Перегляд за Автор "Goncharova, Yu."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Дослідження асоціації поліморфізму генів сімейства глутатіон-s-трансфераз: GSTM1, GSTТ1 та GSTР1 з розвитком бронхолегеневої дисплазії та потребою в респіраторній підтримці(Буковинський державний медичний університет, 2014) Ковальова, Олена Михайлівна; Похилько, Валерій Іванович; Россоха, Зоя Іванівна; Горовенко, Наталія Григорівна; Гончарова, Юлія Олексіївна; Ковалева, Елена Михайловна; Похилько, Валерий Иванович; Россоха, Зоя Ивановна; Горовенко, Наталья Григорьевна; Гончарова, Юлия Алексеевна; Kovalova, O.; Pokhylko, V.; Rossokha, Z.; Gorovenko, N.; Goncharova, Yu.Резюме. Бронхо-легенева дисплазія (БЛД) – одне з найбільш розповсюджених ускладнень передчасних пологів. Відомо, що GST гени впливають на нормальний розвиток легень. Метою даного дослідження було вивчення асоціації між поліморфізмом генів сімейства глутатіон-S-трансфераз та розвитком БЛД, важкістю перебігу захворювання і потребою в респіраторній підтримці. У дослідження включено 21 дитину з БЛД та 70 передчасно народжених дітей, які не мали БЛД. Проаналізовано вплив генетичної детермінанти на показники, які характеризують респіраторну підтримку, та застосовувались у передчасно народжених дітей, а саме: частоту застосування ШВЛ, СРАР, кисневої терапії, тривалість ШВЛ, тривалість СРАР, максимальний інспіраторний тиск (РІР). Дослідженням не виявлено достовірного впливу поліморфізму генів GSTТ1 GSTМ1 GSTР1 на розвиток БЛД та її важкий перебіг. Встановлено достовірно довшу тривалість ШВЛ у дітей з делеційним поліморфізмом GSTТ1 та AG, GG генотипами гену GSTР1, а також за наявності у дітей поєднань генотипів: GSTТ1 «-»/ GSTМ1 «-», GSTТ1 «-»/GSTР1 (АG+GG). Необхідні подальші дослідження з оптимізації режимів ШВЛ з урахуванням генетичних особливостей хворих; Резюме. Бронхолегочная дисплазия (БЛД) – одно из наиболее распространенных осложнений преждевременных родов. Известно, что GST гены влияют на нормальное развитие легких. Целью данного исследования было изучение ассоциации между полиморфизмом генов семейства глутатион-S-трансфераз и развитием БЛД, тяжестью течения заболевания и необходимостью в респираторной поддержке. В исследование включены 21 ребенок с БЛД и 70 недоношенных детей, которые не имели БЛД. Проанализировано влияние генетической детерминанты на показатели, которые характеризуют респираторную поддержку, и применялась у преждевременно родившихся детей, а именно: частоту применения ИВЛ, СРАР, кислородной терапии, длительность ИВЛ, продолжительность СРАР, максимальное инспираторное давление (РIР). Исследованием не выявлено достоверного влияния полиморфизма генов GSTТ1 GSTМ1 GSTР1 на развитие БЛД и тяжесть ее течения. Установлено достоверное удлинение продолжительности ИВЛ у детей с делеционным полиморфизмом GSTТ1 и AG, GG генотипами гена GSTР1, а также при наличии у детей сочетаний генотипов: GSTТ1 «-»/ GSTМ1 «-», GSTТ1 «-»/GSTР1 (АG + GG). Необходимы дальнейшие исследования по оптимизации режимов ИВЛ с учетом генетических особенностей больных; Summary. Bronchopulmonary dysplasia (BPD) is the one of most widespread complications of preterm delivery. GST gene is known to have an influence on the lungs development. The aim of this research is the investigation of association between the polymorphism of gene of glutathione-S-transferase family and the BPD development, the difficulty of clinical course and the necessity in respiratory support. 21 children with BPD and 70 of premature babies without BPD were investigated. The influence of the genetic determinant of indicators which characterize the respiratory support for premature babies was analyzed such as: the frequency of MV and CPAP usage, oxygen therapy, MV duration, CPAP duration, maximal peak inspiratory pressure (PIP). During the research the significant influence of gene polymorphism GSTT1 GSTM1 GSTP1for the BPD development and its heavy course wasn't revealed. The significant longer duration of MV in children with deletion polymorphism GSTТ1 and AG, GG gene genotype GSTР1and the presence of the combination of genotypes in children: GSTТ1 «-»/ GSTМ1 «-», GSTТ1 «-»/GSTР1 (АG+GG) were determined. Further investigations for optimization of MV mode taking into account the genetic peculiarities of patients are needed.