Перегляд за Автор "Herasymenko, L. O."
Зараз показуємо 1 - 20 з 50
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Alexithymia in healthy people and its role in development of different disorders(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Skrypnikov, A. M.; Zhyvotovska, L. V.; Herasymenko, L. O.; Boiko, D. I.; Bodnar, L. A.; Скрипніков, Андрій Миколайович; Животовська, Лілія Валентинівна; Герасименко, Лариса Олександрівна; Бойко, Дмитро Іванович; Боднар, Леся АнатоліївнаЗнижену здатність або ускладненість усно висловити, назвати власні емоційні стани або почуття інших людей,прийнято називати алекситимією. В даний час проводяться дослідження, в яких з'ясовують, чи є алекситимія специфічною властивістю особистості або ж вона може призводити до психосоматичних захворювань, будучи їх предиктором. Деякі дослідники вважають, що алекситимія сама по собі не є захворюванням і являє собою ряд характеристик, властивих певним індивідам. Алекситимія чітко виражена в складі особистості пацієнтів із серцевосудинними захворюваннями і являє собою окремий фактор в цій структурі. В цілому дослідження показують, що пацієнти з алекситимією гіперчутливі як до внутрішніх соматичних неприємних відчуттів, так і до зовнішніх больових стимулів, проте описати відмінності різних видів болю у них не виходить. Алекситимію можна розглядати як один з преморбідних особистісних факторів, що знижують компенсаторні можливості психологічного захисту при люцидному алкоголізмі. Алекситимія виявлена у багатьох пацієнтів з наркоманіями. Замість того, щоб просто звільнитися від болісних, нестерпних або гнітючих почуттів, люди, які зловживають хімічними речовинами, можуть використовувати їх для управління афектами, особливо коли ці афекти виявляється важко вловити, розрізнити і дати їм назву. У той же час недостатньо вивчені відмінності в проявах алекситимії при алкогольних і наркотичних залежностях, в тому числі її вплив на розвиток залежної поведінки. Вивчення алекситимії є актуальним питанням сучасної психіатрії та наркології, оскільки дозволить застосовувати персоніфікований підхід до пацієнта та вдосконалити сучасні лікувально-реабілітаційні заходи.Документ Clinical and psychopathological characteristics of psychotic disorders of senile age, occurring in the postoperative period(Medicinska naklada, 2022) Skrypnikov, A. M.; Herasymenko, L. O.; Kydon, P. V.; Sheffel, A. S.; Скрипніков, Андрій Миколайович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Кидонь, Павло Володимирович; Шеффель, Андрій СергійовичПеребіг післяопераційного періоду у хворих, які перенесли оперативні втручання, часто ускладнюється церебральними розладами. Мета дослідження — вивчити клініко-психопатологічні, патопсихологічні, клініко-динамічні особливості психотичних розладів, що виникають після оперативних втручань, проведених із застосуванням загальної анестезії, у пацієнтів старечого віку із супутньою психіатричною патологією органічного походження. Матеріали та методи. Обстеження проводилось за допомогою обстеження 67 осіб, які мали психотичні розлади після оперативних втручань, проведених під інгаляційним наркозом. Залежно від етіологічного фактора когнітивних порушень обстежених пацієнтів було поділено на дві групи. До І групи увійшли 33 особи, у яких судинний компонент був провідним етіологічним фактором когнітивних порушень. ІІ групу склали 34 пацієнти (22 жінки та 12 чоловіків, середній вік — 75,3±1,8 року), у яких когнітивні розлади були зумовлені атрофічними процесами. У дослідженні застосовано клініко-психопатологічні, психодіагностичні та статистичні методи дослідження. Результати: Фактором ризику психотичних розладів у післяопераційному періоді є супутня патологія, зумовлена судинними захворюваннями головного мозку, порівняно з атрофічними процесами (р<0,05). Деліріозний синдром, який спостерігався в осіб І групи, мав ознаки гіперактивного підтипу (р<0,05). Водночас делірійний синдром, який виник у післяопераційному періоді у пацієнтів ІІ групи, мав ознаки гіпоактивного підтипу. Пацієнти частіше були сонливими або седованими (p<0,05). У хворих ІІ групи термін одужання був більшим (р<0,05), а супутня атрофічна патологія головного мозку зумовлювала певну терапевтичну резистентність до психотичних розладів, що виникали в післяопераційному періоді. Висновки. Отримані результати свідчать про гетерогенність симптомів післяопераційних психотичних розладів старечого віку в залежності від різноманітної супутньої психіатричної та неврологічної патології.Документ Clinical and psychopathological features of internally displaced women with adjustment disorders(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Isakov, R. I.; Skrypnikov, A. M.; Herasymenko, L. O.; Hryn, K. V.; Kydon, P. V.; Vdovina, O. O.