Перегляд за Автор "Gromova, O. L."
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Soluble endoglin as an early prediction marker of intrauterine growth retardation(2021) Gromova, A. M.; Berezhna, V. A.; Gromova, O. L.; Lyakhovska, T. Yu.; Ketova, O. M.; Громова, Антоніна Макарівна; Бережна, Варвара Анатоліївна; Громова, Олександра Леонідівна; Ляховська, Тетяна Юріївна; Кетова, Олена МиколаївнаHigh levels of circulating endoglin contribute to the development of endothelial dysfunction, which underlies the pathogenesis of intrauterine growth retardation and can be used as a prognostic marker for the development of this pathology. We collected serum from pregnant women with intrauterine growth retardation (n-41) initially at diagnosis and before delivery, and pregnant women with physiological pregnancy (n-8), using enzyme-linked immunosorbent assay to test soluble endoglin levels. It was found that the level of soluble endoglin concentration was 7.2±0.2 at the initial examination and 9.5±0.1 at the repeated examination in women who gave birth to low birth weight children with fetal developmental delay and constitutionally small children, while the level of this factor in women in the comparison group was 3.7±0.3. It was found that the level of soluble endoglin concentration was significantly higher in women who gave birth to children with intrauterine growth retardation than the level of this factor in women in the comparison group, which is highly informative to use its prognostic value.Документ Малоінвазивна хірургія в діагностиці та лікуванні патології ендометрія(Всеукраинская общественная организация Наукове товариство анатомiв, гiстологiв, ембрiологiв та топографоанатомiв Украiни, 2013) Громова, Антоніна Макарівна; Громова, Антонина Макаровна; Gromova, A. M.; Афанасьєва, Олена Євгеніївна; Афанасьева, Елена Евгеньевна; Afanasyeva, O. E.; Мартиненко, Віталій Борисович; Мартыненко, Виталий Борисович; Громова, Ольга Леонидовна; Громова, Ольга Леонідівна; Gromova, O. L.Метою нашої роботи було, оцінити ефективність комбінованої резекції ендометрію, як методу лікування гіперплазії слизової оболонки матки.Таким чином, комбінована резекція ендомерія має дещо більшу ефективність – 88,0% порівняно з гормональною терапією, де цей показник склав 63,4%. Важливим моментом є те, що гормональна терапія супроводжується великою кількістю негативних побічних ефектів та вимагає безперервного прийому препаратів протягом тривалого періоду. Методика комбінованої резекції ендометрія дозволяє весь терапевтичний діапазон обмежити двома – чотирма днями госпіталізації з мінімальною кількістю негативних побічних ефектів. ; Целью работы было, оценка эффективности комбинированной резекции эндо- метрия, как метода лечения гиперплазии слизистой оболочки матки. Таким образом, комбинированная резекция ендомерия имеет несколько большую эффективность – 88,0% в сравнении с гормональной терапией - 63,4%. Важным моментом является то, что гормональная терапия сопровождается большим колличеством негативных побочных эффектов и требует непрерывного приема препаратов в течение длительного времени. Методика комбинированной резекции эндометрия позволяет весь терапевтический диапазон ограничить двумя – четырьмя днями госпитализации с минимальным колличеством негативных побочных эффектов. ; Goal of work was assessment of efficiency of the combined resection of the endometrium, as a treatment for endometrium hyperplasia. Thus, the combined resection of the endometrium has a few more efficiency - 88,0% compared to hormone therapy - 63,4%. The important point is that hormone therapy accompanied by a number of negative side effects and requires continuous use of the drugs for a long time. allows the entire therapeutic range limited to two - four days of hospitalization with a minimum of negative side effectsДокумент Особливості матково-яєчникового кровотоку при лейоміомі матки(2017) Громова, Антоніна Макарівна; Громова, Олександра Леонідівна; Тарасенко, Костянтин Володимирович; Мартиненко, Віталій Борисович; Нестеренко, Леонід Анатолійович; Литвиненко, Олександр Васильович; Громова, Антонина Макаровна; Громова, Александра Леонидовна; Тарасенко, Константин Владимирович; Мартыненко, Виталий Борисович; Нестеренко, Леонид Анатольевич; Литвиненко, Александр Васильевич; Gromova, A. M.; Gromova, O. L.; Tarasenko, K. V.; Martynenko, V. B.; Nesterenko, L. A.; Litvinenko, O. V.