Перегляд за Автор "Halchenko, A. V."
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Clinical features of adjustment disorder in internally displaced women(Aluna, 2020) Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L. O.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R. I.; Гальченко, Аліна Василівна; Гальченко, Алина Васильевна; Halchenko, A. V.; Кидонь, Павло Володимирович; Кидонь, Павел Владимирович; Kydon, P. V.The aim: To study the clinical features of internally displaced women with adjustment disorders. Materials and methods: Clinical features of internally displaced women with adjustment disorders are investigated. Comprehensive clinical psychopathological and psychodiagnostic assessment of 58 women have been conducted, their medical history data have been analyzed. Results: According to the analysis of the questionnaire severity of psychopathological symptoms prevalence of phobic anxiety, somatization with the presence of distress were observed in internally displaced women. In the clinical presentation of psychopathological disorders, the following symptoms of anxiety-depressive syndrome complex prevailed: mental fatigue 93.1 ± 3.9%; decrease in working capacity in 89.7 ± 4.2% of women; decrease in mood 79.3 ± 6.9%; anxiety 75.7 ± 3.8%; decrease in libido in 65.7 ± 4.9%; physical fatigue – 51.7 ± 4.4% of the examined. Conclusions: Analysis of clinical and psychopathological symptoms of women with adjustment disorder indicates the dominance in the structure of symptoms of anxiety and depressive symptoms in mixed and isolated forms. According to the analysis of the questionnaire of severity of psychopathological symptoms, in internally displaced women, the prevalence of phobic anxiety, somatization with the presence of distress was observed.Документ Вимушена міграція як фактор виникнення психосоціальної дезадаптації та невротичних розладів(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Гальченко, Аліна Василівна; Погорілко, Олег Володимирович; Волошин, Віктор Анатолійович; Гринь, Катерина Вікторівна; Лук'янченко, Олег Вікторович; Гальченко, Алина Васильевна; Погорилко, Олег Владимирович; Волошин, Виктор Анатольевич; Гринь, Екатерина Викторовна; Лукъянченко, Олег Викторович; Halchenko, A. V.; Pohorilko, O. V.; Voloshyn, V. A.; Hryn, K. V.; Lukyanchenko, O. V.Міграція – це складний суспільний процес, що впливає на різні сторони соціально-економічного життя людства. Всі види міграції призводять до переживання стресу, відчуття втрати, які мають певні наслідки. Аналіз літературних джерел свідчить про те, що наслідки бойових дій на території нашої країни лише набирають обертів. Незважаючи на інтенсивну дослідницьку діяльність фахівців різних країн світу, залучення наукових, економічних, суспільно-політичних та інших ресурсів у її розв'язання, проблема наслідків вимушеного переселення через бойові дії в зоні конфлікту в Україні залишається далекою від вирішення. Вимушене переселення є сприяючим фактором для виникнення дезадаптивних станів, межової патології, такі як тривожно-депресивні розлади, ПТСР, психосоматичні порушення, а також може бути провокуючим фактором для ендогенних психічних захворювань такі як шизофренія.Документ Клініко-психопатологічні та патопсихологічні закономірності формування психосоціальної дезадаптації у внутрішньо переміщених осіб з розладами адаптації(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Гальченко, Аліна Василівна; Гальченко, Алина Васильевна; Halchenko, A. V.; Кидонь, Павло Володимирович; Кидонь, Павел Владимирович; Kydon, P. V.Відбуваються стрімкі соціальні трансформації, які, з одного боку призводять до напруження механізмів адаптації, що відображається на поширеності психічних розладів, передовсім психогенного характеру. З іншого боку, видозмінюються клінічні прояви психогенних розладів, оскільки їх симптоматика завжди тісно пов’язана із характером впливів середовища і до певної міри відображає закономірності соціальних процесів. З цієї точки зору, особливу цікавість викликають клініко-психопатологічні та патопсихологічні особливості розладів адаптації, зокрема, у внутрішньо переміщених осіб. Метою роботи було вивчення клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей психосоціальної дезадаптації у внутрішньо переміщених осіб із розладами адаптації. Обстежено 45 осіб з діагностованими розладами адаптації та клінічно окресленою психосоціальною дезадаптацією. Контрольну групу склали 35 здорових осіб без ознак психосоціальної дезадаптації Усі обстежені являлися вимушеними переселенцями з Донецької, Луганської областей та Криму. За результатами проведеного дослідження визначено, що провідними факторами психотравми у внутрішньо переміщених осіб з розладами адаптації та психосоціальною дезадаптацією представлені інформаційним та сімейним аспектами. Їх клінічна картина характеризувалась домінуванням тривожно-депресивної симптоматики з різноманітними соматичними проявами. Встановлені закономірності клініко-психопатологічних особливостей у внутрішньо переміщених осіб із ознаками психосоціальної дезадаптації підтверджено при синдромальному аналізі, а саме переважанням змішаного тривожно-депресивного та чистих тривожного і депресивного клінічних варіантів психопатологічних синдромів.Документ Комплексна та персоніфікована система реабілітації внутрішньо переміщених осіб за наявності психосоціальної дезадаптації та невротичного розладу(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Герасименко, Лариса Олександрівна; Гальченко, Аліна Василівна; Герасименко, Лариса Александровна; Гальченко, Алина Васильевна; Herasymenko, L. O.; Halchenko, A. V.Величезна кількість внутрішньо переміщених осіб і загрозливі темпи зростання масштабів еміграції створюють необхідність звернути підвищену увагу на різноманітні аспекти психопатологічних станів, що виникають у відповідь на зміну звичних умов проживання. Дані пацієнти потребують вчасної та ефективної психіатричної допомоги, як на етапі психологічного консультування, так і під час лікування. Мета дослідження – розробка персоніфікованої та комплексної системи реабілітації для внутрішньо переміщених осіб. У дослідженні брали участь 188 пацієнтів, які за період 2014-2017 років стали внутрішньо переміщеними особами України та на даний момент проживають на території Полтавської області. Сформовано три групи: І групу склали 86 – ВПО з невротичними розладами та психосоціальною дезадаптацією; ІІ група – 72 ВПО з виявленою психосоціальною дезадаптацією та без діагностованої психічної патології; ІІІ група (контрольна) – 30 здорові ВПО. Для досягнення мети і реалізації завдань даного дослідження була використана апробація персоніфікованої комплексної системи реабілітації для внутрішньо переміщених осіб. Етап підтримуючих заходів для всіх пацієнтів І групи ВПО мав комплексний характер, базувався на всебічному підході і спрямований на реадаптацію внутрішньо переміщених осіб із залишковими явищами психосоціальної дезадаптації. Для цього проводили медичні, психологічні та соціальні заходи. ІІ група – 72 ВПО з виявленою психосоціальною дезадаптацією та без діагностованої психічної патології отримувала персоніфіковану психокорекційну реабілітацію та була спрямована на усунення явищ психосоціальної дезадаптації, які були реакцією як на внутрішнє переміщення, так і на адаптацію в новому соціумі. Аналіз ефективності розробленої системи персоніфікованої та комплексної системи реабілітації для внутрішньо переміщених осіб проводився на підставі клінічних і психодіагностичних показників. Співставлення результатів в І, ІІ та ІІІ групі свідчать на користь ефективності розробленої̈ системи реабілітації̈, про що свідчить достовірне переважання показника одужання та відсутність пацієнтів із погіршенням психічного стану в І та ІІ групах.Документ Проблемні питання діагностики, розвитку та терапії посттравматичного стресового розладу(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Гальченко, Аліна Василівна; Halchenko, A. V.; Гальченко, Алина ВасильевнаПроведено систематизований огляд сучасної клінічної та дослідницької літератури з метою висвітлення поняття посттравматичного стресового розладу. Дане питання набуло активного обговорення в Україні останні декілька років. Особливості існуючої соціально-політичної ситуації характеризуються високим рівнем напруження адаптивних механізмів психіки, що значно погіршує стан психічного здоров’я популяції. Внутрішньо переміщені особи, військові, а також їхні