Перегляд за Автор "Hurzhii, O. V."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Modern academic lecture: Pro et Contra(2020) Skrypnykov, P. M.; Skrypnikova, T. P.; Bieliaieva, O. M.; Hmil, T. A.; Hurzhii, O. V.; Lysanets, Yu. V.; Скрипников, Петро Миколайович; Скрипников, Петр Николаевич; Скрипнікова, Таїса Петрівна; Скрипникова, Таисия Петровна; Бєляєва, Олена Миколаївна; Беляева, Елена Николаевна; Хміль, Тетяна Андріївна; Хмиль, Татьяна Андреевна; Гуржій, Олена Вікторівна; Гуржий, Елена Викторовна; Лисанець, Юлія Валеріївна; Лисанец, Юлия ВалериевнаСтаття присвячена найстарішій організаційній формі навчання – лекції. Наголошуються, що один із основних параметрів, яким повинна відповідати сучасна лекція, – інтерактивність. Автори зазначають, що якісна лекція в медичному університеті (академії), підготовлена кваліфікованим науково-педагогічним працівником, – це надзвичайно ємне педагогічне явище, що має низку переваг, як-от: така лекція є дієвою формою емоційного впливу на свідомість майбутнього лікаря, ефективним засобом деонтологічного виховання, формування професійної самосвідомості й професійної позиції, рефлексії і саморефлексії; вона слугує важливою формою співробітництва й забезпечує безпосереднє творче спілкування лектора з аудиторією; дає змогу залучати здобувачів освіти до новітніх досягнень в галузі охорони здоров’я; слугує дієвим засобом навчання через особистий приклад. Приділяючи увагу вже традиційному (в історичному контексті) питанню щодо недоліків лекції, автори побіжно розглядають бар’єри психолого-педагогічного характеру, пов’язані як із викладачем, так і зі студентами. Показано, що саме ці бар’єри заважають реалізації основних функцій лекції і породжують дискусії щодо лекційної форми навчання. Значну увагу приділено засобам візуалізації лекційного матеріалу. У висновках зазначається, що сучасна академічна лекція повинна відповідати низці передумов, які взаємопов’язані між собою: належна психолого-педагогічна підготовка науково-педагогічного працівника; відповідність його знань сучасному рівню розвитку науки; бездоганне володіння лекційним матеріалом й аудиторією; якісний контингент здобувачів освіти, які мають високий рівень мотивації до навчання та бажання здобувати освіту, оволодівати знаннями, уміннями й навичками; якісна візуалізація лекційного матеріалу.Документ Вдосконалення підготовки лікарів у проблемі «Актуальні питання онкології в стоматології»(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Скрипников, Петро Миколайович; Баштан, Володимир Петрович; Марченко, Алла Володимирівна; Скрипнікова, Таїса Петрівна; Хміль, Тетяна Андріївна; Гуржій, Олена Вікторівна; Коломієць, Світлана Веніамінівна; Скрипников, Петр Николаевич; Баштан, Владимир Петрович; Марченко, Алла Владимировна; Скрипникова, Таисия Петровна; Хмиль, Татьяна Андреевна; Гуржий, Елена Викторовна; Коломиец, Светлана Вениаминовна; Skrypnykov, Р. M.; Bashtan, V. P.; Marchenko, A. V.; Skrypnikova, T. P.; Khmil, Т. A.; Hurzhii, O. V.; Kolomiіets, S. V.Протягом багатьох років на кафедрі післядипломної освіти лікарів-стоматологів УМСА у числі різного роду навчальних курсів проводиться тематичне вдосконалення з актуальних проблем одонтопатології, пародонтології, профілактики стоматологічних захворювань, невідкладних станів, питанням онкології в стоматології та ін. Передумовами їх створення є множинні фактори: соціальні, освітні, науково-дослідна робота співробітників кафедри, база, кадровий потенціал та інше. Одними із таких навчальних курсів є створений на кафедрі учбовий план та програма тематичного вдосконалення «Актуальні питання онкології в стоматології».Документ Оцінка рівня стоматологічної допомоги при ССД/ТЕН: систематичний аналіз клінічних випадків(УМСА, 2019) Коломієць, Світлана Веніамінівна; Гуржій, Олена Вікторівна; Шинкевич, Вікторія Ігорівна; Kolomiiets, S. V.; Hurzhii, O. V.; Shynkevych, V. I.Cтоматологічної допомоги потребують усі стаціонарні пацієнти із синдромом Стівенса-Джонсона та/або токсичним епідермальним некролізом (ССД/ТЕН), повідомлення про клінічні випадки яких публікуються щорічно в наукових журналах. Мета – аналіз стоматологічної допомоги за клінічними звітами про ССД/ТЕН та власного випадку ССД для окреслення шляхів її оптимізації. Для огляду проаналізовано клінічні випадки російською й українською мовами баз даних Google і Google Академія за ключовими словами. Аналіз установив одночасне призначення однакових препаратів у різних формах. Недостатня увага приділяється професійним й індивідуальним заходам щодо контролю зубної біоплівки. Використовуються екзотичні й застарілі токсичні засоби. Відсутні повідомлення про використання неадгезивних пов’язок. Таким чином, за останній час методи і засоби стоматологічної