Перегляд за Автор "Hohol, A. M."
Зараз показуємо 1 - 13 з 13
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Clinical-morphological characteristics and peculiarities of treatment of paraururicular fistulas in children(Wydawnictwo Aluna, 2020) Tkachenko, P. I.; Starchenko, I. I.; Bilokon, S. O.; Popelo, Yu. V.; Lokhmatova, N. M.; Dolenko, O. B.; Korotych, N. M.; Hohol, A. M.; Bilokon, N. P.; Ткаченко, Павло Іванович; Старченко, Іван Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Попело, Юлія Вікторівна; Лохматова, Наталія Михайлівна; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Гоголь, Андрій Михайлович; Білоконь, Наталія ПавлівнаThe aim: Determining the frequency of occurrence of paraauricular fistula in children and comparing the results of their own experience regarding their clinical manifestations, treatment principles and morphological features with existing scientific data. Materials and methods: The results of a comprehensive examination and surgical treatment of 25 children with paraauricular fistulas. Results: Most often, para-auricular fistula was observed in infants 22 – (88%). In 18 persons (72%), they were unilateral, in 10 – (40%) hereditary. In 8 – (32%), fistula was diagnosed immediately after birth. In 17 – (68%) the pathology was not clinically manifested, but was an accidental finding during the next medical examination. Morphological research has shown that congenital paraauricular fistula is a formed canal intimately associated with the epithelium and cartilage, and the presence of epithelial lining on the fistula wall with constant support of the inflammatory process makes it impossible to heal even against the background of multicomponent treatment. Conclusions: Due to the topographic-anatomical localization, features of the clinic of the born fistula, surgical treatment does not always allow to achieve the desired results, and requires repeated interventions during recurrence. It is possible to prevent recurrence by the extensive use of additional diagnostic manipulДокумент Frequency, structure and clinical manifestations of thermal burns of the jaw-facial area in children(Wydawnictwo Aluna, 2021) Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. M.; Dolenko, O. B.; Korotych, N. M.; Popelo, Yu. V.; Rezvina, K. Yu.; Hohol, A. M.; Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Попело, Юлія Вікторівна; Резвіна, Катерина Юріївна; Гоголь, Андрій МихайловичThe aim: To establish the frequency, structure and features of the clinical course of facial and neck burns in children. Materials and methods: During 5 years, 78 patients aged from 6 months to 15 years with isolated burns of the face and neck and in combination with lesions of other anatomical areas were treated. In the dynamics of observation of patients were used classical methods of examination, and in their treatment we followed the protocol of medical care for this category of patients. Results: Thermal injuries of the face and neck accounted for 12.6% of the total number of patients with burns. Their isolated lesion was 26.9%, and in combination with other areas it was 73.1%. The most frequently affected were children of nursery, primary school and preschool age, with a predominance of rural residents (52.6%), mostly boys (78.0%). Anesthesia support had to be used in the treatment of 24 patients (30,8%). The features and nature of the burns depended on the relief of the face and the most damaged are its protruding parts. Conclusions: Open flames were the most common cause of thermal burns of the face and neck in children, and the lesions were combined with burns to the chest, abdomen, and limbs. The main reasons were reckless behavior of children, their increased mobility and lack of care for their relatives. It should be noted that in 3.8% of victims there was a delay in mental and physical development.Документ Surgery of lower wisdom teeth – consequences for the amount of bone near the adjoining second molar(Українська медична стоматологічна академія, 2016) Pankevych, A. I.; Masoud, Kiani; Kolisnyk, I. A.; Hohol, A. M.; Панькевич, Артур Іванович; Масуд, Кіані; Колісник, Інна Анатоліївна; Гоголь, Андрій Михайлович; Панькевич, Артур Иванович; Масуд, Киани; Колесник, Инна Анатольевна; Гоголь, Андрей МихайловичWisdom tooth or third molar develop in the majority of the adult population and is the last tooth to erupt, normally appearing in the late teens or early twenties. The removal of wisdom teeth is generally considered the most frequent surgical procedure performed in the dental practice. The most common indication for removal is crowding in the dental arch, which can lead to retention of the wisdom teeth. Furthermore, intra- and post-operative complications are observed three times as often in the mandible as in the maxilla. This may be explained by