Перегляд за Автор "Ischeykina, Yu. О."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Ефективність протизапальної терапії за даними допплерографічних показників судин синовіальної оболонки у пацієнтів з ревматоїдним артритом(Українська медична стоматологічна академія, 2020-11-30) Ждан, Вячеслав Миколайович; Лебідь, Володимир Григорович; Іваницький, Ігор Валерійович; Іщейкіна, Юлія Олексіївна; Катеренчук, Олександр Іванович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Лебедь, Владимир Григорьевич; Иваницкий, Игорь Валериевич; Ищейкина, Юлия Алексеевна; Катеренчук, Александр Иванович; Zhdan, V. M.; Lebid, V. G.; Ivanytckyi, I. V.; Ischeykina, Yu. О.; Katerenchuk, O. I.Ревматоїдний артрит має значну розповсюдженість серед населення, який за короткий час викликає стійку втрату працездатності та інвалідності. Виявлені зміни у структурі суглобів хворих на ревматоїдний артрит можуть мати залежність від отримуваного базисного лікування та контролю ревматоїдного артриту. Метою нашої роботи стало вивчення можливості використання ультразвукової доплерографії та доплерометрії у оцінці вираженості змін у колінних суглобах пацієнтів із ревматоїдним артритом в залежності від отримуваного ними базисного лікування та контролю ревматоїдного артриту. При проведенні кореляційного аналізу між показниками вираженості кісткових ерозій та рівнем С реактивного білку достовірних зв’язків винайти не вдалось.У тойже час, рівень С реактивного білку мав високий кореляційний зв'язок із швидкістю кровотоку по артеріям паннусу в усіх групах як на початку лікування, так і через 6 міс. терапії (r ≥0,65, p≤0,03). Отримані результати наочно свідчать про ефективність використання ультразвукової діагностики, зокрема доплерометричних показників для оцінки ефективності базисного лікування пацієнтів із ревматоїдним артритом.Документ Оцінка гепатотоксичного ефекту тривалого прийому статинів за результатами зсувнохвильової еластометрії(Полтавський державний медичний університет, 2022-04-20) Ждан, Вячеслав Миколайович; Лебідь, Володимир Григорович; Іваницький, Ігор Валерійович; Іщейкіна, Юлія Олексіївна; Боряк, Христина Радиславівна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Лебедь, Владимир Григорьевич; Иваницкий, Игорь Валерьевич; Ищейкина, Юлия Алексеевна; Боряк, Кристина Радиславовна; Zhdan, V. M.; Lebid, V. G.; Ivanytckyi, I. V.; Ischeykina, Yu. О.; Boriak, Kh. R.Статини в клінічній практиці використовуються понад чверть століття. За цей час їхні позиції в різних клінічних рекомендаціях істотно зміцнилися. Спочатку цю групу препаратів використовували виключно з метою лікування пацієнтів зі значним підвищенням рівнів атерогенних ліпопротеїнів, то з часом показання до їх призначення суттєво розширилися, а тактика використання змінилася. Метою нашої роботи стало визначення впливу статинотерапії на фіброз печінкової тканини у пацієнтів зі стеатогепатозом. Нами було обстежено 87 пацієнтів із неалкогольним стеатогепатозом та фіброзом печінки, 43 обстежених склали жінки, 44 - чоловіки. Середній вік пацієнтів становив 46,2±4,6 років. Дослідження проводились на базі науково – практичного центру кафедри сімейної медицини і терапії Полтавського державного медичного університету та ревматологічного центру ПОКЛ. Ступінь фіброзу печінки встановлювали на основі проведення 2D зсувнохвильової еластометрії транскутанним доступом методом зсувної хвилі в режимі SWE за допомогою конвексного датчика налаштованого на частоту 3,5 МГц на ультразвуковому сканері Ultima PA Expert (Radmir, Україна). Ступінь «жорсткості» паренхіми печінки по SWE вимірювали в кПа. У дослідження включали пацієнтів із фіброзом печінки F2 – F3 по METAVIR. Усі пацієнти протягом дослідження отримували статинотерапію, а саме: 22 пацієнти отримували розувастатин у добовій дозі 20 мг, 21 пацієнт отримував аторвастатин у добовій дозі 20 мг, 22 пацієнти отримували симвастатін у добовій дозі 20 мг, 22 пацієнти отримували ловастатин 20 мг на добу. Окрім зменшення рівня ліпопротеїдів низької щільності, загального холестерину, тригліцеридів, системне та тривале вживання статинів на фоні проведення адекватного лікування стеатогепатозу призводить до зниження ступеня фібротизації печінкової паренхіми, що підтверджується як даними зсувнохвильової еластометрії, так і даними шкали NAFLD Fibrosis Score. У той же час, різниця між показниками після проведеної терапії в групах пацієнтів, які отримували розувастатин, симвастатин, аторвастатин та ловастатин не мала ознак достовірності, що може свідчити про позитивний вплив саме інгібування гідроксиметілглютарил коензим А редуктази на прогресування фіброзних змін паренхіми печінки. Використання статинів у складі комплексної терапії пацієнтів із стеатогепатитом окрім нормалізації ліпідного профілю плазми крові дозволяє зменшити рівень фіброзних змін паренхіми печінки. Необхідно відмітити відсутність переваги будь – якого серед досліджених нами препаратів. У той же час, використання статинів у досліджених нами пацієнтів не мало ефекту гепатотоксичності.Документ Проблема болю в практиці лікаря-інтерніста(Українська медична стоматологічна академія, 2020-11) Ждан, Вячеслав Миколайович; Лебідь, Володимир Григорович; Іщейкіна, Юлія Олексіївна; Катеренчук, Олександр Іванович; Іваницький, Ігор Валерійович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Лебедь, Владимир Григорьевич; Ищейкина, Юлия Алексеевна; Катеренчук, Александр Иванович; Иваницкий, Игорь Валериевич; Zhdan, V. M.; Lebid, V. G.; Ischeykina, Yu. О.; Katerenchuk, O. I.; Ivanytckyi, I. V.Введення. Біль є ключовою проблемою та фундаментальним питанням в сучасній медицині. Більше ніж в 75 % випадків у населення спостерігається постійний больовий синдром. При зверненні в поліклініку на амбулаторному прийомі у кожного 7 відвідувача присутні скарги на біль в суглобах та м’язах і в 30 % випадків діагностують симптоми ревматичних захворювань та болі в спині, що зна-чно погіршують якість життя пацієнтів. Мета. Оцінити ефективність схеми комбінованого лікування хворих на остеоартрит з коморбідною патологією з включенням хондропротекторів : глюкозаміну сульфат, розчин для ін’єкцій та порошок для орального розчину; запатентований хрящовий колаген неденатурований (натуральний) ІІ типу (UC-ІІтм); нестероїдний протизапальний препарат (мелоксикам), ангіотензина ІІ рецепторів блокатор (валсартан), статин (розувастатин). Матеріали та методи дослідження. У проведеному проспективному дослідженні на базі кафедри сімейної медицини і терапії Української медичної стоматологічної академії в обласному діагностично-лікувальному ревматологічному центрі комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня імені М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» брали участь 30 амбулаторних та стаціонарних хворих віком 52–67 років із первинним гонартрозом ІІ–ІІІ рентгенологічної стадії по Kellgren і Lawrence в поєднанні з коморбідною патологією (артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця, болем в спині, нестероїдними гастропатіями), які знаходилися під динамічним спостереженням протягом 12 місяців. Результати. Аналізуючи якість комбінованої терапії у хворих на остеоартрит в поєднанні з коморбідною патологією протягом 12 місячного спостереження, ми виявили, що кращі результати лікування були у хворих, які отримували ампульовані та пероральні форми хондропротекторів. Протягом дослідження виявлено значний клінічний ефект при прийомі хондропротекторів у змішаній формі у хворих на остеоартрит з коморбідною патологією, що прявилося покращенням таких клінічних показників, як індекс Лекена та WOMAC. Через 6 місяців лікування було досягнуто достовірного зниження сумарного функціонального індексу Лекена (10,88± 2,07) з показником p<0,0001 у хворих основної групи, які приймали хондропротектори у змішаній формі (p<0,0001), порівняно з показником групи порівняння (12,68±2,08). Достовірне зниження індексу Лекена в основній групі також спостерігалося через 12 місяців від початку дослідження (p<0,0001), що свідчить про наявність тривалого ефекту післядії при прийомі хондропротекторів у змішаній формі на фоні комбінованої терапії в основній групі. Також спостерігалося зниження вираженості болю у спокої та при рухах, обмеження в щоденній діяльності за анкетою WOMAC через 6 міс від початку лікування в обох групах, але в основній групі достовірно більш значуще. Сумарний показник анкети WOMAC через 6 міс від початку дослідження в основній групі (676,08±215,63) був значно нижчим (p<0,0001), ніж у групі порівняння (858,46±167,64). Цей показник через 12 місяців в основній групі (564,82±187,34) був також достовірно нижчим (p<0,0001), ніж у групі порівняння (797,12±218,10).Документ Результативність лікування за даними еластометрії синовіальної оболонки у пацієнтів з ревматоїдним артритом(Українська медична стоматологічна академія, 2020-11-30) Ждан, Вячеслав Миколайович; Лебідь, Володимир Григорович; Іваницький, Ігор Валерійович; Ткаченко, Максим Васильович; Іщейкіна, Юлія Олексіївна; Ждан, Вячеслав Николаевич; Лебедь, Владимир Григорьевич; Иваницкий, Игорь Валериевич; Ткаченко, Максим Васильевич; Ищейкина, Юлия Алексеевна; Zhdan, V. M.; Lebid, V. G.; Ivanytckyi, I. V.; Tkachenko, M. V.; Ischeykina, Yu. О.; Ждан, Вячеслав МиколайовичРевматоїдний артрит має значну розповсюдженість серед населення, який за короткий час викликає стійку втрату працездатності та інвалідності. Виявлені зміни у структурі суглобів хворих на ревматоїдний артрит можуть мати залежність від отримуваного базисного лікування та контролю ревматоїдного артриту. Метою нашої роботи стало вивчення можливості використання еластометрії у оцінці вираженості активності синовіїту у колінних суглобах пацієнтів із ревматоїдним артритом в залежності від отримуваного ними базисного лікування та контролю ревматоїдного артриту. При проведенні кореляційного аналізу на момент включення у дослідження нами був виявлений тісний зв’язок в усіх групах пацієнтів між показниками жорсткості синовіальної оболонки колінного суглобу та рівнем С-реактивного білку (r = 0,63, p=0,022) або рівнем швидкість осідання еритроцитів (r = 0,66, p=0,019). Цей зв'язок зберігався і після проведення 6-ти місячної терапії (r =0,61, p=0,043) та (r = 0,59, p=0,023) відповідно. Проведення кореляційного аналізу між рівнем ранкової скутості та показниками жорсткості синовіальної оболонки колінного суглобу (r = 0,57,p=0,018), ступенем вираженості болю в колінному суглобі за даними візуальної аналогової шкали та показниками жорсткості синовіальної оболонки колінного суглобу (r = 0,56, p=0,024) на момент включення у дослідження свідчить про зв'язок між жорсткістю синовіальної оболонки та клінічними проявами ревматоїдного артриту. Цей зв'язок зберігався і після проведення 6-ти місячної терапії (r = 0,57, p=0,038) та (r = 0,63, p=0,024) відповідно. Отримані результати наочно свідчать про ефективність використання визначення жорсткості синовіальної оболонки колінних суглобів, зокрема еластометричних показників для оцінки ефективності базисного лікування пацієнтів із ревматоїдним артритом.