допомоги майже не змінилися. Менеджмент уражень органів ротової порожнини необхідно виконувати за допомогою частих полоскань і місцевих анестетиків для ослаблення болю, що визначає оптимальний мінімум для уникнення нових побічних впливів від невиправданої емпіричної і застарілої поліпрагмазіїДокумент Сучасні принципи неінвазивного лікування гіперчутливості дентину (Частина 1)(Полтавський державний медичний університет, 2024-09) Гуржій, Олена Вікторівна; Скрипнікова, Таїса Петрівна ; Кулай, Ольга Олександрівна; Хміль, Тетяна Андріївна; Писаренко, Олена Анатоліївна; Тимошенко, Юлія Володимирівна; Приходченко, Світлана Валеріївна; Hurzhii, O. V.; Skrypnikova, T. P.; Kulai, O. O.; Khmil, T. A.; Pysarenko, O. A.; Tymoshenko, Yu. V.; Prykhodchenko, S. V.Гіперчутливість дентину (ГД) поширена серед населення світу й уражає від 8 до 57%, у середньому 33,5%, знижуючи якість життя через дискомфорт і біль. Незважаючи на це, досі відсутні загальноприйняті рекомендації щодо вибору надійних методів лікування ГД. Зі збільшенням кількості продуктів, які знижують чутливість дентину, стоматологу стає важче зробити вибір. Цей літературний огляд спрямований на пояснення механізмів дії та послідовності використання сучасних засобів десенсибілізації дентину, наявних на ринку. Мета. Подати огляд і обговорити сучасні принципи й технічні підходи до лікування ГД у стоматологічній практиці, приділяючи особливу увагу гігієнічним засобам для послаблення чутливості нервових закінчень і оклюзії дентинних канальців. Матеріали і методи. Пошук літератури щодо лікування ГД було виконано з використанням баз даних PubMed і Google Scholar. Ключові слова для пошуку включали «гіперчутливість дентину», «лікування гіперчутливості дентину», «профілактика гіперчутливості дентину». Статті, включені до цього огляду, було опубліковано протягом 2019/2024 рр., вони доступні в повному тексті англійською мовою. Деякі посилання, опубліковані раніше, також процитовано відповідно до їхньої актуальності в лікуванні ГД. Висновки. Є різні потенційні причини ГД зубів і доступні варіанти лікування. Кожному пацієнту слід надати індивідуальний план, який починається з неінвазивних варіантів лікування. Тому спілкування між лікарем і пацієнтом щодо раціональної гігієни, зміни поведінки й ефективності засобів індивідуальної гігієни має велике значення для успішного лікування цього стану. Перспективи досліджень. Клінічне значення цього огляду полягає в тому, що для лікування ГД необхідно розкрити стоматологічний і медичний анамнез пацієнта, активні етіологічні чинники ГД, якщо це можливо, на початок лікування. Отримані результати будуть сприяти правильному вибору засобів індивідуальної гігієни й наданню якісної стоматологічної допомоги пацієнтам.Dentin hypersensitivity (DH) is prevalent among the global population, affecting between 8% and 57%, with an average of 33.5%, thereby reducing the quality of life due to discomfort and pain. Despite DH being a widespread issue, there are no universally accepted guidelines for choosing reliable treatment methods. As the number of products designed to reduce dentin sensitivity increases, it becomes more challenging for dentists to make the informed choice. This literature review aims to explain the mechanisms of action and the sequence of use of contemporary dentin desensitization agents available on the market. Purpose. To provide the overview and discuss current principles and technical approaches to the treatment of DH in dental practice, with particular emphasis on hygiene products aimed at reducing nerve ending sensitivity and occluding dentin tubules. Materials and Methods. The literature search on DH treatment was conducted using PubMed and Google Scholar databases. Keywords used in the search included “dentin hypersensitivity”, “dentin hypersensitivity treatment” and “dentin hypersensitivity prevention”. The articles included in this review were published between 2019 and 2024, with full-text availability in English. Some references published earlier were also cited based on their relevance to DH treatment. Conclusions. There are various potential causes of DH and available treatment options. Each patient should be provided with an individualized plan, beginning with non-invasive treatment options. Therefore, communication between the doctor and the patient regarding rational hygiene practices, behavior modification, and the effectiveness of individual hygiene products is crucial for the successful treatment of this condition. Prospects for further research. The clinical significance of this review lies in the necessity of uncovering the dental and medical history of the patient, as well as identifying active etiological factors of DH, if possible, at the beginning of treatment. The results obtained will contribute to the correct choice of individual hygiene products and the provision of quality dental care to patients.