Документ Ефективність застосування рекомендацій ВООЗ із гігієни рук у неонатальних відділеннях інтенсивної терапії в зниженні частоти внутрішньолікарняних інфекцій(ДУ "Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України", 2015) Ковальова, Олена Михайлівна; Гончарова, Юлія Олексіївна; Чернявська, Юлія Ігорівна; Бєлорус, Андрій Іванович; Варяниця, Олександр Олексійович; Ковалева, Елена Михайловна; Гончарова, Юлия Алексеевна; Чернявская, Юлия Игоревна; Белорус, Андрей Иванович; Варяниця, Александр Алексеевич; Kovalova, O.; Goncharova, Yu.; Cherniavska, Yu.; Bielorus, A.; Varianytsia, O.Мета – вивчити ефективність рекомендацій ВООЗ із гігієни рук в охороні здоров’я на частоту мікробної колонізації передчасно народжених дітей у неонатальних відділеннях інтенсивної терапії. Матеріали та методи. Проведене когортне пре-/постінтервенційне дослідження, в яке включено 54 дитини, які лікувались у 2009 р., та 121 дитину, яка лікувалась у 2013 р. у неонатальному відділенні інтенсивної терапії, після запровадження рекомендацій ВООЗ із гігієни рук. Результати. За час спостереження достовірно зменшилась кількість дітей, колонізованих поєднанням грам (+) і грам (-) мікрофлорою з 25,93% до 3,3%; Escherichia coli – з 12,96% до 4,1%, Pseudomonas aeruginosa – з 11,11% до 2,47%, а також Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis та Enterococcus sp. Висновки. Рекомендації ВООЗ із гігієни рук є ефективним методом у зменшенні частоти колонізації дітей у неонатальних відділеннях інтенсивної терапії; Цель – изучить влияние рекомендаций ВОЗ по гигиене рук в здравоохранении на частоту микробной колонизации недоношенных детей в неонатальных отделениях интенсивной терапии. Материалы и методы. Проведено когортное пре-/ постинтервенционное исследование, в которое было включено 54 ребенка, которые лечились в 2009 г., и 121 ребенок, который лечился в 2013 г. в неонатальном отделении интенсивной терапии, после введения рекомендаций ВОЗ по гигиене рук. Результаты. За время наблюдения достоверно уменьшилось количество детей, колонизированных сочетанием грам (+) и грам (–) микрофлоры с 25,93% до 3,3%; Escherichia coli – с 12,96% до 4,1%, Pseudomonas aeruginosa – с 11,11% до 2,47%, а также Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis и Enterococcus sp. Выводы. Рекомендации ВОЗ по гигиене рук являются эффективным методом в уменьшении частоты колонизации детей в неонатальных отделениях интенсивной терапии; Purpose – to study the effectiveness of implementing the WHO recommendations in hand hygiene in health care on the frequency of bacterial colonization of premature babies in neonatal intensive therapy. Materials and methods. Pre- /post-intervention cohort research, which comprized 54 babies treated during 2009 and 121 babies treated during 2013 in the neonatal intensive care unit after the implementation of the recommendations of the WHO in hand hygiene was conducted. Results. While observing the number of babies colonized both gram (+) and gram (–) microflora decreased from 25,93% tо 3,3%; Escherichia coli – from 12,96% tо 4,1%; Pseudomonas aeruginosa – from 11,11% tо 2,47%; Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis and Enterococcus sp also. Conclusions. The WHO recommendations in hand hygiene are the effective methods in decreasing the frequency of colonization of babies in the neonatal intensive care units.Документ Медико-соціальне обґрунтування моделі надання медичної допомоги передчасно народженим дітям з бронхолегеневою дисплазією на постгоспітальному етапі(Типографія «Аврора-принт», м.