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Гринь, Катерина Вікторівна; Гринь, Екатерина Викторовна; Кидонь, Павло Володимирович; Кидонь, Павел Владимирович; Вдовіна, Олена Олександрівна; Вдовина, Елена АлександровнаVast numbers of internally displaced persons and the threatening growth rate of emigration create the need to pay increased attention to various aspects of psychopathological conditions that arise in response to changes in habitual living conditions. In addition to clinical consequences, the prevalence is accompanied by significant negative social and economic consequences both for society as a whole and for the patient himself, significantly deteriorating his quality of life and level of social functioning. There are significant gender differences in crisis response, in particular, women are the most vulnerable in the vast majority of stressful situations. We carried out a comprehensive clinical, psychopathological and psychodiagnostics examination of 48 internally displaced persons with the established adjustment disorder (F43.2) with studying and careful analysis of anamnestic data using a special questionnaire. The study found that the leading clinical manifestations of internally displaced women are the presence of anxiety and depression in the structure of adjustment disorders, social disintegration and the presence of psychosocial maladjustment. Clinical differences of internally displaced women with adjustment disorders affect the quality of life, change the system of social support and values, contribute to the reduction of productive activities in everyday life.Документ Clinical features of adjustment disorder in internally displaced women(Aluna, 2020) Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L. O.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R. I.; Гальченко, Аліна Василівна; Гальченко, Алина Васильевна; Halchenko, A. V.; Кидонь, Павло Володимирович; Кидонь, Павел Владимирович; Kydon, P. V.The aim: To study the clinical features of internally displaced women with adjustment disorders. Materials and methods: Clinical features of internally displaced women with adjustment disorders are investigated. Comprehensive clinical psychopathological and psychodiagnostic assessment of 58 women have been conducted, their medical history data have been analyzed. Results: According to the analysis of the questionnaire severity of psychopathological symptoms prevalence of phobic anxiety, somatization with the presence of distress were observed in internally displaced women. In the clinical presentation of psychopathological disorders, the following symptoms of anxiety-depressive syndrome complex prevailed: mental fatigue 93.1 ± 3.9%; decrease in working capacity in 89.7 ± 4.2% of women; decrease in mood 79.3 ± 6.9%; anxiety 75.7 ± 3.8%; decrease in libido in 65.7 ± 4.9%; physical fatigue – 51.7 ± 4.4% of the examined. Conclusions: Analysis of clinical and psychopathological symptoms of women with adjustment disorder indicates the dominance in the structure of symptoms of anxiety and depressive symptoms in mixed and isolated forms. According to the analysis of the questionnaire of severity of psychopathological symptoms, in internally displaced women, the prevalence of phobic anxiety, somatization with the presence of distress was observed.Документ Differences in psychological adaptation, predictors and features of psychological and social maladjustment formation in foreign students of medical institutions of higher education in Ukraine(Полтавський державний медичний університет, 2023) Borysenko, V. V.; Herasymenko, L. O.; Isakov, R. I.; Fysun, Yu. O.; Kydon, P. V.; Shynder, V. V.; Kazakov, O. A.; Борисенко, Володимир Васильович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Фисун, Юрій Олександрович; Кидонь, Павло Володимирович; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Казаков, Олексій АнатолійовичThe psychological adaptation of international students to a Ukrainian higher medical school depends on individual and group factors, motivational and background characteristics, cognitive, information-cognitive and gnostic factors, interpersonal relations in international study groups, and the formation of psychosocial maladaptation in foreign students indicates the need to create forms and methods of a differentiated approach to the personality of each student. The study describes the psychological differences in adaptive mechanisms among international students, the presence and severity of psychosocial maladjustment in various areas, and the factors shaping its development. It is shown that the education of international students in medical higher education institutions contributes to integrating domestic medical schools into the global intellectual space and, therefore, stimulates the development of medical science and practice in the country.