Перегляд за Автор "Kaminsky, A. V."

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Гормональний фон у жінок з безпліддям та психосоматичними порушеннями
    (Українська медична стоматологічна академія, 2018) Камінський, А. В.; Каминский, А. В.; Kaminsky, A. V.
    Психосоціальні стреси сприяють порушенню функції репродуктивної системи, в свою чергу розвиток або погіршення перебігу ендокринних захворювань негативно впливають на психічний стан. Мета дослідження: визначити специфіку гормональних змін у жінок з безпліддям та психосоматичними порушеннями. Обстежили 93 жінки з трубно-перитонеальним фактором безпліддя (основна група). Контрольну групу склали 30 фертильних жінок, які мали народжених дітей. Після проведення анкетування та консультації психолога пацієнтки основної групи розподілені на групи: 1 група – 61 жінка з вираженими психосоматичними розладами; 2 група – 32 жінки без таких розладів. Для визначення вмісту гіпофізарних та стероїдних гормонів в сироватці периферичної крові використовували радіоімунологічні методи. У фолікулінову фазу менструального циклу концентрація лютеїнізуючого гормону у пацієнток 1 групи підвищена (8,70±0,11 проти 6,35±0,23 та 5,03±0,15 МО/л у жінок 2-ї та контрольної групи, р  0,05), відмічено зростання співвідношення лютеїнізуючого гормону до фолікулостимулюючого. Рівень пролактину підвищений у пацієнток 1-ї групи у порівнянні з жінками контрольної групи (9,23±0,14 проти 8,25±0,17 нг/мл, р  0,05). На 5-й день менструального циклу зареєстровано достовірно підвищений рівень естрадіолу, а на 21-й день – знижений рівень прогестерону, відповідно зниженим було співвідношення прогестерон/естрадіол. Встановлено також суттєво вищий рівень тестостерону (2,21±0,10 проти 1,95±0,12 та 1,61±0,11 нг/мл, р  0,05). За даними кольпоцитограми, ановуляторний менструальний цикл по гіперестрогеновому типу з недостатністю лютеїнової фази діагностовано у 62,5 % та 40,7 % пацієнток 1 та 2 групи. У жінок з безпліддям та психосоматичними розладами встановлено дисбаланс гонадотропних та статевих гормонів, який проявлявся відносною прогестероновою недостатністю, ознаками гіперестрогенемії, гіперандрогенемії та гіперпролактинемії, що підтверджено кольпоцитологічними дослідженнями. Отримані дані відкривають перспективи для застосування методів психокорекції у програмах лікування безпліддя