Доброякісна пухлина матки – лейоміома – найбільш часто зустрічається серед гінеколо- гічних хворих, які звертаються для оперативного лікування. Мета дослідження – вивчення маткового та матково-яєчникового кровотоку при лейоміомі матки. Матеріал і методи дослідження. Обстежено 39 жінок з лейоміомою матки, які бажали збе- регти матку для подальшої реалізації репродуктивної функції. При УЗД визначали об’єм матки, яєчників, їх ехоструктуру, стан фолікулярного апарату, наявність жовтого тіла. Проводилось вивчення кровоплину у матковій артерії, яєчниковій гілці а. uterinae. При аналізі кривих швидко- сті кровоплину визначали індекс резистентності (IР) та систоло-діастоличне співвідношення (СДС). Отримані результати порівнювали з показниками загальноприйнятої норми. Результати дослідження та їх обговорення. При дослідженні кровоплину у маткових ар- теріях індекс резистентності периферичного кровоплину коливався від 0,93 до 0,99. Індекс ре- зистентності центрального або інтранодулярного кровоплину склав 0,56±0,08. Аналіз даних показав, що кровоплин в яєчниковій гілці маткової артерії був достовірно нижче, ніж в нормі і становив: ІР – 0,62±0,04; СДС – 3,20±0,19 (р<0,05). Виходячи з цих даних, локалізація вузлів у дна і трубних кутах матки розглядається як несприятлива, а локалізація вузлів більше в тілі матки – як сприятлива для кровопостачання яєчників при лейоміомі матки. Висновки. Визначення кровоплину матки та яєчників є важливим для вибору методу хірургічного лікування лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку. Зниження кровоплину в яєчниковій артерії сприяє в подальшому формуванню недостатності функції яєників, та необ- хідності її корекції у післяопераційному періоді у жінок репродуктивного віку. ; Доáрокачественная опухоль матки – ле- йомиома – наиáолее часто встречается среди гинекологических áольных, оáращающихся для оперативного лечения. Цель исследования - изучение маточного и маточно-яичникового кровотока при лейомиоме матки. Материал и методы исследования. Оáследовано 39 женщин с лейомиомой матки, желающих сохранить матку для дальнейшей реализаöии репродуктивной функöии. При УЗИ определяли оáъем матки, яичников, их эхоструктуру, состояние фолликулярного аппарата, наличие желтого тела. Про- водилось изучение кровотока в маточной артерии, яичниковой ветви а. uterinae. При анализе кривых скорости кровотока определяли индекс резистентности (ИР) и систоло-диастолическое соотношение (СДС). Полученные результаты сравнивали с показателями оáщепринятой нормы. Результаты исследования и их обсуждение. При исследовании кровотока в маточных артериях индекс резистентности периферического кро- вотока колеáался от 0,93 до 0,99. Индекс резистентности öентрального или интранодулярного кровотока составил 0,56±0,08. Анализ данных показал, что кровоток в яичниковой ветви маточной артерии áыл достоверно ниже, чем в норме и составлял: ИР – 0,62±0,04; СДС – 3,20±0,19 (р<0,05). Исходя из этих данных, локализаöия узлов у дна и в труáных углах матки рассматривается как неáлагоприятная, а локализаöия узлов áольше в теле матки – как áлагоприятная для кровоснаáжения яичников при лейомиоме матки. Выводы. Определение кровотока матки и яичников является важным для выáора метода хирургического лечения лейомиомы матки у женщин репродуктивного возраста. Снижение кровотока в яичниковой артерии спосоáствует в дальнейшем формированию недостаточности функöии яичников и неоáходимости ее коррекöии в послеопераöионном периоде у женщин ре- продуктивного возраста.; Benign tumor of uterus – leiomyoma (LM) – is the most common tumor in gynecological patients who refer to the hospital for surgical treatment. Research objective is to study the uterine and uteroovarian blood flow in case of uterine leiomyoma. Materials and methods of study. 39 women with LM who wanted to keep the uterus for further opportunity to implement reproductive function were examined. The volume of uterus, ovaries, their echostructure, state of follicular apparatus, presence of yellow body were assessed during ultrasonic scanning. The study of blood flow in ovarian branch of uterine artery а. uterinae was performed. The resistance index (RI) and systolic-diastolic ratio (SDR) were estimated during the analysis of curves of blood flow velocities. The volume of uterus and ovaries was calculated on the basis of ultrasonic scanning results; these values were compared with the values of generally accepted standard rates. Research results and their discussion. When studying the blood flow in uterine arteries the resistance index of peripheral blood flow varied