Документ Dynamics of psychopathological symptoms in the post-COVID-19 period(Полтавський державний медичний університет, 2024) Belov, O. O.; Pshuk, N. G.; Skrypnikov, A. M.; Herasymenko, L. O.; Isakov, R. I.; Белов, Олександр Олександрович; Пшук, Наталія Григорівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Ісаков, Рустам ІсроїловичThe dynamics of post-COVID-19 psychopathological manifestations in 31 men and 33 women were studied. It was established that fatigue (75 %), anxiety (70 %), cognitive dysfunction (69 %) and low mood (63 %) dominate the structure. The dynamics of depressive and anxiety changes were more pronounced in the first 6 months (from 63 % to 34 % and from 70 % to 48 %), and fatigue, cognitive impairment and insomnia – after 12 months (from 63 % to 28 %, from 63 % to 23 % and from 33 % to 22 %). In the early period, clinically defined depressive disorders were found in 36 % of patients, in the late period – in 8 %. The prevalence of psychopathological symptoms other than irritability was non-significantly higher among women; they were also found to have higher levels of depression and anxiety. Two years after COVID-19, symptoms of fatigue, cognitive dysfunction, dyssomnia, depression, and anxiety were present in 22 %, 17 %, 16 %, 14 %, and 13 %, respectively. Depression and anxiety rates normalized 12 months after COVID-19, faster in men than in women.Документ Postnatal period psychological aspects(Aluna, 2019) Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L. O.The result of labour is not only the birth of a child but also the formation of a mother, woman who has got to know motherhood. Moreover there is a radical change in the social status of the couple as a whole. It turns into a mother and father. The consequence of this is a change in attitude towards yourself and others, that is, the transformation of the personality. This explains why during pregnancy and delivery the risk of family problems worsening rises sharply and somatic and neuropsychic disorders emerge. The aim of the work is to describe and systematically outline the main psychological and psychiatric aspects of the postnatal period in the life of a woman and a child. Changes occur in the life of a woman, and the possible to diagnose the manifestations of disharmonious development in a timely manner, to prevent and help to solve them constructively. The information is presented taking into account both historical aspects and the state of the issue in modern society; Результатом пологів є не тільки народження дитини, але й формування матері, жінки, яка знайшла материнство. Крім того, відбувається радикальна зміна соціального статусу пари в цілому. Вона перетворюється на мати і батька. Наслідком цього є зміна ставлення до себе та інших, тобто до трансформації особистості. Це пояснює, чому під час вагітності та пологів різко зростає ризик погіршення сімейних проблем, виникають соматичні та нейропсихічні розлади. Метою роботи є опис та систематизація основних психологічних та психіатричних аспектів постнатального періоду в житті жінки та дитини. Зміни відбуваються в житті жінки, і можливість своєчасно діагностувати прояви дисгармонійного розвитку дозволять запобігти їм і допомогти їх конструктивно вирішити. Інформація представлена з урахуванням як історичних аспектів, так і стану проблеми в сучасному суспільстві; Результатом родов является не только рождение ребенка, но и формирование матери, женщины, которая нашла материнство. Кроме того, происходит радикальное изменение социального статуса пары в целом. Она превращается в мать и отца. Следствием этого является изменение отношения к себе и другим, то есть к трансформации личности. Это объясняет, почему во время беременности и родов резко возрастает риск ухудшения семейных проблем, возникают соматические и нейропсихические расстройства. Целью работы является описание и систематизация основных психологических и психиатрических аспектов постнатального периода в жизни женщины и ребенка. Изменения происходят в жизни женщины, и возможность своевременно диагностировать проявления дисгармоничного развития позволят предотвратить и помочь их конструктивно решить. Информация представлена с учетом как исторических аспектов, так и состояния проблемы в современном обществе.Документ Predictors of the formation and features of the clinical picture of adjustment disorders(Полтавський державний медичний університет, 2023) Isakov, R. I.; Herasymenko, L. O.; Kydon, P. V.; Fysun, Yu. O.; Belov, O. O.; Pshuk, N. G.; Skrypnikov, A. M.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Кидонь, Павло Володимирович; Фисун, Юрій Олександрович; Белов, Олександр Олександрович; Пшук, Наталія Григорівна; Скрипніков, Андрій МиколайовичThe war in Ukraine influenced the the emergence of a significant number of people who have suffered severe psychological trauma and need forehanded, modern and effective medical care. The purpose of the study was to investigate the predictors of the formation of adjustment disorders and the features of the course and differences in the clinical picture of adjustment disorders during the war in Ukraine. The following methods were used to achieve the purpose and implementation of the tasks of this study: information-analytical, clinical-anamnestic, clinical-psychopathological, psychodiagnostic, psychometric and statistical methods of mathematical processing of the obtained results. According to the results of the conducted research, it was found that the main predictors of the formation of adaptation disorders are forced relocation, both within the country and abroad, and especially during which a person feels the influence of a stress factor, in particular, and experiencing negative emotions for a long time.