the minimal risk of nerve damage, poorer blood supply, or more frequent damage to amount of bone near the adjoining second molar. Third molars have high incidence of impaction and have been associated with the pericoronitis, caries of the distal surface of the second molar or of the third molar itself, certain types of cysts or odontogenic tumors, and primary or secondary dental crowding. Complications in third molar eruption, particularly of the lower molars, are attributable to their late formation and to the phylogenetic evolution of the mandible, which results in a lack of available space for normal eruption. Extraction of third molar is the most common surgical procedure performed in the oral cavity. Kaminishi et al. (2006) noted that between 1997 and 2002 there was an increase in patients over the age of 40 requiring third molar removal. Numerous indications and contraindications for surgical extraction of third molars have been outlined, one of which is the prevention and improvement of periodontal defects in adjacent second molars. If there are significant changes of attachment level and alveolar bone height distal to lower second molar following removal of impacted adjacent third molar, bone grafts or bone substitutes can be placed in the socket postoperatively to maintain the alveolar bone height. Removing delayed and displaced teeth perform generally by the method operation of atypical tooth extraction (open method) and may be accompanied by complications, both general and local nature that arises during and after surgery. The purposes of this prospective and exploratory study were to assessment the periodontal status distal to the adjoining second molar following the pre and post operation of a partially or fully impacted lower wisdom teeth and to designation the periodontal pocket depth, clinical attachment level and alveolar bone height at the distal side of the lower second molar and rather purposed to compare the alveolar bone altitude at the distal side of the lower second molar. The results of a prospective study designed for clinical and radiological examination of patients. Under the supervision were patients who have a the operation of atypical lower wisdom tooth extraction at Surgical Dentistry Department of Poltava Regional Clinical Stomatological Polyclinic from August of 2016 until November of 2016. This study included 28 patients consist of 15 males (54%) and 13 females (46%). To evaluate the results have been chosen convenient methods. Patients were clinically examined before and after the removal of lower impacted wisdom teeth. Group research consisted of patients aged between 18 to 32 years, provided good hygiene and good quality radiographs. Conditions for the exclusion from the study were: pregnancy which was determined during the removal or during the final examination, Periodontal surgery at period of time between the removal and examination, routine surgery that could affect bone growth and/or periodontal when treating patients with chronic periodontal diseases. SPSS version 20 was used to analyze the data including patient registration form and survey reports. Periodontal pocket depth (PPD) and clinical attachment level (CAL) of distal-buccal, mid-distal and distal-lingual of the distal side of the adjacent lower second molar were compared before and after the removal of impacted lower third molar using Wilcoxon signed-ranks test. The non-parametric tests were using to compare bone height difference at the distal surface of the second molar before and after surgery. We tested the reliability of our measurements on radiographs. Paired student test, we used to compare binary measurements conducted by the study. Using Pearson correlation coefficient test we found strong revealed (R2 = 0.79) and statistically significant (p < 0.0002) connection. In this way, verified the accuracy of measurements on radiographs. Due to the small number of studies for reliable analysis we used Wilcoxon-signed-ranks test. To determine the changes of PPD, CAL and alveolar bone height (ABH) at distal side of second molar before and after the removal of impacted lower adjacent third molar, median and interquartile range (IQR) were calculated in this test. Метою дослідження стала оцінка стану періодонта з дистального боку від другого моляра нижньої щелепи після операції атипового видалення зуба мудрості, коронкова частина якого повністю або частково розташовувалась у кістковій тканині. Робота виконувалась на базі хірургічного відділення комунальної установи «Полтавський обласний центр стоматології – стоматологічна клінічна поліклініка» Полтавської обласної ради з лютого по травень 2016 року. У дослідженні були застосовані клінічні та радіологічні методи. На лікуванні перебувало 28 пацієнтів віком від 18 до 32 років. Результати базувались на