from 0.93 to 0.99. Resistance index of central or intranodular blood flow was 0.56±0.08. Data analysis showed that blood flow in ovarian branch of uterine artery was reliably lower than in the standard rate and it was equal to: RI – 0.62±0.04; SDR – 3.20±0.19 (р<0.05). On the basis of this data the localization of nodes in the bottom and tubal angles of uterus is considered to be unfavorable and localization of nodes mostly in uterine body is considered to be favorable for blood supply of ovaries in case of leiomyoma of uterus. Conclusion. Assessment of blood flow of uterus and ovaries is important to choose method of surgical treatment of leiomyoma of uterus in women of reproductive age. Blood flow reduction in ovarian artery further favors the formation of ovarian function insufficiency and results in the need of its correction during postoperative period in women of reproductive age.Документ Особливості матково-яєчникового кровотоку при проліферативних процесах матки(ПП Естеро, 2017) Громова, Антоніна Макарівна; Громова, Олександра Леонідівна; Тарасенко, Костянтин Володимирович; Громова, Антонина Макаровна; Громова, Александра Леонидовна; Тарасенко, Константин Владимирович; Gromova, A. M.; Gromova, O. L.; Tarasenko, K. V.; Мартиненко, Віталій Борисович; Мартыненко, Виталий Борисович; Martynenko, V. B.; Нестеренко, Леонід Анатолійович; Нестеренко, Леонид Анатольевич; Nesterenko, L. A.; Литвиненко, Олександр Васильович; Литвиненко, Александр Васильевич; Lytvynenko, А. VДоброякісна пухлина матки – лейоміома – найбільш часто зустрічається серед гінекологічних хворих, які звертаються для оперативного лікування. Мета дослідження – вивчення маткового та матково-яєчникового кровотоку при лейоміомі матки. Матеріал і методи дослідження. Обстежено 39 жінок з лейоміомою матки, які бажали зберегти матку для подальшої реалізації репродуктивної функції. При УЗД визначали об’єм матки, яєчників, їх ехоструктуру, стан фолікулярного апарату, наявність жовтого тіла. Проводилось вивчення кровоплину у матковій артерії, яєчниковій гілці а. uterinae. При аналізі кривих швидкості кровоплину визначали індекс резистентності (IР) та систоло-діастоличне співвідношення (СДС). Отримані результати порівнювали з показниками загальноприйнятої норми. Результати дослідження та їх обговорення. При дослідженні кровоплину у маткових артеріях індекс резистентності периферичного кровоплину коливався від 0,93 до 0,99. Індекс резистентності центрального або інтранодулярного кровоплину склав 0,56±0,08. Аналіз даних показав, що кровоплин в яєчниковій гілці маткової артерії був достовірно нижче, ніж в нормі і становив: ІР – 0,62±0,04; СДС – 3,20±0,19 (р<0,05). Виходячи з цих даних, локалізація вузлів у дна і трубних кутах матки розглядається як несприятлива, а локалізація вузлів більше в тілі матки – як сприятлива для кровопостачання яєчників при лейоміомі матки. Висновки. Визначення кровоплину матки та яєчників є важливим для вибору методу хірургічного лікування лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку. Зниження кровоплину в яєчниковій артерії сприяє в подальшому формуванню недостатності функції яєників, та необхідності її корекції у післяопераційному періоді у жінок репродуктивного віку; Доброкачественная опухоль матки – лейомиома – наиболее часто встречается среди гинекологических больных, обращающихся для оперативного лечения. Цель исследования - изучение маточного и маточно-яичникового кровотока при лейомиоме матки. Материал и методы исследования. Обследовано 39 женщин с лейомиомой матки, желающих сохранить матку для дальнейшей реализации репродуктивной функции. При УЗИ определяли объем матки, яичников, их эхоструктуру, состояние фолликулярного аппарата, наличие желтого тела. Проводилось изучение кровотока в маточной артерии, яичниковой ветви а. uterinae. При анализе кривых скорости кровотока определяли индекс резистентности (ИР) и систоло-диастолическое соотношение (СДС). Полученные результаты сравнивали с показателями общепринятой нормы. Результаты исследования и их обсуждение. При исследовании кровотока в маточных артериях индекс резистентности периферического кровотока колебался от 0,93 до 0,99. Индекс резистентности центрального или интранодулярного кровотока составил 0,56±0,08. Анализ данных показал, что кровоток в яичниковой ветви маточной артерии был достоверно ниже, чем в норме и составлял: ИР – 0,62±0,04; СДС – 3,20±0,19 (р<0,05). Исходя из этих данных, локализация узлов у дна и в трубных углах матки рассматривается