Документ Psychoeducational training for reducing the impact of a COVID-19 pandemic on healthcare workers(University of Nis, Faculty of Medicine, 2023) Boiko, D. I.; Mats, O. V.; Zhyvotovska, L. V.; Herasymenko, L. O.; Skrypnikov, A. M.; Бойко, Дмитро Іванович; Мац, Оксана Василівна; Животовська, Лілія Валентинівна; Герасименко, Лариса Олександрівна; Скрипніков, Андрій МиколайовичIntroduction. Healthcare workers are increasingly exposed to long-term traumatic events in the context of the COVID-19 pandemic. Methods. We conducted a study that included 100 healthcare workers and 50 healthy individuals. We used the Perceived Stress Scale, Hospital Anxiety and Depression Scale, and Global Patient Impression for Improvement in the assessment of the psychological condition of respondents. To improve the psychoemotional state of health care workers, we proposed a program of psychoeducational training that was conducted at the workplace. After it, we reassessed the level of perceived stress, anxiety, and depression. Results. During the COVID-19 pandemic, in healthcare workers, the level of stress and anxiety was higher than in non-medical specialties, and the level of depression was not significantly different. The reduction of stress and anxiety was found. The subjective assessment of the improvement of the general condition indicates its positive dynamics after the psychoeducational training in both doctors and nurses. Conclusion. We showed the effectiveness of the proposed psychoeducational methodology for improving the psycho-emotional condition of healthcare workers during the COVID-19 pandemic.Документ Psychosocial aspects of adjustment disorders in women(Профессиональные издания, 2018) Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L. O.Навантаження сучасного суспільства призводять до зростання поширеності та структурного розмаїття дезадаптаційних розладів, висуваючи на передній план психосоціальні аспекти цієї проблеми. Метою роботи є дослідження соціально-психологічних аспектів розладів адаптації у жінок. 54 жінки з діагнозом розлад адаптації (F43.2), які звернулися за консультативною допомогою, були обстежені. Був проведений аналіз анамнестичних даних за допомогою спеціальної анкети. Також було проведено клініко-психопатологічне обстеження пацієнтів. Для вивчення різних аспектів психосоціальної дезадаптації у даного контингенту хворих були використані "Шкала стресу" по Т. Х. Холмсу і Р. Х. Рею (1967), "Шкала соціально-психологічної дезадаптації" за Л. О. Герасименко, А. М. Скрипніковим та методика вивчення ціннісних орієнтацій за М. Рокичу (модифікація Фанталова О. Б., 1992). У 77,8% випадків був виявлений змішаний вид дезадаптації з домінуванням у внутрішній структурі факторів сімейної та індустріальної дезадаптації, а у 29,6% – моновариант сімейної дезадаптації. У більшості випадків поєднувалися сімейний і виробничий варіанти і діагностувався змішаний варіант дезадаптації. При цьому найбільш серйозні форми дезадаптації були пов'язані з сексуальною сферою. Аналіз структури психосоціальної дезадаптації пацієнтів з розладами адаптації показав, що найбільш характерними проявами цього захворювання є наступні: незадоволеність відчуттям комфорту (75,95 %), незадоволеність психологічним кліматом у родині (62,03 %) і періодом шлюбу (62,03 %), незадоволеність психологічними стосунками з колегами (60,76 %) і психологічними відносинами з чоловіком (60,76 %) і висока вираженість дратівливості (54,43 %). Основними факторами дезадаптації серед обстежених жінок були стрес в суб'єктивно значимих областях діяльності і конфліктний характер бажання і доступності основних життєвих цінностей; Нагрузки современного общества приводят к росту распространенности и структурного разнообразия дезадаптационных расстройств, выдвигая на передний план психосоциальные аспекты этой проблемы. Целью работы является исследование социально-психологических аспектов расстройств адаптации у женщин. 