Перегляд за Автор "Gorodnitskaya, N. I."

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Порівняльна активність антисиньогнійних антибіотиків та бактеріофагів відносно позалікарняних штамів Pseudomonas aeruginosa
    (Полтавський державний медичний університет, 2018) Деркач, С. А.; Куцай, Н. М.; Городницька, Н. І.; Габишева, Л. С.; Деркач, С. А.; Куцай, Н. М.; Городницкая, Н. И.; Габишева, Л. С.; Derkach, S. A.; Kutsai, N. M.; Gorodnitskaya, N. I.; Gabusheva, L. S.
    Проведено in vitro дослідження чутливості позалікарняних штамів P. aeruginosa до антибіотиків з антисиньогнійною активністю та специфічних бактеріофагів («Синьогнійний бактеріофаг» та «Піобактеріофаг»). Найбільшою активністю по відношенню до досліджених позалікарняних штамів P. aeruginosa володіли іміпенем, ципрофлоксацин, цефтазидим, частота чутливості до яких слала 64,8%, 64,8%, 53,7% відповідно. Чутливість штамів Pseudomonas aeruginosa до комерційних препаратів – бактеріофагів склала близько 50% і залежала від біотопу вилучення. 24,0% штамів виявлялися стійкими як до антибіотиків, так і до бактеріофагів, а 13,0% полірезистентних псевдомонад були фагочутливими.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Порівняльне вивчення ефективності виділення Clostridium difficile з досліджуваного матеріалу в експерименті з різними поживними середовищами
    (Українська медична стоматологічна академія, 2017) Воронкіна, І. А.; Дяченко, В. Ф.; Городницька, Н. І.; Кхедер, С. С.; Бирюкова, С. В.; Воронкина, И. А.; Дьяченко, В. Ф.; Городницкая, Н. И.; Кхедер, С. С.; Бирюкова, С. В.; Voronkina, I. A.; Dyachenko, V. F.; Gorodnitskaya, N. I.; Kheder, S. S. ; Birukova, S. V.
    Проводили порівняльне вивчення ефективності виділення Сlostridium difficile з досліджуваного матеріалу в експерименті з різними поживними середовищами. Проведеними дослідженнями встановлено, що найбільш ефективною схемою виділення С. difficile з експериментального матеріалу був пересів з транспортного середовища Еймса в рідкі середовища збагачення (бульйон Шадлера або бульйон з серцево-мозковою витяжкою), а потім – на циклосерин цефокситин фруктозний агар. Ефективність цих схем виділення статистично не відрізнялась між собою. На відміну від використання лише середовища ССFA, схеми виділення з застосуванням рідких середовищ збагачення дозволяли виділяти бактерії С. difficile з усіх перевірених розведень культури. Проведеними дослідженнями встановлено, що найбільш ефективною схемою виділення С. difficile з експериментального матеріалу був пересів з транспортного середовища Еймса в рідкі середовища збагачення (бульйон Шадлера або бульйон з серцево-мозковою витяжкою), а потім – на циклосерин-цефокситин фруктозний агар. На відміну від використання лише середовища ССFA, схеми виділення з застосуванням рідких середовищ збагачення дозволяли виділяти бактерії С. difficile з усіх перевірених розведень культури. Перевірка ефективності середовища Еймса для забору та збереження культур С. difficile протягом 1-5 діб показала, що кількість вирослих колоній статистично не змінювалась протягом всього терміну збереження. Таким чином, середовище Еймса забезпечує збереження культури С. difficile в клінічному матеріалі протягом 5 діб.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Стан проблеми захворювань, пов’язаних з C. difficile інфекцією, в Україні та світі
    (Українська медична стоматологічна академія, 2017) Воронкіна, І. А.; Городницька, Н. І.; Марющенко, А. М.; Кхедер, С. С.; Воронкина, И. А.; Городницкая, Н. И.; Марющенко, А. М.; Кхедер, С. С.; Voronkina, I. A.; Gorodnitskaya, N. I.; Maruschenko, A. M.; Kheder, S. S.
    В статті наведені показники захворюваності на Clostridium difficile інфекцію в Україні та в інших країнах світу, відмічені головні фактори ризику виникнення інфекції та розвитку ускладнень. Вказані головні напрямки їх попередження; В статье приведены показатели заболеваемости Clostridium difficile инфекцией в Украине и в других странах мира, отмечены главные факторы риска возникновения инфекции и развития осложнений. Указаны главные направления их предупреждения; In recent year the amount of cases of the entestinal infection conditioned by a potential pathogenic microflora increased as a result of the wide and out-of-control use of antibiotics. Presently C. difficile acknowledge to one of basic causative agents of antibiotic-association diarrhea and enterocolitis. To beginning of era of antibiotics a pseudomembranosus colitis (PMC) met rarely enough. Every year 3-4 cases registered oneself only, and a diagnosis was set only after autopsia after characteristic changes in bowels. With beginning of era of antibiotics the number of patients on PMC began headily to grow. First C. difficile was distinguished in 1935 of Holl and O’Toole, as a representative of natural microflora of baby. Not only antibacterial preparations (clindamycin, aminopenicillins, cephalosporin of III generation) but also any other preparations (antineoplastics, preparations of platinum, cyclophosphamides, antimetabolites) assist development of infection able to violate the microflora of bowels. For today in the whole world of C. difficile infection (CDI) is officially examined as nosocomyal, this problem is carefully studied, conduct scale monitoring researches. Yes, in the USA, studies are undertaken by the Federal agency from a health protection and quality, showed that amount of hospitals patients with the diagnosis of CDI establishments unceasingly grows in clinic: 1993 year - 85,7 thousand persons, 2010 year- 346,8 thousand persons, 2013 year - 350,0 thousand persons. A death from CDI in the USA grew from 1999 for 2013 in 10 times. Annually 15-20 thousand patients die from CDI. In Ukraine official registration of CDI is absent, that is why official indexes of morbidity and death are absent. The plenty enough of various tests is presently for diagnostics of CDI. It is cytopatogenic test and reaction of neutralization of toxin (determination of toxin В), latex-agglutination (determination of glytamatdehydrogenase), IFA (determination of toxin A or A and B simultaneously), PCR. But from data of some researchers the reliable with deployment method of diagnostics of C. Difficile infection is a cultural method (bacteriological) that has a high sensitiveness. In the same time it is known that selection of causative agent and his authentication without determination of ability to product a toxin is insufficient, in fact no toxigenic strains do not act part in pathology of man. Thus, a bacteriological method without determination of toxigenic properties of strains can not be used, as an independent method of diagnostics. Thus, expedient is further determination of toxigenicity of the distinguished strains by other methods (for example, cytopatogenic test in the culture of cells). Presently in Ukraine the modern methods of diagnostics (PCR, IFA and other) did not get sufficient distribution in the laboratories of state establishments of health protection in connection with their complication and jewellery, in addition they can not provide all aspects of decision of this problem. To the article the indexes of morbidity are driven on Clostridium difficile infection in Ukraine and in other countries of the world, main factors of risk of origin of infection and development of complications are marked. Main directions of their warning are indicated.