Перегляд за Автор "Ischeikina, Yu. A."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Визначення вираженості запальних змін синовіальної оболонки у пацієнтів з остеоартритом колінних суглобів за допомогою еластометрії зсувних хвиль(Полтавський державний медичний університет, 2022-09-27) Ждан, Вячеслав Миколайович; Лебідь, Володимир Григорович; Іваницький, Ігор Валерійович; Іщейкіна, Юлія Олексіївна; Боряк, Христина Радиславівна; Zhdan, V. M.; Lebed, V. G.; Ivanitsky, I. V.; Ischeikina, Yu. A.; Boryak, K. R.Остеоартрит має значне поширення серед населення. За короткий термін він викликає стійку втрату працездатності та призводить до інвалідності в осіб працездатного віку. Зміни у структурі суглобів хворих на ОА можуть мати залежність від отримуваної базисної терапії та контролю остеоартриту. Мета даної роботи – доцільність використання еластометрії у оцінці вираженості активності синовіїту у колінних суглобах пацієнтів із остеоартритом в залежності від отримуваного ними базисного терапії та контролю остеоартриту. Початковий рівень жорсткості синовіальної оболонки в усіх групах не мав достовірних відмінностей і склав 8,59±0,97 кПа для першої групи, 9,97±1,15 кПа для другої групи та 9,11±0,69 кПа для третьої групи. Кореляційний аналіз на момент включення у дослідження показав тісний зв’язок в усіх групах пацієнтів між показниками жорсткості синовіальної оболонки колінного суглобу і рівнем С реактивного білку (r=0,71,p=0,011) та рівнем ШОЕ ( r=0,69, p=0,018, який зберігався і після проведення 6- місячної терапії (r=0,73, p=0,045) та (r=0,69, p=0,021) відповідно. Кореляційний аналіз між рівнем скутості та показниками жорсткості синовіальної оболонки колінного суглобу(r=0,71, p=0,015), ступенем вираженості болю в колінному суглобі за даними ВАШ та показниками жорсткості синовіальної оболонки колінного суглобу (r=0,63, p=0,012) на момент включення у дослідження свідчить про зв'язок між жорсткістю синовіальної оболонки та клінічними проявами, який зберігався і після проведення 6- місячної терапії (r=0,41, p=0,022) та (r=0,51, p=0,014) відповідно. Результати отриманих нами досліджень свідчать про ефективність використання визначення жорсткості синовіальної оболонки колінних суглобів (еластометричних показників) для оцінки ефективності базисної терапії пацієнтів із остеоартритом.Документ Показники еластичності клубово-поперекового м`язу у пацієнтів з болем в нижній частині спини в залежності від наявності синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів(Кафедра медико-біологічних основ спорту і фізичної реабілітації Чорноморського національного університету, м. Миколаїв, 2020-10-08) Ждан, Вячеслав Миколайович; Іваницький, Ігор Валерійович; Хайменова, Галина Сергіївна; Іщейкіна, Юлія Олексіївна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Иваницкий, Игорь Валериевич; Хайменова, Галина Сергеевна; Ищейкина, Юлия Алексеевна; Zhdan, V. M.; Ivanitskiy, I. V.; Khaimenova, G. S.; Ischeikina, Yu. A.Біль у нижній частині спини є актуальною проблемою, в той же час причини цього больового синдрому досить неоднорідні і поєднання їх на сьогоднішній день вивчено недостатньо. Відомо, що наявність у пацієнта синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів значно погіршує перебіг і прояви болю в нижній частині спини. Однією зі складових больового синдрому при цій патології є зміни клубово- поперекового м’яза – псоас-синдром. У той же час, діагностика псоас- синдрому в практичній медицині утруднена відсутністю специфічних лабораторних аналізів і візуалізаційних методик. Метою роботи стало вивчення можливостей визначення тонусу клубово-поперекового м’яза за допомогою зсувнохвильової еластометріі у пацієнтів з синдромом болю в нижній частині спини, і відмінність їх тонусу в залежності від наявності у пацієнтів синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів. Було обстежено 83 пацієнти із болем в нижній частині спини віком 42,31±1,54 роки, з яких 41 були жіночої та 42 чоловічої статі. Для участі у дослідженні усім пацієнтам проводилося рентгенологічне та ультразвукове дослідження кульшових суглобів, за наявності ознак остеоартриту пацієнти виключались із дослідження. Для визначення наявності ознак гіпермобільності суглобів використовувались критерії Бейтона, діагноз синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів виставлявся за умови отримання більше 5 балів. Серед обстежених за критеріями Бейтона 18 пацієнтів відповідали діагнозу синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів, серед них було 13 жінок і 5 чоловіків. У якості контрольної групи було обрано 15 пацієнтів віком 45,6±1,74 роки без наявності скарг на біль в поперековій ділянці спини та в ділянці кульшових суглобів, та без ознак синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів. Для визначення показника жорсткості дистальних відділів попереково-клубового м’яза була використана зсувнохвильова еластометрія. Для визначення вираженості больового синдрому використовували візуальну аналогову шкалу болю із градацією від 1 до 10. Було виявлено, що у всіх пацієнтів зі скаргами на біль в нижній частині спини відзначався достовірно більш високий тонус клубово-поперекового м’яза в порівнянні з групою умовно здорових пацієнтів. Підвищення тонусу мало сильний кореля-ційний зв’язок з вираженістю больового синдрому за даними візуальної аналогової шкали. Показники жорсткості м’язової тканини не залежали від наявності та вираженості синдрому доброякісної гіпермобільності суглобів; Боль в нижней части спины является актуальной проблемой, в то же время причины этого болевого синдрома достаточно неоднородны, и сочетание их на сегодняшний день изучено недостаточ-но. Известно, что наличие у пациента синдрома доброкачественной гипермобильности суставов значительно ухудшает течение и проявление боли в нижней части спины. Одной из составляющих болевого синдрома при этой патологии являются изменения подвздошно-поясничной мышцы – псоас-синдром. В то же время диагностика псоас-синдрома в практической медицине затруднена отсутствием специфических лабораторных анализов и визуализационных методик. Целью работы стало изучение возможностей определения тонуса подвздошно-поясничной мышцы с помощью сдвиговолновой эластометрии у пациентов с синдромом боли в нижней части спины, и различие их тонуса в зависимости от наличия у пациентов синдрома доброкачественной гипермобильности суставов. Было обследовано 83 пациента с болью в нижней части спины в возрасте 42,31±1,54 года, из них 41 женщина и 42 мужчин. Для участия в исследовании всем пациентам проводилось рентгенологическое и ультразвуковое исследование тазобедренных суставов, при наличии признаков остеоартрита пациенты исключались из исследования. Для определения наличия признаков гипермобильности суставов использовались критерии Бейто-на, диагноз синдрома доброкачественной гипермобильности суставов выставлялся при условии полу-чения более 5 баллов. Среди обследованных по критериям Бейтона 18 пациентов отвечали диагнозу синдрома доброкачественной гипермобильности суставов, среди них было 13 женщин и 5 мужчин. В ка-честве контрольной группы были выбраны 15 пациентов в возрасте 45,6±1,74 года без наличия жалоб на боль в поясничной области спины и в области тазобедренных суставов, и без признаков синдрома доброкачественной гипермобильности суставов. Для определения показателя жесткости дистальных отделов пояснично-подвздошной мышцы применяли сдвиговолновую эластометрию. Для определения выраженности болевого синдрома использовали визуальную аналоговую шкалу боли с градацией от 1 до 10. Было установлено, что у всех пациентов с жалобами на боль в нижней части спины отмечался достоверно более высокий тонус подвздошно-поясничной мышцы по сравнению с группой условно здоровых пациентов. Повышение тонуса имело корреляционную связь с выраженностью болевого синдрома по данным визуальной аналоговой шкалы. Показатели жесткости мышечной ткани не зависели от наличия и выраженности синдрома доброкачественной гипермобильности суставов; Pain in the lower back is a highly urgent problem that leads to a decrease in the quality of life of a large number of patients in the modern world. At the same time, the causes of pain in the lower back are different and their combination has not been sufficiently studied to date. It is known that the presence of benign joint hypermobility syndrome in a patient significantly worsens the course and manifestations of pain in the lower back. One of the components of pain in the lower back is changes in the iliopsoas muscle. This is psoas syndrome. At the same time, the diagnosis of psoas syndrome in practical medicine is complicated by the lack of specific laboratory tests and imaging techniques. The purpose of this work was to study the possibilities of determining the tension of the iliopsoas muscle using shear wave elastometry in patients with pain syndrome in the lower back and the difference between their tensions depending on the presence of benign hypermobility syndrome in patients. Material and methods. We examined 83 patients with lower back pain aged 42.31±1.54 years, 41 were female and 42 were male. To participate in the study, all patients underwent X-ray and ultrasound examination of the hip joints. Patients were excluded from the study in the presence of signs of osteoarthritis. To determine the presence of signs of hypermobility of the joints, we used the criteria of Baiton; the diagnosis was made on condition of obtaining more than 5 points. Among the patients examined by the Bayton criteria, 18 patients were diagnosed with benign joint hypermobility syndrome, among them 13 women and 5 men. As a control group, we selected 15 patients aged 45.6±1.74 years without complaints of pain in the lumbar region of the back and hips and without signs of benign joint hypermobility syndrome. We used shear wave elastometry to determine the stiffness of the distal parts of the lumbosacral muscle. A visual analog scale of pain (from 1 to 10) was used to determine the severity of the pain syndrome. Conclusion. We found that all patients with complaints of pain in the lower back had a significantly higher tension of the iliopsoas muscle in comparison with the group of conditionally healthy patients. The increase in tension had a strong correlation with the severity of pain syndrome according to the data of the visual analogue scale. Indicators of muscle tissue rigidity did not depend on the presence and severity of benign joint hypermobility syndrome.