вимірюванні глибини періодонтальної кишені (борозди), клінічного прикріплення ясен та висоти альвеолярної частини позаду від другого моляра. Вимірювання проведені з дистальної поверхні (дистально-щічний, медіо-дистальний та дистально- язиковий) позаду від другого моляра до та через 4 місяці після операції атипового видалення зуба мудрості. Дані проаналізовані за допомогою програмного забезпечення SPSS. Застосовано непараметричний Т-критерій Вилкоксона для порівняння глибини періодонтальної кишені, клінічного прикріплення ясен та висоти альвеолярної частини до та після операції. Всі зміни, виявлені у ході роботи були недостовірними p>0.05. Для глибини періодонтальної кишені (борозди) медіана становила 2.8 мм до та після операції. Медіана клінічного прикріплення ясен становила 1.9 мм до та після операції, а висота альвеолярної частини до операції була 2.9 мм а після 2.6 мм. Наше дослідження показало, що біля дистальної поверхні другого моляра не відбулося достовірних змін досліджуваних показників через 4 місяці після операції атипового видалення третього моляра. Целью исследования стала оценка состояния периодонта с дистальной стороны от второго моляра нижней челюсти после операции атипичного удаления зуба мудрости, коронковая часть которого полностью или частично располагалась в костной ткани. Работа выполнялась на базе хирургического отделения коммунального учреждения «Полтавский областной центр стоматологии – стоматологическая клиническая поликлиника» Полтавского областного совета с февраля по май 2016 года. В исследовании были использованы клинические и радиологические методы. На лечении находилось 28 пациентов в возрасте от 18 до 32 лет. Результаты базировались на измерении глубины периодонтального кармана (борозды), клинического прикрепления десны и высоты альвеолярной части позади второго моляра. Измерения проведены с дистальной поверхности (дистально-щечной, медио-дистальной и дистально- языковой) позади второго моляра до и через 4 месяца после операции атипичного удаления зуба мудрости. Данные проанализированы с помощью программного обеспечения SPSS. Использован непараметрический Т-критерий Вилкоксона для сравнения глубины периодонтального кармана, клинического прикрепления десны и высоты альвеолярной части до и после операции. Все изменения, выявленные в ходе работы, были недостоверными p>0.05. Для глубины периодонтального кармана (борозды) медиана составила 2.8 мм до и после операции. Медиана клинического прикрепления десны составляла 1.9 мм до и после операции, а высота альвеолярной части к операции была 2.9 мм, а после 2.6 мм. Наше исследование показало, что у дистальной поверхности второго моляра не произошло достоверных изменений исследуемых показателей через 4 месяца после операции атипичного удаления третьего моляраДокумент Surgical Management of Nasopalatine Duct Cyst: A Case Report(2017) Masoud, K.; Pankevych, A. I.; Hohol, A. M.; Kolisnyk, I. A.; Панькевич, Артур Іванович; Гоголь, Андрій Михайлович; Колісник, Інна АнатоліївнаNasopalatine duct cyst (abbreviated NPDC) is one of many pathologic processes that may occur within the jaw bones, but it is unique in that it develops in only a single location, which is the midline anterior maxilla [1,2,4]. Nasopalatine duct cysts are the most common non-odontogenic cysts of the mouth, representing up to 1% of all maxillary cysts [5]. These lesions are almost three times frequent in males than in females [6]. The maximum prevalence is between 45 and 60 years of age [7], often mistaken for an enlarged nasopalatine duct, NPDCs are of uncertain origin. The spontaneous proliferation theory appears to be the most likely explanation (a number of studies have reported cystic degeneration in the incisor duct and on the midline of the palate in human fetuses) [8]. NPDCs are normally asymptomatic, constituting casual radiological findings, though sometimes (in 17% of cases) patients report pain due to the compression of structures adjacent to the cyst, particularly when the latter becomes overinfected, or in patients who wear dentures that compress the zone. The more caudal the location of the cyst, the sooner symptoms appears [3,7,15]. In terms of histopathology the epithelium of cysts is very diverse and includes a combination of stratified, squamous, non-keratinized epithelium, false stratified columnar epithelium, stratified columnar epithelium and simple cubic epithelium [8,12]. The connective wall of cyst may contain nasopalatine vessels and nerves as well as the glandular structures [6,15]. The appropriate treatment for these cysts can be enucleation and in order to prevent damage to the nasopalatine nerve the enucleation is done from the side of the palate [4,11]. If the cyst is large and there is a risk of loss of teeth vitality or creation of a nasal fistula in the mouth and sinus, the surgeon may choose the marsupialization method [7,13]. The rate of recurrence of this lesion has been reported 2-30% and malignant changes have also rarely been reported [1, 2, 13, 14]. Here we report the case of a 28-year- old male who developed a nasopalatine duct cyst in the maxillary central incisor region. The aim of this study was to highlight the clinical presentation to describe the radiographic and pathological findings and to discuss surgical management of this entity. A 28-year-old male with a complaint of an asymptomatic, nodular swelling located on the palate between the maxillary right and left central incisors since 6 months came to the Surgical Dentistry Department of Poltava Regional Clinical Stomatological Polyclinic. The swelling was associated with a dull aching intermittent pain. Extraorally there was no detectable abnormality or lymphadenopathy. Intraoral examination revealed a well defined oval shaped bluish swelling measuring approximately 12×15 mm, located posterior to the palatine papilla in the midline. The swelling was fluctuant and non-tender.Документ Атипове видалення третіх нижніх молярів у комплексному лікуванні скупчення зубів(Українська медична стоматологічна академія, 2020-11) Ткаченко, Павло Іванович; Панькевич, Артур Іванович; Колісник, Інна Анатоліївна; Гоголь, Андрій Михайлович; Резвіна, Катерина Юріївна; Ткаченко, Павел Иванович; Панькевич, Артур Иванович; Колесник, Инна Анатольевна; Гоголь, Андрей Михайлович; Резвина, Екатерина Юрьевна; Tkachenko, P. I.; Pankevych, A. I.; Kolisnyk, I. A.; Hohol, A. M.; Rezvina, K. Yu.Успішність ортодонтичного лікування пацієнтів досить часто залежить від тісної взаємодії лікаря-ортодонта і лікаря хірурга-стоматолога. Комплексний підхід, що включає ортодонтичне лікування зубо-щелепних аномалій в поєднанні із застосуванням сучасних хірургічних методик, дозволяє швидше позбутися вад у щелепно-лицевій ділянці і забезпечити кращу стабільність досягнутих результатів, а потреба у видаленні третіх нижніх молярів при скупченості зубів є безальтернативною. Метою нашого дослідження став аналіз виконаних на кафедрі оперативних втручань з приводу атипового видалення зубів мудрості за ортодонтичними показаннями та підходу до їх вибору. Матеріали та методи. Протягом 2016-2020 років було прийнято 158 пацієнтів, яким проведено 241 оперативне втручання з приводу атипового видалення третіх нижніх молярів за ортодонтичними показаннями, з яких 160 (66,4%) класичних операцій атипового видалення зуба, 43 (17,8%) гермектомії та 38 (15,8%) коронектомій. Вік пацієнтів склав від 12 до 26 років. Усі пацієнти були обстежені за класичною методикою із використанням ортопантомограми. При неможливості чітко оцінити співвідношення коренів зуба «мудрості» із нижньощелепним каналом внаслідок накладення їх проекцій на отриманих пантомограмах, застосовували комп’ютерну томографію. На основі отриманих даних обстеження хворого, для видалення обирали необхідне і найбільш безпечне оперативне втручання: класичну операцію атипового видалення зуба мудрості, гермектомію, або ж коронектомію. Висновки: 1. Операція атипового видалення нижніх зубів мудрості потребує обов’язкового планування і індивідуального підходу до кожного пацієнта після ретельного попереднього обстеження. 2. При неможливості чітко оцінити співвідношення коренів зуба «мудрості» із нижньощелепним каналом внаслідок накладення їх проекцій на отриманих пантомограмах пацієнтам рекомендовано проведення комп’ютерної томографії, що дозволяє на основі оцінки зрізів у трьох площинах визначити топографоанатомічне взаєморозташування нижньощелепного каналу та коренів. 3. Операція атипового видалення нижнього зуба мудрості може бути здійснена як класична операція, гермектомія – при ранньому зверненні пацієнта і несформованих коренях та коронектомія – при близькому розташуванні коренів зуба мудрості із нижньощелепним каналом.Документ Диференційований підхід до операції атипового видалення зубів мудрості(Українська медична стоматологічна академія, 2019-12) Панькевич, Артур Іванович; Колісник, Інна Анатоліївна; Гоголь, Андрій Михайлович; Pankevych, A. I.; Kolisnyk, I. A.; Hohol, A. M.