Перегляд за Автор "Isakov, R."
Зараз показуємо 1 - 20 з 21
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Comparison of severity of psychopathological symptomatics and manifestation of meso- and micro-maladjustment in women with different genesis depressive disorders(University of Oslo, 2020) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R.Для вивчення співвідношень варіативності і інтенсивності проявів психопатологічної симптоматики і психосоціальної дезадаптації мезо- і мікросоціального рівню (МезПД і МікПД) у жінок із депресивними розладами різного ґенезу, для визначення в подальшому таргетних мішеней персоніфікації лікувально-реабілітаційних заходів для цього контингенту пацієнтів, було обстежено 252 жінки, яким було встановлено діагноз депресивного розладу. У дослідження були включені 94 особи з депресивним розладом психогенного генезу (пролонгована депресивна реакція, обумовлена розладом адаптації), 83 жінки з ендогенною депресією (депресивний епізод; рекурентно депресивний розлад; біполярний афективний розлад, поточний епізод депресії) і 75 пацієнток з депресивним розладом органічної генези (органічні афективні розлади). Дослідження проводилося з використанням клініко-психопатологічного та психодіагностичного методів. В результаті дослідження встановлено, що переважна більшість жінок з депресивними розладами психогенного, ендогенного і органічного ґенезу мають ознаки МезПД і МікПД різного ступеню вираженості. Клінічна варіативність психопатологічної симптоматики депресивних розладів у жінок, в цілому, не має ґенезоспецифічності та не відрізняється у хворих з наявністю або відсутністю проявів МезПД і МікПД. Важкість й інтенсивність психопатологічної симптоматики депресії прямо асоційована зі ступенем МезПД і МікПД та має різницю у осіб з різним ґенезом депресивного розладу. Питання первинності / вторинності обох феноменів є дискутабельним, проте, беззаперечно, наявність у хворої обох з них, має взаємнопотенціюючий та взаємноіндукуючий вплив на подальший розвиток ї прогредієнтність як депресивного розладу, так і МезПД і МікПД. Отримані дані повинні враховуватися при розробці лікувально-діагностичних та реабілітаційних заходів стосовно даного контингенту хворих Ці закономірності повинні враховуватися при розробці лікувально-реабілітаційних та профілактичних заходів для хворих на депресію; Для изучения соотношений вариативности и интенсивности проявлений психопатологической симптоматики и психосоциальной дезадаптации мезо и микросоциального уровня (МезПД и МикПД) у женщин с депрессивными расстройствами различного генеза, для определения в дальнейшем таргетных мишеней персонификации лечебно-реабилитационных мероприятий для данного контингента пациентов, было обследовано 252 женщины , которым был установлен диагноз депрессивного расстройства. В исследование были включены 94 человека с депрессивным расстройством психогенного генеза (пролонгированная депрессивная реакция, обусловленная расстройством адаптации), 83 женщины с эндогенной депрессией (депрессивный эпизод; рекуррентное депрессивное расстройство; биполярное аффективное расстройство, текущий эпизод депрессии) и 75 пациенток с депрессивным расстройством органической генезиса (органические аффективные расстройства). Исследование проводилось с использованием клинико-психопатологического и психодиагностического методов. В результате исследования установлено, что подавляющее большинство женщин с депрессивными расстройствами психогенного, эндогенного и органического генеза имеют признаки МезПД и МикПД разной степени выраженности. Клиническая вариативность психопатологической симптоматики депрессивных расстройств у женщин, в целом, не имеет генезоспецифичности и не отличается у больных с наличием или отсутствием проявлений МезПД и МикПД. Тяжесть и интенсивность психопатологической симптоматики депрессии прямо ассоциированная со степенью МезПД и МикПД и имеет разницу у лиц с различного генеза депрессивного расстройства. Вопрос первичности / вторичности обоих феноменов является дискутабельным, однако, безусловно, наличие у больного обоих из них, имеет взаимопотенцирующие и взаимоиндуцирующие влияние на дальнейшее развитие и прогредиентность как депрессивного расстройства, так и МезПД и МикПД. Полученные данные должны учитываться при разработке лечебно-диагностических и реабилитационных мероприятий по данного контингента больных. Эти закономерности должны учитываться при разработке лечебно-реабилитационных и профилактических мероприятий для больных депрессией; The aim is to study the relationships of variability and intensity of manifestations of psychopathological symptomatology and psychosocial maladaptation of meso- and miscrosocial level (MesPM and MicPM) in women with depressive disorders of different genesis, to determine further targeted targets of personalized treatment and rehabilitation. The study included 94 individuals with a depressive disorder of psychogenic origin (prolonged depressive response due to an adaptation disorder), 83 women with endogenous depression (depressive episode; recurrently depressive disorder; bipolar affective disorder, current episode of depression), and 75 depressed episodes of depression (organic affective disorders). The study was conducted using clinical psychopathological and psychodiagnostic methods. The study found that the vast majority of women with depressive disorders of psychogenic, endogenous and organic genesis have MesPM and MicPM signs of varying degrees of severity. The clinical variability of psychopathological symptomatology of depressive disorders in women, as a whole, is not genospecific and does not differ in patients with the presence or absence of manifestations of MesPM and MicPM. The severity and intensity of psychopathological symptoms of depression is directly associated with the degree of MesPM and MicPM and is different in individuals with different genesis of depressive disorder. The question of the primacy / secondaryity of both phenomena is debatable, but, undoubtedly, the presence of both of them has a mutually potentiating and mutually inducing effect on the further development of both the depressive disorder and the MesPM and MicPM. Obtained data should be taken into account in the development of treatment-diagnostic and rehabilitation measures for a given contingent of patients. These patterns should be taken into account in the development of treatment-rehabilitation and preventive measures for patients with depression.Документ Specific of social support and guilt, anxiety and stress in family relations in women with depressive disorders of different genesis and psychosocial maladaptation(University of Oslo, 2019) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R.Для вивчення специфіки соціальної підтримки та провини, тривоги і напруженості в сімейних стосунках у жінок, хворих на депресивні розлади різного ґенезу й вираженості психосоціальної дезадаптації, для визначення, в подальшому, таргетних мішеней диференційованої психосоціальної реабілітації даного контингенту пацієнтів, було обстежено 252 жінки, яким було встановлено діагноз депресивного розладу. У дослідження були включені 94 особи з депресивним розладом психогенного генезу (пролонгована депресивна реакція, обумовлена розладом адаптації), 83 жінки з ендогенною депресією (депресивний епізод; рекурентно депресивний розлад; біполярний афективний розлад, поточний епізод депресії) і 75 пацієнток з депресивним розладом органічної генези (органічні афективні розлади). Дослідження проводилося з використанням клініко-психопатологічного та психодіагностичного методів. В результаті дослідження встановлено, що за умови наявності ознак психосоціальної дезадаптації, у жінок встановлено значуще гірший рівень соціальної підтримки сім'ї, друзів та значущих інших, а також значуще вищий рівень інтегральної сімейної тривоги та її компонентів, порівняно з пацієнтками без дезадаптивних проявів, незалежно від ґенезу депресивного розладу. Це свідчить про визначальну роль фактору дезадаптації у формуванні порушень сімейного функціонування та браку соціальної підтримки, тоді як етіологія депресії при цьому має другорядне значення. Однак, наявність психосоціальної дезадаптації може виступати як предиктором погіршення стану даних показників, так і її наслідком. У будь-якому випадку, дезінтегруюча роль психосоціальної дезадаптації як фактору руйнації адаптивних психосоціальних ресурсних джерел у пацієнток, не викликає сумніву. Ці закономірності повинні враховуватися при розробці лікувально-реабілітаційних та профілактичних заходів для хворих на депресію; Для изучения специфики социальной поддержки и вины, тревоги и напряженности в семейных отношениях у женщин, больных депрессивным расстройством различного генеза и выраженности психосоциальной дезадаптации, для определения, в дальнейшем, таргетных мишеней дифференцированной психосоциальной реабилитации данного контингента пациентов было обследовано 252 женщины, которым был установлен диагноз депрессивного расстройства. В исследование были включены 94 лица с депрессивным расстройством психогенного генеза (пролонгированная депрессивная реакция, обусловленная расстройством адаптации), 83 женщины с эндогенной депрессией (депрессивный эпизод; рекурентно депрессивное расстройство; биполярное аффективное расстройство, текущий эпизод депрессии) и 75 пациенток с депрессивным расстройством органического происхождения (органические аффективные расстройства). Исследование проводилось с использованием клинико-психопатологического и психодиагностического методов. В результате исследования установлено, что при наличии признаков психосоциальной дезадаптации у женщин установлено значимое худший уровень социальной поддержки семьи, друзей и значимых других, а также значимое высший уровень интегральной семейной тревоги и ее компонентов, по сравнению с пациентками без дезадаптивных проявлений, независимо от генеза депрессивного расстройства. Это свидетельствует об определяющей роли фактора дезадаптации в формировании нарушений семейного функционирования и нехватки социальной поддержки, тогда как этиология депрессии при этом имеет второстепенное значение. Однако, наличие психосоциальной дезадаптации могут выступать предиктором ухудшения состояния данных показателей, так и ее следствием. В любом случае, дезинтегрирующая роль психосоциальной дезадаптации как фактора разрушения адаптивных психосоциальных ресурсных источников у пациенток, не вызывает сомнения. Эти закономерности должны учитываться при разработке лечебно-реабилитационных и профилактических мероприятий для больных депрессией; To study the specifics of social support and guilt, anxiety and stress in family relationship in women with depressive disorders of various genesis and severity of psychosocial maladaptation, 252 women who were diag-nosed with depressive disorder were examined for further identification of targets of differentiated psychosocial rehabilitation of this contingent of patients. The study included 94 people with depressive disorder of psychogenic genesis (prolonged depressive response due to adaptive disorder), 83 women with endogenous depression (depres-sive episode, recurrent depressive disorder, bipolar affective disorder, current episode of depression) and 75 pa-tients with depressive disorder of organic genesis (organic affective disorders). The study was conducted using clinical-psychopathological and psychodiagnostic methods. As a result of the study, it has been established that under the condition of signs of psychosocial maladapta-tion, women have a significantly lower level of social family support, support of friends and other significant people, as well as a significantly higher level of integral family anxiety and its components by comparison with patients without maladaptive manifestations, independently from the genesis of a depressive disorder. This indi-cates the decisive role of the factor of maladaptation in the formation of violations of family functioning and lack of social support, while the etiology of depression in this case has a minor significance. However, the presence of psychosocial maladaptation can be a predictor of the deterioration of the state of these indicators, as well as its consequence. In any case, the disintegrating role of psychosocial maladaptation as a factor in the destruction of adaptive psychosocial resourcing in patients is beyond doubt. These patterns should be taken into account in the development of medical rehabilitation and preventive measures for patients with depression.Документ Аутоагресивна поведінка підлітків(ТОВ "АСМІ", 2017) Погорілко, Олег Володимирович; Погорилко, Олег Владимирович; Pogorilko, O.; Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A.; Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R.У монографії представлено дані щодо вивчення клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей підлітків із ознаками аутоагресивної поведінки, висвітлено різноманітні психіатричні та медико-психологічні аспекти цієї проблеми. Запропонована багаторівнева програма корекції й психопрофілактики аутоагресивної поведінки у підлітків, створена з урахуванням загальних особливостей підліткового контингенту, а також специфіки чинників, що мають місце у осіб зі змішаним розладом емоцій і поведінки. Ця система корекції орієнтована на новітні психопрофілактичні тенденції і технології, є універсальною та ефективною для різних контингентів підлітків; В монографии представлены данные по изучению клинико-психопатологических и патопсихологических особенностей подростков с признаками аутоагрессивного поведения, освещены различные психиатрические и медико-психологические аспекты этой проблемы. Предложена многоуровневая программа коррекции и психопрофилактики аутоагрессивного поведения у подростков, созданная с учетом общих особенностей подросткового контингента, а также специфики факторов, которые имеют место у лиц со смешанным расстройством эмоций и поведения. Эта система коррекции ориентирована на новейшие психопрофилактические тенденции и технологии, является универсальной и эффективной для разных контингентов подростков; The monograph presents data on studying of clinical-psychopathological and pathopsychological characteristics of adolescents with symptoms of self-injurious behaviors, discusses various psychiatric and medico-psychological aspects of this problem. Multilevel program of correction and prevention of autoaggressive behavior in adolescents, created with the common features of teenage contingent and specific factors that occur in individuals with a mixed disorder of emotions and behavior. This system of correction is focused on the latest psycho trends and technologies, it is versatile and effective for different cohorts of adolescents.Документ Ефективність та доцільність проведення сімейної психотерапії при невротичних розладах у жінок(Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, 2015) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A.; Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R.Застосування та вдосконалення новітніх методик психотерапії в лікуванні невротичних розладів є одним із базових та ефективних терапевтичних заходів в усьому сучасному світі. Метою даної роботи була розробка системи, принципів та методів сімейної психотерапії сексуальної дисгармонії при невротичних розладах у жінок. Заплановані психотерапевтичні заходи вдалось виконати у повному обсязі щодо всіх подружніх пар. Критеріями ефективності були зменшення рівня невротизації та сексуальної дезадаптації у подружніх парах, де жінки страждали на неврастенію; Применение и совершенствование современных методик психотерапии в лечении невротических расстройств является одним из базовых и эффективных терапевтических мероприятий во всем современном мире. Целью данной работы была разработка системы, принципов и методов семейной психотерапии сексуальной дисгармонии при невротических расстройствах у женщин. Запланированные психотерапевтические мероприятия удалось выполнить в полном объеме в отношении всех супружеских пар. Критериями эффективности были: уменьшение уровня невротизации и сексуальной дезадаптации в супружеских парах, где женщины страдали неврастенией; Application and improvement of modern methods of psychotherapy in the treatment of neurotic disorders is one of the basic and effective therapeutic interventions throughout the modern world. The aim of this work was to develop system of principles and techniques of family psychotherapy sexual disharmony with neurotic disorders in women. Planned psychotherapeutic interventions have been managed to fulfill with respect to all couples. The effectiveness criteria were: reduction of the level of neurotic and sexual frustration in married couples where the woman was suffering from neurasthenia.Документ Жінка і перинатальна втрата(ТОВ «Видавничий дім Медкнига», 2017) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A.; Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R.Розглянуто і систематизовано стан вивчення проблематики, пов’язаної із психологічними переживаннями жінок у відповідь на перинатальну втрату. Проаналізовано психологічні та психіатричні аспекти даної проблеми, досвід реабілітаційних практик. Зроблено акцент на індивідуальних та ситуаційних аспектах переривання вагітності, що визначають характер психологічного реагування; Рассмотрены и систематизированы состояние изучения проблематики, связанной с психологическими переживаниями женщин в ответ на перинатальную потерю. Проанализированы психологические и психиатрические аспекты данной проблемы, опыт реабилитационных практик. Сделан акцент на индивидуальных и ситуационных аспектах прерывания беременности, определяющих характер психологического реагирования; The study of problems related to the psychological experiences of women in response to perinatal loss is reviewed and systematized. Psychological and psychiatric aspects of the problem, the experience of rehabilitation practices are analyzed. The emphasis is on the individual and situational aspects of abortion, which determine the nature of psychological response.Документ Клініко-психопатологічні та патопсихологічні особливості підлітків-правопорушників і їх психотерапевтична корекція(Харківська медична академія післядипломної освіти, 2006) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R.У даному дослідженні вивчено клініко-психопатологічні та патопсихологічні особливості делінквентних підлітків. В результаті проведеного дослідження виявлено ряд достовірних відмінностей у залежності від характеру скоєних ними правопорушень. Виявлено збільшення кількості невротичних розладів у підлітків, які скоїли правопорушення змішаного корисливо-агресивного характеру. Серед делінквентних підлітків з агресивною поведінкою переважали випадки поведінкових порушень підліткового віку. На основі комплексного дослідження клініко-психопатологічних і патопсихологічних особливостей делінквентних підлітків визначено принципи і розроблено систему психокорекційної роботи з ними. Психокорекційна робота повинна мати етіопатогенетичну спрямованість і бути комплексною та індивідуально диференційованою; С целью изучения клинико-психопатологических и патопсихологических особенностей делинквентных подростков, и разработки системы их психотерапевтической коррекции проведено комплексное обследование 140 подростков-правонарушителей, разделенных на группы в соответствии с характером совершенных правонарушений. Показано, что в среде подростков, совершивших правонарушения корыстного характера, наиболее частими являются расстройства, вызванные употреблением психоактивных веществ и неврастения. У подростков, совершивших правонарушения агрессивного характера, наиболее распространено социализированное расстройство поведения. Для подростков, которые совершили корыстно-агрессивные правонарушения, характерны в первую очередь адаптационные расстройства. Изучено отношение делинквентных подростков к просмотру телепродукции агресивного содержания и установлено, что наиболее выраженную приверженность к ее просмотру проявляют подростки, совершившие правонарушения агрессивного характера. Подросткам, совершившим правонарушения корыстного характера, были свойственны такие черты как конформизм, корыстность, цинизм, уверенность в себе, низкий уровень самоконтроля, склонность к алкоголизации. У подростков, совершивших правонарушения агрессивного характера, наиболее выражены жестокость, смелость, склонность к доминированию, прямолинейность, самостоятельность, импульсивность, низкая толерантность к фрустрации. В их среде наибольший удельный вес имеют дисгармоничные варианты характера. Для подростков, совершивших агрессивно-корыстные правонарушения, характерны недостаток коммуникативных способностей, богатое воображение, эмоциональная неуравновешенность, импульсивность, тревожность, неуверенность в себе, зависимость от чужого мнения. Наиболее высокие среднегрупповые показатели индекса общей агрессивности были установлены у подростков, совершивших правонарушения агрессивного характера, а наиболее низкие в группе правонарушителей, совершивших правонарушения без элементов агрессии. Ни в одной из выделенных групп не определены высокие показатели сотрудничества, как доминирующей стратегии поведения в конфликтных ситуациях. Разработана система психотерапевтической коррекции, которая имеет этиопатогенетическую направленность и основана на принципах комплексности, индивидуальной дифференцированности, этапности и последовательности. Для подростков, совершивших правонарушения без элементов агрессии, основными направлениями проводимого психотерапетвического воздействия была коррекция потребительских и гедонистических установок. Главные задачи психокоррекционной работы с подростками, совершившими агрессивные правонарушения - повышение устойчивости к фрустрирующим ситуациям. У подростков, совершивших корыстно-агрессивные правонарушения, основные психотерапевтические мероприятия направлены на преодоление подростковой проблемы самоидентификации. Полученные результаты позволяют утверждать, что психотерапевтическая работа с делинквентными подростками, при условии ее проведения с учетом их патопсихологических и клинико-психопатологических особенностей, улучшала их социальную адаптацию, в значительной части случаев влияла на редукцию психопатологической симптоматики. Разработана система психопрофилактики делинквентного поведения подростков; In this scientific investigation the clinic-psychopathological and pathopsychological peculiarities of delinquent teenagers were studied. During the conducted research the sequence of valid differences depending on the kind of perpetration made was found out. The increased numbers of neurotic disorders in teenagers who made a mixed kind perpetration have been discovered. Among the delinquent teenagers with aggressive behavior the dominance of cases of behavioral disorders have been shown. On the basis of complex investigations of clinic-psychopathological and pathopsychological peculiarities of delinquent teenagers the principles and the system of psychotherapeutic correction among them are worked up. Psychotherapeutic correction in these cases has to be ethiopathogenetical, complex and individually differential and has to be based on the principals of consequences and stages.Документ Масковані депресії в загальносоматичній практиці(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2013) Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R.Депресивні стани у 40% випадків не діагностуються вчасно. В подібній ситуації пацієнти не отримують адекватного лікування, що призводить виникнення хронічної психічної патології. Виявлено, що поліморфність клінічної симптоматики маскованих депресій зводилася до п'яти узагальнених варіантів: алгічно-сенестопатичного, агрипничного, діенцефального, обсесивно-фобічного, наркоманічного; Депрессивные состояния в 40% случаев не диагностируются своевременно. В подобной ситуации пациенты не получают адекватного лечения, что приводит возникновению хронической психической патологии. Выявлено, что полиморфность клинической симптоматики маскированных депрессий сводится к пяти обобщенным вариантам: алгически-сенестопатического, агрипнического, диэнцефального, обсессивно-фобического, наркоманического; 40% cases of depressions are not diagnosed in time. Therefore patients do not receive adequate therapy that results in the development of chronic mental disorders. It has been found out that masked depression polymorphism of clinical symptoms may be reduced to five generalized variants: pain-and-feeling disorders, insomniac, diencephalic, obsessive-phobic, addictive.Документ О связи уровня и структуры агрессивности подростков с просмотром телепродукции агрессивного содержания(Харьковская медицинская академия последипломного образования, 2006) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R.Представлены результаты исследования уровня и структуры агрессивности и враждебности у подростков с разным отношением к просмотру телепродукции агрессивного содержания. Выявлены психологические механизмы негативного влияния просмотра сцен насилия на формирование личности подростков; Викладено результати дослідження рівня та структури агресивності і ворожості у підлітків із різним ставленням до перегляду телепродукції агресивного змісту. Виявлено психологічні механізми негативного впливу перегляду сцен насильства на формування особистості підлітків; The results of the study of the level and structure of aggressiveness and hostility in adolescents with different attitude towards the review of the television production aggressive content are presented. Psychological mechanisms of the negative impact of viewing scenes of violence on the formation of the personality of adolescents are identified.Документ Особливості психологічної адаптації іноземних студентів медичних закладів України(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2013) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A.; Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R.; Небесний, Геннадій Леонідович; Небесный, Геннадий Леонидович; Nebesnii, G.Проведено дослідження аспектів адаптації іноземних студентів до нового педагогічного та соціокультурного середовища. Психодіагностичне і соціально-психологічне дослідження дозволило створити психологічний портрет іноземного студента; отримати об'єктивну інформацію про можливості об'єкту навчання; Проведено исследование аспектов адаптации иностранных студентов к новой педагогической и социокультурной среде. Психодиагностическое и социально-психологическое исследование позволило создать психологический портрет иностранного студента, получить объективную информацию о возможностях объекта обучения; The aspects of foreign students’ adaption to new educational and cultural environment research is performed. Psychodiagnostic and socio-psychological study allowed us to create psychological portrait of a foreign student; to get objective information about the object’s of study possibility.Документ Особливості реактивної та особистісної тривожності у хворих на параноїдну форму шизофренії, поєднану з вживанням канабіноїдів(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A.; Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R.; Рудь, Вадим Олексійович; Рудь, Вадим Алексеевич; Rud, V.; Кидонь, Павло Володимирович; Кидонь, Павел Владимирович; Kydon, P.У статті наведені результати дослідження реактивної та особистісної тривожності хворих на параноїдну форму шизофренії, поєднаної з вживанням канабіноїдів. Для дослідження тривожності пацієнтів була використана шкала оцінки рівня особистісної та реактивної тривожності Спілбергера-Ханіна. Виявлено, що тривожність хворих на параноїдну форму шизофренії, які вживають канабіноїди, має свої особливості, які відрізняють її як від хворих на параноїдну шизофренію без супутнього вживання психоактивних речовин, так і від психічно здорових осіб, які вживають канабіноїди. Отримані дані можуть бути використані при проведенні лікувально-реабілітаційних та профілактичних заходів у даної групи хворих; В статье приведены результаты исследования реактивной и личностной тревожности больных параноидной формой шизофрении, сочетанной с употреблением каннабиноидов. Для исследования тревожности пациентов была использована шкала оценки уровня личностной и реактивной тревожности Спилбергера-Ханина. Выявлено, что тревожность больных параноидной формой шизофрении, которые употребляют каннабиноиды, имеет свои особенности, которые отличают ее как от больных параноидной шизофренией без сопутствующего употребления психоактивных веществ, так и от психически здоровых лиц, употребляющих каннабиноиды. Полученные данные могут быть использованы при проведении лечебно-реабилитационных и профилактических мероприятий у данной группы больных; The article presents the results of a study of the reactive and personal anxiety of patients with paranoid schizophrenia, combined with the cannabinoids use . The rating scale of the level of personal and reactive anxiety by Spielberg-Hanin was used for the study of anxiety of the patients. It have been revealed that the anxiety of patients with paranoid form of schizophrenia who use cannabinoids, has its own characteristics that distinguish it from paranoid schizophrenia patients without concomitant substance use, and mentally healthy individuals who use cannabinoids. The obtained data can be used in the treatment, rehabilitation and preventive measures in this group of patients.Документ Порівняльний аналіз вираженості психосоціальної дезадаптації й афективної симптоматики у жінок, хворих на депресивні розлади різного ґенезу(ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», 2018) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R.Мета роботи — дослідити особливості взаємозв’язків вираженості психосоціальної дезадаптації й афективної симптоматики у жінок з депресивними розладами різного ґенезу для визначення в подальшому вузькоспецифічних мішеней диференційованої психосоціальної реабілітації цього контингенту пацієнтів. Обстежено 252 жінки, яким був встановлений діагноз депрессивного розладу: 94 особи з депресивним розладом психогенного ґенезу (F43.21), 83 жінки з ендогенною депресією (F32.0, F32.1, F32.2, F32,3; F33.0, F33.1, F33.2, F33.3; F31.3, F31.4, F31.5) та 75 пацієнток з депресивним розладом органічного ґенезу (F06.3). Для ідентифікації та вимірювання вираженості психосоціальної дезадап та ції нами була розроблена оригінальна шкала для комплексної оцінки ступеня психосоціальної дезадаптації у різних сферах. Особливості прояву афективної симптоматики визначали за даними шкал депресії та тривоги M. Hamilton. Важкість психосоціальної дезадап та ції була найменшою при психогенному характері депресії, більш важкою при ендогенному та найважчою — при органічному її ґенезі. Ступінь психосоціальної дезадапта ції у хворих на депресивні розлади виявляє очевидні асоціації з важкістю афективної симптоматики. Водночас, такі асоціації не є абсолютними, і для деяких форм депресії та певних сфер психосоціальної дезадаптації не мають статистично значущого характеру. Це свідчить про більш складні механізми психосоціальної дезадапта ції при депресивних розладах і про потребу вивчення інших факторів, що можуть мати вплив на стан дезадаптації, крім вираженості афективної симптоматики; Цель работы — исследовать особенности взаимосвязей выраженности психосоциальной дезадаптации и аффективной симптоматики у женщин с депрессивными расстройствами различного генеза для определения в дальнейшем узкоспецифических мишеней дифференцированной психосоциальной реабилитации данного контингента пациентов. Обследовано 252 женщины, которым был установлен диагноз депрессивного расстройства: 94 человека с депрессивным расстройством психогенного генеза (F43.21), 83 женщины с эндогенной депрессией (F32.0, F32.1, F32.2, F32,3; F33.0, F33.1, F33.2, F33.3; F31.3, F31.4, F31.5) и 75 пациенток с депрессивным расстройством органичес кого генеза (F06.3). Для идентификации и измерения выраженности психосоциальной дезадаптации нами была разработана оригинальная шкала для комплексной оценки степени психосоциальной дезадаптации в различных сферах. Особенности проявления аффективной симптоматики определяли по данным шкал депрессии и тревоги M. Hamilton. Тяжесть психосоциальной дезадаптации была наименьшей при психогенном характере депрессии, более тяжелой прим эндогенном и самой тяжелой — при органичес ком ее генезисе. Степень психосоциальной дезадаптации у больных депрессивными расстройствами обнаруживает очевидные ассоциации с тяжестью аффективной симптоматики. В то же время, такие ассоциации не являются абсолютными, и для некоторых форм депрессии и определенных сфер психосоциальной дезадаптации не имеют статистически значимого характера. Это свидетельствует о более сложных механизмах психосоциальной дезадаптации при депрессивных расстройствах и о необходимости изучения других факторов, которые могут влиять на состояние дезадаптации, кроме выраженности аффективной симптоматики; The purpose of the work is to explore the features of the relationship between the severity of psychosocial disadaptation and affective symptoms in women with depressive disorders of different genesis, in order to further define the highly specific targets of differentiated psychosocial rehabilitation for this contingent of patients. 252 women who were diagnosed with depressive disorder were examined: 94 persons with depressive disorder of psychogenic origin (F43.21), 83 women with endogenous depression (F32.0, F32.1, F32.2, F32.3, F33.0, F33.1, F33.2, F33.3, F31.3, F31.4, F31.5) and 75 patients with depressive disorder of organic genesis (F06.3). To identify and measure the severity of psychosocial disadaptation, we have developed an original scale for a comprehensive assessment of the degree of psychosocial maladaptation in various spheres. The features of the manifestation of affective symptoms were determined according to the scale of depression and anxiety M. Hamilton. The severity of psychosocial disadaptation was the lowest in the psychogenic nature of depression, the more severe in the endogenous and the most severe — in the organic genesis. The degree of psychosocial maladaptation in patients with depressive disorders reveals obvious associations with the severity of affective symptoms. At the same time, such associations are not absolute, and for some forms of depression and certain spheres of psychosocial maladaptation are not statistically signifi cant. This testifi es to more complex mechanisms of psychosocial disadaptation in depressive disorders, and the need to study other factors that may have an effect on the state of disadaptation, in addition to the severity of aff ective symptoms.Документ Предиктори формування психосоціальної дезадаптації у жінок з сомато-вегетативною дисфункцією серцево-судинної системи(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2017) Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R.; Гринь, Катерина Вікторівна; Гринь, Екатерина Викторовна; Hryn, K.Метою даного дослідження було встановити предиктори формування психосоціальної дезадаптації на підставі клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей жінок з сомато-вегетативною дисфункцією серцево-судинної системи. Для реалізації мети і завдань дослідження було обстежено 87 осіб жіночої статі за допомогою клініко-психопатологічного, психометричного, психодіагностичного та статистичного методів. Встановлено, що клініко-психопатологічними предикторами розвитку психосоціальної дезадаптації у жінок із сомато-вегетативною дисфункцією серцево-судинної системи є астено-депресивний синдром (93,3±3,9%), психічна втомлюваність (93,3±1,5%) та емоційна лабільність (82,2±2,4%); Целью данного исследования было установить предикторы формирования психосоциальной дезадаптации на основе клинико-психопатологических и патопсихологических особенностей женщин с сомато-вегетативной дисфункцией сердечно-сосудистой системы. Для реализации цели и задач исследования было обследовано 87 женщин с помощью клинико-психопатологического, психометрического, психодиагностического и статистического методов. Установлено, что клинико-психопатологическими предикторами развития психосоциальной дезадаптации у женщин с сомато-вегетативной дисфункцией сердечно-сосудистой системы является астено-депрессивный синдром (93,3±3,9%), психическая утомляемость (93,3±1,5%) и эмоциональная лабильность (82,2±2,4%); The aim of this study was to determine the predictors of the development of psychosocial maladjustment based on clinical, psychopathological and pathopsychological characteristics of women with somatoform autonomic dysfunction of the cardiovascular system. 87 women were examined with clinical, psychopathological, psychometric, psychodiagnostic and statistical methods in accordance with the objectives of the study. It has been found out that clinical and psychopathological predictors of psychosocial maladjustment in women with somatoform autonomic dysfunction of the cardiovascular system is presented with asthenicdepressive syndrome (93,3±3,9%), mental fatigue (93,3±1.5%) and emotional lability (82,2±2,4%).Документ Предиктори формування психосоціальної дезадаптації у жінок із соматоформною вегетативною дисфункцією серцево-судинної системи(Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, 2016) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A.; Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R.Встановлено предиктори формування психосоціальної дезадаптивної поведінки у жінок за наявності СВД серцево-судинної системи. Проведено аналіз стану психосоціальної дезадаптації жінок даної групи із використанням анкети вивчення психосоціальної дезадаптації. Отримані результати дозволять впливати на всі етіопатогенетичні ланки формування психосоціальної дезадаптивної поведінки у жінок із СВД серцево-судинної системи; Установлены предикторы формирования психосоциального дезадаптивного поведения у женщин при наличии СВД сердечно-сосудистой системы. Проведен анализ состояния психосоциальной дезадаптации женщин данной группы с использованием анкеты изучения психосоциальной дезадаптации. Полученные результаты исследования позволят влиять на все этиопатогенетические звенья формирования психосоциального дезадаптивного поведения у женщин с СВД сердечно-сосудистой системы; Predictors of psychosocial dysadaptive formation behavior in women in the presence of SVD cardiovascular system were established. Th e analysis of psychosocial dysadaptation of women in this group have been conducted using a study questionnaire psychosocial maladjustment.Th e results of the study will infl uence all of etiopathogenetic links of formation dysadaptive psychosocial behavior in women with SVD cardiovascular system.Документ Принципи психокорекційної роботи з ВІЛ-інфікованими пацієнтами підліткового віку(Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького, 2009) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R.; Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L.На підставі комплексного обстеження клініко-психопатологічних та психологічних особливостей ВІЛ-інфікованих підлітків були розроблені принципи психокорекционной роботи з ними. Основою таких заходів є корекція притаманній таким підліткам на особистісному рівні невпевненості в собі і тривожності, а також помилкових стереотипів щодо ВІЛ-інфекції та її наслідків. Психокорекційна робота в даному разі повинна бути комплексною й індивідуально-диференційованою, базуватися на принципах етапності; На основании комплексного обследования клинико-психопатологических и психологических особенностей ВИЧ-инфицированных подростков были разработаны принципы психокорекционной работы с ними. Основой таких мероприятий является коррекция присущей таким подросткам на личностном уровне неуверенности в себе и тревожности, а также ложных стереотипов относительно ВИЧ-инфекции и ее последствий. Психокоррекционная работа в данном случае должна быть комплексной и индивидуально дифференцированной, базироваться на принципах этапности; Based on a comprehensive survey of clinical-psychopathological and psychological features of HIV-infected adolescents have developed the principles work with them. The basis for such a correction is inherent in these adolescents at the individual level, self-doubt and anxiety, and false stereotypes about HIV and its consequences. Work in this case should be comprehensive and individually differentiated, based on the principles of phasing.