Київ, 2015) Ковальова, Олена Михайлівна; Похилько, Валерій Іванович; Гончарова, Юлія Олексіївна; Кузенков, Роман Вікторович; Гасюк, Наталія Іванівна; Ковалева, Елена Михайловна; Похилько, Валерий Иванович; Гончарова, Юлия Алексеевна; Кузенков, Роман Викторович; Гасюк, Наталия Ивановна; Kovalova, O.; Pohylko, V.; Goncharova, Yu.; Kuzenkov, R.; Gasyuk, N.У статті обґрунтовано модель надання медичної допомоги дітям із бронхолегеневою дисплазією (БЛД) на постгоспітальному етапі, а також визначено основні принципи спостереження за дітьми з БЛД на рівні закладів первинного рівня системи охорони здоров’я, зокрема моніторинг за дихальними функціями дитини; організація харчування; оцінювання фізичного розвитку; особливості догляду; особливості клініко-лабораторного спостереження; В статье обоснована модель оказания медицинской помощи детям с бронхолегочной дисплазией (БЛД) на постгоспитальном этапе, а также определены основные принципы наблюдения за детьми с БЛД на уровне учреждений первичного уровня здравоохранения, в частности, мониторинг дыхательных функций ребенка; организация питания; оценка физического развития; особенности ухода; особенности клинико-лабораторного обследования; The medical care model providing for prematurely born babies with BPD during the post1hospital period is substantiated in this paper and main principles of the children with BPD observation on the level of institutions of primary level in medical care system, in particular monitoring of the respiratory function of the child; catering service; evaluation of physical development; particularities of the care and clinical and laboratory monitoring are determinedДокумент Організація системи інфекційного контролю у відділеннях інтенсивної терапії із застосуванням клінічних інформаційних та моніторингових систем(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2014) Кузенков, Роман Вікторович; Ковальова, Олена Михайлівна; Гончарова, Юлія Олексіївна; Кузенков, Роман Викторович; Ковалева, Елена Михайловна; Goncharova, Yu.; Kuzenkov, R.; Kovalova, O.Резюме. Було вивчено та проаналізовано світовий досвід з організації системи ІК у ВІТ, визначені основні її праймери, з наступною адаптацією їх до національних умов та інкорпоруванням у програмний комплекс автоматизації та управління лікувальними закладами «DORADO». Системи інфекційного контролю у ВІТ повиннi включати такі основні праймери: запровадження стандартів ВООЗ з гігієнічної та антисептичної обробки рук; навчання та моніторинг дотримання медичним персоналом правил гігієни рук; розробка та запровадження стандартів виконання маніпуляцій, стерилізації та зберігання апаратів ШВЛ відповідно до стандартів доказової медицини; моніторинг за частотою інфекцій, що асоціюється з наданням медичної допомоги; постійний аналіз епідеміологічної ситуації у ВІТ. Застосування комп’ютерних програм дозволяє аналізувати епідемічну ситуацію та тенденції її розвитку у відділенні, швидко та обґрунтовано призначати оптимальну антибактеріальну терапію, своєчасно проводити увесь комплекс сучасних заходів, спрямованих на профілактику ГІ. Резюме. Нами были изучен и проанализирован мировой опыт по организации системы ИК в ОИТ, определены основные ее праймеры, с последующей адаптацией их к национальным условиям и инкорпорирование в программный комплекс автоматизации и управления лечебными учреждениями «DORADO». Системы инфекционного контроля в ОИТ должны включать следующие основные праймеры: введение стандартов ВОЗ по гигиенической и антисептической обработке рук; обучение и мониторинг соблюдения медицинским персоналом правил гигиены рук; разработка и внедрение стандартов выполнения манипуляций, стерилизации и хранения аппаратов ИВЛ в соответствии со стандартами доказательной медицины; мониторинг по частоте инфекций, которые ассоциируются с оказанием медицинской помощи; постоянный анализ эпидемиологической ситуации