Перегляд за Автор "Hryn, K."
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Clinical, pharmacotherapeutic and biorhythmological peculiarities of depressive disorders, comorbid with cardiovascular pathology(м. Тбілісі, 2021) Hryn, K.; Sydorenko, A.; Vlasova, O.; Kolot, E.; Martynenko, Y.; Гринь, Катерина Вікторівна; Сидоренко, Антоніна Григорівна; Власова, Олена Вікторівна; Колот, Еліна Георгіївна; Мартиненко, Яніна ПавлівнаThe spread of depressive disorders is extra high nowadays. Depressive disorders are widespread mental disorders in the structure of mental pathology, both causes of psychiatrists’ visit, and causes of medical aid. The presence of depressive syndrome in patients with cardiovascular system leads to deterioration patient’s condition and adaptive abilities and aggravates somatic abnormality. Adequate therapy causes their reduction, prevention of recurrence and decompansation of comorbid somatic pathology, and eliminates severe medical and prevents social consequences. The study of clinical aspects of depressive conditions which are accompanied with pathology is one of the direction not only psychiatric, but also common pharmacotherapeutic investigations. The aim of the investigation was to determine clinical, pharmacotherapeutic and biorhythmic peculiarities of depressive disorders in patients with comorbid cardiac pathology. And also assessment of efficacy of complex therapy based on chronotherapy principle was used. 50 patients (female patients) with depressive disorders were involved in this investigation. This was performed based on “Depressive disorders of organic genesis, characterized by somatic pathology” (F 06.35), “Somatoform disorder” of heart and cardiovascular system (F 45.30), “Mild depressive episode” (F 32.00), and also comorbid arterial hypertension confirmed by physician. Clinical, laboratory, clinical and psychopathological investigations using psychodiagnostic scales (scale HAMD-21, CGI-S, CGI-І) were used. Individual biorhythmic status was established and it requires medicamentous therapy. Comparing patients of both groups, it has been detected a group of patients in whom principles of chronotherapy, especially antihypertensive and antidepressive therapy were prescribed, dynamics of patient’s improvement was better than in the investigated group where the principle of chronotherapy was observed.Документ Клінічне значення співвідношення між індивідуальним біоритмологічним статусом пацієнта та синдромальним варіантом перебігу рекурентного депресивного розладу(Український НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, 2012) Гринь, Катерина Вікторівна; Гринь, Екатерина Викторовна; Hryn, K.Представлені результати біоритмологічного обстеження пацієнтів з рекурентним депресивним розладом. Встановлено зв'язок між глибиною депресивного епізоду та циркадіанними порушеннями, індивідуальним біоритмологічним статусом пацієнта та синдромальним варіантом перебігу рекурентного депресивного розладу; Представлены результаты биоритмологического обследования пациента с рекуррентным депрессивным расстройством. Установлена связь между глубиной депресивного эпизода и циркадианными нарушениями, индивидуальным биоритмологическим статусом пациента и синдромальным вариантом течения рекурентного депресивного расстройства; The results of the survey patient's individual biological rhythms with recurrent depressive disorder. The relation between the depth of depressive episodes and circadian disorders, individual biological rhythms of patients and syndromal variants recurrent depressive disorder.Документ Патоморфоз рекурентних депресивних розладів та його зв’язок з циркануальними біологічними ритмами(Український вісник психоневрології, 2012) Гринь, Катерина Вікторівна; Гринь, Екатерина Викторовна; Hryn, K.У статті на основі проведеного епідеміологічного дослідження захворюваності рекурентним депресивним розладом в Полтавській області за період 1957-2010 рр., аналізуються основні клінічні, соціально-демографічні та хронобіологічні характеристики даної патології. Наводяться основні патоморфологічні показники даного розладу за півстолітній період по одному регіону України з подальшою спробою їх гіпотетичного пояснення; В статье на основании проведенного эпидемиологического изучения заболеваемости рекуррентным депрессивным расстройством в Полтавской области за период 1957-2010 гг., анализируются основные клинические, социально-демографические и хронобиологические характеристики данной патологии. Приводятся основные патоморфологические показатели данного расстройства за полувековой период по одному региону Украины с дальнейшей попыткой их гипотетического объяснения; In the article based on the epidemiological investigation of major depressive disorders illness in Poltava region during 1957-2010 main clinical, social and demographic, chronobiological characteristics were analyzed. Common pathomorphological peculiarities of these disorders over half of century period in separate Ukrainian region are shown with following hypothetic clarification prompt.Документ Предиктори формування психосоціальної дезадаптації у жінок з сомато-вегетативною дисфункцією серцево-судинної системи(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2017) Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R.; Гринь, Катерина Вікторівна; Гринь, Екатерина Викторовна; Hryn, K.Метою даного дослідження було встановити предиктори формування психосоціальної дезадаптації на підставі клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей жінок з сомато-вегетативною дисфункцією серцево-судинної системи. Для реалізації мети і завдань дослідження було обстежено 87 осіб жіночої статі за допомогою клініко-психопатологічного, психометричного, психодіагностичного та статистичного методів. Встановлено, що клініко-психопатологічними предикторами розвитку психосоціальної дезадаптації у жінок із сомато-вегетативною дисфункцією серцево-судинної системи є астено-депресивний синдром (93,3±3,9%), психічна втомлюваність (93,3±1,5%) та емоційна лабільність (82,2±2,4%); Целью данного исследования было установить предикторы формирования психосоциальной дезадаптации на основе клинико-психопатологических и патопсихологических особенностей женщин с сомато-вегетативной дисфункцией сердечно-сосудистой системы. Для реализации цели и задач исследования было обследовано 87 женщин с помощью клинико-психопатологического, психометрического, психодиагностического и статистического методов. Установлено, что клинико-психопатологическими предикторами развития психосоциальной дезадаптации у женщин с сомато-вегетативной дисфункцией сердечно-сосудистой системы является астено-депрессивный синдром (93,3±3,9%), психическая утомляемость (93,3±1,5%) и эмоциональная лабильность (82,2±2,4%); The aim of this study was to determine the predictors of the development of psychosocial maladjustment based on clinical, psychopathological and pathopsychological characteristics of women with somatoform autonomic dysfunction of the cardiovascular system. 87 women were examined with clinical, psychopathological, psychometric, psychodiagnostic and statistical methods in accordance with the objectives of the study. It has been found out that clinical and psychopathological predictors of psychosocial maladjustment in women with somatoform autonomic dysfunction of the cardiovascular system is presented with asthenicdepressive syndrome (93,3±3,9%), mental fatigue (93,3±1.5%) and emotional lability (82,2±2,4%).Документ Принципы терапии рекуррентных депрессивных расстройств с учетом состояния биологических ритмов организма(Психиатрия, психотерапия и клиническая психология, 2012) Гринь, Катерина Вікторівна; Гринь, Екатерина Викторовна; Hryn, K.В статье на основании проведенного клинико-психопатологического исследования, исходя из концепции хронодиагностики, хронотерапии и хронопрофилактики, опираясь на современные достижения психофармакотерапии с соблюдением принципов индивидуальности, комплексности, наследственности и этапности, приведена система лечебно-диагностических мероприятий рекурентного депресивного растройства. Терапевтические вмешательства у лиц, страдающих рекуррентной депрессией, должны быть комплексными, патогенетически направленными, симптоматическими и учитывать состояние циркадианных ритмов пациентов; У статті на підставі проведеного клініко-психопатологічного дослідження, виходячи з концепції хронодігностики, хронотерапії та хронопрофілактики, спираючись на сучасні досягнення психофармакотерапії з дотриманням принципів індивідуальності, комплексності, спадковості і етапності, наведена система лікувально-діагностичних заходів відносно рекурентного депресивного розладу. Терапевтичні втручання у осіб, які страждають на рекурентну депресію, повинні бути комплексними, патогенетично направленими, симптоматичними і враховувати стан циркадіанних ритмів пацієнтів; The article based on our clinical and psychopathological study, based on the concept chronodiagnostik, chronotherapy and chronoprophylaxis, based on recent advances pharmacotherapy with the principles of individuality, complexity, inheritance and heredity, given the system of therapeutic and diagnostic measures recurrent depressive disorders. Therapeutic interventions in patients suffering from recurrent depression, should be comprehensive, pathogenetically directed, symptomatic status and consider circadian rhythms of patients.Документ Спосіб лікування та профілактики рекурентних депресивних розладів(Міністерство охорони здоров᾽я України Національна академія медичних наук України Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи (УКРМЕДПАТЕНТІНФОРМ), 2017) Гринь, Катерина Вікторівна; Гринь, Екатерина Викторовна; Hryn, K.; Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, А.; Гринь, Володимир Григорович; Гринь, Владимир Григорьевич; Hryn, V. H.