Перегляд за Автор "Havryliev, V. M"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вивчення чутливості типових штамів та клінічних ізолятів staphylococcus spp. до декасану, хлоргексидину і йодоформу диско-дифузійним методом EUCAST(Полтавський державний медичний університет, 2022) Чумак, Юлія Вікторівна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Лобань, Галина Андріївна; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Chumak ., Yu. V; Ananieva, M. M.; Loban’, G. A.; Faustova, M. O.; Havryliev, V. MАнтибіотикорезистентність є серйозною проблемою всього світу, виникнення якої пов’язане з нераціональним застосуванням, а часом і зловживанням протимікробними препаратами, застосуванням антибіотиків з метою профілактики місцевих та системних ускладнень при проведенні операційних втручань. Тому почастішали випадки невдач при плановому лікуванні інфекційно-запальних процесів антибіотиками. Враховуючи цей факт, виникає потреба при лікуванні інфекційнозапальних постекстракційних ускладнень застосовувати альтернативні антисептичні препарати, до яких рідко розвивається резистентність з боку мікроорганізмів, що надає їм перевагу над антибіотиками. Мета: порівняння дії антисептиків Декасану, Хлоргексидину та Йодоформу на клінічні та типові штами мікроорганізмів з використанням диско-дифузійного методу згідно комітету EUCAST. Матеріали та методи дослідження: В якості досліджуваних культур мікроорганізмів використовували типові штами Staphylococcus aureus ATCC 25923, Staphylococcus epidermidis ATCC 14990. А також в якості досліджуваних культур були використані клінічні ізоляти мікроорганізмів Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, які були виділені від хворих, які проходили лікування запальних постекстракційних ускладнень у лікувально - хірургічному відділенні м. Полтава. Ідентифікацію виділених культур проводили за допомогою автоматичного бактеріологічного аналізатора Vitec – 2 compact bioMarieux (Франція). Дослідили антибактеріальну дію антисептичних препаратів Декасан, Хлоргексидин, Йодоформ. Враховуючи, що йодоформ погано розчиняється у воді, використовували його 5% спиртовий розчин, який був приготований ex tempore. Чутливість досліджуваних штамів до антисептиків визначали диско-дифузійним методом згідно комітету EUCAST. Визначення проводили на середовищі Мюлера-Хінтона (HIMEDIA, Індія), застосовували стандартні стерильні диски без просочування (HIMEDIA, Індія), самостійно їх просочуючи розчинами Декасану, Хлоргексидину та 5% спиртовим розчином йодоформу. У дослідженні використовували мікробний інокулюм, який еквівалентний 0,5 за стандартом мутності McFarland. Готові чашки Петрі, які містили в собі просочені паперові диски, інкубували протягом доби при температурі 35- 36˚С, після чого визначали результати. Результати та обговорення: В результаті дослідження виявлено, що антисептик Декасан має більшу антистафілококову дію, щодо типових штамів та клінічних ізолятів стафілококів у порівнянні з іншими антисептичними препаратами, які часто застосовують в стоматології. Найменшу антистафілококову дію на досліджувані мікроорганізми виявили у 5% спиртового розчину йодоформу, а дія антисептика Хлоргексидин займала проміжне місце.Документ Етіологічні чинники та методи лікування інфекційно-запальних ускладнень екстракції зуба (огляд літератури)(Полтавський державний медичний університет, 2021) Чумак, Юлія Вікторівна; Лобань, Галина Андріївна; Ананьєва, Майя Миколаївна; Фаустова, Марія Олексіївна; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Chumak, Yu. V.; Loban’, G. A.; Ananieva, M. M.; Faustova, M. O.; Havryliev, V. MНезважаючи на велику кількість термінів даного місцевого ускладнення, єдиним для всіх є лунка видаленого зуба, в якій частково відсутній, тобто має порушення цілісності або повністю відсутній кров’яний згусток, тобто лунка зуба суха. Альвеоліт – інфекційно-запальний процес стінок лунки видаленого зуба, який виникає як місцеве постекстракційне ускладнення. Характеризується вираженим больовим синдромом. Аналіз літератури свідчить про велику кількість етіологічних чинників, які можуть поодинці, або в комплексі спровокувати появу або ж посилити дію запального процесу такого постекстракційного ускладнення, як альвеоліт. Аналізуючи літературні джерела слід зазначити дуже важливий етіологічний фактор, яким є патогенна мікрофлора лунки видаленого зуба. У нормі після екстракції зуба в його лунці формується кров’яний згусток. Він вкриває дно та стінки альвеоли, виконуючи бар’єрну і захисну функцію. Мікробний склад одонтогенного запалення найчастіше визначається мікробіотою патологічного процесу, також можливе попадання мікроорганізмів в лунку видаленого зуба, тих які можуть перебувати в складі мікробіоти порожнини рота, при недотриманні гігієни порожнини рота і несанірованой порожнини рота пацієнта. Хірург-стоматолог проводить комплекс маніпуляцій, спрямованих на лікування даного постекстракційного ускладнення, відразу після звернення пацієнта починаючи з анестезії. Аналіз наукової літератури вказує, що незважаючи на велике різноманіття методів, які використовуються для боротьби з цим постекстракційним ускладненням питання залишаються актуальними. До традиційного методу лікування альвеоліту відносять промивання лунки хлоргексидином і її тампонаду за допомогою йодоформу. Також в хірургічній стоматології для лікування постекстракційних ускладнень використовують пасти на основі оксид цинку і евгенолу, а також антибіотики широкого спектру дії. Запропоноване застосування плазми крові насиченої тромбоцитами, що містить високу концентрацію факторів росту, які являються ключовими елементами при загоєнні ран, особливо при регенерації кістки. З огляду на актуальність проблеми необхідний пошук і вивчення нових лікарських препаратів для лікування і профілактики альвеоліту.