Перегляд за Автор "Havryliev, V."

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Microbiological aspects concerning the etiology of acute odontogenic inflammatory diseases in the soft tissues of the head and neck region
    (2022) Avetikov, D.; Ananieva, M.; Faustova, M.; Nazarchuk, O.; Chumak, Yu.; Havryliev, V.; Loban’, G. ; Фаустова, Марія Олексіївна; Назарчук, Олександр Адамович; Лобань, Галина Андріївна; Чумак, Юлія Вікторівна; Аветіков, Давид Соломонович; Ананьєва, Майя Миколаївна; Гаврільєв, Виктор Миколайович
    Odontogenic purulent inflammatory diseases (OPIDs) make up about 20% of cases in the structure of general surgical pathology and are among the frequent diseases of the head and neck region with a high (10−40%) mortality rate. Insufficient information about the source state of acute odontogenic inflammation of the perimandibular soft tissues significantly reduces the effectiveness of diagnostic measures of OPID in head and neck region, as evidenced by almost 50% of the diagnostic error rate. Statistically, OPID in soft tissue of head and neck region most often occurs due to dissemination of pathogens of the necrotized pulp, periodontal pockets in periodontitis, or pericoronitis during the difficult eruption of retained teeth. Previously, the quantitative dominance (about 70%) of Staphylococcus spp. among the microorganisms isolated from the odontogenic foci of inflammation was determined. However, in recent years, with the expansion of microbiological diagnostic capabilities, the presence of non-fermenting Gramnegative bacteria and anaerobes with a significant proportional proportion of the total microbiota of OPID in soft tissue of head and neck region has been increasingly indicated. Recently, there has been a rapid acquisition of resistance of pathogens of odontogenic purulent inflammatory diseases of the maxillofacial region to various groups of antibiotics, which leads to ineffectiveness of their treatment and prompts the revision of existing protocols and treatment regimens in surgical dentistry.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Динамика заболеваемости больших слюнных желез в полтавской области
    (Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2017) Раджабов, Шахрух; Акар, Махмед Саліх; Соколова, Наталія Афанасіївна; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Radjabov, Sh.; Akar, M.; Sokolova, N.; Havryliev, V.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Розвиток ускладнень операції видалення зуба: аналіз, причини та розповсюдженість
    (Intermedical journal, 2024) Локес, Катерина Петрівна; Скрипников, Петро Миколайович; Бреславська, Анна Володимирівна; Личман, Віталій Олександрович; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Яценко, Павло Ігорович; Lokes, K.; Skrypnykov, P.; Breslavska, A.; Lychman, V.; Havryliev, V.; Yatsenko, P.
    Вступ. Мета дослідження – аналіз післяекстракційних ускладнень та причин їх розвитку. Матеріали та методи. Дослідження проводилося на базі хірургічного відділення КП «Полтавський обласний центр стоматології – стоматологічна клінічна поліклініка» Полтавської обласної ради. Був проведений аналіз амбулаторних карток пацієнтів за 2023 рік. Результати. При проведенні аналізу амбулаторних карток встановлено, що за показаннями до видалення зуба звернулося 20540 пацієнтів, віком від 18 до 82 років. Переважна більшість зубів була видалена з приводу ускладнень каріозного походження (74,5 %), локалізованого пародонти ту (19,8 %), ортодонтичними показаннями (4,2 %), інше (1,5 %). Найчастіше відмічали наявність гострого гнійного альвеоліту (227 випадків, 1,1 %), лікування якого проводилося амбулаторно та в середньому тривало протягом 3,8±1,4 дні. Слід відмітити, що не всі ускладнення потребували лише амбулаторного лікування. За 2023 рік 23 пацієнта, яким проводилося видалення зуба були шпиталізовані з ускладненнями різного характеру у відділення щелепно-лицевої хірургії КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського» Полтавської обласної ради. Висновки. Використання технік атравматичного видалення зуба знижує ризик розвитку ускладнень, особливо запального характеру. Пацієнти, які вчасно звертаються за стоматологічною допомогою мають більш низьких відсоток ускладнень, а використання пацієнтами самолікування сприяє підвищенню розвитку ускладнень, як ранніх та і пізніх, що в свою чергу має негативний ефект на подальшу стоматологічну реабілітацію таких пацієнтів. Introduction. The aim of the study. The purpose of the study was to analyze post-extraction complications and their causes. Research materials and methods: The study was conducted on the basis of the surgical department of the UC “Poltava Regional Center of Stomatology – Dental Clinical Polyclinic” of the Poltava Regional Council. An analysis of outpatient cards of patients for the year 2023 was carried out. The results. During the analysis of outpatient cards, it was established that 20540 patients, aged from 18 to 82 years, applied for tooth extraction. The vast majority of teeth were removed due to complications of carious origin (74.5%), localized periodontal disease (19.8%), orthodontic indications (4.2%), other (1.5%). The presence of acute purulent alveolitis (227 patients, 1,1 %) was most often noted, the treatment of which was carried out on an outpatient basis and lasted an average of 3.8±1.4 days. It should be noted that not all complications required only outpatient treatment. In 2023, 23 patients who underwent tooth extraction were hospitalized in the department of maxillofacial surgery of UC “Poltava Regional Clinical Hospital named after M.V. Sklifosovsky” of the Poltava Regional Council. Conclusion. The use of atraumatic tooth extraction techniques reduces the risk of developing complications, especially of an inflammatory nature. Patients who seek dental care on time have a lower percentage of complications, and the use of self-medication by patients contributes to the development of complications, both early and late, which in turn has a negative effect on the further dental rehabilitation of such patients.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Технологія вивчення чутливості типових штамів та клінічних ізолятів staphylococcus spp. до декасану, хлоргексидину і йодоформу диско-дифузійним методом eucast
    (2023) Гаврильєв, Віктор Миколайович; Лобань, Галина Андріївна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Чумак, Юлія Вікторівна; Фаустова, Марія Олексіївна; Havryliev, V.; Loban’, G.; Ananieva, M.; Faustova, M.; Chumak, Yu.
    При розробці технології вивчали антибактеріальну дію антисептичних препаратів Декасан, Хлоргексидин, Йодоформ. Враховуючи, що йодоформ погано розчиняється у воді, використовували його 5% спиртовий розчин, який був приготований ex tempore. Чутливість штамів до антисептиків визначали диско-дифузійним методом згідно комітету EUCAST. Визначення проводили на середовищі Мюлера-Хінтона, застосовували стандартні стерильні диски без просочування, самостійно їх просочуючи розчинами Декасану, Хлоргексидину та 5% спиртовим розчином йодоформу. В розробці технології використовували мікробний інокулюм, який еквівалентний 0,5 за стандартом мутності McFarland. Мікробна суспензія була отримана з добових культур досліджуваних мікроорганізмів. Готовим мікробним інокулюмом протягом 15 хв. з моменту його приготування, просочували стерильний ватний тампон і рівномірно наносили інокулят штриховими рухами на всю поверхню агару в трьох напрямках, повертаючи чашку Петрі для отримання суцільного газону.