Перегляд за Автор "Kaljuzhka, O."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Гарячки невідомого генезу в дітей(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2012-01) Пікуль, Катерина Вікторівна; Ільченко, Валентина Іванівна; Прилуцький, Костянтин Юрійович; Калюжка, Олена Олександрівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Пикуль, Екатерина Викторовна; Ильченко, Валентина Ивановна; Прилуцкий, Константин Юрьевич; Калюжка, Елена Александровна; Фастовец, Марина Николаевна; Pikul, K.; Il'chenko, V. I.; Prilutskiy, K.; Kaljuzhka, O.; Fastovets, M.Актуальність проблеми «Гарячки невідомого генезу» обумовлена ростом частоти встановлення попереднього діагнозу педіатрами амбулаторної ланки в Україні за останні 5 років, великою варіабельністю причин хвороби, складністю специфічної діагностики, що призводить до діагностичних помилок, несвоєчасного лікування дітей, зниженню довіри пацієнта до лікаря. В статті автори, крім літературного огляду, приводять клінічний приклад дитини з діагнозом: «Гарячка невідомого генезу»; Актуальность проблемы «Лихорадки неясного генеза» обусловлена возростанием частоты встановленого предварительного диагноза педиатрами амбулаторного звена на Украине за последние 5 лет, большой вариабельностью причин болезни, сложностью специфической диагностики, что ведёт к диагностическим ошибкам, несвоевременному лечению детей, снижению доверия пациента к врачу. В статье авторы, кроме литературного обзора, приводять клинический пример ребёнка с диагнозом: «Лихорадка неясного ґенеза»; Importance of the problem caused by increasing frequency formulation the preliminary diagnosis of fever of unknown origin outpatient pediatricians over the last 5 years in Ukraine. Variability of the causes of illness and difficulty of its specific identification lead to diagnostic errors, untimely treatment and loss of confidence to doctor. The authors in the article, except a literary review, make a clinical example of child with the diagnosis of fever of unknown origin.Документ Генетические факторы риска развития аллергических заболеваний у детей(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Калюжка, Елена Александровна; Калюжка, Олена Олександрівна; Kaljuzhka, O.Резюме. Проведен анализ научных публикаций и результаты исследования по влиянию генетических факторов на развитие аллергических заболеваний у детей. Отмечено, что, несмотря на большое количество исследований, до настоящего времени не идентифицирован ни один генетический маркер, который бы точно предсказывал вероятность развития аллергического заболевания. Большинство авторов к группе риска развития аллергии относят детей, у которых хотя бы один из родителей или брат/сестра страдают атопическим заболеванием. Поэтому, большинство исследователей едины в том, что детям из группы высокого риска развития аллергических заболеваний необходимо с самого раннего возраста проведение профилактических мероприятий; Резюме. Проведено аналіз наукових публікацій і результати дослідження щодо впливу генетичних факторів на розвиток алергічних захворювань у дітей. Відзначено, що, незважаючи на велику кількість досліджень, до теперішнього часу не ідентифікований жоден генетичний маркер, який би точно передбачав ймовірність розвитку алергічного захворювання. Більшість авторів до групи ризику розвитку алергії відносять дітей, у яких хоча б один з батьків або брат / сестра страждають на атопічні захворювання. Тому, більшість дослідників схиляються до того, що дітям з групи високого ризику розвитку алергічних захворювань необхідно з самого раннього віку проводити профілактичні заходи; Abstract. An analysis of numerous studies indicates multifactorial pathogenesis of allergic diseases, in which the demonstration involved both internal and external causes. Clinical and clinical-genetic studies allow us to confidently consider genetic factors predisposing major risk factor for atopic diseases. The presence of atopic disease in the family is considered with a genetic factor predisposing to the development of kid’s IgE-mediated hypersensitivity, and is a prerequisite for the determination of the newborn in the group of «high risk». Considering the genetic causes, we cannot exclude abnormal gene mutations that contribute to the dynamics of the incidence rate. At the same time, from 10 to 20% of children with allergic disorders have family history. Nowadays, not identified any genetic marker that would accurately predict the likelihood of developing allergic disease, so burdened hereditary history remains the only significant factor that allows you to select children with high risk to develop allergies. Genetically determined in atopic disease is the overproduction of IgE. Control IgE synthesis is carried Ir-genes and HLA system. The development of allergic reactions associated with three types of genetic regulation: regulation of IgE-synthesis is not associated with the major histocompatibility complex; genetic regulation associated with the major histocompatibility complex; specifying the functioning suppressor genes and genetic regulation associated with the severity of the immune response to antigenic exposure. 