Перегляд за Автор "Hutovska, I. O."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Діагностичні можливості конусно-променевої комп’ютерної томографії в ортодонтії(Полтавський державний медичний університет, 2024) Гутовська, Ірина Олексіївна; Виженко, Євгеній Євгенович; Куроєдова, Віра Дмитрівна; Галич, Людмила Борисівна; Hutovska, I. O.; Vyzhenko, Ye. Ye.; Kuroiedova, V. D.; Halych, L. B.Прогрес не стоїть на місці, особливо у медичних технологіях, а саме у комп’ютерному програмному забезпеченні стала можливою 3D-конусно-променева комп’ютерна томографія для черепнолицевої цефалометрії, яка має вирішальне значення для оцінки та кількісного визначення анатомічних аномалій у 3D-цефалометричному аналізі. На сьогодні не існує єдиної методики або алгоритму використання 3D-конусно-променева комп’ютерна томографія для проведення цефалометрії. Тому метою нашого дослідження було провести аналіз та систематизацію наукових літературних джерел за допомогою электронної бази даних PubMed, а саме використаня конусно-променевої комп’ютерної томографії для 3D цефалометричної діагностики в ортодонтії: 1. Наукові статті, в яких відображені авторські методики проведення цефалометричного аналізу з використанням конусно-променевої комп’ютерної томографії; 2. Використання цефалометричного аналізу на основі 3D-конусно-променева комп’ютерна томографія для прямої діагностики зубощелепних аномалій, планування та оцінки ефективності ортодонтичного лікування; 3. Дослідження цефалометричних норм за даними конусно-променевої комп’ютерної томографії; 4. Аналіз положення язика у пацієнтів, які проходять ортодонтичне лікування; 5. Оцінка стану альвеолярної кістки щелеп на основі 3D-конусно-променева комп’ютерна томографія; 6. Використання конусно-променевої комп’ютерної томографії для діагностики генетичних захворювань черепно-лицевої області та супутніх патологій; 7. Дослідження скронево-нижньощелепного суглобу у ортодонтичних пацієнтів; 8. Морфологія м’язів нижньої щелепи; 9. Аналіз дихальних шляхів з використанням 3D-конуснопроменева комп’ютерна томографія. Маємо наступні висновки, що рентгенографічне дослідження є невід'ємною складовою діагностики та планування ортодонтичного лікування. Воно дозволяє детально вивчити структуру лицевого скелета та його взаємозв'язки з навколишніми м'якими тканинами. Це, у свою чергу, сприяє точнішому встановленню діагнозу. Цефалометричні вимірювання, виконані на зображеннях конусно-променевій комп’ютерній томографії, є більш точними та надійними, ніж ті, що виконуються на рентгенографічних зображеннях. За допомогою 3D-конуснопроменева комп’ютерна томографія отримано адекватні дані для ортодонтичного аналізу, додаткові цефалометричні рентгенограми не потрібні. Advancements in medical technology, particularly in computer software, have facilitated the use of 3D cone-beam computed tomography (CBCT) for craniofacial cephalometry, which plays a crucial role in assessing and quantifying anatomical anomalies in three dimensions. However, a standardized method or algorithm for utilizing 3D CBCT in cephalometry has yet to be established. The aim of this study was to analyze and systematize scientific literature available in the PubMed electronic database regarding the use of 3D cone-beam computed tomography (CBCT) for cephalometric diagnosis in orthodontics. The analysis focused on the following areas: scientific articles describing methods for performing cephalometric analysis using CBCT; applications of CBCT-based cephalometric analysis for diagnosing dentofacial anomalies, treatment planning, and evaluating the effectiveness of orthodontic treatment; sStudies establishing cephalometric norms based on CBCT; analysis of tongue position in patients undergoing orthodontic treatment; evaluation of alveolar bone conditions of the jaws using CBCT; use of CBCT in diagnosing genetic disorders of the