Перегляд за Автор "Isakov, R. I."
Зараз показуємо 1 - 20 з 53
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Clinical and psychopathological features of internally displaced women with adjustment disorders(Українська медична стоматологічна академія, 2021) Isakov, R. I.; Skrypnikov, A. M.; Herasymenko, L. O.; Hryn, K. V.; Kydon, P. V.; Vdovina, O. O.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Гринь, Катерина Вікторівна; Гринь, Екатерина Викторовна; Кидонь, Павло Володимирович; Кидонь, Павел Владимирович; Вдовіна, Олена Олександрівна; Вдовина, Елена АлександровнаVast numbers of internally displaced persons and the threatening growth rate of emigration create the need to pay increased attention to various aspects of psychopathological conditions that arise in response to changes in habitual living conditions. In addition to clinical consequences, the prevalence is accompanied by significant negative social and economic consequences both for society as a whole and for the patient himself, significantly deteriorating his quality of life and level of social functioning. There are significant gender differences in crisis response, in particular, women are the most vulnerable in the vast majority of stressful situations. We carried out a comprehensive clinical, psychopathological and psychodiagnostics examination of 48 internally displaced persons with the established adjustment disorder (F43.2) with studying and careful analysis of anamnestic data using a special questionnaire. The study found that the leading clinical manifestations of internally displaced women are the presence of anxiety and depression in the structure of adjustment disorders, social disintegration and the presence of psychosocial maladjustment. Clinical differences of internally displaced women with adjustment disorders affect the quality of life, change the system of social support and values, contribute to the reduction of productive activities in everyday life.Документ Clinical features of adjustment disorder in internally displaced women(Aluna, 2020) Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L. O.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R. I.; Гальченко, Аліна Василівна; Гальченко, Алина Васильевна; Halchenko, A. V.; Кидонь, Павло Володимирович; Кидонь, Павел Владимирович; Kydon, P. V.The aim: To study the clinical features of internally displaced women with adjustment disorders. Materials and methods: Clinical features of internally displaced women with adjustment disorders are investigated. Comprehensive clinical psychopathological and psychodiagnostic assessment of 58 women have been conducted, their medical history data have been analyzed. Results: According to the analysis of the questionnaire severity of psychopathological symptoms prevalence of phobic anxiety, somatization with the presence of distress were observed in internally displaced women. In the clinical presentation of psychopathological disorders, the following symptoms of anxiety-depressive syndrome complex prevailed: mental fatigue 93.1 ± 3.9%; decrease in working capacity in 89.7 ± 4.2% of women; decrease in mood 79.3 ± 6.9%; anxiety 75.7 ± 3.8%; decrease in libido in 65.7 ± 4.9%; physical fatigue – 51.7 ± 4.4% of the examined. Conclusions: Analysis of clinical and psychopathological symptoms of women with adjustment disorder indicates the dominance in the structure of symptoms of anxiety and depressive symptoms in mixed and isolated forms. According to the analysis of the questionnaire of severity of psychopathological symptoms, in internally displaced women, the prevalence of phobic anxiety, somatization with the presence of distress was observed.