Документ Сучасні принципи неінвазивного лікування гіперчутливості дентину (Частина 2)(Полтавський державний медичний університет, 2024-09) Гуржій, Олена Вікторівна; Скрипнікова, Таїса Петрівна; Кулай, Ольга Олександрівна; Хміль, Тетяна Андріївна; Тимошенко, Юлія Володимирівна; Приходченко, Світлана Валеріївна; Дубина, Віталій Олексійович; Hurzhii, O. V.; Skrypnikova, T. P.; Kulai, O. O.; Khmil, T. A.; Tymoshenko, Yu. V.; Prykhodchenko, S. V.; Dubyna, V. O.Вивчення стоматологічного статусу показало, що за останні 20 років звернення з приводу гіперчутливості дентину (ГД) зубів у країнах Західної Європи збільшились на 35%, у США – на 42%. Поширеність ГД широко варіює всім світом – від 20,6% в Індії до 41,9% у Китаї, уражає більше жінок, ніж чоловіків, і більше молодих, ніж людей похилого віку. Серед пацієнтів із хворобами періодонту чутливість дентину трапляється в 61–98 % випадків. Дослідження, проведені у Великій Британії та Йорданії, підтвердили, що поширеність ГД особливо висока в пацієнтів із захворюваннями періодонту, цьому сприяли надмірне чищення зубів, видалення зубного каменю й вирівнювання коренів, а також стирання через парафункціональні звички. Дослідження в Німеччині наголосили, що лікування ГД не слід недооцінювати, оскільки біль, спричинений ГД, значно погіршує якість життя пацієнтів. Мета. Подати огляд і обговорити сучасні принципи й технічні підходи до зниження гіперчутливості дентину в стоматологічній практиці, звертаючи особливу увагу на гігієнічні засоби для оклюзії дентинних канальців. Висновки. Використання зубних паст вважають найбільш економічним методом десенсибілізації гіперчутливого дентину. Є безліч продуктів, які розробляються для цього стану, але досі немає єдиного ідеального продукту, який міг би повністю розв’язати проблему. Проведений аналіз літератури може надати інформацію й запропонувати рішення для кращого розуміння механізмів дії та вибору засобів гігієни для десенсибілізації при ГД. Перспективи досліджень. Аналіз проведених досліджень свідчить про ефективність десенсибілізуючих зубних паст у лікуванні ГД. Разом із тим, ця тема також має інший напрям, обумовлений віком пацієнтів, супутніми хворобами, станом тканин органів порожнини рота, факторами навколишнього середовища (уміст фтору в питній воді), наявністю виробничих підприємств та ін. Багаточисленні супутні чинники сприяють необхідності вибору засобів індивідуальної гігієни. The study of dental status has shown that over the past 20 years, visits related to dentin hypersensitivity (DH) in Western European countries have increased by 35%, and in the USA by 42%. The prevalence of DH varies widely across the world, from 20.6% in India to 41.9% in China, affecting more women than men, and more young people than the elderly. Among patients with periodontal diseases, dentin sensitivity occurs in 61–98% of cases. Research conducted in the United Kingdom and Jordan confirmed that the prevalence of DH is particularly high in patients with periodontal diseases, and is facilitated by excessive tooth brushing, tartar removal, root planing and wear due to parafunctional habits. Studies in Germany emphasized that the treatment of DH should not be underestimated, as the pain caused by DH significantly reduces patients’ quality of life. Purpose: to review and discuss the current principles and technical approaches to reducing dentin hypersensitivity in dental practice, with particular attention to hygiene products for occluding dentinal tubules. Conclusions. The use of toothpaste is considered the most economical method of desensitizing hypersensitive dentin. Numerous products have been developed for this condition, but currently, there is no single ideal product that can fully resolve the problem. The analysis of the reviewed publications can provide information and suggest solutions for a better understanding of the action mechanisms and the selection of hygiene products for desensitization in DH. Prospects for further research. The analysis of conducted studies indicates the effectiveness of desensitizing toothpastes in the treatment of DH. However, this issue also has another direction influenced by the age of patients, comorbidities, the condition of oral tissues, environmental factors (fluoride content in drinking water), the presence of industrial enterprises and others. Numerous accompanying factors contribute to the necessity of choosing personalized hygiene products.