craniofacial region and associated pathologies; studies on the temporomandibular joint in orthodontic patients; morphological analysis of the lower jaw muscles; assessment of airway morphology using 3D CBCT. Thus, we can conclude that radiographic examination is an essential component of diagnosing and planning orthodontic treatment. It enables a detailed analysis of the facial skeleton's structure and its relationship with surrounding soft tissues, leading to a more accurate diagnosis. Cephalometric measurements performed on 3D CBCT images are more precise and reliable compared to those conducted on conventional radiographic images. Additionally, 3D CBCT provides comprehensive data for orthodontic analysis, eliminating the need for additional cephalometric radiographs.Документ Застосування в ортодонтичному лікуванні методу видалення окремих здорових зубів(Полтавський державний медичний університет, 2021) Куроєдова, Віра Дмитрівна; Нелюбіна, Анастасія Леонідівна; Кравчук, Геннадій Андрійович; Досковська, Анна Вікторівна; Поморцева, Катерина Леонідівна; Гутовська, Ірина Олексіївна; Kuroiedova, V. D.; Nelyubina, А. L.; Kravchuk, H. A.; Pomortseva, K. L.; Hutovska, I. O.У лікуванні ортодонтичних пацієнтів найскладнішим і суперечливим залишається питання про ви- далення здорових зубів. Мета дослідження – оцінити 30-річний ортодонтичний клінічний досвід колек- тиву кафедри післядипломної освіти лікарів-ортодонтів на предмет використання медичного прийому видалення окремих здорових зубів у лікуванні зубощелепних аномалій. Було переглянуто 1340 стоматологічних амбулаторних карток ортодонтичних пацієнтів, які підляга- ли ортодонтичному лікуванню й закінчили його з позитивним результатом, на двох клінічних базах ка- федри післядипломної освіти лікарів-ортодонтів. На обох базах сумарно в плані лікування в 241 паціє- нта проводилася екстракція зубів, що становить 17,99%. Кількість пацієнтів із видаленими тимчасови- ми зубами становила 59,39% (143/241), пацієнтів із видаленими постійними зубами - 40,7% (98/241). У пацієнтів жіночої статі незалежно від віку зуби видаляли на 13% -15% випадків частіше, ніж у чолові- ків, що пов'язано з уважнішим ставленням до зовнішності дівчат із боку їхніх батьків. Серед пацієнтів із різними видами патологічних прикусів, яких лікували із застосуванням методу видалення окремих здорових зубів діти, підлітки й дорослі з патологією прикусу І класу за Енглем ста- новили 53,94% (130/241). Оцінюючи частоту застосування методу екстракції здорових зубів за віком, виявлено, що при патології ІІ класу за Енглем найчастіше метод застосовується в пацієнтів із постій- ним прикусом – у 38,73% (43/111). При лікуванні патології I класу за Енглем видалення здорових зубів удвічі частіше проводять у змінному прикусі, ніж у постійному. При лікуванні патології II класу за Енглем метод видалення окре- мих зубів частіше застосовується в пацієнтів із постійним прикусом.Документ Особливості прорізування постійних зубів при зубощелепних аномаліях у дітей Полтавщини(Полтавський державний медичний університет, 2023) Гутовська, Ірина Олексіївна; Куроєдова, Віра Дмитрівна; Галич, Людмила Борисівна; Hutovska, I. O.; Kuroyedova, V. D. ; Halych, L. B.Поширеність зубощелепних аномалій в структурі стоматологічної захворюваності займає третє місце після карієсу і патології тканин пародонта. Ознаками нормального прорізування зубів є наступні: своєчасність, послідовність щодо певних груп зубів, парність, прорізування зубів спочатку на нижній щелепі, а потім - на верхній щелепі. Терміни прорізування молочних і постійних зубів можуть зрушуватися в ту чи іншу сторону. Розрізняють передчасне і запізніле прорізування зубів. За даними літературних джерел є два варіанти прорізування ікл та премолярів: спочатку премоляри (7-11 років), а потім ікла або спочатку ікла (8 до І2 років), а потім премоляри. Обидва варіанти, не залежать від статті та расової приналежності. Мета дослідження було, визначити терміни та послідовність прорізування постійних ікл та премолярів у дітей Полтавщини, та встановити вплив термінів прорізування на розвиток зубощелепних аномалій. За результатами наших досліджень було з'ясовано, що найпоширенішою патологією - є аномалія положення окремих зубів або І клас за Енглем, яка зустрічалась серед пацієнтів у періоді зміни зубів у 77,6% (615 випадків). Патологія ІІ класу за Енглем або прогнатія була у 150 пацієнтів (18,9%), у 68 пацієнтів у першій половині змінного прикусу і у 82 - в другій. Прогенія або ІІІ клас за Енлем складав 3,4% (27). Патологія у вертикальній площині, а саме, глибокий прикус встановлено в 153 осіб, що складає 19,31 %, відкритий - в 6,56 % (52) випадках. Перехресний прикус мали 2,77 % (22) пацієнтів. Таким чином, в змінному прикусі серед пацієнтів із зубощелепними аномаліями в Полтавському регіоні найпоширенішою патологією зубощелепної системи є аномалія положення окремих зубів або патологія І класу за Енглем. Кількість таких пацієнтів становить 77,6% від усіх дітей, що звернулись за ортодонтичною допомогою в цьому віці. Зв'язку особливостей між характером прорізування зубів, статтю та видом зубощелепної аномалії в ортодонтичних пацієнтів Полтавщини в період зміни зубів ми не знайшли.Документ Співвідношення скелетних кутових показників пацієнтів із глибоким прикусом та профілем м'яких тканин обличчя(Полтавський державний медичний університет, 2022) Гутовська, Ірина Олексіївна; Водоріз, Ярослав Юрійович; Куроєдова, Віра Дмитрівна; Hutovska, I. O.; Vodoriz, Y. Y.; Kuroiedova, V. D.Однією з найважливіших цілей лікування в сучасній ортодонтії є повноцінна функція та задо- вільна гармонізація привабливості обличчя. Ортодонти покладаються на впровадження об'єктивних вимірювань, щоб скласти план лікування та оцінити його результати. Тому важливо з'ясувати зв'язок між суб'єктивною оцінкою привабливості обличчя на основі фотографій та об'єктивними вимірюваннями. Матеріали та методи. Проводився аналіз за допомогою сертифіко- ваної комп'ютерної програми для лікарів-ортодонтів Audax Ceph 6,0. Всього досліджено 15 телере- нтгенограм пацієнтів, з яких 7 (48,3 %) чоловічої статі і 8 (51,7 %) жіночої. Вік пацієнтів складав від 12 до 33 років. В усіх пацієнтів рестроспективно було діагностовано патологію прикусу у вертика- льній площині. Статистична обробка даних здійснювалась за допомогою комп'ютерної програми IBM SPSS Statistics 22. Для з'ясування статистичної достовірності проводився однофакторний ди- сперсійний аналіз ANOVA. Результати та їх обговорення. Проаналізувавши телерентгенограми було визначено ступінь тяжкості вертикальних аномалій. Показник Bjork варіювався в межах 375 до 400. При статистичному дослідженні було з'ясовано що даний показник не залежить від статі (p=0.5), але залежить від типу патології. Показник Over Bite варіювався в межах від -7 до 10. Було встановлено залежність цього показника від статі (р=0.040). В 43% випадків цей показник в нормі у осіб чоловічої статі, в той час як у жінок у всіх випадках спостерігається відхилення від норми. По- казник NL-NSL не залежить від статті та виду патології (р=0.5) в обох випадках. Показник ML-NSL не залежить від статі (р=0.8), однак у 86% спостерігається відхилення від норми цього показника при глибокому прикусі. В той час, як при глибокому різцевому перекритті цей показник відхиляєть- ся від норми в 12,5% випадків (р=0.002). Висновки. Таким чином, основуючись на даних отриманих в ході аналізу телеренгенограм пацієнтів з вертикальною аномалією прикусу (глибоким прикусом та глибоким різцевим перекриттям) в комп'ютерній ортодонтичній програмі Audax Ceph, з'ясовано: при глибокому різцевому перекритті показник Bjork завжди залишається в межах норми, в той час як при глибокому прикусі майже завжди змінюється в патологічний бік.