У статті проведено аналіз переваг та недоліків оперативних втручань, що застосовуються при атиповому видаленні третіх нижніх молярів, а саме: операції атипового видалення нижніх зубів мудрості, операції гермектомії та коронектомії. Визначено, що до вибору оперативного втручання у пацієнтів з ретенцією та дистопією необхідно підходити диференційовано, ураховуючи топографо-анатомічні особливості та співвідношення коренів зубів із нижньощелепним каналом та оцінюючи ризики можливих ускладнень. Проведено порівняння клінічного перебігу післяопераційного періоду у пацієнтів після класичної операції атипового видалення третіх нижніх молярів, гермектомії та коронектомії. Операції гермектомії та коронектомії можна рекомендувати як операції вибору за ортодонтичними показаннями при лікуванні пацієнтів із скупченням зубів. В статье проведен анализ преимуществ и недостатков оперативных вмешательств, используемых при атипичном удалении третьих нижних моляров, а именно: операции атипичного удаления нижних зубов мудрости, операции гермэктомии и коронэктомии. Определено, что к выбору оперативного вмешательства у пациентов с ретенцией и дистопией необходимо подходить дифференцированно, учитывая топографо-анатомические особленности и соотношения корненй зубов с нижнечелюстным каналом и оценивая риски возможных осложнений. Проведено сравнение клинического течения послеоперационного периода у пациентов после классической операции атипичного удаления третьих нижних моляров, гермэктомии и коронэктомии. Операции гермэктомии и коронэктомии могут быть рекомендованы как операции выбора по ортодонтическим показаниям при лечении пациентов со скученностью зубов. Impaction and malposition of wisdom teeth and associated inflammatory and tumor-like complications occur in 35-50% of the able-bodied population. The operation of surgical extraction of the third molar of the mandible is indicated for these patients and this operation is one of the most common in surgical dentistry today. Also a significant indication for wisdom teeth removal is crowding of teeth. The classic operation of surgical wisdom tooth removal, even with careful planning, can be accompanied by different intraoperative and postoperative complications. Planning of removal of the third lower molar requires an individual approach with mandatory consideration not only of the tooth position but also the topography of the causative tooth relative to the adjacent tooth and mandibular canal. Among the surgical procedures which are used to remove wisdom teeth, in addition to the classic surgery extraction, should be noted coronectomy and germectomy. The purpose of our study was to analyze the advantages and disadvantages of different techniques used for surgical extraction of impacted and malposition wisdom teeth. 208 operations regarding the removal of the third lower molars have been performed during 2016-2019, of which surgical wisdom teeth removal were 213, coronectomies – 23 and germectomies – 29. Patients' ages ranged from 13 to 26 years. A germectomy was performed at the age of 13-16 years, usually at the stage of a fully formed tooth crown or at the beginning of root formation. The choice of surgery in patients with fully formed roots was dependent on the ratio of the root of the tooth and mandibular canal, which was evaluated after a preliminary computer examination, taking into account the complexity of the surgery and the prognosis of complications. A coronectomy operation was performed with the close location of the roots of the wisdom tooth with the mandibular canal, taking into account the risk of the damage of lower alveolar nerve. Germectomy and surgery of wisdom teeth removal were performed according to the classical method with cutting of mucoperiostal flaps, preparation of bone, if necessary – separation of crown and roots with subsequent removal of the germ or tooth. The crown of wisdom tooth was separated with a coronectomy, (and cut in height with insufficient access) and the tooth crown was removed, leaving the roots in the jaw. Patients were observed the next day after surgery, a week later, and as needed. The course of the postoperative period was evaluated: the presence of pain, swelling, complications. The duration of follow-up was up to 2 years. Conclusions: To the choice of surgery in patients with impaction and malposition of wisdom teeth should be approached in a differentiated manner, taking into account topographic and anatomical features, including the ratio of the roots of the teeth to the mandibular canal and assessing the risks of possible complications. Germectomy and coronectomy surgery can be recommended as surgery of choice for orthodontic indications in the treatment of patients with crowded teeth.Документ Етапи лікування захворювань скронево-нижньощелепного суглобу та його особливості(Полтавський державний медичний університет, 2023) Коросташова, Марія Анатоліївна; Новіков, Вадим Михайлович; Резвіна, Катерина Юріївна; Панькевич, Артур Іванович; Колісник, Інна Анатоліївна; Гоголь, Андрій Михайлович; Korostashova, M. A.; Novicov, V. M.; Rezvina, K. Yu.; Pankevych, A. I.; Kolisnyk, I. A.; Hohol, A. M.Вступ. Відомо, що зміщення меніску в скронево-нижньощелепному суглобі провокує розвиток дисфункції, тим самим порушує якість життя людини. Лікування пацієнтів розділене на три етапи, перший з яких є проміжним у визначенні прогнозу та подальшої тактики. Мета роботи: визначити ефективність оклюзійних сплінт-систем та оцінити етапи лікування дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу. Матеріали та методи дослідження. Проводилося обстеження та лікування 54 пацієнток. За результатами магнітно-резонансної томографії хворих розподілено на дві групи. Група І – пацієнтки з дисфункціональними змінами в суглобах (n=38). Група ІІ – пацієнтки, з порушеннями функції на фоні артрозних змін в суглобах. (n=16). Результати та їх обговорення. Перший етап лікування проводився за допомогою накушувальної шини «Michigan-splint». За цей час відбулася перебудова міотатичного рефлексу та зникнення клінічних симптомів скронево-нижньощелепного суглобу. В результаті лікування у досліджуваних І-ої групи відмічалося полегшення самопочуття вже через місяць. З 38 пацієнток у 20-ти повністю зникли прояви дисфункції скронево-нижньощелепного суглобу. Лікування цих пацієнтів завершено. Інші 18 пацієнток були направлені на ортодонтичне лікування. Після закінчення лікування пацієнток ІІ-ої досліджуваної групи капою, не пізніше, ніж через 2 тижні хворі відмітили повернення деяких симптомів. Це свідчить про рецидив захворювання, тому пацієнткам показане продовження лікування. На другому етапі лікування ми використовували оклюзійні накладки на нижні необроблені зуби. На третьому етапі лікування проводилося радикальне протезування, що включає тимчасову фіксацію на оброблені зуби прототипів з поліметилметакрилату, а в наступному остаточну фіксацію постійних конструкцій в новому лікувальному стані нижньої щелепи. Висновок. Успіхом користуються накушувальні внутрішньоротові капи, що дозволяють мезіалізувати нижню щелепу та підняти висоту прикусу, зокрема «Michigan-splint». Пацієнтам, які мали лише дисфункціональні зміни в суглобах (І група) в процесі лікування достатньо було лише перебудови міотатичного рефлексу, ніж тим, які страждали артрозними змінами (ІІ група), а отже, піддавалися радикальному ортопедичному лікуванню.Документ Застосування гідроокису кальцію на етапі хірургічного лікування пацієнта з хронічним гранулематозним періодонтитом(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Шевчук, А. Р.; Shevchuk, A. R.; Білоконь, Юлія Сергіївна; Bilokon, Yu. S.; Гоголь, Андрій Михайлович; Панькевич, Артур Іванович; Hohol, A. M.; Pankevych, A. I.Актуальність: Розповсюдженість хронічних форм періодонтиту обумовлює необхідність вдосконалення методів лікування та реабілітації хворих з деструктивними периапікальними вогнищами інфекції. Стоматологічна реабілітація пацієнта настає після ендодонтичного лікування причинного зуба і за певних обставин потребує участі хірурга. Вибір способу усунення периапікального осередку інфекції залежить від індивідуальних об’єктивних обставин і нерідко потребує міждисциплінарного підходу у лікуванні даної патології. Мета роботи: клінічно підтвердити ефективність практичного застосування препарату «Апексдент» без йодоформу на етапі хірургічного видалення надлишку твердіючого пломбувального матеріалу при хронічному гранулематозному періодонтиті.Документ Коронектомія як спосіб хірургічного лікування ретенованих третіх нижніх молярів(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Ткаченко, Павло Іванович; Гоголь, Андрій Михайлович; Панькевич, Артур Іванович; Колісник, Інна Анатоліївна; Доброскок, Віталіна Олексіївна; Ткаченко, Павел Иванович; Гоголь, Андрей Михайлович; Панькевич, Артур Иванович; Колесник, Инна Анатольевна; Доброскок, Виталина Алексеевна; Tkachenko, P. I.; Hohol, A. M.; Pankevych, A. I.; Kolisnyk, I. A.; Dobroskok, V. O.У статті наведено результати ретроспективного аналізу архівного матеріалу та власних спостережень 32 клінічних випадків проведення коронектомії третіх нижніх молярів. Проведено систематизацію показань до проведення операції, дана характеристику особливостей перебігу післяопераційного періоду з акцентуванням уваги на необхідності рентгенологічного контролю та вимірювання відстані міграції коренів після оперативного втручання. Виникнення сенсорних порушень після коронектомії 3НМ спостерігалось при С2-С3 положенні за класифікацією G.Pell, B.Gregory (1933) та при мезіоангулярному і вертикальному положенні за класифікацією G.Winter (1926). Середнє арифметичне значення відстані міграції коренів у групі спостереження становило 3.6 мм±1,69 за 12 місяців післяопераційного періоду. Оптимальним терміном повторного оперативного втручання з метою видалення коренів є інтервал від 12 до 24 місяців після коронектомії ЗНМ. В статье приведены результаты ретроспективного анализа архивного материала и собственных наблюдений 32 клинических случаев проведения коронектомии третьих нижних моляров. Проведена систематизация показаний к проведению операции, данная характеристика особенностей течения послеоперационного периода с акцентированием внимания на необходимости рентгенологического контроля и измерения расстояния миграции корней после оперативного вмешательства. Возникновение сенсорных нарушений после коронектомии 3НМ наблюдалось при