Документ Differences in psychological adaptation, predictors and features of psychological and social maladjustment formation in foreign students of medical institutions of higher education in Ukraine(Полтавський державний медичний університет, 2023) Borysenko, V. V.; Herasymenko, L. O.; Isakov, R. I.; Fysun, Yu. O.; Kydon, P. V.; Shynder, V. V.; Kazakov, O. A.; Борисенко, Володимир Васильович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Фисун, Юрій Олександрович; Кидонь, Павло Володимирович; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Казаков, Олексій АнатолійовичThe psychological adaptation of international students to a Ukrainian higher medical school depends on individual and group factors, motivational and background characteristics, cognitive, information-cognitive and gnostic factors, interpersonal relations in international study groups, and the formation of psychosocial maladaptation in foreign students indicates the need to create forms and methods of a differentiated approach to the personality of each student. The study describes the psychological differences in adaptive mechanisms among international students, the presence and severity of psychosocial maladjustment in various areas, and the factors shaping its development. It is shown that the education of international students in medical higher education institutions contributes to integrating domestic medical schools into the global intellectual space and, therefore, stimulates the development of medical science and practice in the country.Документ Dynamics of psychopathological symptoms in the post-COVID-19 period(Полтавський державний медичний університет, 2024) Belov, O. O.; Pshuk, N. G.; Skrypnikov, A. M.; Herasymenko, L. O.; Isakov, R. I.; Белов, Олександр Олександрович; Пшук, Наталія Григорівна; Скрипніков, Андрій Миколайович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Ісаков, Рустам ІсроїловичThe dynamics of post-COVID-19 psychopathological manifestations in 31 men and 33 women were studied. It was established that fatigue (75 %), anxiety (70 %), cognitive dysfunction (69 %) and low mood (63 %) dominate the structure. The dynamics of depressive and anxiety changes were more pronounced in the first 6 months (from 63 % to 34 % and from 70 % to 48 %), and fatigue, cognitive impairment and insomnia – after 12 months (from 63 % to 28 %, from 63 % to 23 % and from 33 % to 22 %). In the early period, clinically defined depressive disorders were found in 36 % of patients, in the late period – in 8 %. The prevalence of psychopathological symptoms other than irritability was non-significantly higher among women; they were also found to have higher levels of depression and anxiety. Two years after COVID-19, symptoms of fatigue, cognitive dysfunction, dyssomnia, depression, and anxiety were present in 22 %, 17 %, 16 %, 14 %, and 13 %, respectively. Depression and anxiety rates normalized 12 months after COVID-19, faster in men than in women.Документ Family relations in the perinatal period (literature review)(Полтавський державний медичний університет, 2022) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Isakov, R. I.З соціологічної точки зору, сім’я – це структура, призначена для відтворення людини, яка об’єднує людей взаємними життєвими умовами та відповідальністю та заснована на кровній спорідненості та шлюбі. Крім того, сім’я – це психологічне співтовариство окремих особистостей зі складними стосунками. Метою даної роботи є опис та систематизація психологічних аспектів структури сім’ї, яка планує народження дитини, особливостей її функціонування та динаміки. Точки зламу в сім’ї можна визначити за такими ознаками: - Можливість датувати та локалізувати переломні точки в часі та просторі, що відрізняє їх від хронічного психологічного травматичного досвіду; - Стійка емоційна реакція у відповідь; - Витрати більшості часу та зусиль на адаптацію, ніж на реакцію на щоденні перевантаження. Вагітність і пологи повністю відповідають цим критеріям, незважаючи на їх фізіологічність. Реалізація репродуктивної функції пов’язана як зі створенням сім’ї, так і з глибокою перебудовою її системи. Вагітність ініціює каскад серйозних трансформацій у тілесному та психічному стані вагітної жінки. Ці процеси здебільшого визначають функціональність сім’ї та взаємовідносини її членів і вторинно впливають на стан майбутньої матері. Кожен етап розвитку сім’ї може мати певний вплив на вагітність як початок нового життя. Розвиток сім’ї складається з наступних етапів: 1. Дошлюбні стосунки. 2. Конфронтація. 3. Компроміс. 4. Стабільні подружні стосунки. 5. Експерименти з незалежністю. 