Перегляд за Автор "Haymenova, G. S."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Авторське право в дистанційній освіті(Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, 2015) Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Волченко, Григорій Вілійович; Ткаченко, Максим Васильович; Хайменова, Галина Сергіївна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Бабанина, Марина Юрьевна; Волченко, Григорий Вилльевич; Хайменова, Галина Сергеевна; Ткаченко, Максим Васильевич; Zhdan, V. N.; Babanina, M. Yu.; Volchenko, H. V.; Haymenova, G. S.; Tkachenko, M. V.З розвитком сучасних педагогічних інновацій інформаційних технологій все більшу увагу приділяють впровадженню дистанційних форм подачі інформації, їхньому адекватному інформаційному забезпеченню та створенню можливостей для доступного самостійного позааудиторного навчання. Слід наголосити, що обсяг оптимальної інформації на електронних носіях постійно збільшується; С развитием современных педагогических инноваций информационных технологий все больше внимания уделяют внедрению дистанционных форм подачи информации, их адекватному информационному обеспечению и созданию возможностей для доступного самостоятельного внеаудиторного обучения. Следует отметить, что объем оптимальной информации на электронных носителях постоянно увеличивается; With the development of modern pedagogical innovation of information technology more and more attention is paid to the introduction of distance forms of information presentation of adequate information support and create opportunities for affordable self extracurricular learning. It should be noted that the optimum amount of information in electronic media is constantly increasing.Документ Ефективність протизапальної терапії у хворих на ХОЗЛ при поєднанні з остеоартритом(Державний вищий навчальний заклад «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України». ТДМУ «Укрмедкнига», 2015-06-17) Ждан, Вячеслав Миколайович; Потяженко, Максим Макарович; Волченко, Григорій Вілійович; Хайменова, Галина Сергіївна; Ткаченко, Максим Васильович; Zhdan, V. M.; Potyazhenko, M. M.; Volchenko, G. V.; Haymenova, G. S.; Tkachenko, М. V.Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) – хвороба 21 століття. ХОЗЛ страждає 210 мільйонів чоловік у всьому світі, і щороку від цієї хвороби помирає 3 млн. людей. Під впливом різноманітних факторів (тютюнопаління, повітряні полютанти, гази та пари хімічних сполук, продукти згорання палива) розвивається запальний процес в тканинах легень, тривале існування якого на тлі морфологічних змін у легенях забезпечує розвиток системних запальних проявів. Системне запалення в даний час розглядається як значуща складова патогенезу ХОЗЛ, яка здатна слугувати фактором ризику розвитку і прогресування численних ускладнень захворювання.Серед системних ефектів ХОЗЛ досить часто виділяють розвиток остеопорозу як основи для розвитку остеоартриту (ОА). В комплексному лікуванні ХОЗЛ у поєднанні з ОА все частіше приділяється увага протизапальній дії фенспіриду. Включення фенспіриду гідрохлориду до схеми лікування дозволяє зменшити та стабілізувати основні клінічні прояви, пролонгувати термін ремісії даної констеляції хворих; Chronic obstructive pulmonary disease (COPD) – is a disease of the 21st century. COPD suffers 210 million people worldwide, and every year from the disease kills 3 million people. Under the influence of various factors (smoking, air pollutants, gases and steam and etc.) develops inflammation in the tissues of the lung, whose continued existence against the background of morphological changes in the lungs responsible for the development of systemic inflammatory manifestations. Systemic inflammation is now considered as a significant component of the pathogenesis of COPD, which is able to serve as a risk factor for complications and progression of many diseases. Among the systemic effects of COPD are often distinguished the development of osteoporosis as a basis for the development of osteoarthritis (OA). In the treatment of COPD with OA increasingly focuses on anti–inflammatory action fenspiride. Inclusion fenspiride hydrochloride for treatment regimens to reduce and stabilize the main clinical manifestations, prolong remission time this constellation of patients.