в ОИТ. Применение компьютерных программ позволяет анализировать эпидемическую ситуацию и тенденции ее развития в отделении, быстро и обоснованно назначать оптимальную антибактериальную терапию, своевременно проводить весь комплекс современных мероприятий, направленных на профилактику ГИ; Abstract. Hospital infection (HI) is an infection gained in the process of getting medical aid and other health protection system services. They involve hundreds millions people in the whole world every year and are the serious global problem for patients’ safety. So HI prevention by putting into oparation of infection control (IC) system at the intensive care department (ICD) is an obligatory function for all medical care participants in the medical institution. The main purpose of implementation of IC system is to decrease the infection rate dealing with providing medical aid. IC is related to unfavorable medical events caused by medical mistakes. So the principles of patients’ safety were chosen as the methodology for determining of basic primers of IC system. The IC model at the ICD was grounded and designed. Risks which can promote the development of HI may be divided into several groups: patientrelated, patient-non-related, which in their turn are subdivided into risks caused by human factors and those which caused by defects in the medical aid providing system. The second element of closed cycle of the IC system is monitoring, recording of HI and analyzing the reasons of their emergency. So the IC system should define valid safety indicators, monitoring implementation according the HI frequency, permanent analysis of epidemiological situation at the ICD. The implementation of mentioned items into the functioning of hospital needs an adequate provision of the ICD with the relative computer programs and trained motivated medical personnel. The application of compute electronic WHO program “WHONET” gives an opportunity for detailed examination of the nature of microorganisms detected according to any criterion. But, as our work experience showed, mentioned computer program has a number of shortcomings, particularly, it’s not adapted to the methods of bacteriological research, which are put into practice at hospital of Ukraine, it doesn’t ivnolve other aspects of IC in full, it doesn’t fill automatically medical documentation according to the WHO orders. For the highest possible degree of approximation of electronic records to Ukrainian normative legal basis of 2010 the program complex of automation and management of medical institutions “DORADO” was designed, to which “WHONET” was included. World experience in organizing of the IC system at the ICD was examined and analized, main primers were defined with their further adaptation to national conditions and incorporation into program complex of automation and administration of the medical institution “DORADO”. The IC and antibiotic resistance of microorganisms registers were included to Complex “DORADO” along with electronic medical forms (“The sheet of a newborn development”), electronic registers (diurnal movement of patients, ets.). The documentation which must be done according to the WHO order №234 is filled automatically. IC system at the ICD should include the following main primers as: introduction of WHO standards of hygienic and antiseptic hands processing; training and monitoring of medical personal hands eubiotics; designing and implementation of standards of manipulation; sterilization and keeping of artificial pulmonary ventilation units according to the standards of evidens-based medicine; monitoring of infection rate that deals with medical aid providing; permanent analysis of epidemiological situation at ICD. Using of computer programs makes it possible to analyze of epidemiological situation and trends of its development in the department; set optimal antibacterial therapy quickly and grounded; provide with all complex of modern measures for HI prevention in time.