сім’ї ста- новлять групу ризику для розвитку психічних розладів, зокрема посттравматичного стресового розладу. Такі пацієнти потребують комплексної професійної допомоги, але факт стигматизації та недостатність психоосвіти призводить до того, що частіше вони звертаються до лікарів загальної практики. Коморбідна патологія маскує істинну причину дезадаптації, що призводить до неефективності проведеного лікування. Виходячи з цього, у статті розглянуто важливі аспекти діаг- ностики розладу, його механізми розвитку, диференціації, з урахуванням коморбідної патології, особливості вибору терапії, ґрунтуючись на висновках доказової світової та вітчизняної медицини. Значну увагу приділено стратегії лікування посттравматичного стресового розладу. Аналіз наукових публікацій з використанням зарубіжного досвіду дозволяє зробити висновок, що у менеджме- нті посттравматичного стресового розладу переваги надаються першочергово психологічним інтервенціям. Фармакотерапія рекомендована лише у випадках недостатньої ефективності психологічних методів або наявності стійкої коморбідної патології; Проведено систематизированный обзор современной клинической и исследовательской литературы с целью освещения понятия посттравматического стрессового расстройства. Данный вопрос стал активно обсуждаться в Украине последние несколько лет. Особенности существующей социально-политической ситуации характеризуются высоким уровнем напряжения адаптивных механизмов психики, что значительно ухудшает состояние психического здоровья популяции. Внутренне перемещенные лица, военные, а также их семьи составляют группу риска для развития психических расстройств, в частности посттравматического стрессового расстройства. Такие пациенты требуют комплексной профессиональной помощи, но факт стигматизации и недостаточность психообразования приводит к тому, что чаще они обращаются к врачам общей практики. Коморбидная патология маскирует истинную причину дезадаптации, что приводит к неэффективности проводимого лечения. Исходя из этого, в статье рассмотрены важные аспекты диагностики расстройства, его механизмы развития, дифференциации, с учетом коморбидной патологии, особенности выбора терапии, основываясь на выводах доказательной мировой и отечественной медицины. Значительное внимание уделено стратегии лечения посттравматического стрессового расстройства. Анализ научных публикаций с использованием зарубежного опыта позволяет сделать вывод, что в менеджменте посттравматического стрессового расстройства преимущества предоставляются в первую очередь психологическим интервенциям. Фармакотерапия рекомендована лишь в случаях недостаточной эффективности психологических методов или наличии устойчивой коморбидной патологии.; A systematic review of modern clinical and research literature has been conducted in order to highlight the issue of post-traumatic disorder. This question has been discussed actively in Ukraine for the last few years. The existing socio-political situation in out country is characterized by a high of tension of psychic stress adaptive mechanisms that significantly impairs the mental health of the population. Internally displaced people, servicemen, as well as their family members constitute a risk group for the development of mental disorders, and in particular post-traumatic stress disorder. Such patients require professional comprehensive care, but the fact of stigma and lack of psychological education and information makes them to search for medical aid at general practitioners. Comorbidities disguise the true cause of maladaptation that leads to the ineffectiveness of the treatment. Therefore, this article highlights some important aspects of diagnosis of the disorder, its mechanisms of the development, differentiation, taking into account the co morbidities, the peculiarities in choosing therapeutic options based on the evidences of national and international medical science. Considerable attention has been paid to strategies for the management of post-traumatic stress disorder. Analysis of research publications allows us to conclude that in the management of posttraumatic stress disorder benefits are primarily given to psychological interventions. Pharmacotherapy is recommended only in cases of insufficient effectiveness of psychological methods or the presence of stable comorbidity.