6. Відродження. Закономірність чергування цих етапів простежується в більшості випадків вивчення динаміки сімейних відносин. Перинатальні психологи та психотерапевти навряд чи можуть вирішити свої професійні завдання, не знаючи структури сім’ї, яка планує пологи, а також функціонування та динаміку сім’ї. Перинатальний психолог повинен вміти своєчасно розпізнати можливі сценарії дисгармонійних сімейних стосунків і запобігти конфлікту або сприяти його конструктивному вирішенню.Документ Methodological approaches to the definition of pathology, disorders and disease in psychiatry(Полтавський державний медичний університет, 2022) Isakov, R. I.; Ісаков, Рустам ІсроїловичMedicine nowadays is inclining to a more complex and modern point of view, according to which the individual’s well-being in life and the satisfactory state of his health is a reflection of the satisfaction of his needs and adaptation in the physical, psychological and social spheres. Our time is characterized by a constant increase in information loads associated with participation in social processes. This trend is observed all over the world and in Ukraine in particular. Under conditions of mental trauma impact on the personality, there is a simple alternative: either a person remains mentally and somatically healthy due to his own resistance to stress and the presence of effective psychological protection, or a psychogenic pathology occurs. However, there is a convincing evidence that numerous borderline manifestations are possible and do exist between normal and pathological phenomena. Moreover, the same mechanisms operate in psychogenic reactions and reactive states as in "normal" mental life in most cases. The category of norm is used as a basic aspect of comparing the current (actual) and unchanged (usual) state of a person. Deviation from the norm is regarded as a disease - a condition that is not "normal" and "usual".Документ Peculiarities of clinico-psychopathological manifestations and sleep quality in patients with anxiety disorders depending on the level of stress load(Полтавський державний медичний університет, 2023) Zhyvotovska, A. I.; Isakov, R. I.; Животовська, Анастасія Ігорівна; Ісаков, Рустам ІсроїловичModern scientific studies indicate a close connection between psychological distress, anxiety and impaired sleep quality. The assessment of psychopathological symptoms and components of sleep disorders in 81 patients with anxiety disorders of neurotic origin was carried out using clinical-psychopathological, psychodiagnostic and statistical methods. The psychodiagnostic method included the use of the Psychological stress measure (PSM-25), the Symptom Check List-90-Revised (SCL-90-R) and the Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI). All respondents, depending on the level of psychological stress, were divided into 3 groups, representative by age and gender: 1st group (n=25) – patients with a low level of stress, 2nd group (n=29) – with an average level, 3rd group (n=27) – with a high level of stress. In patients of group 1, indicators on all scales of the SCL-90-R questionnaire were significantly lower than in group 2 (p<0,05) and group 3 (p<0,01). Significant differences were found between group 1 and groups 2 and 3 on the PSQI total score and on the scales of subjective sleep quality, sleep latency, sleep duration, and sleep efficiency. Significantly higher indicators were found in group 3 compared to group 1 on the daily dysfunction scale. The severity of obsessive-compulsive symptoms, additional symptoms, hostility, interpersonal sensitivity, and phobic anxiety had a positive correlation with deterioration in sleep duration, subjective sleep quality, sleep efficiency, sleep latency, and daytime dysfunction according to the PSQI (p<0,01). Disturbances during sleep were positively correlated (p<0,01) with the somatization index. The obtained data should be taken into account when conducting personalized pharmacotherapy and psychocorrection of this cohort of patients.Документ Predictors of the formation and features of the clinical picture of adjustment disorders(Полтавський державний медичний університет, 2023) Isakov, R. I.; Herasymenko, L. O.; Kydon, P. V.; Fysun, Yu. O.; Belov, O. O.; Pshuk, N. G.; Skrypnikov, A. M.