как неблагоприятная, а локализация узлов больше в теле матки – как благоприятная для кровоснабжения яичников при лейомиоме матки. Выводы. Определение кровотока матки и яичников является важным для выбора метода хирургического лечения лейомиомы матки у женщин репродуктивного возраста. Снижение кровотока в яичниковой артерии способствует в дальнейшем формированию недостаточности функции яичников и необходимости ее коррекции в послеоперационном периоде у женщин репродуктивного возраста; Benign tumor of uterus – leiomyoma (LM) – is the most common tumor in gynecological patients who refer to the hospital for surgical treatment. Research objective is to study the uterine and uteroovarian blood flow in case of uterine leiomyoma. Materials and methods of study. 39 women with LM who wanted to keep the uterus for further opportunity to implement reproductive function were examined. The volume of uterus, ovaries, their echostructure, state of follicular apparatus, presence of yellow body were assessed during ultrasonic scanning. The study of blood flow in ovarian branch of uterine artery а. uterinae was performed. The resistance index (RI) and systolic-diastolic ratio (SDR) were estimated during the analysis of curves of blood flow velocities. The volume of uterus and ovaries was calculated on the basis of ultrasonic scanning results; these values were compared with the values of generally accepted standard rates. Research results and their discussion. When studying the blood flow in uterine arteries the resistance index of peripheral blood flow varied from 0.93 to 0.99. Resistance index of central or intranodular blood flow was 0.56±0.08. Data analysis showed that blood flow in ovarian branch of uterine artery was reliably lower than in the standard rate and it was equal to: RI – 0.62±0.04; SDR – 3.20±0.19 (р<0.05). On the basis of this data the localization of nodes in the bottom and tubal angles of uterus is considered to be unfavorable and localization of nodes mostly in uterine body is considered to be favorable for blood supply of ovaries in case of leiomyoma of uterus. Conclusion. Assessment of blood flow of uterus and ovaries is important to choose method of surgical treatment of leiomyoma of uterus in women of reproductive age. Blood flow reduction in ovarian artery further favors the formation of ovarian function insufficiency and results in the need of its correction during postoperative period in women of reproductive age.Документ Патоморфологічні особливості плаценти та оболонок при передчасному вилитті навколоплідних вод(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Громова, Антоніна Макарівна; Громова, Антонина Макаровна; Gromova, A. M.; Громова, Ольга Леонідівна; Громова, Ольга Леонидовна; Gromova, O. L.; Мітюніна, Ніна Іванівна; Митюнина, Нина Ивановна; Mitunina, N. I.; Талаш, Валентин Васильович; Талаш, Валентин Васильевич; Talash, V. V.; Нестеренко, Леонід Анатолійович; Нестеренко, Леонид Анатольевич; Nesterenko, L. A.Метою роботи було вивчення морфологічних змін плаценти і оболонок з використанням макро- та мікроскопічного методів дослідження. Для виявлення змін в оболонках при передчасному відходженні навколоплідних вод. Виявлені зміни в амніоні і хоріоні, при мінімальному безводному періоді, що характеризуються: в де- струкції епітеліальних клітин, дегенеративних змінах, відсутності чіткої межі між амніоном і хоріоном, зміні міжклітинного простору, набуханням і потовщенням стінок кровоносних судин дозволяє припускати, що при передчасному розриві оболонок найбільш характерні дегенеративно-дистрофічні зміни оболонок. На- явність цих змін у жінок з ПВНВ при мінімальному безводному періоді і відсутність їх у жінок зі своєчасним розривом оболонок дозволяє стверджувати, що ці зміни виникли в системі мати-плацента-плід задовго до їх розриву. Вирішальним фактором є порушення скорочувальної активності матки, що виявляється в гіпе- рактивності нижнього сегмента, призводить до передчасного розриву інтимно зрощених, малоеластичних змінених оболонок.; Целью работы было изучение морфологических изменений плаценты и оболочек с использо- ванием макро- и микроскопического методов исследования. Для выявления изменений в оболочках при преждевременном отхождении околоплодных вод. Выявленные изменения в амнионе и хорионе, при минимальном безводном периоде характеризуются: в деструкции эпителиальных клеток, дегенеративных изменениях, отсутствии четкой границы между амни- оном и хорионом, изменении межклеточного