Документ Спосіб ступеневої інгаляційної терапії бронхолегеневої дисплазії у новонароджених(2012) Шкурупій, Дмитро Анатолійович; Шкурупий, Дмитрий Анатольевич; Shkurupii, D. A.; Похилько, Валерій Іванович; Похилько, Валерий Иванович; Pokhilko, V. I.; Ковальова, Олена Михайлівна; Ковалева, Елена Михайловна; Kovaleva, O. M.; Гончарова, Юлія Олексіївна; Гончарова, Юлия Алексеевна; Goncharova, Yu.Спосіб ступеневої інгаляційної терапії бронхолегеневої дисплазії у новонароджених, що включає використання фуросеміду, сальбутамолу і фліксотиду, який відрізняється тим, що препарати призначають ступенево та інгаляційно.Документ Фізичний розвиток передчасно народжених дітей із бронхолегеневою дисплазією та детермінанти, щойого визначають(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Козакевич, Олена Борисівна; Похилько, Валерій Іванович; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Гончарова, Юлія Олексіївна; Козакевич, Елена Борисовна; Похилько, Валерий Иванович; Козакевич, Вероника Клавдиевна; Гончарова, Юлия Алексеевна; Kozakevіch, O. B.; Pokhylko, V.; Kozakevich, V.; Goncharova, Yu.Мета роботи. Вивчити фізичний розвиток передчасно народжених дітей з бронхолегеневою дисплазією упродовж перших двох років життя та ідентифікувати фактори ризику. Матеріали та методи дослідження. Проведено когортне проспективне дослідження, в яке включено 33 дитини з бронхолегеневою дисплазією (БЛД), виписані з лікувальних закладів Полтавської області упродовж 2010-2013 рр. Вивчено їх фізичний розвиток у 6,12,18 та 24 місяці життя. Досліджено частоту виявлення поліморфізму GSTT1, GSTМ1 та GSTР1 генів. Результати. При оцінюванні фізичного розвитку дітей з БЛД за шкалами ВООЗ у 24 місяці хронологічного віку виявлено, що 36,9% немовлят мають вагу нижче за 10 перцентиль. Висновки. Не виявлено достовірного впливу генетичних факторів на розвиток передчасно народжених дітей з БЛД. Потрібні подальші дослідження на більшій когорті пацієнтів для пошуку клініко-генетичних факторів, які впливають на негативні віддалені наслідки у дітей з БЛД; Цель работы. Изучить физическое развитие недоношенных детей с БЛД в течение первых двух лет жизни и идентифицировать факторы риска. Материалы и методы исследования. Проведено когортное проспективное исследование, в которое включены 33 ребенка с БЛД, выписанные из лечебных учреждений Полтавской области в течение 2010-2013 гг. Изучены их физическое развитие в 6,12,18 и 24 месяца жизни. Исследована частота выявления полиморфизма GSTT1, GSTМ1 и GSTР1 генов. Результаты. При оценке физического развития детей с БЛД по шкалам ВОЗ в 24 месяца хронологического возраста виявлено, что 36,9% младенцев имеют массу тела ниже 10 перцентиль. Выводы. Не выявлено существенного влияния генетических факторов на развитие недоношенных детей с БЛД. Требуются дальнейшие исследования на большей когорте пациентов для поиска клинико-генетических факторов, влияющих на негативные отдаленные исходы у детей с БЛД; The purpose of the present paper was to study the morbidity and the development of premature infants with BPD in the first two years of life. Materials and methods. A cohort prospective study included 33 children with BPD who were discharged from Poltava children hospitals during 2010-2013. Their physical development at the intervals of 6, 12, 18 and 24 months of life were studied. The rate of polymorphism GSTT1, GSTM1 and GSTR1 genes detection was also considered. Results. In the 24 months chronological age revealed that 36.9% of infants have a weight below the 10th percentile. Conclusions. There was no significant effect produced by genetic factors on the development of premature infants with BPD. Further studies on larger cohort of patients are needed to find clinical and genetic factors that influence on adverse developmental and clinical outcomes in children with BPD.