Документ Психосоціальна дезадаптація у внутрішньо переміщених осіб із депресивними розладами(Полтавський державний медичний університет, 2020) Гальченко, Аліна Василівна; Halchenko, A. V.Тривога та депресія, згідно сучасних досліджень, є коморбідними патологіями клінічних картин психічних, неврологічних та психосоматичних розладів, які негативно впливають на фізичну, психічну та соціальну адаптацію. Для нас склало цікавість дослідження тривожно-депресивних станів у внутрішньо переміщених осіб, адже вимушене переселення призводить до відчуття втрати безпеки, стресу та підвищення рівня тривоги, що є провокуючим фактором для виникнення психосоціальної дезадаптації, межових невротичних розладів, формування психосоматичної патології. Метою дослідження стало вивчення психосоціальної дезадаптації у внутрішньо переміщених осіб за наявності тривожно-депресивного розладу та пролонгованої депресивної реакції. Обстежено 96 внутрішньо переміщених осіб з Донецької, Луганської областей та Криму з діагностованими тривожно-депресивним розладом (F 41.2) або пролонгованою депресивною реакцією (F 43.21). У ході дослідження сформовано дві групи з внутрішньо переміщених осіб з психосоціальною дезадаптацією та осіб з тими ж психоневротичними розладами, але без ознак психосоціальної дезадаптації. За результатами проведеного дослідження встановлено, що у внутрішньо переміщених осіб з тривожно-депресивним розладом, пролонгованою депресивною реакцією та діагностованою психосоціальною дезадаптацією достовірно вищий рівень вираженості тривоги та депресії у порівнянні з внутрішньо переміщеними особами без ознак дезадаптації. У дезадаптованих осіб на перший план клінічної характеристики виступали прояви тривоги як у психічній сфері, так і в соматичній. Прояви тривоги в осіб без ознак дезадаптації не досягали таких високих балів і, переважно, відносилися до психічної сфери і, в меншій мірі, до соматичної. Дане може бути використаним як мішень для психотерапевтичного впливу та психосоціального супроводу пацієнтів, направлених на підтримку їх адаптаційного ресурсу та покращення якості життя.Документ Сучасні відмінності психосоціальної дезадаптації у внутрішньо переміщених осіб за наявності невротичної патології(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Гальченко, Аліна Василівна; Гальченко, Алина Васильевна; Halchenko, A. V.За останні роки в Україні зареєстровано 1,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб з Донецької, Луганської областей та Криму. Півмільйона людей працездатного віку відчуло на собі психотравму через необхідність переселення. Дана психотравма носить значний вплив на все подальше життя та функціонування у всіх сферах діяльності. Розуміння закономірностей формування психосоціальної дезадаптивної поведінки у вимушених переселенців з невротичними розладами, рання діагностика порушень психосоціальної адаптації у даної категорії осіб, ефективна психосоціальна реабілітація та психопрофілактика дозволяють вирішити актуальне завдання сучасної психіатрії – запобігти порушенням працездатності, соціального функціонування та зниженню якості життя. Метою роботи було визначити домінуючі варіанти та ступінь тяжкості психосоціальної дезадаптації у внутрішньо переміщених осіб з невротичною патологією. Обстежено 78 осіб, які є вимушеними переселенцями з Донецької, Луганської областей та Криму з діагностованою патологією невротичного регістру. За результатами проведеного дослідження визначено, що у внутрішньо переміщених осіб нозологічна структура представлена переважно розладами адаптації у 28 осіб (35,9%), змішаним тривожно-депресивний розладом – 25 осіб (32,1%) та соматоформними розладими – 13 осіб (16,7%). Згідно результатів дослідження у значної більшості пацієнтів виявлено психосоціальну дезадаптацію у 69 (88%) осіб. Дезадаптивні порушення в основній групі досягали переважно середнього та тяжкого ступеня, у той час як в контрольній групі – легкого та середнього. У пацієнтів основної групи з непсихотичними психічними розладами переважають змішані варіанти психосоціальної дезадаптації, провідне місце серед яких посідає інформаційна сфера.