54 женщины с диагнозом расстройство адаптации (F43.2), обратившиеся за консультативной помощью, были обследованы. Был проведен анализ анамнестических данных с помощью специальной анкеты. Также было проведено клинико-психопатологическое обследование пациентов. Для изучения различных аспектов психосоциальной дезадаптации у данного контингента больных были использованы "Шкала стресса" по Т. Х. Холмсу и Р. Х. Рею (1967), "Шкала социально-психологической дезадаптации" по Л. А. Герасименко, А. Н. Скрипникову и методика изучения ценностных ориентаций по М. Рокичу (модификация Фанталова О. Б., 1992). В 77,8% случаев был выявлен смешанный вид дезадаптации с доминированием во внутренней структуре факторов семейной и индустриальногй дезадаптации, а в 29,6% – моновариант семейной дезадаптации. В большинстве случаев сочетались семейный и производственный варианты и диагностировался смешанный вариант дезадаптации. При этом наиболее серьезные формы дезадаптации были связаны с сексуальной сферой. Анализ структуры психосоциальной дезадаптации пациентов с расстройствами адаптации показал, что наиболее характерными проявлениями этого заболевания являются следующие: неудовлетворенность ощущением комфорта (75,95 %), неудовлетворенность психологическим климатом в семье (62,03 %) и периодом брака (62,03 %), неудовлетворенность психологическими отношениями с коллегами (60,76 %) и психологическими отношениями с супругом (60,76 %) и высокая выраженность раздражительности (54,43 %). Основными факторами дезадаптации среди обследованных женщин были стресс в субъективно значимых областях деятельности и конфликтный характер желания и доступности основных жизненных ценностей; The loads of modern society lead to an increase in the prevalence and structural diversity of maladjustment states, putting forward psychosocial aspects of this problem to the forefront. Aim is to study the psychosocial aspects of adjustment disorders in women. 54 women with diagnosed adjustment disorders (F43.2) who applied for advisory support were examined. The analysis of their anamnestic data with the help of a special questionnaire was performed, a clinical and psychopathological examination was conducted. To study various aspects of psychosocial maladjustment in this contingent of patients "The Stress Scale" by T.H. Holmes and R.H. Rahe (1967), "The Scale of Psychosocial Maladjustment" by L.O. Herasymenko, A. M. Skrypnikov and M. Rokeach methodology of studying of the value orientations (Fantalova O.B. modification, 1992) were used. In 77.8% of cases a mixed type of maladjustment with dominance in the internal structure of factors of family and industrial maladjustment and in 29.6% a family maladjustment monovariant were identified. In most cases, the family and production variants were combined and a mixed variant of maladjustment was diagnosed. At the same time the most serious forms of maladjustment related to the sexual sphere. Analysis of the structure of psychosocial maladjustment of patients with adjustment disorders showed that the most typical manifestations of this disorder were the following: dissatisfaction with a sense of comfort (75,95 %), dissatisfaction with the psychological climate in the family (62,03 %) and with the period of marriage (62,03 %), dissatisfaction with psychological relationships with colleagues (60,76 %) and with the psychological relationship of the spouse (60,76 %) and a high multiplicity of irritation (54,43 %). The leading factors of maladjustment among the examined women were the stress in subjectively significant areas of activity and the conflictual nature of the desirability and accessibility of basic life values.Документ Psychosocial aspects of adjustment disorders in women(Aluna, 2020) Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L. O.The aim is to study the psychosocial aspects of adjustment disorders in women. Materials and methods: 54 women with diagnosed adjustment disorders (F43.2) who applied for advisory support were examined. The analysis of their anamnestic data with the help of a special questionnaire was performed, a clinical and psychopathological examination was conducted. To study various aspects of psychosocial maladjustment in this contingent of patients “The Stress Scale” by T.H. Holmes and R.H. Rahe (1967), “The Scale of Psychosocial Maladjustment” by L.O. Herasymenko, A. M. Skrypnikov and M. Rokeach methodology of studying of the value orientations (Fantalova O.B. modification, 1992) were used. Results: In 77.8% of cases a mixed type of maladjustment with dominance in the internal structure of factors of family and industrial maladjustment and in 29.6% a family maladjustment monovariant were identified. In most cases, the family and production variants were combined and a mixed variant of maladjustment was diagnosed. At the same time the most serious forms of maladjustment related to the sexual sphere. Analysis of the structure of psychosocial maladjustment of patients with adjustment disorders showed that the most typical manifestations of this disorder were the following: dissatisfaction with a sense of comfort (75,95 %), dissatisfaction with the psychological climate in the family (62,03 %) and with the period of marriage (62,03 %), dissatisfaction with psychological relationships with colleagues (60,76 %) and with the psychological relationship of the spouse (60,76 %) and a high multiplicity of irritation (54,43 %). Conclusions: The leading factors of maladjustment among the examined women were the stress in subjectively significant areas of activity and the conflictual nature of the desirability and accessibility of basic life values.