Спосіб лікування та профілактики рекурентних депресивних розладів, що включає призначення антидепресанту відрізняється тим, що як антидепресант застосовують агомелатін на засадах хронотерапії, який вводять усередину 1 раз на добу у дозі 25-50 мг, відповідно до визначеного індивідуального хронотипу, тобто призначення основної дози антидепресанту припадає на період найбільшої фізіологічної активності організму: пацієнтам ранкового хронотипу – у ранкові години, пацієнтам індиферентного хронотипу – у денний час, пацієнтам вечірнього хронотипу – у вечірній час; Способ лечения и профилактики рекуррентных депрессивных расстройств, включающий назначение антидепрессанта отличается тем, что в качестве антидепрессанта применяют агомелатин на принципах хронотерапии, который принимают внутрь 1 раз в день в дозировке 25-50 мг, соответственно определенному индивидуальному хронотипу, то есть назначение основной дозы антидепресанта приходится на период наибольшей физиологической активности организма: пациентам утреннего хронотипа – в утренние часы, пациентам индифферентного хронотипа – в дневное время, пациентам вечернего хронотипа – в вечернее время; The method of treatment and prevention of recurrent depressive disorders, including the appointment of an antidepressant, is characterized by the use of agomelatine as an antidepressant on the principles of chronotherapy, which is taken orally once a day at a dosage of 25-50 mg, according to a specific individual chronotype, that is, the appointment of a basic dose of antidepresant for the period of the greatest physiological activity of the organism: patients of morning chronotype – in the morning, patients of indifferent chronotype – in the daytime, patients of evening chronotype – in the evening.Документ Спосіб лікування та профілактики рекурентних депресивних розладів(Укрмедпатентінформ МОЗ України, 2014) Гринь, Катерина Вікторівна; Гринь, Екатерина Викторовна; Hryn, K.; Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A.; Гринь, Володимир Григорович; Гринь, Владимир Григорьевич; Hryn, V. H.Спосіб лікування та профілактики рекурентних депресивних розладів, що включає призначення антидепресанту відрізняється тим, що як антидепресант застосовують «Мелітор» на засадах хронотерапії, тобто призначення основної дози антидепресанту припадає на період найбільшої фізіологічної активності організму. Позитивний ефект представленого способу лікування та профілактики рекурентних депресивних розладів з урахуванням індивідуального біоритмологічного статусу потребує комплексного застосування медикаментозної терапії відповідно до стану циркадіанних ритмів пацієнтів; Способ лечения и профилактики рекуррентных депрессивных расстройств, включающий назначение антидепрессанта отличается тем, что в качестве антидепрессанта применяют «Мелитор» на основах хронотерапии, то есть назначение основной дозы антидепресанта приходится на период наибольшей физиологической активности организма. Позитивный эффект предложенного способа лечения и профилактики рекуррентных депрессивных расстройств с учетом индивидуального биоритмологического статуса нуждается в комплексном использовании медикаментозной терапии соответственно состоянию циркадианных ритмов пациентов; The method of treatment and prevention of recurrent depressive disorders, which includes the appointment of antidepressant is different in that as an antidepressant used a «Мelitor» on the basis of chronotherapy, that is, the appointment of the main dose of an antidepressant falls on the period of the greatest physiological activity of the organism. The positive effect of the presented method of treatment and prevention of recurrent depressive disorders, taking into account the individual biorhythmological status, requires the complex application of medical therapy in accordance with the state of circadian rhythms of patients.Документ Фармакотерапія больового синдрому, коморбідного з тривожною симптоматикою в клініці посттравматичного стресового розладу(Національний фармацевтичний університет, м. Харків, 2021) Гринь, Катерина Вікторівна; Мартиненко, Яніна Павлівна; Гринь, Екатерина Викторовна; Мартыненко, Янина Павловна; Hryn, K.; Martynenko, Y.Вступ. Кризові ситуації, бойові дії, обставини, що загрожують життю людини, техногенні та природні катастрофи, можуть провокувати і з великою частотою є причиною виникнення посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Переважна кількість бійців, які приймали участь у бойових діях, страждають на посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), що супроводжується больовим синдромом різної локалізації, який пов'язаний з перенесеними травмами під час військових дій. Мета: дослідити ефективність прегабаліну при фармакотерапії больового синдрому, коморбідного з тривожною симптоматикою при лікуванні пацієнтів з посттравматичним стресовим розладом. Матеріал і методи. Після отримання усвідомленої інформованої згоди на участь у дослідженні було обстежено 28 пацієнтів – учасників бойових дій (АТО) віком 25-50 років. Дані особи страждали на посттравматичний стресовий розлад та мали больовий синдром різної локалізації (нейропатичні болі). Провідним емоційним розладом були прояви тривожного синдрому. Результати. Фармакотерапевтичний комплекс посттравматичних стресових розладів коморбідних з больовим і тривожним синдромами, передбачає застосування медикаментозної терапії у поєднанні з прегабаліном, який є ефективним не тільки відносно невропатичних больових відчуттів, але й спричиняє анксіолітичну дію, покращуючи емоційний стан пацієнтів, що значно підвищує ефективність лікування та реабілітаційні можливості.