пространства, набуханием и утолщением стенок кровеносных сосудов позволяет предполагать, что при преждевременном разрыве оболочек наиболее характерные де- Вісник проблем біології і медицини – 2016 – Вип. 2, Том 2 (129) 81 МОРФОЛОГІЯ генеративно-дистрофические изменения оболочек. Наличие этих изменений у женщин с ПИОВ при минимальном безводном периоде и отсутствие их у женщин со своевременным разрывом оболочек позволяет утверждать, что эти изменения возникли в системе мать-плацента-плод задолго до их разрыва. Решающим фактором является нарушение сократительной активности матки, оказывается в гиперактивности нижнего сегмента, приводит к преждевременному разрыву интимно сросшихся, малоеластичних измененных оболочек. ; Study of the peculiarities of placenta functional morphology is the topical issue in clinical and theoretical medicine. As it is well known, during the gestation period the biological system “mother-placenta-fetus” is being formed. Normal functioning of all components of this system, fetus adaptation, peculiarities of placenta morphological reactions, compensatory mechanisms in the system “mother-placenta-fetus” during the early discharge of amniotic fluid characterize the state of fetus and newborn. Objective of this paper was to study the morphological changes of placenta and membranes using the macroand microscopic research methods in order to detect the changes in membranes in case of early discharge of amniotic fluid. Pathomorphological synchronous study of extra-placental membranes and placentae was carried out in 90 women. 69 afterbirths were analyzed in cases of full-term pregnancy and early discharge of amniotic fluid. 21 placentae with extra-placental membranes were used as the control upon timely discharge of amniotic fluid in pregnant women after birth in time with physiological course. Carried out clinical and morphological studies with regards to the cases of early discharge of amniotic fluid (EDAF) taking into account the changes in afterbirth depending on the duration of the period without amniotic fluid allowed detecting the changes of morphological structure of birth membranes in case of EDAF. Changes in amnion and chorion upon minimum period without amniotic fluid were established, and they have the following characteristics: destruction of epithelial cells, degenerative changes, absence of the clear boundary between amnion and chorion, change of intercellular space, swelling and thickening of blood vessel walls; these changes allow assuming that during early discharge of membranes the degenerative and dystrophic changes of membranes are the most typical indicators. The presence of these changes in women with EDAF upon minimum period without amniotic fluid and absence of these changes in women with timely rupture of membranes allow asserting that these changes occurred in the system “mother-placenta-fetus” long before their rupture. Determinative factor includes the disturbance of uterine contraction activity which is expressed in hyperactivity of lower segment and causes the early rupture of intimately-adherent, poorly-elastic changed membranes.Документ Роль електронної мікроскопії в вивченні внеплацентарної тканини(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Громова, Антоніна Макарівна; Громова, Антонина Макаровна; Gromova, A. M.; Громова, Ольга Леонідівна; Громова, Ольга Леонидовна; Gromova, O. L.; Мітюніна, Ніна Іванівна; Митюнина, Нина Ивановна; Mitunina, N. I.; Талаш, Валентин Васильович; Талаш, Валентин Васильевич; Talash, V. V.; Мартиненко, Віталій Борисович; Мартыненко, Виталий Борисович; Martynenko, V. B.Метою дослідження була оцінка, з точки зору ультраструктурних ознак стану, основних елементів тканин плодових оболонок при зазначеній патології в порівнянні з нормою. При передчасному розриві плодових оболонок спостерігаються порушення ультраструктурного стану, первинним є пошкодження і розпад структурних елементів оболонок внаслідок незворотного порушення метаболізму епітеліальних клітин і фіброцитів. Причиною цього процесу можуть бути метаболічні і гіпоксичні умови, які з’явилися внаслідок розпаду. Антигенні ультраструктури можуть залучати в оболонки нейтрофіли крові, які в свою чергу, виділяючи лізосомальні ферменти, різко посилюють процес розпаду ультраструктурних оболонок. В порожні ділянки оболонок, які звільнилися, можуть проникати і еритроцити крові. При безводному періоді 6-9 годин відзначається переважно нейтрофільна інфільтрація оболонок без значних