Документ Прогностичне значення визначення типів психосоціальної дезадаптації у жінок з невротичними розладами(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2015) Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnikov, A.; Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R.Визначення типів психосоціальної дезадаптації за І. П.Артюховим надало можливість виділити специфічні особливості проявів кожного варіанту невротичного розладу. Встановлено, що поява ознак соціальної дезадаптації і девіантних особистісних тенденцій на фоні незадоволеності значущими аспектами життєдіяльності сприяла виникненню фрустрації потреб, виникненню відчуття провини, професійної неспроможності, що впливало на перебіг, тривалість невротичної патології та якість лікувально-діагностичних заходів; Определение типов психосоциальной дезадаптации по И. П. Артюхову дало возможность выделить специфические особенности проявлений каждого варианта невротического расстройства. Установлено, что появление признаков социальной дезадаптации и девиантных личностных тенденций на фоне неудовлетворенности значимыми аспектами жизнедеятельности способствовала возникновению фрустрации потребностей, возникновению чувства вины, профессиональной несостоятельности, что влияло на течение, продолжительность невротической патологии и качество лечебно-диагностических мероприятий; The identification of the types of psychosocial maladjustment after I. Artjuhove gave the opportunity to highlight the specific features of the manifestations of each option neurotic disorders. It is established that the signs of antisocial behavior and deviant personality trends amid dissatisfaction important aspects of life contributed to the frustration of needs, the emergence of feelings of guilt, professional insolvency, which influenced the course, the duration of neurotic pathology and quality of diagnostic and treatment activities.Документ Психосоціальна дезадаптація у жінок з депресивними розладами різної генези: особливості діагностики, вираженості і структури(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2018) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R.Для створення діагностичного інструменту виміру психосоціальної дезадаптації і його апробації як на психічно здорових, так і на особах з порушенням психіки, зокрема, на одному з найбільш сенситивних до даного явища контингенті жінок з депресивними розладами різного генезу нами було обстежено 252 жінки, яким було встановлено діагноз депресивного розладу. У дослідження були включені 94 людини з депресивним розладом психогенного генезу (пролонгована депресивна реакція, обумовлена розладом адаптації: F43.21 за МКХ-10), 83 жінки з ендогенною депресією (депресивний епзод: F32.0, F32.1, F32.2, F32,3 за МКХ-10; рекурентно депресивний розлад: F33.0, F33.1, F33.2, F33.3 за МКХ-10; біполярний афективний розлад, поточний епізод депресії: F31.3, F31.4, F31. 5 за МКХ-10) і 75 пацієнток з депресивним розладом органічної генезису (органічні афективні розлади: F06.3 за МКХ-10). Групу порівняння склали 150 психічно здорових жінок без психіатричного анамнезу. Дослідження проводилося з використанням клініко-психопатологічного та психодіагностичного методів. З метою ідентифікації та кількісної оцінки ступеня психосоціальної дезадаптації на основі комплексного аналізу даних про особливості функціонування в різних сферах, нами розроблена оригінальна психодіагностична шкала, що дозволяє виділити і оцінити ключові напрямки психосоціальної дезадаптації. Шкала придатна для використання в клінічній практиці і охоплює три основних кластери психосоціального функціонування: макросоціальний (передбачає оцінку соціально-економічної та соціально-інформаційної дезадаптації); мезосоціальний (передбачає оцінку соціально-професійної та міжособистісної дезадаптації); мікросоціальний (передбачає оцінку сімейної та батьківської дезадаптації). Оцінка стану психосоціальної дезадаптації за даними обстеження 252 хворих депресивними розладами психогенного, ендогенного та органічного характеру дозволила встановити, що тяжкість дезадаптації за всіма 6 сферами у хворих депресивними розладами органічного генезу є важкою, ендогенного - середньою, а психогенного - легкою. Виявлені закономірності мають важливе значення для планування психопрофілактичних і психокорекційних заходів у хворих депресивними розладами різного генезу; Для создания диагностического инструмента измерения психосоциальной дезадаптации и его апробации как на психически здоровых, так и на лицах с нарушением психической сферы, в частности, на одном из наиболее сенситивных к данному явлению контингенте женщин с депрессивными расстройствами различного генезиса нами было обследовано 252 женщины, которым был установлен диагноз депрессивного расстройства. В исследование были включены 94 человека с депрессивным расстройством психогенного генезиса (пролонгированная депрессивная реакция, обусловленная расстройством адаптации: F43.21 по МКБ-10), 83 женщины с эндогенной депрессией (депрессивный эпизод: F32.0, F32.1, F32.2, F32,3 по МКБ-10; рекуррентное депрессивное расстройство: F33.0, F33.1, F33.2, F33.3 по МКБ-10; биполярное аффективное расстройство, текущий эпизод депрессии: F31.3, F31.4, F31.5 по МКБ-10) и 75 пациенток с депрессивным расстройством органического генеза (органические аффективные расстройства: F06.3 по МКБ-10). Группу сравнения составили 150 психически здоровых женщин без психиатрического анамнеза. Исследование проводилось с использованием клинико-психопатологического и психодиагностического методов. С целью идентификации и количественной оценки степени психосоциальной дезадаптации на основе комплексного анализа данных об особенностях функционирования в различных сферах, нами разработана оригинальная психодиагностическая шкала, позволяющая выделить и оценить ключевые направления психосоциальной дезадаптации. Шкала пригодна для использования в клинической практике и охватывает три основных кластера психосоциального функционирования: макросоциальный (предусматривает оценку социально-экономической и социально-информационной дезадаптации); мезосоциальный (предусматривает оценку социально-профессиональной и межличностной дезадаптации); микросоциальный (предусматривает оценку семейной и родительской дезадаптации). Оценка состояния психосоциальной дезадаптации по данным обследования 252 больных депрессивными расстройствами психогенного, эндогенного и органического характера позволила установить, что тяжесть дезадаптации по всем 6 сферам у больных депрессивными расстройствами органического генеза является тяжелой, эндогенного – средней, а психогенного – легкой. Выявленные закономерности имеют важное значение для планирования психопрофилактических и психокоррекционных мероприятий у больных депрессивными расстройствами различного генеза; To create a diagnostic tool for measuring psychosocial maladjustment and its testing both on mentally healthy and on people with mental disorders, in particular, one of the most sensitive to this phenomenon group of women with depressive disorders of different genesis we examined 252 women who were diagnosed with a depressive disorder. The study included 94 people with depressive disorder of psychogenic genesis (prolonged depressive reaction due to adaptation disorder: F43.21 by ICD-10), 83 women with endogenous depression (depressive episode: F32.0, F32.1, F32.2, F32.3 for ICD-10; recurrent depressive disorder: F33.0, F33.1, F33.2, F33.3 for ICD-10; bipolar affective disorder, current episode of depression: F31.3, F31.4, F31. 5 for ICD-10) and 75 patients with a depressive disorder of organic genesis (organic affective disorders: F06.3 for ICD-10). The comparison group consisted of 150 mentally healthy women without a psychiatric history. The study was conducted using clinical, psychopathological and psychodiagnostic methods. In order to identify and quantify the degree of psychosocial maladjustment based on a comprehensive analysis of data on the characteristics of functioning in various fields, we have developed an original psychodiagnostic scale that allows you to isolate and evaluate key areas of psychosocial maladjustment. The scale is suitable for use in clinical practice and covers three main clusters of psychosocial functioning: macrosocial (provides for the assessment of socio-economic and socio-information maladaptation); mesosocial (provides an assessment of socioprofessional and interpersonal maladjustment); microsocial (provides for an assessment of family and parent maladaptation). An assessment of the state of psychosocial maladjustment according to a survey of 252 patients with psychogenic, endogenous and organic depressive disorders allowed to establish that the severity of maladjustment in all 6 areas of patients with depressive disorders of organic genesis is heavy, endogenous - moderate, and psychogenic - light. The revealed patterns are important for the planning of psychoprophylactic and psychocorrectional measures in patients with depressive disorders of various origins.Документ Психотерапевтическая коррекция психопатологических особенностей подростков-правонарушителей(Харьковская медицинская академия последипломного образования, 2007) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R.Представлены результаты проведения этиопатогенетической системы психотерапевтической коррекции патопсихологических особенностей подростков−правонарушителей; Викладено результати проведення етіопатогенетичної системи психотерапевтичної корекції патопсихологічних особливостей підлітків−правопорушників; The results of the etiopathogenic system of psychotherapeutic correction pathopsychological characteristics of adolescent offenders are presented.Документ Состояние семейной адаптации при неврастении у женщин(Харьковская медицинская академия последипломного образования, 2011) Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R.С помощью системно−структурного анализа сексуального здоровья изучено состояние семейной адаптации при неврастении у женщин. Определены психосексуальные типы мужчин и женщин, характер поведения супругов в конфликтных ситуациях, взаимоотношения родителей с детьми, что позволяет повысить эффективность психотерапевтической коррекции; За допомогою системно−структурного аналiзу стану сексуального здоров’я вивчено стан сімейної адаптації при неврастенії у жінок. Визначено психосексуальнi типи чоловіків і жінок, характер поведiнки подружжя у конфліктних ситуаціях, стосунки з дітьми, що дозволяє підвищити ефективність психотерапевтичної корекції; Systemic structural analysis of sexual health was used to investigate family adaptation at neurasthenia in women. Psychosexual types of men and women, the character of behavior of spouses in conflict situations, interrelations of parents and children, which allowed to improve the efficacy psychotherapeutic correction, were determined.Документ Спосіб прогнозування ризику розвитку тривожного розладу у постковідному періоді(2022) Скрипніков, Андрій Миколайович; Бойко, Дмитро Іванович; Животовська, Лілія Валентинівна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Skrypnikov, A. M.; Boiko, D. I.; Zhyvotovska, L.; Isakov, R.Загальна частота виявлення тривожних розладів у пост-COVID періоді зростає. Таким чином, пост-COVID тривожний розлад має особливе значення для лікування довгострокових наслідків COVID-19. Запропоновано прогностичну модель, що дозволяє прогнозувати розвиток тривожних розладів у постковідному періоді на підставі клінічних предикторів, зокрема анамнестичних даних, скарг пацієнта та результатів опитування на визначення рівня тривожності.Документ Стан сексуального здоров’я і сексуального розвитку делінквентних підлітків(Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, 2011) Сонник, Григорій Трохимович; Сонник, Григорий Трофимович; Sonnyk, G.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R.; Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L.; Максименко, Олег Сергійович; Максименко, Олег Сергеевич; Maksymenko, O.Було проведено комплексне обстеження сексуального здоров’я делінквентних підлітків за В.В. Кришталем. В групі правопорушників з неагресивною поведінкою частіш мали місце затримки статевого дозрівання, а в групах з агресивною та змішаною поведінкою домінував прискорений розвиток. Психосексуальний розвиток переважної більшості підлітків першої групи було ретардованим, а в другій групі домінували випадки передчасного психосексуального розвитку; Было проведено комплексное обследование сексуального здоровья делинквентных подростков по В.В. Кришталю. В группе правонарушителей с неагрессивным поведением, чаще всего имели место задержки полового созревания, а в группах с агрессивным и смешанным поведеним доминировало ускоренное развитие. Психосексуальное развитие большинства подростков первой группы было ретардированным, а во второй группе доминировали случаи преждевременного психосексуального развития; The complex inspection of sexual health of delinkventnikh teenagers was conducted after В.В. Crishtal. In the group of offenders with a non-aggressive conduct more frequent the delays of the sexual ripening took place, and in groups speed-up development prevailed with an aggressive and mixed conduct. Psychosexual development of swingeing majority of teenagers of the first group there was retardovanim, and the cases of premature psychosexual development prevailed in the second group.