С2-С3 положении по классификации G.Pell, B.Gregory (1933) и при мезиоангулярному и вертикальном положении по классификации G.Winter (1926). Среднее арифметическое значение расстояния миграции корней в группе наблюдения составило 3,6±1,69 мм за 12 месяцев послеоперационного периода. Оптимальным сроком повторного оперативного вмешательства с целью удаления корней является интервал от 12 до 24 месяцев после коронектомии ОНР. The article presents the archival material retrospective analysis results and own observations of 32 clinical cases with the third lower molars coronectomy. Systematization of indications for the operation has been performed, as well as characteristics of the postoperative period features, focusing on the need for radiological monitoring and measuring the distance of the roots migration after surgery. The occurrence of sensory impairments after coronectomy of 3NM was observed at the C2-C3 position according to the G.Pell, B.Gregory classification (1933) and at the mesio-angular and vertical position according to the G.Winter classification (1926). The arithmetic mean of the distance of migration of roots in the observation group was 3.6 ± 1.69 mm over 12 months of the postoperative period. The optimal period of reoperation for root removal is the interval from 12 to 24 months after the coronectomy of the OHP.Документ Особливості больового синдрому у хворих на крилопіднебінний гангліоніт(Полтавський державний медичний університет, 2021) Колісник, Інна Анатоліївна; Ткаченко, Павло Іванович; Панькевич, Артур Іванович; Гоголь, Андрій Михайлович; Kolisnyk, I. A.; Tkachenko, P. I.; Pankevych, A. I.; Hohol, A. M.Незважаючи на наявність значного розмаїття клінічних проявів крилопіднебінного гангліоніту, розповсюдженість і різноманітність вегетативних реакцій при даному захворюванні, головною скаргою пацієнтів є біль, характеристи- ка якого є досить різною. У роботі проведено аналіз характеру болю у пацієнтів із крилопіднебінним гангліонітом у залежності від ступеню тяжкості захворювання. З’ясовано, що інтенсивність болю, тривалість та частота больо- вих нападів посилюються у залежності від ступеню тяжкості гангліоніту. Локалізація больових нападів поширю- ється від однієї анатомічної ділянки при легкому ступені тяжкості до половини обличчя із можливістю іррадіації болю при тяжкому ступені тяжкості. Перераховані клінічні симптоми доцільно використовувати при встановленні ступеню тяжкості крилопіднебінного гангліоніту та виборі лікувальної тактики в подальшому.Документ Прогнозування вертикальної ретенції третіх нижніх молярів за даними ортопантомографії нижньої щелепи(Полтавський державний медичний університет, 2021) Гоголь, Андрій Михайлович; Панькевич, Артур Іванович; Колісник, Інна Анатоліївна; Мачуленко, Дмитро Сергійович; Гоголь, Ян Андрійович; Hohol, A. M.; Pankevych, A. I.; Kolisnyk, I. A.; Machulenko, D. S.; Hohol, Ya. A.Досить часто хірург-стоматолог залишається наодинці з дилемою: зберігати чи видаляти треті нижні моляри. Для обґрунтування показань до видалення зуба необхідно спиратися на об’єктивні критерії. Слід зазначити, що пацієнт із даною проблемою не завжди має можливість отримати вичерпну консультацію в лікаря-ортодонта. З огляду на це, розв’язання цієї проблеми потребує пошуку даних сучаc них доступних рентгенологічних досліджень, які би сприяли обґрунтуванню лікувальної тактики щодо 3НМ. На базі платформ Google Scholar, Research Gate, PubMed проведено пошук і аналіз наукової літератури щодо застосування об’єктивних критеріїв даних ортопантомографії нижньої щелепи в прогнозуванні вертикальної ретенції 3НМ. Переважна більшість дослідників на ОПТГ щелеп визначали кут нахилу 3НМ, розміри ретромолярних ділянок нижньої щелепи й мезіодистальні розміри зубів. У багатьох публікаціях зазначається віковий аспект пацієнтів із даною проблемою, що має також велике значення. Зокрема, більшість дослідників констатує факт, що до 20 років життя існує висока ймовірність зміни положення зубів у період їх прорізування, тому цілком доцільна тактика вичікування. На підставі отриманих пошукових даних і результатів власних клінічних спостережень планується обґрунтувати алгоритм прогнозування вертикальної ретенції 3НМ задля вдосконалення лікувальної тактики щодо збереження чи видалення 3НМ.Документ Становлення емпатичного лікаря: сучасні погляди і виклики(Полтавський державний медичний університет, 2022-12) Колісник, Інна Анатоліївна; Панькевич, Артур Іванович; Гоголь, Андрій Михайлович; Kolisnyk, I. A.; Pankevych, A. I.; Hohol, A. M.