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Кидонь, Павло Володимирович; Фисун, Юрій Олександрович; Белов, Олександр Олександрович; Пшук, Наталія Григорівна; Скрипніков, Андрій МиколайовичThe war in Ukraine influenced the the emergence of a significant number of people who have suffered severe psychological trauma and need forehanded, modern and effective medical care. The purpose of the study was to investigate the predictors of the formation of adjustment disorders and the features of the course and differences in the clinical picture of adjustment disorders during the war in Ukraine. The following methods were used to achieve the purpose and implementation of the tasks of this study: information-analytical, clinical-anamnestic, clinical-psychopathological, psychodiagnostic, psychometric and statistical methods of mathematical processing of the obtained results. According to the results of the conducted research, it was found that the main predictors of the formation of adaptation disorders are forced relocation, both within the country and abroad, and especially during which a person feels the influence of a stress factor, in particular, and experiencing negative emotions for a long time.Документ Psychosocial maladaptation in the context of anxiety and depressive disorders under conditions of social and stressful events in Ukraine(Azərbaycan respublikasi səhiyyə nazirliyi, 2023) Borysenko, V. V.; Kydon, P. V.; Kazakov, O. A.; Shynder, V. V.; Hryn, K. V.; Fysun, Yu. O.; Isakov, R. I.; Herasymenko, L. O.; Борисенко, Володимир Васильович; Кидонь, Павло Володимирович; Казаков, Олексій Анатолійович; Шиндер, Вячеслав Володимирович; Гринь, Катерина Вікторівна; Фисун, Юрій Олександрович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Герасименко, Лариса ОлександрівнаУ статті висвітлено питання вивчення психосоціальної дезадаптації хворих із тривожно-депресивними розладами в умовах соціальних та стресових подій в Україні. У дослідженні взяли участь 124 пацієнти із тривожно-депресивними розладами. Пацієнтам встановлено діагноз (F41.2) відповідно до МКХ-10. Сучасний напружений темп життя, високі вимоги до адаптаційних механізмів психіки в умовах пандемії та війни зумовили збільшення поширеності тривожно-депресивних розладів, що супроводжуються різними проявами психосоціальної дезадаптації, що є самостійним явищем, яке може бути як предиктором, так і наслідком психічної патології. Результати патопсихологічної характеристики психосоціальної дезадаптації у пацієнтів із тривожно-депресивними розладами виявляє складний, багатофакторний характер розвитку дезадаптації. Аналіз результатів обстеження пацієнтів діагностують такі патопсихологічні фактори: висока особистісна та ситуативна тривожність, наявність виражених тривожних розладів, середньо-тяжкі та тяжкі депресивні стани. Ситуація надмірного інформаційного стресу на тлі соціального стресу в Україні вплинула також і на формування вираженого інформаційного типу психосоціальної дезадаптації. Риси надконтролю та педантизму, що посилювали стрес, сприяли підвищенню рівня реактивної тривожності пацієнтів. Поєднання особистісних особливостей та розвиток механізмів фрустрації сприяли зниженню нервово-психічної стійкості та подальшому зниженню адаптаційних реакцій на інформаційний стрес. За результатами дослідження встановлено, що формування психосоціальної дезадаптації визначається високим рівнем особистісної тривожності, наявністю депресивних (80,1%) та тривожних розладів (97,2%), високим рівнем соціальної напруженості та низькою доступністю суб'єктивно найважливіших цінностей (матеріальної забезпеченості, самореалізації, впевненості) у собі, наявність цікавої роботи).Документ Psychosocial maladjustment, quality of life and social functioning of caregivers of patients with vascular dementia and Alzheimer’s disease(Azərbaycan respublikasi səhiyyə nazirliyi, 2022) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Борисенко, Володимир Васильович; Казаков, Олексій Анатолійович; Кидонь, Павло Володимирович; Фисун, Юрій Олександрович; Гринь, Катерина Вікторівна; Герасименко, Лариса Олександрівна; Isakov, R. I.; Borysenko, V. V.; Kazakov, O. A.; Kydon, P. V.; Fysun, Yu. O.; Hryn, K. V.; Herasymenko, L. O.