Документ Інноваційні підходи у комплексному лікуванні пацієнтів із вродженими однобічними наскрізними незрощеннями верхньої губи та піднебіння(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2024) Дмитренко, Марина Іванівна; Смаглюк, Любов Вікентіївна; Гуржій, Олена Вікторівна; Зенченко, Дарина Дмитрівна; Романченко, Богдана Вікторівна; Dmytrenko, M. І.; Smaglyuk, L. V.; Hurzhii, O. V.; Zenchenko, D. D.; Romanchenko, B. V.Актуальність. У сучасній літературі описані методики лікування дітей із наскрізним незрощенням губи та піднебіння, розроблені принципи комплексного підходу. Однак, незважаючи на велику кількість робіт, присвячених ранньому ортодонтичному лікуванню, дотепер відсутня загальноприйнята єдина тактика хірургічно-ортодонтичного лікування хворих із даним видом патології. Мета роботи – представити огляд сучасних способів планування лікувально-реабілітаційних заходів у пацієнтів із вродженими однобічними наскрізними незрощеннями верхньої губи та піднебіння і продемонструвати власний клініч- ний випадок ортодонтичного розвитку верхньої щелепи. Матеріали та методи. Проведений аналіз 142 сучасних вітчизняних та зарубіжних літературних джерел з 2009 року і по теперішній час, узагальнено власний клінічний досвід обстеження та лікування 14 пацієнтів із однобічними незрощеннями верхньої губи та піднебіння за останні 9 років. Результати та їх обговорення. Найбільш поширеними хірургічними протоколами лікування вродженого однобічного наскрізного незрощення верхньої губи та піднебіння є двохетапні та трьохетапні способи. Найбільш популярне двоетапне лікування: хейлоринопластика до 6 місяців, ураностафілопластика до 12 місяців. Трьохетапне лікування: хейлоринопластика до 6 місяців, велопластика до 12 місяців, уранопластика до 24 місяців. Критерії успіху при комплексному лікуванні дітей з вродженою розщілиною губи та піднебіння – не тільки відновлення правильної анатомічної форми верхньої губи, піднебіння, альвеолярного відростка верхньої щелепи, носа та інших суто косметичних дефектів, але й нормалізація порушених функцій. Запропонований оптимізований алгоритм хірургічно-ортодонтичного лікування направлений на створення умов для розвитку верхньої щелепи, дозволяє досягти позитивної клінічної динаміки та підвищити ефективність хірургічно-ортодонтичного лікування пацієнтів із вродженими однобічними наскрізними незрощеннями верхньої губи та піднебіння. Висновки. Комплексний підхід щелепно-лицевого хірурга, ортодонта дозволяє провести реабілітацію дітей з вродженим незрощенням губи, альвеолярного відростка та піднебіння своєчасно, з прогнозованим якісним кінцевим результатом. Background. Modern literature describes methods of treatment of children with complete cleft lip and palate, and principles of integrated approach have been developed. However, despite the large number of studies devoted to early orthodontic treatment, there is still no generally accepted unified tactic for the surgical and orthodontic treatment of patients with this type of pathology. Purpose. The aim of our research was to present a review of modern methods of planning treatment and rehabilitation measures in patients with congenital unilateral complete clefts of upper lip and palate and to demonstrate our own clinical case of orthodontic development of upper jaw. Materials and Methods. 142 modern domestic and foreign literature sources from 2009 to the present were analysed. Our own clinical experience of examination and treatment of 14 patients with unilateral cleft of upper lip and palate over the past 9 years has been summarised. Results. The most common surgical protocols for treatment of congenital unilateral complete cleft of upper lip and palate are two-stage and three-stage methods. The most popular two-stage treatment is cheilorhinoplasty up to age of 6 months, uranostaphyloplasty up to age of 12 months. Three-stage treatment: cheilorhinoplasty up to age of 6 months, veloplasty up to age of 12 months, uranoplasty up to age of 24 months. The success criteria for complex treatment of children with congenital cleft of lip and palate are not only the restoration of correct anatomical shape of upper lip, palate, alveolar process of the upper jaw, nose and other purely cosmetic defects, but also normalisation of impaired functions. The proposed optimised algorithm of surgical and orthodontic treatment aimed at creating conditions for development of upper jaw, allows to achieve positive clinical dynamics and to increase an effectiveness of surgical and orthodontic treatment of patients with congenital unilateral complete clefts of upper lip and palate. Conclusions. The integrated approach of an oral surgeon and orthodontist allows to rehabilitate children with congenital cleft of lip, alveolar process and palate in timel with predictable final qualitative result.