У процесі підготовки лікарів у ВНЗ особливого значення набуває розвиток якостей, що забезпечують особливості спілкування з пацієнтами таких, як людяність та емпатичність. Емпатія є важливим компонентом у професійній діяльності лікарів усіх спеціальностей, тому розвиток і формування емпатії у студентів є необхідною професійною складовою майбутніх лікарів, умовою успішної діяльності лікаря як фахівця. У статті описано поняття емпатії, її види та компоненти, розглянуто методи формування емпатійності та проаналізовано деякі із них. Акцентовано увагу на важливості розвитку емпатії у професійній діяльності лікарів усіх спеціальностей. Залучення студентів до прийому пацієнтів, а саме: опитування, обстеження та лікування; обговорення клінічних випадків з розбором застосованих методів обстеження, плану лікування і прогнозу допомагає формувати та розвивати емпатійність, вчить спілкуванню з пацієнтами, що є досить важливими якостями лікаря.Документ Формування практичних навичок у студентів-іноземців під час навчання на кафедрі пропедевтики хірургічної стоматології(Полтавський державний медичний університет, 2023-12) Колісник, Інна Анатоліївна; Панькевич, Артур Іванович; Гоголь, Андрій Михайлович; Новіков, Вадим Михайлович; Резвіна, Катерина Юріївна; Коросташова, Марія Анатоліївна; Kolisnyk, I. A.; Pankevych, A. I.; Hohol, A. M.; Novikov, V. M.; Rezvina, E. Yu.; Korostashova, M. A.Метою навчання у ВНЗ – є випуск висококваліфікованих, конкурентоспроможних молодих спеціалістів, здатних до новацій, самовдосконалення і постійного розвитку. Засвоєння теоретичного матеріалу, уміння аналізувати, здійснювати пошук і обробку отриманої інформації, є неодмінно важливими цілями, однак зміст медичної освіти не може бути зведеним лише до теоретичних знань, а обов’язково має забезпечувати оволодіння практичними навичками. Зважаючи на те, що навчання студентів-іноземців здійснюється у дистанційному форматі у зв’язку із військовим станом у країні, оволодіння практичними навичками цими студентами має певні труднощі. Тому аналіз проблем і перспектив формування практичних навичок у студентів іноземців на кафедрі пропедевтики хірургічної стоматології наразі є одним із актуальних питань. Принцип оволодіння практичними навичками закладений у стандартах вищої стоматологічної освіти: освітньо-кваліфікаційній характеристиці (ОКХ), освітньо-професійній програмі (ОПП) і перевіряється стандартизованими засобами оцінювання теоретичних знань і вмінь – "Крок-2. Стоматологія", а також під час об’єктивного структурованого клінічного іспиту (ОСКІ) зі стоматології. Під час практичних занять передбачається перевірка теоретичних знань, що здійснюється як тестуванням студентів, так і усним опитуванням, а також відпрацювання практичних навичок, що може бути забезпечено роботою на фантомах, а також участю у обстеженні та клінічному розборі хворих у клінічному залі. Під час очного навчання студенти відвідують клінічний зал разом із викладачем, беруть участь у прийомі пацієнтів, заповненні медичної документації, асистують, описують рентгенограми, мають змогу обрати анестезію та інструментарій для видалення зуба. Викладач демонструє різні маніпуляції, коментуючи та пояснюючи кожну з них. Після цього студенти відпрацьовують практичні навички на черепі, щелепі, муляжах, повторюючи за викладачем або ж з його допомогою. Студенти-іноземці змушені навчатися дистанційно не мають таких можливостей, тому ми вирішили створити для них умови, наближені до реальних. Використання ноутбука у мережі WiFi дозволяє експлуатувати його у клінічному залі і так само, як вітчизняним студентам демонструвати прийом пацієнта: опитування, огляд, основні методи обстеження, вибір анестезії та підбір інструментарію. Однак мала площа операційного поля, особливо при внутрішньоротових втручаннях не забезпечують достатнього огляду при використанні ноутбука і не дають змоги викладачеві детально показати те чи інше оперативне втручання. Для вирішення даної проблеми ми використовуємо телефон, який синхронізуємо з ноутбуком. Телефон слугує у якості камери, що дозволяє докладно знімати операційне поле і транслювати зображення на екран студентам. Таким чином, умови стають наближеними до реальних. Студенти бачать усі етапи оперативного втручання з поясненням викладача, мають змогу приймати участь у дискусії під час прийому пацієнта. Демонстрація виконання маніпуляції викладачем є першим кроком до засвоєння практичних навичок. На жаль, дистанційно студенти не можуть відпрацювати та продемонструвати навички, але відмінне володіння теоретичним матеріалом і розуміння необхідних дій в подальшому допоможуть студентам у їх засвоєнні. Далі під час занять для закріплення матеріалу здійснюється покрокове обговорення оперативних втручань, що дозволяє зацікавити та залучити усіх присутніх студентів до дискусії та перевірити рівень знань студентів. Нажаль викладачі в змозі лише візуалізувати та докладно прокоментувати виконання тих чи інших маніпуляцій. Проте, навіть часткове вирішення цієї складової у вигляді обґрунтування та демонстрації алгоритму, створює стійкий аргумент для подальшого вивчення хірургічної стоматології, та досягнення кінцевих цілей навчання лікаря стоматолога.