Документ Psychosocial maladaptation in the context of anxiety and depressive disorders under conditions of social and stressful events in Ukraine(Azərbaycan respublikasi səhiyyə nazirliyi, 2023) Borysenko, V. V.; Kydon, P. V.; Kazakov, O. A.; Shynder, V. V.; Hryn, K. V.; Fysun, Yu. O.; Isakov, R. I.; Herasymenko, L. O.; Борисенко, Володимир Васильович; Кидонь, Павло Володимирович; Казаков, Олексій Анатолійович; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Гринь, Катерина Вікторівна; Фисун, Юрій Олександрович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Герасименко, Лариса ОлександрівнаУ статті висвітлено питання вивчення психосоціальної дезадаптації хворих із тривожно-депресивними розладами в умовах соціальних та стресових подій в Україні. У дослідженні взяли участь 124 пацієнти із тривожно-депресивними розладами. Пацієнтам встановлено діагноз (F41.2) відповідно до МКХ-10. Сучасний напружений темп життя, високі вимоги до адаптаційних механізмів психіки в умовах пандемії та війни зумовили збільшення поширеності тривожно-депресивних розладів, що супроводжуються різними проявами психосоціальної дезадаптації, що є самостійним явищем, яке може бути як предиктором, так і наслідком психічної патології. Результати патопсихологічної характеристики психосоціальної дезадаптації у пацієнтів із тривожно-депресивними розладами виявляє складний, багатофакторний характер розвитку дезадаптації. Аналіз результатів обстеження пацієнтів діагностують такі патопсихологічні фактори: висока особистісна та ситуативна тривожність, наявність виражених тривожних розладів, середньо-тяжкі та тяжкі депресивні стани. Ситуація надмірного інформаційного стресу на тлі соціального стресу в Україні вплинула також і на формування вираженого інформаційного типу психосоціальної дезадаптації. Риси надконтролю та педантизму, що посилювали стрес, сприяли підвищенню рівня реактивної тривожності пацієнтів. Поєднання особистісних особливостей та розвиток механізмів фрустрації сприяли зниженню нервово-психічної стійкості та подальшому зниженню адаптаційних реакцій на інформаційний стрес. За результатами дослідження встановлено, що формування психосоціальної дезадаптації визначається високим рівнем особистісної тривожності, наявністю депресивних (80,1%) та тривожних розладів (97,2%), високим рівнем соціальної напруженості та низькою доступністю суб'єктивно найважливіших цінностей (матеріальної забезпеченості, самореалізації, впевненості) у собі, наявність цікавої роботи).Документ Psychosocial maladjustment, quality of life and social functioning of caregivers of patients with vascular dementia and Alzheimer’s disease(Azərbaycan respublikasi səhiyyə nazirliyi, 2022) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Борисенко, Володимир Васильович; Казаков, Олексій Анатолійович; Кидонь, Павло Володимирович; Фисун, Юрій Олександрович; Гринь, Катерина Вікторівна; Герасименко, Лариса Олександрівна; Isakov, R. I.; Borysenko, V. V.; Kazakov, O. A.; Kydon, P. V.; Fysun, Yu. O.; Hryn, K. V.; Herasymenko, L. O.Ця стаття висвітлює питання вивчення психосоціальної дезадаптації, якості життя та соціального функціонування доглядачів за пацієнтами з судинною деменцією та хворобою Альцгеймера. У дослідженні брали участь 103 особи, які доглядали пацієнтів із хворобою Альцгеймера або судинною деменцією. Пацієнти, які отримували допомогу від особи, що доглядає, мали встановлений діагноз по МКБ-10 F00-F01 і знаходилися на диспансерному спостереженні у психіатра. На підставі детального вивчення та статистичного аналізу скарг осіб, які надають догляд за пацієнтами з судинною деменцією та хворобою Альцгеймера, сформовано загальний «банк» виявленої проблематики функціонування в різних сферах їх діяльності, а потім виділено основні найважливіші напрямки дезадаптації, що відображають основну масу виявлених порушень функціонування. За результатами проведеного дослідження виявлено, що вирішальну роль у погіршенні якості життя осіб, які надають догляд за пацієнтами з судинною деменцією та хворобою Альцгеймера, грає наявність психосоціальної дезадаптації, а незадоволеність власним функціонуванням у різних областях опікунів виявляє провідні джерела труднощів.Документ Psychosocial rehabilitation of patients with post-traumatic stress disorder(Elm, 2022) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Исаков, Рустам Исроилович; Герасименко, Лариса Александровна; Isakov, R. I.; Herasymenko, L. O.