Перегляд за Автор "Kalashnikov, O. O."
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Стентування шлункової трубки при неспроможності лінії стаплерного шва після рукавної резекції шлунка(Полтавський державний медичний університет, 2018) Слабкий, Г. О.; Усенко, О. Ю.; Тодуров, І. М.; Перехрестенко, О. В.; Калашніков, О. О.; Косюхно, С. В.; Якимець, В. М.; Терешкевич, І. С.; Слабкий, Г. А.; Усенко, А. Ю.; Тодуров, И. М.; Перехрестенко, А. В.; Калашников, А. А.; Косюхно, С. В.; Якимец, В. Н.; Терешкевич, И. С.; Slabkiy, G. O.; Usenko, O. Y.; Todurov, I. M.; Perekhrestenko, O. V.; Kalashnikov, O. O.; Kosiukhno, S. V.; Yakimets, V. M.; Yakimets, V. M.; Tereshkevich, I. S.Всесвітня організація охорони здоров’я назвала ожиріння як найбільшу загрозу для здоров’я людини. Баріатрична хірургія вважається найбільш ефективним методом лікування ожиріння та пов’язаних супутніх захворювань. Рукавна резекція шлунка відносно нова методика лікування морбідного ожиріння. Незважаючи на низькі показники захворюваності і смертності, пов’язані з рукавної резекцією, можуть виникати періопераційні ускладнення: кровотеча, грижа, неспроможність та стриктура. Серед цих ускладнень неспроможність є найбільш серйозним і небезпечним ускладненням. Неспроможність лінії стаплерного шва виникає від 1% до 20% пацієнтів після рукавної резекції шлунка. Існує багато публікацій присвячені лікуванню неспроможності, але немає єдиного алгоритму лікування даного ускладнення. Мета даного дослідження – визначити успіх ендоскопічного стентування у пацієнтів з неспроможністю степлерного шва шлункової трубки після рукавної резекції шлунка. Проаналізовано результати хірургічного лікування 246 пацієнтів з морбідним ожирінням. Середній вік склав 43,5±13,7 років (98 чоловіків і 148 жінок). Середня вага була 147,8±34,3 (106- 246) кг. Середній індекс маси тіла склав 46,3±11,6 (35-81,5) кг/м2. Середній надлишок маси тіла 79,3±36,3 (46- 169) кг. Неспроможність степлерного шва шлункової трубки є найбільш грізним ускладненням з точки зору складності діагностики, профілактики та лікування. Неспроможність виникла у 6 (2,4%) пацієнтів. Діагноз був підтверджений рентгенівською гастрографією з урографіном, фіброезофагогастроскопією та комп’ютерною томографією. Час діагностики неспроможності степлерного шва шлункової трубки у 1 пацієнта склало 10 годин, у 5 пацієнтів – 78,8±59,1 (24-120) годин. При діагностиці ускладнення вперше 6-12 годин з моменту його виникнення виправдана тактика ушивання дефекту. У разі пролонгації діагностики більше 12 годин очевидні переваги тактики стентування в порівнянні зі спробами ушивання дефекту. Хоча постановка стента викликає дискомфорт у пацієнтів і вимагає ендоскопічних навиків, очевидно, що скорочується час загоєння та перебування в лікарні пацієнтів з неспроможністю шлункової трубки після рукавної резекції шлунка.