширеніша хвороба людства нашого часу, що суттєво перешкоджає втіленню життєвих планів і порушує якість життя. В останні роки вдалося багато зрозуміти в патогенезі захворювання і напрацювати нові ефективні методи лікування. Все вищезгадане пояснює велику зацікавленість до мігрені і визначає необхідність знання даної патології та її діагностичних критеріїв лікарями широкого профілю. У цій статті автори пропонують сучасну схему профілактичного лікування мігрені; Несколько тысячелетий мир знает о таком заболевании как мигрень, однако, интерес к этой болезни не только не снижается, но и постоянно возрастает. Это не только старая, но и одна из наиболее распространенных болезней человека наших дней, существенно препятствующая осуществлению жизненных планов и нарушающая качество жизни. В последние годы удалось значительно продвинуться в понимании природы заболевания и выработке эффективных методов ее лечения. Все это вместе взятое хорошо объясняет большой интерес к мигрени и определяет необходимость знания ее диагностических критериев врачами широкого профиля. В этой статье авторы предлагают современную схему профилактического лечения мигрени; Several thousands of the world knows about such diseases as migraine headaches, however, interest in this disease not only reduced, but also constantly increasing. It is not only old but also one of the most common human diseases of our day, significantly impeding the implementation of plans of life and violates the quality of life. In recent years, managed to make significant progress in understanding the nature of the disease and to develop effective methods of treating it. All this taken together explains well the great interest in migraine and identifies the need for knowledge of its diagnostic criteria for general practitioners profile. In this article authors offer the modern chart of prophylactic treatment of migraine.
Психосоціальна дезадаптація жінок із психогенними депресивними розладами
(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A. M.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R. I.; Фисун, Юрій Олександрович; Фисун, Юрий Александрович; Fysun, Yu. O.
Досліджено особливості психосоціальної дезадаптації у жінок із психогенними депресивними розладами різного ґенезу для визначення в подальшому вузько-специфічних мішеней диференційованої психосоціальної реабілітації цього контингенту пацієнтів. Виділено «пускові», найбільш патогенні фактори, що відігравали провідну роль у розвитку психосоціальної дезадаптації, а отже потребували першочергового подолання (зменшення впливу). Отриману інформацію можна використати як основу для розробки диференційованої програми реабілітації та психопрофілактики психосоціальної дезадаптації у жінок, хворих на психогенну депресію; Исследованы особенности психосоциальной дезадаптации у женщин с психогенными депрессивными расстройствами различного генеза для определения в дальнейшем специфических мишеней дифференцированной психосоциальной реабилитации контингента пациентов. Выделены «пусковые», наиболее патогенные факторы, которые играли ведущую роль в развитии психосоциальной дезадаптации, а следовательно нуждались первоочередного преодоления. Полученную информацию можно использовать как основу для разработки дифференцированной программы реабилитации и психопрофилактики психосоциальной дезадаптации у женщин, больных психогенной депрессией; The great research interest is the problem of psychosocial maladaptation of patients with psychogenic depressive disorders, in particular, the gender aspects of this phenomenon in relation to women. The aim of the work is to investigate the features of psychosocial disadaptation in women with psychogenic depressive disorders of different genesis to determine in the future narrow-specific targets of differentiated psychosocial rehabilitation of this group of patients. We examined 52 women who were diagnosed with depressive disorder of psychogenic genesis (F43.21). “Scale for psychosocial maladjustment after LO Herasymenko, AM Skripnikov were used to identify and measure the severity of psychosocial maladjustment. The value orientations were investigated by the methodology of M. Rokeach (modification by Fantalova OB., 1992). A socio-demographic survey of the women surveyed was also carried out. According to the level of psychosocial maladaptation, the examined women were divided into two groups. The first group (38 people) included women, who in one of the spheres of psychosocial functioning did not exceed 19 points, which corresponded to the absence of signs of clinically significant maladaptation. The second group (14 people) included women who had indicators of more than 20 points on at least one of the scales, which corresponds to the signs of clinically pronounced maladaptation. The indicator scale in the range of 20-29 points were regarded as signs of psychosocial maladjustment mild, than in 30-39 points as signs of disadaptation moderate degree, the index 40 points or more is signs of maladjustment severe degree. The analysis of the peculiarities of psychosocial maladaptation in the studied contingent revealed a number of important regularities. A mixed type of psychosocial maladaptation with predominance of elements of family and industrial (professional, service) maladaptation in the internal structure was determined in 76.9% of maladapted women. Socially adapted women also had the largest peaks in the risk of developing family and professional maladjustment. Family relationships were the most vulnerable area of psychosocial relationships for women with psychogenic depressive disorders. In addition to a large number of “pure” family maladjustment, violation of the harmony of family relations was observed in most cases of mixed variants of psychosocial maladjustment. The results of the study allow us to identify the “starting”, the most pathogenic factors that played a leading role in the development of psychosocial maladaptation, and therefore required priority overcoming (reducing the impact). Isolation of “starting” pathogenic factors helps to determine the group of primary stress factors that must be overcome in the first place. A selection of “supporting” pathogenic factors can diagnose secondary factors that do not independently lead to the formation of psychosocial maladaptation, but play an important pathoplastic role. The obtained information can be used as a basis for the development of a differentiated program of rehabilitation and psychoprophylaxis of psychosocial maladaptation in women with psychogenic depression.
Психосоціальні аспекти адаптації іноземних студентів медичних закладів України
(Полтавський державний медичний університет, 2021) Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L. O.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R. I.; Фисун, Юрій Олександрович; Фисун, Юрий Александрович; Fysun, Yu. O.
Дослідження феномену психосоціальної адаптації іноземних студентів медичних ВУЗів виникла не тільки в історичному, політичному, освітньому, але і психологічному аспектах, з точки зору медичної, загальної та соціальної психології. Успішність навчання в Україні багато в чому визначається соціально-культурною адаптацією іноземного студента, яка має на увазі пристосування іноземного студента до умов нових ціннісних орієнтирів, норм поведінки, традицій. Вивчено шість основних блоків, які відповідають основниминапрямкам порушеного психосоціального функціонування: сімейний, сексуальний, виробничий (службовий), економічно-майновий, комунікативний, інформаційний у студентів-іноземців медичних закладів України. Аналіз структури психосоціальної дезадаптації для іноземних студентів показав, що найбільш типовими її проявами були: інформаційна перенасиченість на всіх рівнях (в учбовому процесі та поза ним), складність адаптуватися до мовного середовища, релігійні відмінності, емоційне перевантаження (нові зв’язки, оточення, комунікації, комфортність під час спілкування), дезадаптація на побутовому рівні (самостійність у розподілі бюджету, самозабезпечення і самообслуговування), незадоволеність психологічними стосунками із колегами та товаришами, проблеми у родині. Найбільша питома вага тяжких проявів психосоціальної дезадаптації поєднувалась із соматичними реакціями, як то тремтіння, пітливість, серцебиття, головні болі, порушення сну, апетиту та припадала на випадки інформаційної і виробничої форм психосоціальної дезадаптації. Діа гностовано джерела труднощів, які іноземний студент особливо гостро відчуває в перший рік перебування в новій країні та мають вплив на його адаптацію в суспільстві та навчання в медичному закладі. Виявлені ознаки психосоціальної дезадаптації у іноземних студентів, які являють собою психосоціальний бар’єр, подолання якого пов’язане з психічними (душевними), особистісними, емоційними, інтелектуальними, а також фізичними перевантаженнями, що і підтверджується дослідженням.
Роль інформаційної дезадаптації при обсесивно-компульсивному розладі у жінок
(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Скрипніков, Андрій Миколайович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Фисун, Юрій Олександрович; Гринь, Катерина Вікторівна; Скрипников, Андрей Николаевич; Герасименко, Лариса Александровна; Исаков, Рустам Исроилович; Фисун, Юрий Александрович; Гринь, Екатерина Викторовна; Skrypnikov, A. M.; Herasymenko, L. O.; Isakov, R. I.; Fysun, Yu. O.; Hryn, K. V.
У рамках пошуку механізмів адаптації постійно народжуються нові та модифікуються традиційні механізми психологічного захисту від впливу інформаційних стресорів. Проведено та досліджено стан інформаційної сфери адаптації у жінок, хворих на обсесивно-компульсивний розлад. Виявлено, що труднощі пристосування до мінливих вимог соціуму, відсутність гнучкості та толерантності при реагуванні на інформаційні стреси, мають наслідком поширення психогенної патології та станів психосоціальної дезадаптації, що супроводжуються розгубленістю, тривогою, пригніченістю, протестними реакціями і, як наслідок, зниженням якості життя. Різного ступеня тяжкості психосоціальна дезадаптація спостерігається у абсолютної більшості пацієнтів, які страждають на обсесивно-компульсивний розлад. Переважно відбувається ураження інформаційного та комунікативного функціонування. Виникає замкнене коло, у рамках якого недосконалість механізмів адаптації створює вразливість щодо впливу інформаційних факторів і це призводить до розвитку психогенної патології, а психопатологічний процес, у свою чергу, іще більше погіршує адаптивні механізми психіки.

Перегляд за Автор "Fysun, Yu. O."

Результатів на сторінці

Налаштування сортування