У статті висвітлюються питання вивчення психосоціальної реабілітації пацієнтів з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), наводяться дані з точки зору доказової медицини щодо необхідності та доцільності застосування реабілітаційних заходів та надання психосоціальної допомоги даній категорії пацієнтів. У цьому дослідженні брали участь 57 пацієнтів, яким встановлено діагноз посттравматичного стресового розладу (F43.1) відповідно до МКХ-10, 38 пацієнтам основної групи було надано допомогу психосоціальними реабілітаційними заходами. 19 пацієнтів контрольної групи з аналогічним діагнозом не брали участь у таких заходах. На підставі детального вивчення та статистичного аналізу скарг пацієнтів сформовано загальний «банк» виявленої проблематики психосоціального функціонування у різних сферах діяльності, виділено основні найважливіші напрямки у реабілітаційному процесі. Зіставлення результатів в основній групі та групі порівняння свідчить на користь ефективності розробленої комплексної системи реабілітації пацієнтів з ПТСР, про що свідчить достовірне переважання показника одужання та відсутність пацієнтів із психічним погіршенням в основній групі. Результати проведеного дослідження свідчать про ефективність розробленої комплексної системи реабілітації пацієнтів із ПТСР, яка проводилася на підставі клінічних та психодіагностичних показників. Проведена дослідницька робота доводить, що мета реабілітаційної роботи у пацієнтів з ПТСР досяжна лише тоді, коли достатньо враховується активність патологічного процесу, психічний стан хворого, його особистість, особливості безпосереднього соціального оточення та індивідуальні життєві умови.Документ Schizophrenia and disruption of circadian rhythms: An overview of genetic, metabolic and clinical signs(Elsevier, 2024) Boiko, D. I.; Chopra, Hitesh; Bilal, Muhammad; Kydon, P. V.; Herasymenko, L. O.; Rud, V. O.; Bodnar, L. A.; Vasylyeva, G. Yu.; Isakov, R. I.; Zhyvotovska, L. V.; Mehta, Aashna; Skrypnikov, A. M.; Бойко, Дмитро Іванович; Кидонь, Павло Володимирович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Рудь, Вадим Олексійович; Боднар, Леся Анатоліївна; Васильєва, Ганна Юріївна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Животовська, Лілія Валентинівна; Скрипніков, Андрій МиколайовичA molecular clock in the suprachiasmatic nucleus of the anterior hypothalamus, which is entrained by the dark-light cycle and controls the sleep-wake cycle, regulates circadian rhythms. The risk of developing mental disorders, such as schizophrenia, has long been linked to sleep abnormalities. Additionally, a common aspect of mental disorders is sleep disturbance, which has a direct impact on the intensity of the symptoms and the quality of life of the patient. This relationship can be explained by gene alterations such as CLOCK in schizophrenia which are also important components of the physiological circadian rhythm. The function of dopamine and adenosine in circadian rhythm should also be noted, as these hypotheses are considered to be the most popular theories explaining schizophrenia pathogenesis. Therefore, determining the presence of a causal link between the two can be key to identifying new potential targets in schizophrenia therapy, which can open new avenues for clinical research as well as psychiatric care. We review circadian disruption in schizophrenia at the genetic, metabolic, and clinical levels. We summarize data about clock and clock-controlled genes' alterations, neurotransmitter systems' impairments, and association with chronotype in schizophrenia patients. Our findings demonstrate that in schizophrenia either homeostatic or circadian processes of sleep regulation are disturbed. Also, we found an insufficient number of studies aimed at studying the relationship between known biological phenomena of circadian disorders and clinical signs of schizophrenia.Документ The structure of psychosocial maladaptation and anxiety-depressive symptomatics in women with different genesis of depression(European psychiatric association, 2020) Markov, A. R.; Markova, M. V.; Isakov, R. I.; Herasymenko, L. O.; Марков, Артур Рубенович; Марков, Артур Рубенович; Маркова, Маріанна Владиславівна; Маркова, Марианна Владиславовна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса АлександровнаВ результаті дослідження було виявлено, що генезис депресії виявив найбільший вплив на депресію за відсутності ознак дезадаптації та за наявності її легкого ступеня. Зі збільшенням тяжкості дезадаптації вплив генезу депресії зменшується і стає менш вираженим при важкій дезадаптації. Тривога менше залежить від генезу депресії і більше визначається ступенем дезадаптації. Таким чином, при визначенні напрямів психотерапевтичного та реабілітаційного лікування депресивних розладів у жінок обов’язково враховуються ці параметри.Документ Влияние психомоторного возбуждения на проводящую систему сердца(ОО «Белорусское научное общество кардиологов», УП «Профессиональные издания», 2019) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A. M.; Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L. O.; Кидонь, Павло Володимирович; Кидонь, Павел Владимирович; Kydon, P. V.Введение. Нарушения ритма и проводимости являются одними из наиболее сложных и актуальных проблем современной кардиологии. Общепризнано, что основными этиологическими факторами аритмий являются заболевания сердца. Однако в ряде случаев даже применение современных методов исследования не обнаруживает в сердце патологических изменений, что указывает на существование экстракардиальных факторов, среди которых значительное место занимают нейрогенные факторы. Тем не менее патофизиологический механизм вовлечения нейронов в патогенез сердечно-сосудистой патологии остается неясным. Можно предположить, что наряду с существованием цереброкардиальных связей возможно наличие положительных потенцирующих кардиоцеребральных влияний со стороны органа-мишени. Цель. Изучить влияние психомоторного возбуждения на проводящую систему сердца. Материалы и методы. Было обследовано 32 пациента с диагнозом «шизофрения, параноидная форма (F20.0)», которые получали стационарную психиатрическую помощь. Сопутствующая кардиологическая патология у пациентов отсутствовала. Основными методами исследования были электрокардиографический и клинико-психопатологический. Результаты и обсуждение. Выявлено, что психопатологическая симптоматика, особенно при наличии психомоторного возбуждения, негативно влияет на показатели сердечной деятельности у соматически здоровых лиц. Она вызывает удлинение интервала QTc (p<0,05) и неспецифические изменения сегмента ST и зубца T (p<0,05), которые свидетельствуют о нарушениях проводимости и реполяризации. Выводы. Выявленные в ходе указанного исследования данные должны учитываться во время выбора терапии психомоторного возбуждения пациентов с шизофренией, особенно при наличии сопутствующей патологии сердечно-сосудистой системы.Документ Застосування кейс-методу як інноваційної технології у підготовці здобувачів вищої освіти на кафедрі психіатрії, наркології та медичної психології(Полтава : Астрая, 2024) Герасименко, Лариса Олександрівна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Herasymenko, L. O.; Isakov, R. I.У сучасному світі найбільш розповсюдженими формами навчальної роботи з впровадження в освітній процес інноваційних процесів та формування ключових професійних компетенцій майбутніх фахівців є застосування різноманітних активних форм та методів навчання. Використання викладачами інноваційних методів у процесі навчання на кафедрі психіатрії, наркології та медичної психології сприяє подоланню стереотипів у викладанні дисциплін, виробленню нових підходів до професійних ситуацій, розвитку творчих, креативних здібностей молоді. Метод кейсів є одним із ефективних та цікавих технологій навчання на кафедрі психіатрії, наркології та медичної психології, що надає змогу засвоювати знання та формує уміння під час активної самостійної діяльності. Результатом застосування кейс-методу є творче оволодіння професійними знаннями, навичками, вміннями та розвиток розумових здібностей, а перевагою - можливість оптимально поєднувати як теоретичні питання та опрацьовувати практичні навички.Документ Канабіс та канабіноїди(ТОВ "АСМІ", 2020) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A. M.; Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L. O.; Рудь, Вадим Олексійович; Рудь, Вадим Алексеевич; Rud, V. O.; Кидонь, Павло Володимирович; Кидонь, Павел Владимирович; Kydon, P. V.У навчальному посібнику представлено дані щодо класифікації канабіноїдів та наркотичних продуктів, які виготовляють з коноплі, їх вплив на психічне та соматичне здоров’я людини, описані клінічні картини гострої інтоксикації та залежносності від канабіноїдів, терапевтичні заходи при даній патології, висвітлені аспекти коморбідності канабісної адикції з іншими наркологічними чи психічними патологіями.Документ Клініко-психопатологічні та патопсихологічні особливості підлітків-правопорушників і їх психотерапевтична корекція(ВО "Дивосвіт", 2007) Скрипніков, Андрій Миколайович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Скрипников, Андрей Николаевич; Исаков, Рустам Исроилович; Герасименко, Лариса Александровна; Skrypnikov, A. M.; Isakov, R. I.; Herasymenko, L. O.У монографії представлено дані щодо вивчення клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей делінквентних підлітків. В результаті проведеного дослідження виявлено ряд достовірних відмінностей у залежності від характеру скоєних ними правопорушень. Виявлено збільшення кількості невротичних розладів у підлітків, які скоїли правопорушення змішаного корисливо-агресивного характеру. Серед делінквентних підлітків з агресивною поведінкою переважали випадки поведінкових порушень підліткового віку. На основі комплексного дослідження клініко-психопатологічних і патопсихологічних особливостей делінквентних підлітків визначено принципи і розроблено систему психокорекційної роботи з ними.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »