Перегляд за Автор "Hryb, V. A."
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Особливості структурних змін речовини головного мозку у хворих на гіпертонічну хворобу, пацієнтів з гіпотиреозом та у осіб з поєднаною патологією(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Лесів, М. І.; Гриб, В. А.; Лесив, М. И.; Гриб, В. А.; Lesiv, M. I.; Hryb, V. A.Вивчали структурні параметри головного мозку 67 пацієнтів у віці 47,23±2,64 років, тривалість за- хворювання – 13,27±0,75 (від 2 до 19) років. До контрольної групи залучено 18 практично здорових осіб, відповідного віку (47,84±0,36 років), підбір яких здійснювався із врахуванням даних анамнезу, при відсутності гіпотиреозу та гіпертонічної хвороби. За представленими нами в попередніх публіка- ціях даними, при проведенні нейропсихологічного тестування нами було зареєстровано у хворих із гіпертонічною хворобою зменшення об’єму пам’яті за тестом на засвоєння 10 слів за методикою, запропонованою А.Р. Лурія (р<0,05), а також за серійним рахуванням із шкали Маттіссе (р<0,05). У хворих із гіпотиреозом за методикою «Вибірковість уваги» (Тест Г. Мюнстерберга) відмічали не- стійкість уваги (р<0,05). Для розширеної оцінки було вибрано таблиці Шульте, результат яких де- монструє стан домену виконавчих функцій пацієнта та доводять нестійкість уваги. Аналіз ре- зультатів показав те, що при урахуванні взаємодії чинників (гіпертонічною хворобою та гіпотире- озу) найураженішими когнітивними доменами є пам’ять, виконавчі функції та увага відповідно (р<0,05). Для діагностики когнітивно–мнестичних розладів усіх груп використовувалася магнітно резонансна томографія, вимірювали поперечні розміри медіального, бічного (скроневого рогу) і ве- ртикального перигіпокампальних просторів, а також оцінювали показники об’єму сірої речовини (кори) лобної частки головного мозку у 3-ох зонах. Вимірювання проводили в правій і лівій півкулі. Так, спостерігалось достовірне підвищення індексів медіального та верхнього перигіпокампальних праворуч і ліворуч у хворих у III групі в порівнянні з I та II групами. Латеральний перигіпокампальний індекс суттєво не відрізнявся у трьох групах (р>0,05). Таким чином, у хворих при урахуванні взаємо- дії чинників (гіпертонічною хворобою та гіпотиреозу) визначалась збільшення перигіпокампальних індексів (р>0,05). Виходячи з даних таблиці 2 у пацієнтів I групи середнє значення лобової частки було 634,06±10,92. У пацієнтів II групи середнє значення лобової частки було 638,6±7,82. У пацієн- тів III групи середнє значення лобової частки було 601,3±3,325. Між I і II групами не існувало стати- стично достовірної різниці (p=0,05). Між I і III групою показники статистично достовірно відрізня- лись за критерієм (р<0,05). Між II і III групами також існувала статистично значуща різниця між по- казниками (p<0,05). Таким чином, у хворих із гіпертонічною хворобою, гіпотиреозом та гіпертоніч- ною хворобою із супутнім гіпотиреозом визначалось збільшення перигіпокампальних індексів, зме- ншення об’єму сірої речовини (кори) лобної частки головного мозку (праворуч і ліворуч), достовірно перевищувались можливі (інволюційні або інше) зміни. Отже, результати дослідження свідчать про те, що при гіпертонічній хворобі, гіпотиреозі та при поєднанні гіпертонічною хворобою із гіпоти- реозом, визначалось достовірне прискорення атрофічних процесів.