Перегляд за Автор "Ivanchenko, A. Yu."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Дослідження змін мікроциркуляції сітківки після регматогенного відшарування сітківки без відшарування макулярної зони та з відшаруванням макулярної зони за даними оптичної когерентної томографії - ангіографії: проспективне дослідження(Полтавський державний медичний університет, 2021) Іванченко, Анна Юріївна; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Иванченко, Анна Юриевна; Безкоровайная, Ирина Николаевна; Ivanchenko, A. Yu.; Bezkorovayna, I. N.Мета. Оцінити зміни щільності судин та мікроциркуляції різних шарів сітківки ока після успішного оперативного лікування регматогенного відшарування сітківки без відшарування макулярної зони та з відшаруванням макулярної зони за допомогою оптичної когерентної томографії - ангіографії та їх вплив на післяопераційні клінічні результати. Матеріали і методи дослідження. У це проспективне дослідження було включено загалом 33 ока: 15 пацієнтів після регматогенного відшарування сітківки без відшарування макулярної зони і 18 пацієнтів після регматогенного відшарування сітківки з відшаруванням макулярної зони. У всіх пацієнтів було діагностовано первинне регматогенне відшарування сітківки (тривалість відшарування сітківки менше 7 днів від появи симптомів) та проведено успішне оперативне лікування протягом 72 годин після встановлення діагнозу. Зміни поверхневого капілярного сплетіння, глибокого капілярного сплетіння і фовеальної аваскулярної зони оцінювали за допомогою оптичної когерентної томографії ангіографії, та корелювали з гостротою зору через 1 місяць після оперативного лікування Результати. У групі без відшарування макулярної зони передопераційна щільність судин всього поверхневого капілярного сплетіння сітківки на уражених очах була нижчою, ніж у здорових очах ( p< 0,05). Щільність судин поверхневого капілярного сплетіння підвищилася під час спостереження ( p < 0,05); крім того, чим вищі передопераційна щільність судин поверхневого капілярного сплетіння тим кращий вихідний рівень гостроти зору ( p < 0,05). У групі з відшаруванням макулярної зони через 1 місяць після операції, чим більша фовеальна аваскулярна зона, тим нижча гострота зору ( p <0,05). Висновки. Отже, оптична когерентна томографія ангіографія, – це метод неінвазивного дослідження, який може швидко оцінити мікроциркуляцію сітківки у пацієнтів, які перенесли оперативне лікування с приводу регматогенного відшарування сітківки. Використання оптичної когерентної томографії ангіографії, пропонує потенційне пояснення неоптимального відновлення гостроти зору незважаючи на анатомічне відновлення макули. У групі без відшарування макулярної зони передопераційна щільність судин всього поверхневого капілярного сплетіння вплинула на передопераційну гостроту зору, і була нижчою, ніж у здорових очах, але з часом відновилася. У групі з відшаруванням макулярної зони більша площа фовеальної аваскулярної зони була пов'язана з гіршою гостротою зору.Документ Кореляційний зв’язок між даними оптичної когерентної томографії- ангіографії та післяопераційною гостротою зору у пацієнтів з регматогенним відшаруванням сітківки без та з відшаруванням в зоні макули(Ukrainian Society of Ophthalmologists, 2023-05) Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Іванченко, Анна Юріївна; Bezkorovayna, I. M.; Ivanchenko, A. Yu.Актуальність. На сьогоднішній день, не дивлячись на вдосконалення технології хірургічного методу лікування відшарування сітківки, ризик зниження зору залишається на високому рівні. Тому пошук причин невдоволення наслідками вітреоретинальної хірургії є актуальним. Порушення мікроциркуляції сітківки може бути однією з причин не достатніх функціональних результатів. Мета. Встановити кореляційний зв’язок між даними ОКТ-а та НКГЗ (найкраще корегована гострота зору) в післяопераційному періоді у пацієнтів з РВС без відшарування макулярної зони (macula-on) та з відшаруванням макулярної зони (macula-off). Матеріали і методи. Спостереження проводили за 116 пацієнтами : 65 пацієнтів після РВС macula-on і 51 пацієнтів після РВС macula-off. За допомогою ОКТ-а вивчали такі параметри судин сітківки: фовеальна аваскулярна зона (ФАЗ), щільність поверхневого капілярного сплетіння (ПКС) і щільність глибокого капілярного сплетіння (ГКС) парафовеальної зони і оцінювали їх кореляцію з функціональними параметрами. Термін спостереження – 12 місяців. Результати. В 1 групі через 1 рік спостережень була виявлена кореляція між ФАЗ та товщиною макули (r = − 0,299, p = 0,025). Остаточна НКГЗ була пов’язана з парафовеальною щільністю ГКС (r = − 0,340, p = 0,010) та з ФАЗ зоною (r = 0,390, p = 0,003). У 2 групі через 1 рік остаточна НКГЗ корелювала з ФАЗ (r = 0,408, p = 0,012) з парафовеальною щільністю судин ПКС (r = - 0,451, p = 0,005). Також остаточна НКГЗ корелювала з парафовеальною щільність судин ГКС (r = - 0,418, p = 0,010). Не було виявлено кореляції між ФАЗ та товщиною макули (r = − 0,282, p = 0,080). Висновки. Чим гірші показники звивистості, щільності судин парафовеальної зони та їх діаметру, тим нижчі показники візометрії.Документ Підвищення клінічної ефективності хірургічного лікування регматогенного відшарування сітківки шляхом оцінювання імунологічних та анатомо-морфологічних показників: огляд літератури(2021) Іванченко, Анна Юріївна; Безкоровайна, Ірина Миколаївна; Ivanchenko, A. Yu.; Bezkorovayna, I. M.Для лікування регматогенного відшарування сітківки (РВС) застосовують закриту субтотальну вітректомію, однак навіть при успішній операції, виконаній у відносно ранні терміни, у деяких пацієнтів залишається низька гострота зору і виявляються стійкі дефекти сприйняття кольору. Тому комбінування закритої субтотальної вітректомії з пілінгом внутрішньої межової мембрани (ВММ) сітківки при РВС може покращити клінічні результати в післяопераційному періоді.Мета дослідження – визначити роль пілінгу ВММ та його вплив на функціо нальний і морфологічний стан макули після операції з приводу РВС для макси мального покращення результатів гостроти зору після відшарування сітківки та уточнення показань до видалення ВММ при РВС. Матеріали та методи. Аналіз даних літератури показує, що в значній частині випадків, незважаючи на повне прилягання відшарованої сітківки, гострота зору відновлюється не у повному обсязі. Практично відсутні дані про порівняння впливу на гостроту зору видалення ВММ при вітректомії у віддаленому періоді, порушення гемодинаміки в макулярній зоні за даними оптичної когерентної то мографії (ОКТ) з функцією ангіографії у пацієнтів з РВС. Результати. Незважаючи на те що пілінг ВММ при регматогенному відшару ванні сітківки значно знижує частоту утворення епіретинального фіброзу, по трібно враховувати анатомо-морфологічні зміни сітківки після пілінгу ВММ та їх вплив на післяопераційні клінічні результати. Визначення біомаркерів крові має потенціал для кращого прогнозування ризику ПВР після хірургічного втручання для гальмування патологічної реакції, що викликає утворення фіброзних плівок на сітківці, які своєю чергою значно погіршують клінічні результати в післяопераційному періоді. Висновки. Отже, поєднання належної хірургічної техніки та нових діагностичних маркерів, як клінічних, так й імунологічних, може допомогти поліпшити діагностику та прогноз лікування регматогенного відшарування сітківки