5a23-31 chromosome contains genes that control the levels of IgE, the level of IL4, IL13, inducing the synthesis of IgE, the synthesis of IL3, IL5, IL9, IL12, involved in the development of allergic inflammation, as well as the genes coding for the synthesis of glucocorticoid and β2 adrenergic receptor. An important function is to activate IL4 high affinity receptor for IgE FcεRl expression on B-lymphocytes. Besides, IL4 stimulates the production of B-lymphocyte adhesion molecules enhances cytolytic activity of CD8 lymphocytes, promotes the expression of MHC class II molecules on macrophages and monocytes, antigen-presenting macrophage activity enhances, inhibits the development of the colonies and macrophage release of IL1, IL12, IFNy. IL4 gene was localized to the short arm of chromosome in section 31.1 5. Several point detected polymorphisms in the promoter region of the gene IL4. Family inheritance of asthma and allergic disease suggests that genetic factors are important in the pathogenesis of allergy. However, reliable genetic markers specific IgE sensitization and allergic diseases has not yet been identified. Although a number of genes – «candidates» is already defined, role in the pathogenesis of the disease or of one of them has not yet been confirmed. Research on the interaction between different genes and between genes and the environment («gene - gene», «gene - environment» - interaction) suggest that prevention of allergic diseases should be directed to the individual genetic vulnerabilities («gene profile») and environmental impact factors. The analysis showed that nowadays has not identified any genetic marker that would accurately predict the likelihood of developing allergic disease. Undoubtedly is still the logical proof of the inheritance of a certain type immunological response, which can appear in several phenotypically atopic diseases in different age periods.Документ Особенности метаболизма и нутритивного статуса у преждевременно родившихся новорожденных в условиях интенсивной терапии.(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» м. Полтава, 2012) Траверсе, Галина Михайловна; Цвиренко, Светлана Николаевна; Зюзина, Лариса Степановна; Калюжка, Елена Александровна; Траверсе, Галина Михайлівна; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Traverse, G.; Tzvirenko, S.; Zuzina, L.; Kaljuzhka, O.Резюме. В обзоре показаны основные проблемы нутритивного обеспечения преждевременно родившихся детей в раннем неонатальном периоде, а также пути решения этих проблем на современном этапе. Особое внимание уделено энтеральному питанию с первых часов жизни. Подчеркнуто, что энтеральное питание способствует улучшению функциональной активности печени, нормализации синтеза антитромбина-3 и стабилизации коагуляционного потенциала крови к концу раннего неонатального периода недоношенных детей; Резюме. В огляді показано основні проблеми нутрітивного забезпечення передчасно народжених дітей в ранньому неонатальному періоді, а також шляхи вирішення цих проблем на сучасному етапі. Особливу увагу приділено ентеральному харчуванню з перших годин життя. Підкреслено, що ентеральне харчування сприяє покращенню функціональної активності печінки, нормалізації синтезу антитромбіну-3 і стабілізації коагуляційного потенціалу крові до кінця раннього неонатального періоду у недоношених дітей; Summary. In a review the basic problems of the nutritive providing of the prematurely born children are shown in an early neonatal period, and also way of decision of these problems on the modern stage. The special attention is spared to the enteroalimentation from the first o'clock of life. Underline, that an enteroalimentation assists the improvement of functional activity of liver, normalization of synthesis of antithrombin - 3 and stabilizing of coagulative potential of blood by the end of early neonatal period of prematurely born children.Документ Перебіг асфіксії та стан гемодинаміки у новонароджених, стратифікованих за генотипами АGТR1 гена(Буковинський державний медичний університет, 2013) Ковальова, Олена Михайлівна; Похилько, Валерій Іванович; Коробка, Оксана Вікторівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Гасюк, Наталія Іванівна; Ковалева, Елена Михайловна; Похилько, Валерий Иванович; Коробка, Оксана Викторовна; Калюжка, Елена Александровна; Гасюк, Наталия Ивановна; Kovalova, O.; Pokhylko, V.; Korobka, O.; Kaljuzhka, O.; Gasyuk, N.Резюме. Представлено результати дослідження поліморфізму генів AGTR1 у новонароджених з асфіксією (n=70). Не виявлено асоціацій між СС генотипом AGTR1 гена і розвитком асфіксії та СС генотипом й тяжким її ступенем у доношених новонароджених. Показано відсутність достовірних відмінностей у показниках ЧСС, артеріального тиску систолічного та середнього, погодинного діурезу упродовж раннього неонатального періоду в новонароджених з функціональним та нефункціональним AGTR1 геном. Проте виявлено достовірно вищий рівень діастолічного артеріального тиску в першу добу життя у новонароджених з наявною С-алеллю, ніж у новонароджених з АА генотипом (35,07±1,89 мм рт ст. проти 29,81±1,04 мм рт ст., р=0,013). Початкова доза дофаміну, що потрібна для стабілізації гемодинаміки у новонароджених, а також тривалість його застосування були майже однаковими у немовлят з наявною С-алеллю AGTR1 гена та у немовлят з її відсутністю. Потрібні подальші дослідження на більшій когорті пацієнтів для з’ясування остаточного внеску зазначеного гену в розвиток асфіксії та її перебіг у новонароджених; Резюме. Представлены результаты исследования полиморфизма генов AGTR1 у новорожденных с асфиксией (n=70). Не обнаружено ассоциаций между СС генотипом AGTR1 гена и развитием асфиксии, в также СС генотипом и тяжелой ее степенью у доношенных новорожденных. Показано отсутствие достоверных отличий в показателях ЧСС, артериального давления систолического и среднего, почасового диуреза на протяжении раннего неонатального периода у новорожденных с функциональным и нефункциональным AGTR1 геном. Однако, обнаружен достоверно более высокий уровень диастолического артериального давления в первые сутки жизни у новорожденных с имеющейся С-аллелью, чем у новорожденных с АА генотипом (35,07±1,89 мм рт ст. против 29,81±1,04 мм рт ст., р=0,013). Начальная доза дофамина, необходимая для стабилизации гемодинамики у новорожденных, а также длительность его применения, были почти одинаковыми у младенцев с имеющейся С-аллелью AGTR1 гена как и у младенцев с ее отсутствием. Нужны дальнейшие исследования на большей когорте пациентов для выяснения окончательного влияния отмеченного гена на развитие и течение асфиксии у новорожденных; Summary. The results of research of polymorphism of AGTR1 genes in newborn babies with asphyxia (n = 70) are presented. Associations between the CC genotype of AGTR1 gene and the development of asphyxia and CC genotype and its severe form in fullterm newborns haven’t been revealed. The absence of significant differences in heart rate, systolic and mean blood pressures, hourly diuresis during the early neonatal period in newborn babies with functional and nonfunctional AGTR1 gene has been shown. However, significantly higher diastolic blood pressure during the first 24 hours of life in newborns with existing С-alelle than in newborns with AA genotype (35,07 ± 1,89 mm Hg. Vs 29,81 ± 1,04 mm Hg., p = 0.013) has been revealed. The initial dose of dopamine, which is needed for stabilizing haemodynamics in newborn babies and the duration of its use was almost identical in newborns with existing С-alelle of AGTR1 gene and in babies, who don’t have С-alelle. Further researches on larger cohort of patients for determining the final contribution of mentioned gene in the development of asphyxia and its progress in newborns are needed.Документ Інноваційні підходи до викладання пропедевтики педіатрії студентам-іноземцям як ключовий компонент професійної підготовки майбутніх лікарів(Тернопільський державний медичний університет імені І. Горбачевського МОЗ України, 2016) Фесенко, Марія Євгенівна; Зюзіна, Лариса Степанівна; Козакевич, Вероніка Клавдіївна; Гасюк, Наталія Іванівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Fesenko, M.; Ziuzina, L.; Kozakevich, V.; Gasyuk, N.; Kaljuzhka, O.В статті відображено особливості викладання пропедевтики педіатрії студентам-іноземцям з використанням інноваційних технологій навчання. Окреслено роль особистості викладача в оптимізації навчального та виховного процесів при роботі з іноземними студентами; The article describes the features of teaching of propaedeutics of paediatric for foreign students with the use of innovative learning technologies. Dened the role of teacher’s personality in the optimization of the educational process when working with foreign students.