Ця стаття висвітлює питання вивчення психосоціальної дезадаптації, якості життя та соціального функціонування доглядачів за пацієнтами з судинною деменцією та хворобою Альцгеймера. У дослідженні брали участь 103 особи, які доглядали пацієнтів із хворобою Альцгеймера або судинною деменцією. Пацієнти, які отримували допомогу від особи, що доглядає, мали встановлений діагноз по МКБ-10 F00-F01 і знаходилися на диспансерному спостереженні у психіатра. На підставі детального вивчення та статистичного аналізу скарг осіб, які надають догляд за пацієнтами з судинною деменцією та хворобою Альцгеймера, сформовано загальний «банк» виявленої проблематики функціонування в різних сферах їх діяльності, а потім виділено основні найважливіші напрямки дезадаптації, що відображають основну масу виявлених порушень функціонування. За результатами проведеного дослідження виявлено, що вирішальну роль у погіршенні якості життя осіб, які надають догляд за пацієнтами з судинною деменцією та хворобою Альцгеймера, грає наявність психосоціальної дезадаптації, а незадоволеність власним функціонуванням у різних областях опікунів виявляє провідні джерела труднощів.Документ Psychosocial rehabilitation of patients with post-traumatic stress disorder(Elm, 2022) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Исаков, Рустам Исроилович; Герасименко, Лариса Александровна; Isakov, R. I.; Herasymenko, L. O.У статті висвітлюються питання вивчення психосоціальної реабілітації пацієнтів з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), наводяться дані з точки зору доказової медицини щодо необхідності та доцільності застосування реабілітаційних заходів та надання психосоціальної допомоги даній категорії пацієнтів. У цьому дослідженні брали участь 57 пацієнтів, яким встановлено діагноз посттравматичного стресового розладу (F43.1) відповідно до МКХ-10, 38 пацієнтам основної групи було надано допомогу психосоціальними реабілітаційними заходами. 19 пацієнтів контрольної групи з аналогічним діагнозом не брали участь у таких заходах. На підставі детального вивчення та статистичного аналізу скарг пацієнтів сформовано загальний «банк» виявленої проблематики психосоціального функціонування у різних сферах діяльності, виділено основні найважливіші напрямки у реабілітаційному процесі. Зіставлення результатів в основній групі та групі порівняння свідчить на користь ефективності розробленої комплексної системи реабілітації пацієнтів з ПТСР, про що свідчить достовірне переважання показника одужання та відсутність пацієнтів із психічним погіршенням в основній групі. Результати проведеного дослідження свідчать про ефективність розробленої комплексної системи реабілітації пацієнтів із ПТСР, яка проводилася на підставі клінічних та психодіагностичних показників. Проведена дослідницька робота доводить, що мета реабілітаційної роботи у пацієнтів з ПТСР досяжна лише тоді, коли достатньо враховується активність патологічного процесу, психічний стан хворого, його особистість, особливості безпосереднього соціального оточення та індивідуальні життєві умови.Документ Schizophrenia and disruption of circadian rhythms: An overview of genetic, metabolic and clinical signs(Elsevier, 2024) Boiko, D. I.; Chopra, Hitesh; Bilal, Muhammad; Kydon, P. V.; Herasymenko, L. O.; Rud, V. O.; Bodnar, L. A.; Vasylyeva, G. Yu.; Isakov, R. I.; Zhyvotovska, L. V.; Mehta, Aashna; Skrypnikov, A. M.; Бойко, Дмитро Іванович; Кидонь, Павло Володимирович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Рудь, Вадим Олексійович; Боднар, Леся Анатоліївна; Васильєва, Ганна Юріївна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Животовська, Лілія Валентинівна; Скрипніков, Андрій МиколайовичA molecular clock in the suprachiasmatic nucleus of the anterior hypothalamus, which is entrained by the dark-light cycle and controls the sleep-wake cycle, regulates circadian rhythms. The risk of developing mental disorders, such as schizophrenia, has long been linked to sleep abnormalities. Additionally, a common aspect of mental disorders is sleep disturbance, which has a direct impact on the intensity of the symptoms and the quality of life of the patient. This relationship can be explained by gene alterations such as CLOCK in schizophrenia which are also important components of the physiological circadian rhythm. The function of dopamine and adenosine in circadian rhythm should also be noted, as these hypotheses are considered to be the most popular theories explaining schizophrenia pathogenesis. Therefore, determining the presence of a causal link between the two can be key to identifying new potential targets in schizophrenia therapy, which can open new avenues for clinical research as well as psychiatric care. We review circadian disruption in schizophrenia at the genetic, metabolic, and clinical levels. We summarize data about clock and clock-controlled genes' alterations, neurotransmitter systems' impairments, and association with chronotype in schizophrenia patients. Our findings demonstrate that in schizophrenia either homeostatic or circadian processes of sleep regulation are disturbed. Also, we found an insufficient number of studies aimed at studying the relationship between known biological phenomena of circadian disorders and clinical signs of schizophrenia.Документ The structure of psychosocial maladaptation and anxiety-depressive symptomatics in women with different genesis of depression(European psychiatric association, 2020) Markov, A. R.; Markova, M. V.; Isakov, R. I.; Herasymenko, L. O.; Марков, Артур Рубенович; Марков, Артур Рубенович; Маркова, Маріанна Владиславівна; Маркова, Марианна Владиславовна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса АлександровнаВ результаті дослідження було виявлено, що генезис депресії виявив найбільший вплив на депресію за відсутності ознак дезадаптації та за наявності її легкого ступеня. Зі збільшенням тяжкості дезадаптації вплив генезу депресії зменшується і стає менш вираженим при важкій дезадаптації. Тривога менше залежить від генезу депресії і більше визначається ступенем дезадаптації. Таким чином, при визначенні напрямів психотерапевтичного та реабілітаційного лікування депресивних розладів у жінок обов’язково враховуються ці параметри.Документ Аналіз ставлення до доступності цінностей різних сфер життєдіяльності у жінок, хворих на депресивні розлади різного генезу, в залежності від вираженості психосоціальної дезадаптації(Український науково-дослідний інститут медицини транспорту Міністерства охорони здоров'я України, 2020) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R. I.Для дослідження особливостей оцінки доступності цінностей різних сфер життєдіяльності у жінок, хворих на депресивні розлади різного ґенезу та вираженістю психосоціальної дезадаптації (ПД), для визначення, в подальшому, таргетних мішеней диференційованої психосоціальної реабілітації даного контингенту пацієнтів, було обстежено 252 жінки, яким було встановлено діагноз депресивного розладу. У дослідження були включені 94 особи з депресивним розладом психогенного генезу (пролонгована депресивна реакція, обумовлена розладом адаптаціі_), 83 жінки з ендогенною депресією (депресивний епізод; рекурентно-депресивний розлад; біполярний афективний розлад, поточний епізод депресіі_) і 75 пацієнток з депресивним розладом органічноі_ генези (органічні афективні розлади). 48 жінок не мали ознак психосоціальної дезадаптації, у інших 204 встановлені прояви макро-, мезо- і мікросоціальної дезадаптації різної вираженості. Дослідження проводилося з використанням клініко-психопатологічного та психодіагностичного методів. В результаті дослідження були виявлені важливі закономірності щодо трансформації ставлення до доступності бажаних цінностей життєдіяльності у жінок, хворих на депресивні розлади, з різною вираженістю різних видів ПД, а саме, універсальну тенденцію до зменшення доступності здоров’я по мірі зростання проявів макросоціальної, мезосоціальної та мікросоціальної дезадаптації. Паралельно зі зменшенням доступності здоров’я зменшувалася також доступність матеріально забезпеченого життя і впевненості у собі. При цьому доступність інших сфер збільшується переважно за рахунок зменшення доступності здоров’я. Отримані дані повинні враховуватися при розробці лікувально-реабілітаційних заходів для даного контингенту пацієнтів.