Документ Залізодефіцитна анемія при використанні пероральних антикоагулянтів(Українська медична стоматологічна академія, 2018-10-18) Катеренчук, Олександр Іванович; Хайменова, Галина Сергіївна; Лебідь, Володимир Григорович; Катеренчук, Александр Иванович; Хайменова, Галина Сергеевна; Лебедь, Владимир Григорьевич; Katerenchuk, O. I.; Haymenova, G. S.; Lebid’, V. G.У статті представлені результати ретроспективного дослідження, спрямованого на вивчення поширеності залізодефіцитного стану і анемії у пацієнтів кардіологічного профілю, які отримують тривалу терапію пероральними антикоагулянтами, шляхом аналізу медичної документації (історій хвороб та амбулаторних карт) пацієнтів, що отримували постійну терапію ПАК протягом 2015-2018 років на базі Медичного центру «Медіон», Полтавського обласного клінічного кардіологічного диспансеру та Центральної районної лікарні Полтавського району. У дослідженні взяли участь 78 пацієнтів, які отримували лікування варфарином, ривароксабаном або синкумаром більше року. Епізоди кровотеч були відзначені у 13 хворих, майже в половині випадків у формі епістахіс. Залізодефіцитний стан або анемія були діагностовані у 11 хворих, при цьому лише 3 отримували лікування залізовмісними препаратами. В цілому, слід відмітити поширений характер залізодефіциту внаслідок недіагностованих «малих» кровотеч та, відповідно, недостатнє призначення препаратів заліза в клінічній практиці пацієнтам, що тривало приймають пероральні антикоагулянти; В статье представлены результаты ретроспективного исследования, направленного на изучение распространенности железодефицитного состояния и анемии у пациентов кардиологического профиля, получающих длительную терапию пероральными антикоагулянтами, путем анализа медицинской документации (историй болезней и амбулаторных карт) пациентов, получавших постоянную терапию ПАК в течении 2015-2018 годов на базе Медицинского центра «Медион», Полтавского областного клинического кардиологического диспансера и Центральной районной больницы Полтавского района. В исследовании взяли участие 78 пациентов, получавших лечение варфарином, ривароксабаном или синкумаром более года. Эпизоды кровотечений были отмечены у 13 больных, почти в половине случаев в форме эпистахис. Железодефицитное состояние или анемия были диагностированы у 11 больных, при этом лишь 3 получали лечение железосодержащими препаратами. В целом, следует отметить распространенный характер железодефицита вследствие часто не диагностированных «малых» кровотечений, соответствующие недостаточное назначение препаратов железа в клинической практике пациентам, длительно принимающим пероральные антикоагулянты; During the previous two decades, novel oral anticoagulants (NOACs) (dabigatran, rivaroxaban, epicasaban,etc.) have been introduced into clinical practice. In a number of studies they proved better efficacy than warfarin. At the same time, finding the optimal balance between the achievement of a clinically effective level of anticoagulation while maintaining a low risk of bleeding is a difficult task in clinical practice. Long-term administration of NOACs in elderly patients having comorbid pathology (peptic ulcer of the stomach and / or duodenal ulcer, varicose veins of the esophagus, prostate pathology, etc.) can provoke recurring “small” bleeding, which often does not attract enough attention of the patient, remains unrecognized for a long time, but eventually leads to the development of iron deficiency and even anemia. The purpose of the study: to determine the prevalence of iron deficiency and iron deficiency anemia in patients undergoing long-term NOACs treatment, to analyze the most common origins of bleeding, to assess the rationality of the prescribed treatment. 78 patients who received treatment with warfarin, rivaroxaban or acenocoumarol were enrolled to the study. Indications for long-term treatment with NOACs were: in 65 patients – a permanent form of atrial fibrillation, 13 – post-cardiac surgery indications. The average age was 64,32±3,27 years. Men were represented by a younger agegroup (57,12±2,8 years) compared to women (67,35±4,4 years; p≤0,05). The average time of treatment with NOACs PAK was 16,7±2,1 months. Episodes of bleeding were noted in 13 patients, in almost half of the cases in the form of epistahis. During the analyzed period of NOACs treatment, the laboratory criteria for anemia was noted in 11 patients, while 3 had decreased ferritin concentration <30 ng/ml. It is noteworthy that only 4 of them had documented at least one case of bleeding. By re-examination of anemic patients was found that 5 of them suffered on gum bleeding in the course of brushing the teeth, 3 of them had recurrent microscopic hematuria due to the pathology of the prostate gland and 2 of them had petechial hemorrhages on the skin. Among 11 patients who had symptoms of anemia, only 3 received iron-medication, only 2 had evaluated hemoglobin and ferritin concentration in blood in the following. Concluded that iron deficiency syndrome and anemia are wide-spread among patients receiving treatment with NOACs, possibly, as a consequence of undiagnosed “small” bleeding events. As patients don’t pay enough attention for this bleedings, iron deficiency syndrome remains undiagnosed and patients aren’t receive adequate treatment.Документ Кардіоренальний синдром 2 типу:патогенетичний підхід до діуретичної терапії(Українська медична стоматологічна академія, 2019-10) Ждан, Вячеслав Миколайович; Катеренчук, Олександр Іванович; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Хайменова, Галина Сергеевна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Катеренчук, Александр Иванович; Кирьян, Елена Анатольевна; Хайменова, Галина Сергіївна; Zhdan, V. M.; Katerenchuk, О. I.; Kiryan, О. A.; Haymenova, G. S.В статті розглянуто проблемні питання лікування пацієнтів з кардіоренальним синдромом 2 типу та наявністю рефрактерного набрякового синдрому. Досліджено ефективність і безпеку додавання ксипаміду до терапії петльовим діуретиком у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та обумовленої нею дисфункцією нирок. Протягом 20-тиденного періоду лікування отримано позитивні ефекти комбінованої терапії на динаміку водного балансу та стан вегетативної регуляції. Поєднання ксипаміду до петльового діуретика призводило до більш значимого діуретичного ефекту з 1 дня лікування в поєднанні зі зниженням вираженості гіперсимпатикотонії та нормалізації вегетативної регуляції з 10 дня лікування. Запропонована схема терапії не супроводжувалась клінічно значимим порушеннями обміну електролітів; В статье рассмотрены проблемные вопросы лечения пациентов с кардиоренальным синдромом 2 типа и наличием рефрактерного отечного синдрома. Исследована эффективность и безопасность добавления ксипамида к терапии петлевым диуретиком у пациентов с хронической сердечной недостаточностью и обусловленной ею дисфункцией почек. В течение 20-дневного периода лечения получены положительные эффекты комбинированной терапии на динамику водного баланса и состояние вегетативной регуляции. Сочетание ксипамида (с титрацией дозы) с петлевым диуретиком сопровождалось более значимым диуретическим эффектом с 1 дня лечения и сочеталось со снижением выраженности гиперсимпатикотонии и нормализации вегетативной регуляции с 10 дня лечения. Предложенная схема терапии не сопровождалась клинически значимыми нарушениями обмена электролитов; The problem of treatment of patients suffering on cardiorenal syndrome with the presence of refractory edema syndrome is described in the article. Effectiveness and safety of adding xipamide to loop diuretic therapy in patients with chronic heart failure and secondary renal dysfunction have been investigated. The diuretic action of xipamid is due to suppressed reabsorption of sodium and chloride ions, as well as water in the initial part of the distal renal tubules, that leads to polyuria due to osmotically bound water. It is important that it’s possible to use xipamide, regardless of the glomerular filtration rate value and tubular secretion rate, so it allows it to be used in most patients with chronic heart failure who are refractory to loops diuretic treatment. The aim of the study: to evaluate the efficacy and safety of adding xipamide to complex drug therapy in patients with chronic heart failure and secondary renal dysfunction with refractory edema syndrome. Methods. Enrollment of patients to the study was carried out at the therapeutic department of the Central Clinical Hospital of the Poltava District. Patients were divided equally on the study group (receiving xipamide + loop diuretic) and control group (without xipamide treatment). All enrolled patients received guideline-based treatment of chronic heart failure, included treatment with aldosterone antagonists for patients with reduced left ventricle ejection fraction (these patients were also equally divided between groups). As an experimental therapeutic tactic, xipamide was administered in a dose of 20 mg once daily followed by titration of up to 40 and 80 mg (depending on therapeutic effect and tolerability) in 7 days intervals. Results: 28 patients were enrolled to the study. The average age was 62,43±6,37 years, gender: men – 16, and women – 12 people. The average duration of chronic heart failure was 5,32±1,16 years. As the main cause of chronic heart failure in 15 patients coronary arteries disease was diagnosed and 13 patients had dilated cardiomyopathy. During treatment period the positive effects of combination therapy on the dynamics of water balance and the state of autonomic regulation were obtained. The combination of xipamide (with dose titration) to the loop diuretic resulted in a more pronounced diuretic effect beginning from the 1 day of treatment (more prominent positive changes in 24-hours fluid balance were observed). It was combined with a decrease in the severity of hypersympathetic state and normalization of autonomic regulation beginning from the day 10 of treatment. The proposed diuretic treatment included xipamide was not accompanied by clinically significant disorders of electrolites metabolism. Conclusion: xipamide is effective and safe in patients with type 2 cardiorenal syndrome for treatment of resistant edema syndrome by using in combination with loop diuretic.Документ Серцево-судинні ускладнення синдрому обструктивного апное сну: у фокусі порушення реполяризації міокарда(Сумський державний університет, 2020-06-26) Ждан, Вячеслав Миколайович; Катеренчук, Олександр Іванович; Іваницький, Ігор Валерійович; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Хайменова, Галина Сергіївна; Zhdan, V. M.; Katerenchuk, O. I.; Ivanytckyi, I. V.; Kyrian, O. A.; Haymenova, G. S.Синдром обструктивного апное сну є фактором ризику виникнення і прогресування серцево-судинних захворювань. Ключовим патофізіологічним механізмом при цьому є гіперактивація симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Порушення процесів реполяризації міокарда можуть розглядатись як ранній маркер підвищеного ризику виникнення міокардіальної ішемії у осіб без серцево-судинних захворювань. Також, лишається невиясненим як лікування синдрому обструктивного апное сну може вплинути на вегетативну регуляцію та процеси реполяризації міокарда. Мета дослідження: оцінити взаємозв’язок між вегетативною дисфункцією та порушенням процесів реполяризації міокарда при синдромі обструктивних апное сну та їх зміни після проведеного лікування основного захворювання. Результати: в досліджувану групу залучено 15 пацієнтів із синдромом обструктивних сонних апное легкого та середнього ступеню, контрольну групу сформували здорові особи. В досліджуваній групі відмічалась збільшена тонічна активність симпатичної нервової системи, що поєднувалось зі збільшенням стандартного квадратичного відхилення симетричності хвилі Т. Корекція синдрому обструктивних сонних апное за допомогою ЛОР-процедур (септопластика, увулопалатопластика, видалення поліпів носових порожнин, увулопалатафарингопластика) супроводжувалось покращенням тонічної вегетативної регуляції (за показниками варіабельності синусового ритму) та нормалізацією показників реполяризації міокарда через 3 місяці після проведеного лікування. Висновки. Тонічна гіперсимпатикотонія змінює процеси реполяризації міокарда у пацієнтів із синдромом обструктивного апное сну. Лікування синдрому обструктивного апное сну за допомогою оториноларингологічних процедур покращує вегетативну регуляцію та процеси реполяризації міокарда.