домішків еритроцитів крові. При цьому спостерігається також проміжний стан по набору ультраструктурних ознак пошкодження епітелію і строми плодових оболонок між станами з менш і більш тривалим безводним періодом. ; Целью исследования была оценка, с точки зрения ультраструктурных признаков, состояния основных элементов тканей плодовых оболочек при указанной патологии по сравнению с нормой. При преждевременном разрыве плодных оболочек наблюдаются нарушения ультраструктурного состояния, первичным является повреждение и распад структурных элементов оболочек вследствие необратимого нарушения метаболизма эпителиальных клеток и фиброцитов. Причиной этого процесса могут быть метаболические и гипоксические условия, которые появились в результате распада. Антигенные ультраструктуры могут привлекать в оболочки нейтрофилы крови, которые в свою очередь, выделяя лизосомальные ферменты, резко усиливают процесс распада ультраструктурных оболочек. В пустые участки оболочек, которые освободились, могут проникать и эритроциты крови. При безводном периоде 6-9 часов отмеча- ется преимущественно нейтрофильная инфильтрация оболочек без значительных примесей эритроцитов крови. При этом наблюдается также промежуточное состояние по набору ультраструктурных признаков повреждения эпителия и стромы плодных оболочек между состояниями с менее и более длительным безводным периодом. ; Early discharge of amniotic fluid is one of the topical issues of modern obstetrics. It has been established that the cause of early rupture of birth membranes (ERBM) can consist in the variation of elasticity, nutrition disturbance, infection, which precede their rupture. The issue of study of the peculiarities of birth membranes remains topical because they play the role of support of metabolic processes and fetus homeostasis. Objective of the study was to evaluate the state of main elements of the tissues of birth membranes in case of mentioned pathology in comparison with the norm in terms of ultrastructural indicators. Electronic microscopic analysis of birth membranes was performed in the most typical cases of timely discharge of amniotic fluid (TDAF) with the duration of the period without amniotic fluid up to 1 hour and in cases of early discharge of amniotic fluid (EDAF) with the duration of the period without amniotic fluid from 6 to 9 hours and more than 9 hours. Electronic microscopy of membranes was performed in 15 cases of EDAF and 10 cases of TDAF. The age of studied women was 18 to 40 years. Approaching childbirth was the first labor in 48 women and recurrent labor in 42 women. The ultrastructure of nucleus and cytoplasm of epithelial cells of stroma and ultrastructural elements of membrane connective tissue was analyzed. Thus, in case of early rupture of birth membranes, the following facts of disturbance of ultrastructural state are observed and they allow drawing the following conclusion. Obviously, the damage and disintegration of membrane structural elements are primary as a result of irreversible disturbance of metabolism of epithelial cells and fibrocytes. Cause of this process can include the metabolic and hypoxic condition which occurred as a result of disintegration. Antigenic ultrastructures can involve the blood neutrophils into the membranes, which rapidly intensify the process of decay of ultrastructural membranes discharging the lysosomal enzymes. Blood erythrocytes can get into the empty areas of the membranes which have become vacant. The validity of such point of view is supported by the fact that during the period without amniotic fluid of 6-9 hours mainly neutrophil infiltration of membranes is observed without significant admixture of erythrocytes. Also, the intermediate state is observed in this case with the accumulation of ultrastructural indicators of the damage of epithelium and stroma of birth membranes between the states with less or more durable period without amniotic fluid.Документ Роль ультразвукових параметрів при виборі репродуктивно- пластичних операцій при лейоміомах матки(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2014) Громова, Антоніна Макарівна; Громова, Антонина Макаровна; Gromova, A. M.; Громова, Ольга Леонідівна; Громова, Ольга Леонидовна; Gromova, O. L.; Кетова, Олена Миколаївна; Кетова, Елена Николаевна; Ketova, O. M.лейоміома матки займає одне з провідних місць в структурі захворювань жіночої статевої сис теми. Метою роботи стало вивчення величини, локалізації та особливостей кровопостачання міоматозних вузлів у пацієнток репродуктивного віку перед виконанням репродуктвно-пластичних операцій, шляхом ультразвукового дослідження. обстежено 22 жінки з розмірами матки від 12 до 24 тижнів вагітності, з вузла ми 0,5- 22 см в діаметрі. Виявлено невиразну васкулярізацію нтерстиціально-субсерозних вузлів (максимальна систолічна швидкість 32,1±1,86, а індекс резистентності – 0,62±0,03) з відсутнім інтрамодулярним кровотоком. у пацієнток з інтерстиціальними та субсерозно-інтерстиціальними розташуванням вузлів, виявлено переважно фіброзну структуру з невиразною васкулярізацією, що сприяє меншій крововтраті при виконанні репродуктивно-пластичних операцій та дає можливості збереження репродуктивного органу та його функції. ;лейомиома матки занимает одно из ведущих мест в структуре заболеваний женской по ловой сферы. Целью работы было изучение величины, локализации и особенностей кровоснабжения миоматозных узлов у пациенток репродуктивного возраста перед выполнением репродуктивно-пластических операций, путем ультразвукового исследования. обследовано 22 женщины с размерами матки от 12 до 24 недель беременности, с узлами 0,5-22 см в диаметре. Выявлено невыразительную васкуляризацию интерстициально-субсерозных узлов (максимальная систолическая скорость 32,1±1,86, а индекс резистентности – 0,62±0,03) с отсутствующим интрамодулярным кровотоком. у пациенток с интерстициальным и субсерозно-интерстициальным расположение узлов, выявлено фиброзную структуру с невыразительной васкуляризацией, что приводит к меньшей кровопотере при проведении репродуктивно-пластических операций, и дает возможность сохранения репродуктивного органа и его функции. ; Uterine leiomyoma occupies a leading position in the structure of female reproductive system (SFRS) and occurs between 20 and 45% of women of reproductive age. Trying to keep the reproductive organs (uterus) by using reproductive-plastic surgery (RPS) is observed only in 5-20% of women and hysterectomy performed in almost 80-90% of cases. Taking into account development of modern pharmacology, presently in gynecology there are more possibilities for conservative treatment of leiomyoma of uterus. But it is impossible to examine conservative therapy, especially hormonal, as alternative surgical treatment of leiomyoma of uterus. Development of functional surgery with improvement reconstructive plastic interferences. The aim of our work was to study the size, location and characteristics of blood supply to the myoma nodes in patients of reproductive age before performing the RPS by ultrasound. Criteria for selection of patients to achieve the goal were reproductive age women, the lack of ovarian tumors, endometrial pathology and a woman’s desire not only to preserve the uterus, but also the birth. Gynecological ultrasound apparatus using Medison ACCUVIX V10, using trans-abdominal sensor. We determined the size of the uterus, nodes, volume, their localization and flow. Research was conducted in 22 women of reproductive age who were examined and prepared for the RPS. Dimensions of uterus from 12 to 22-24 weeks of pregnancy, the size of nodes from 0.5 to 22 cm in diameter, cancer size was 864,98±13,64 cm2, myoma size tissue in averaged 368,16±36,78 cm3. It should be added that the fate of myoma tissue was represented by interstitial-interstitial and subserous nodes. Multiple leiomyomas of the uterus were observed in the majority of cases – 79.4%, and individual nodes occurred in 20.6%. Whereas, under the supervision of women were mainly from interstitial localization – units were predominantly hyperechoic structures are heterogeneous, suggesting the fibrous component of the tumor. Vascularization of interstitial, subserous nodes was vague: indicators MC 32,1±1,86, and IR – 0,62±0,03 and there was no blood flow in intramodulary, interstitial, subserous nodes. Estimation endometria were conducted determination of Mcode-ekho, and its thickness. The estimation of blood supply of myomatous knots and ovaries was conducted in the mode of power Doppler. This research was included by the study of blood supply, both for peripheral knot and in its structure. Vascularization considered expressed at presence of 10 and anymore world signals from vessels in myomatous knots. It mattered very much at the choice of place of cut of capsule of knot during his delete. Automatically after formulas settled accounts.Thus, in patients with interstitial and subserous, interstitial location of nodes in uterine leiomyoma, observed mainly fibrous structure with indistinct of vascualization, contributing less blood loss during the execution of the RPS, the possibility of reproductive organ and its function.Документ Роль інфекцій, що передаються статевим шляхом в розвитку гіперплазії ендомерія(Всеукраинская общественная организация Наукове товариство анатомiв, гiстологiв, ембрiологiв та топографоанатомiв Украiни, 2014) Громова, Антоніна Макарівна; Громова, Антонина Макаровна; Gromova, A. M.; Афанасьєва, Олена Євгеніївна; Громова, Олександра Леонідівна; Мартиненко, Віталій Борисович; Нестеренко, Леонід Анатолійович; Громова, Александра Леонидовна; Мартыненко, Виталий Борисович; Нестеренко, Леонид Анатольевич; Gromova, O. L.; Martinenko, V. B.; Nesterenko, L. A.Метою роботи було вивчення ролі сексуально-трансмісивних інфекцій в розвитку гіперпластичних процесів ендометрія.Серед жінок з ГПЕ діагностований високий рівень інфікування збудниками сексуально-трансмісивних інфекцій (83,6%). Відсоток інфікування папіломавірусом людини 16\18 в першій групі жінок більш ніж в 5 разів перевищує даний показник в контрольній групі (р = 0,04). Сексуально-трансмісивні інфекції мають важливу роль в розвитку гіперпластичних змін слизової оболонки матки. Вищезазначене обумовлює необхідність проведення якісного інфекційного скринінгу з подальшим етіопатогенетичним лікуванням.; Целью нашей работы было изучение роли сексуально- трансмиссивных инфекций в развитии гиперпластических процессов эндометрия. Среди женщин с ГПЭ диагностирован высокий уровень инфицирования возбудителями сексуально-трансмиссивных инфекций (83,6%). Процент инфицирования HPV 16\18 в первой группе женщин более чем в 5 раз превышает данный показатель в контрольной группе (р = 0,04). Сексуально-трансмиссивные инфекции имеют важную роль в развитии випер-пластических изменений слизистой оболочки матки. Вышесказанное обуслов- ливает необходимость проведения качественного инфекционного скрининга с последующим этиопатогенетическим лечением. ;The aim of our study was to investigate the role of sexually transmissible infections in the development of endometrial hyperplastic processes. Among women with EH diagnosed with high infection pathogens sexually transmissible infections (83,6%). Percentage of infection HPV 16\18 in the first group of women more than 5 times higher than the figure in the control group (p=0.04). Sexually transmissible infections have an important role in the development of hyperplastical changes of the endometrium. The above necessitates conducting qualitative infectious screening followed etiopathogenetic treatment.Документ Спосіб хірургічного гістероскопічного лікування гіперпластичних процесів матки(Державний департамент інтелектуальної власності, 2012) Громова, Антоніна Макарівна; Громова, Антонина Макаровна; Gromova, A. M.; Афанасьєва, Олена Євгеніївна; Афанасьева, Елена Евгеньевна; Afanasieva, O. E.; Афанасьев, Евгений Георгиевич; Афанасьєв, Євгеній Георгійович; Громова, Олександра Леонідівна; Громова, Александра Леонидовна; Gromova, O. L.Спосіб хірургічного лікування гіперпластичних процесів ендометрія, що включає послідовну електродеструкцію едометрія, який відрізняється тим, що операцію проводять в умовах постійно проточної рідинної гістероскопії з використанням зображення з відеокамери, прикріпленої до гістероскопу, що виводиться в збільшеному вигляді на екран, під внутрішньовенною анестезією в режимах "коагуляція" і "різання", починаючи з коагуляції маткових труб кулеподібним електродом діаметром 2 мм в режимі "коагуляція", з потужністю струму 70-80 Вт, при наявності патологічних утворень в ділянці маткових труб застосовують електрод "пряма петля" в режимі "різання", з потужністю струму 100 Вт, потім виконують коагуляцію ділянки дна матки електродом "бочка", з потужністю струму 70-80 Вт, після чого проводять резекцію ендометрія електродом "петля" 4 мм в режимі "різання" з потужністю струму 100 Вт, починаючи з задньої стінки матки, потім обробляють бокові, та, в останню чергу, передню стінку матки, ендометрій зрізують до прилягаючого шару міометрія стружкоподібно, з можливістю захвату тонкого шару міометрію до ділянки внутрішнього зіву в напрямку згори донизу, ділянку, прилягаючу до зовнішнього зіву, обробляють кулеподібним електродом або електродом "бочка" в режимі коагуляція, закінчують операцію з ретельним контролем гемостазу та коагуляцією ділянок кровотечі в режимі коагуляції кулеподібним електродом або електродом "бочка з потужністю струму 70-80 Вт.