Документ Варіативність та інтенсивність психопатологічної симптоматики та проявів макросоціальної дезадаптації у жінок із депресивними розладами різного ґенезу(Харківська медична академія післядипломної освіти, 2020) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R. I.Вивчено співвідношення варіативності й інтенсивності проявів психопатологічної симптоматики і психосоціальної дезадаптації макросоціального рівня (МакПД) у жінок із депресивними розладами різного ґенезу. Для визначення таргетних мішеней персоніфікації лікувально-реабілітаційних заходів для цього контингенту пацієнтів обстежено 252 жінки, яким було встановлено діагноз депресивного розладу. У дослідженні брали участь 94 хворі на депресивний розлад психогенного ґенезу (пролонгована депресивна реакція, зумовлена розладом адаптації), 83 жінки з ендогенною депресією (депресивний епізод; рекурентно депресивний розлад; біполярний афективний розлад, поточний епізод депресії) і 75 пацієнток із депресивним розладом органічного ґенезу (органічні афективні розлади). Під час дослідження використовувалися клініко-психопатологічний та психодіагностичний методи. Установлено, що переважна більшість жінок із депресивними розладами психогенного, ендогенного й органічного ґенезу мають ознаки МакПД різного ступеня. Клінічна варіативність психопатологічної симптоматики депресивних розладів у жінок загалом не має ґенезоспецифічності та не відрізняється у хворих із наявністю або відсутністю проявів МакПД. Тяжкість та інтенсивність психопатологічної симптоматики депресії прямо асоційована зі ступенем МакПД та відрізняється в осіб із різним ґенезом депресивного розладу. Питання первинності/вторинності обох феноменів є дискутабельним, проте беззаперечно наявність у хворої їх обох має взаємнопотенціюючий та взаємноіндукуючий вплив на подальший розвиток і прогредієнтність як депресивного розладу, так і МакПД. На отримані дані та закономірності необхідно зважати, розробляючи лікувально-діагностичні, лікувально-реабілітаційні, реабілітаційні та профілактичні заходи для хворих на депресію.Документ Вплив засобів масової інформації на делінквентну поведінку підлітків(ТОВ «Медичний журнал «Нейроньюс», 2022) Ісаков, Рустам Ісроїлович; Isakov, R. I.Наша країна переживає нелегкі часи, пов’язані із війною та її наслідками для суспільства. Події на фронті широко висвітлюють у засобах масової інформації (ЗМІ), і це супроводжується дискусією про межі допустимого у сценах насильства та жорстокості. Ця дискусія має вже досить довгу історію, що охоплює, власне, і мирні часи, коли сцени насильства в інформаційному полі набувають надмірного характеру. Тож постає питання про їхній вплив на суспільні процеси зокрема. Передусім вразливими в цьому аспекті традиційно вважаються підлітки, які перебувають у періоді становлення рольових стереотипів поведінки.Документ Діагностика психосоціальної дезадаптації у жінок з депресивними розладами(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Герасименко, Лариса Олександрівна; Герасименко, Лариса Александровна; Herasymenko, L. О.; Скрипніков, Андрій Миколайович; Скрипников, Андрей Николаевич; Skrypnіkov, A. M.; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Исаков, Рустам Исроилович; Isakov, R. I.На підставі комплексного аналізу даних щодо особливостей функціонування у різних сферах, розроблена оригінальна психодіагностична шкала, що дозволяє виокремити та оцінити ключові напрямки психосоціальної дезадаптації у пацієнтів з депресивними розладами різного ґенезу. Шкала придатна для використання у клінічній практиці. Доцільно її використовувати для планування терапевтичних, психопрофілактичних та психокорекційних заходів у хворих на депресивні розлади різного ґенезу; На основании комплексного анализа данных об особенностях функционирования в различных сферах, разработана оригинальная психодиагностическая шкала, позволяющая выделить и оценить ключевые направления психосоциальной дезадаптации у пациентов с депрессивными расстройствами различного генеза. Шкала пригодна для использования в клинической практике. Целесообразно ее использовать для планирования терапевтических, психопрофилактических и психокоррекционных мероприятий у больных с депрессивные расстройства различного генеза; Based on a comprehensive analysis of the data on the peculiarities of functioning in different areas, an original psychodiagnostic scale has been developed, which allows to identify and evaluate the key areas of psychosocial maladaptation in patients with depressive disorders of various origins. The scale is suitable for use in clinical practice. It is advisable to use it for planning therapeutic, psychoprophylactic and psychocorrection measures in patients with depressive disorders of various origins.Документ Застосування кейс-методу як інноваційної технології у підготовці здобувачів вищої освіти на кафедрі психіатрії, наркології та медичної психології(Полтава : Астрая, 2024) Герасименко, Лариса Олександрівна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Herasymenko, L. O.; Isakov, R. I.У сучасному світі найбільш розповсюдженими формами навчальної роботи з впровадження в освітній процес інноваційних процесів та формування ключових професійних компетенцій майбутніх фахівців є застосування різноманітних активних форм та методів навчання. Використання викладачами інноваційних методів у процесі навчання на кафедрі психіатрії, наркології та медичної психології сприяє подоланню стереотипів у викладанні дисциплін, виробленню нових підходів до професійних ситуацій, розвитку творчих, креативних здібностей молоді. Метод кейсів є одним із ефективних та цікавих технологій навчання на кафедрі психіатрії, наркології та медичної психології, що надає змогу засвоювати знання та формує уміння під час активної самостійної діяльності. Результатом застосування кейс-методу є творче оволодіння професійними знаннями, навичками, вміннями та розвиток розумових здібностей, а перевагою - можливість оптимально поєднувати як теоретичні питання та опрацьовувати практичні навички.Документ Клініко-психопатологічні та патопсихологічні особливості підлітків-правопорушників і їх психотерапевтична корекція(ВО "Дивосвіт", 2007) Скрипніков, Андрій Миколайович; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Скрипников, Андрей Николаевич; Исаков, Рустам Исроилович; Герасименко, Лариса Александровна; Skrypnikov, A. M.; Isakov, R. I.; Herasymenko, L. O.У монографії представлено дані щодо вивчення клініко-психопатологічних та патопсихологічних особливостей делінквентних підлітків. В результаті проведеного дослідження виявлено ряд достовірних відмінностей у залежності від характеру скоєних ними правопорушень. Виявлено збільшення кількості невротичних розладів у підлітків, які скоїли правопорушення змішаного корисливо-агресивного характеру. Серед делінквентних підлітків з агресивною поведінкою переважали випадки поведінкових порушень підліткового віку. На основі комплексного дослідження клініко-психопатологічних і патопсихологічних особливостей делінквентних підлітків визначено принципи і розроблено систему психокорекційної роботи з ними.Документ Комплексна та персоніфікована система реабілітації внутрішньо переміщених осіб за наявності психосоціальної дезадаптації та психогенних психічних розладів(ДУ "Інститут неврології, психіатрії і наркології НАМН України", 2022) Скрипніков, Андрій Миколайович; Герасименко, Лариса Олександрівна; Ісаков, Рустам Ісроїлович; Фисун, Юрій Олександрович; Кидонь, Павло Володимирович; Скрипников, Андрей Николаевич; Герасименко, Лариса Александровна; Исаков, Рустам Исроилович; Фисун, Юрий Александрович; Кидонь, Павел Владимирович; Skrypnikov, A. M.; Herasymenko, L. O.; Isakov, R. I.; Fysun, Yu. O.; Kydon, P. V.За результатами проведеного дослідження встановлено, що в І групі ВПО за шкалою CGI-I відбулося дуже значне покращення психічного стану — у 37 (25,4 %), значне покращення стану — у 91 (62,3 %), мінімальне покращення стану — у 18 (12,3 %), погіршання стану — не відзначалося. У ІІ групі ВПО результати за цією шкалою: дуже значне покращення — 30 (44,1 %), значне покращення — 35 (51,5 %), незначне покращення — 3 (4,4 %), без змін або погіршання стану — не відзначалося.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »