Перегляд за Автор "Kameniev, V. I."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Lipid parameters before and after immunobiological therapy of patients with psoriasis(Полтавський державний медичний університет, 2022) Stepanenko, R. L.; Dudchenko, M. O.; Stepanenko, V. I.; Vasylyeva, K. V.; Kameniev, V. I.; Svirid, S. G.; Litinska, T. O.; Степаненко, Р. Л.; Дудченко, Микола Олексійович; Степаненко, В. І.; Васильєва, Катерина Володимирівна; Каменєв, Володимир Іванович; Свирид, С. Г.; Літинська, Т. О.Psoriasis is one of the most common dermatoses and occupies one of the leading places among the current problems of modern dermatology. 148 patients were involved in the study. Comparative evaluation of the therapeutic efficacy of monotherapy with the immunobiological drug Adalimumab, as well as its combination with a domestic non-hormonal drug based on natural ingredients (Flaxseed oil, Solidol fatty, D-panthenol, Allantoin, Herd extract, Celandine acid extract, Celandine extract) in the examined patients with psoriasis vulgaris was performed according to the dynamics of regression of cutaneous clinical manifestations of dermatosis: reduction of lesion area, regression of erythema, infiltration, peeling of psoriatic skin rash, changes in PASI, PGA, BSA index. We have proposed a modified treatment regimen for patients with psoriasis vulgaris, which provides a course of systemic immunobiological therapy with adalimumab with concomitant use of domestic non-hormonal drug can increase the effectiveness of treatment and prolong the remission of dermatosis. Псоріаз є одним з найбільш поширених дерматозів і посідає одне з провідних місць серед актуальних проблем сучасної дерматології. У дослідженя було залучено 148 пацієнтів. Порівняльна оцінка терапевтичної ефективності застосування монотерапії препаратом імунобіологічної дії Адалімумаб, а також його комбінації з відчизняним негормональним препаратом на основі натуральних компонентів (Лляна олія, солідол жировий, D-пантенол, алантоноїд, екстракт череди, екстракт чистотілу, екстракт оману, сірка, саліцілова кислота) у обстежених хворих на псоріаз вульгарний проводилась згідно динаміки регресу шкірних клінічних проявів дерматозу: зменшення площі ураження, регрес еритеми, інфільтрації, лущення елементів шкірної псоріатичної висипки, змін індексу PASI, PGA, BSA. Запропонована нами модифікована схема терапії хворих на псоріаз вульгарний, яка передбачає проведення курсу системної імунобіологічної терапії препаратом адалімумаб з паралельним призначенням відчизняним негормональним препарату дозволяє підвищити ефективність лікування та подовжити термін тривалості ремісії дерматозу.Документ Механізм проникнення Віл-інфекції(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Мавров, Геннадій Іванович; Щербакова, Ю. В.; Іщейкін, Костянтин Євгенович; Каменєв, Володимир Іванович; Ємченко, Яна Олександрівна; Мавров, Геннадий Иванович; Щербакова, Ю. В.; Ищейкин, Константин Евгеньевич; Каменев, Владимир Иванович; Емченко, Яна Александровна; Mavrov, G. I.; Scherbakova, Y. V.; Ishcheikin, K. Ye.; Kameniev, V. I.; Yemchenko, Ya. A.Попередження статевого зараження вірусом імунодефіциту людини полягає в тому, що ряд високоефективних засобів біомедичної профілактики поєднуються з поведінковими і структурними підходами. Метою даного огляду є узагальнення власних й світових досліджень з сексуальної передачі вірусу імунодефіциту людини через слизові оболонки статевих органів. За період 2000 - 2018 роки аналізувались статті, глобальні звіти агентства об’єднаних нації з боротьби з синдромом набутого імунодефіциту, статистичні звіти окремих країн (зокрема України), матеріали Всесвітньої організації охорони здоров'я. Заходи щодо запобігання передачі вірусу імунодефіциту людини статевим шляхом є вкрай необхідними для стримування глобальної епідемії синдрому набутого імунодефіциту та її остаточного подолання. Дослідження, проведені на тваринних моделях і вивчення патогенезу гострої інфекції у людей дозволили виявити потенційні вразливості вірусу при втручанні через слизову оболонку статевих органів на самих ранніх стадіях інфекції. Отримані дані окреслюють потенційно ефективні напрямки застосування профілактичних вакцин й антиретро- вірусних препаратів, щоб запобігти розвитку системної інфекції, з ураженням CD4 Т-клітин, яка швидко призводить до руйнування імунітету. З цих досліджень зроблено висновок, що стратегії профілактики повинні бути націлені на самі ранні стадії інфекції з наступних причин: 1) вразливість вірусу, який на ранньому етапі знаходиться в невеликих популяціях інфікованих клітин-засновників біля вхідних воріт інфекції; 2) для встановлення системної інфекції спочатку необхідне локальне розповсюдження вірусу; 3) згубні наслідки, які швидко розвиваються, випливають лише з системної інфекції. Ефективність профілактики статевої передачі вірусу імунодефіциту людини найближчим часом буде пов’язана з вирішенням науково-практичних питань імунології.Документ Папіломавірусна інфекція та веруциформна епідермодисплазія Левандовського-Лютца(ДУ "Інститут дерматології та венерології НАМН України", 2024) Кравченко, Володимир Григорович; Кравченко, Андрій Володимирович; Ємченко, Яна Олександрівна; Безега, Олена Вікторівна; Васильєва, Катерина Володимирівна; Каменєв, Володимир Іванович; Kravchenko, V. G.; Kravchenko, A. V.; Yemchenko, Ya. O.; Bezeha, O. V.; Vasylyeva, K. V.; Kameniev, V. I.Резюме. Мета дослідження –дати аналітичну оцінку сучасних уявлень про роль вірусів папіломи людини (ВПЛ) у етіогенезі веруциформної епідеродисплазії Левандовського- Лютца (ВЕДЛЛ) і окреслення конкретних завдань для поглибленого вивчення проблеми. Матеріали і методи. Повідомлення про випадки ВЕДЛЛ в фаховій літературі і спостереження авторів, тлумачення результатів спостережень. Результати та обговорення. Спостерігається зацікавленість у науковців до проблеми, пов’язаної з ВПЛ і їх роллю в етіогенезі ВЕДЛЛ. Відзначається недосконалість знань про патогенез дерматозу, підкреслюється вплив УФ-радіації як тригерного чинника. Висновки. ВЕДЛЛ розглядається як рідкісний хронічний диспластичний процес, спричинений різними типами ВПЛ з можливою неопластичною трансформацією. Нинішній стан проблеми потребує подальших досліджень з метою вирішення або уточнення низки питань, зокрема, спадковості дерматозу і патогенетичних передумов неопластичної трансформації. Лікарям-спеціалістам слід накопичувати спостереження за пацієнтами з ВЕДЛЛ з використанням не тільки клінічного діагностування бородавко-подібних дерматозів з проведенням диференційного діагнозу, а і використанням лабораторних досліджень. Особливої уваги потребують пацієнти – діти. Abstract The purpose of the study is to provide an analytical assessment of modern ideas about the role of human papillomavirus (HPV) in the etiology of Lewandowski-Lutz verruciform epiderodysplasia (VEDLL) and outline specific tasks for an in-depth study of the problem Materials and methods. Reports on cases of VEDLL in the professional literature and authors’ observations, interpretation of the results of observations. Results and discussion. There is an interest among scientists in the problem related to HPV and their role in the etiology of VEDLL. The imperfection of knowledge about the pathogenesis of dermatosis is noted, the influence of UV radiation as a trigger factor is emphasized. Conclusions. VEDLL is considered a rare chronic dysplastic process caused by different types of HPV with possible neoplastic transformation. The current state of the problem requires further research in order to solve or clarify a number of issues, in particular, the heredity of dermatosis and the pathogenetic prerequisites of neoplastic transformation. Specialist doctors should accumulate observation of patients with VEDLL using not only clinical diagnosis of wart-like dermatoses with differential diagnosis, but also using laboratory tests. Children patients need special attention.Документ Традиційні та альтернативні методи лікування акне(Полтавський державний медичний університет, 2024) Безега, Олена Вікторівна; Ємченко, Яна Олександрівна; Васильєва, Катерина Володимирівна; Попова, Ірина Борисівна; Каменєв, Володимир Іванович ; Bezeha, O. V.; Yemchenko, Ya. O.; Vasylyeva, K. V.; Popova, I. B.; Kameniev, V. I.Акне – хронічне запальне захворювання шкіри з багатофакторним патогенезом. Незважаючи на те, що доступні різноманітні методи лікування акне – одне з найпоширеніших дерматологічних хвороб у світі, хоча це захворювання шкіри уражає переважно підлітків, дорослі, особливо жінки, становлять значну та зростаючу частку випадків. Багатофакторний патогенез акне включає фолікулярну гіперкератинізацію, мікробну колонізацію Cutibacterium acnes , вироблення себуму, складні запальні механізми, що включають як вроджений, так і набутий імунітет, нейроендокринні механізми, а також генетичні та негенетичні фактори. Фактори ризику розвитку акне включають підлітковий вік, обтяжений сімейний анамнез та жирний тип шкіри. Незважаючи на те, що існує ціла низка методів лікування акне, тривають зусилля, спрямовані на зменшення побічних ефектів, таких як подразнення, сухість і фоточутливість шкіри, а також на підвищення ефективності за допомогою вдосконалених формул і препаратів з новими механізмами дії. Нові препарати з новими механізмами дії та вдосконаленими формулами спрямовані на різні ланки багатофакторного патогенезу акне. Враховуючи зростаючий ризик резистентності до антибіотиків, поточні рекомендації рекомендують обмежити прийом пероральних антибіотиків та звернути увагу на використання інших методів лікування. Ізотретиноїн є високоефективним засобом для лікування акне. Він діє шляхом зменшення розміру сальних залоз, зниження виділення шкірного сала, регулювання проліферації клітин і зменшення кератинізації, він має протизапальні та імуномодулюючі властивості. Спіронолактон відіграє важливу роль у лікуванні акне – це синтетичний антагоніст рецепторів альдостерону з антиандрогенними властивостями. Андрогени мають важливий фізіологічний вплив на шкіру. Вони регулюють різні процеси, пов’язані з оновленням шкіри, ростом волосяних фолікулів, проліферацією сальних залоз, виробництвом шкірного сала та ембріогенезом. Місцеву терапію для лікування акне можна використовувати для початкового лікування та підтримки акне, як монотерапію (за винятком місцевих антибіотиків) або використовувати в комбінації з іншими місцевими або пероральними засобами. підлітковий вік, обтяжений сімейний анамнез та жирний тип шкіри. Незважаючи на те, що існує ціла низка методів лікування акне, тривають зусилля, спрямовані на зменшення побічних ефектів, таких як подразнення, сухість і фоточутливість шкіри, а також на підвищення ефективності за допомогою вдосконалених формул і препаратів з новими механізмами дії. Нові препарати з новими механізмами дії та вдосконаленими формулами спрямовані на різні ланки багатофакторного пато- генезу акне. Враховуючи зростаючий ризик резистентності до антибіотиків, поточні рекомендації рекомендують обмежити прийом пероральних антибіотиків та звернути увагу на використання інших методів лікування. Ізотретиноїн є високоефективним засобом для лікування акне. Він діє шляхом зменшення розміру сальних залоз, зниження виділення шкірного сала, регулювання проліферації клітин і зменшення кератинізації, він має протизапальні та імуномодулюючі властивості. Спіронолактон відіграє важливу роль у лікуванні акне – це синтетичний антагоніст рецепторів альдостерону з антиандрогенними властивостями. Андрогени мають важливий фізіологічний вплив на шкіру. Вони регулюють різні процеси, пов’язані з оновленням шкіри, ростом волосяних фолікулів, проліферацією сальних залоз, виробництвом шкірного сала та ембріогенезом. Місцеву терапію для лікування акне можна використовувати для початкового лікування та підтримки акне, як монотерапію (за винятком місцевих антибіотиків) або використовувати в комбінації з іншими місцевими або пероральними засобами. Acne, characterized by chronic inflammation of the skin, has a multifactorial pathogenesis. Despite the array of available treatments, it remains one of the most prevalent dermatological conditions globally. While primarily affecting adolescents, a noteworthy and escalating number of cases occur in adults, particularly women. The complex pathogenesis of acne encompasses follicular yperkeratinization, colonization by Cutibacterium acnes, sebum production, intricate inflammatory processes involving innate and acquired immunity, neuroendocrine mechanisms, and genetic and non-genetic factors. Risk factors include adolescence, familial predisposition, and oily skin. Although numerous acne treatments exist, ongoing efforts aim to mitigate side effects such as skin irritation, dryness, and photosensitivity, while enhancing efficacy through refined formulations and novel drugs with innovative mechanisms of action. Emerging products target various aspects of acne's multifactorial pathogenesis, offering promising dvancements in treatment options. With the escalating concern over antibiotic resistance, current guidelines advocate for the judicious use of oral antibiotics and emphasize exploring alternative treatments. Isotretinoin stands out as a highly efficacious therapy for acne: it operates by reducing sebaceous gland size, decreasing sebum secretion, regulating cell proliferation and keratinization, while also ossessing anti-inflammatory and immunomodulatory properties. Spironolactone also plays an important role in acne treatment; functioning as a synthetic aldosterone receptor antagonist with anti-androgenic attributes. Androgens exert significant physiological effects on the skin, regulating processes such as skin renewal, hair follicle growth, sebaceous gland proliferation, sebum production, and embryogenesis. Topical therapies serve as viable options for both initial treatment and maintenance of acne. They can be utilized as monotherapy (excluding topical antibiotics) or in combination with other topical or oral products.