Перегляд за Автор "Kasian, V. V."
Зараз показуємо 1 - 10 з 10
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Efficiency of drainage of ascit-peritonitis in different difficulty of acute pancreatitis(2020-03) Kasian, V. V.; Cherkun, O. Yu.; Tkachenko, O. A.; Sheiko, V. D.; Касьян, Владимир Владимирович; Черкун, Алексей Юрьевич; Ткаченко, Александр Анатольевич; Шейко, Владимир Дмитриевич; Кас'ян, Володимир Володимирович; Черкун, Олексій Юрійович; Ткаченко, Олександр Анатолійович; Шейко, Володимир ДмитровичThe global incidence of acute pancreatitis ranges from 5 to 30 cases per 100,000 people per year and continues to grow in recent years. A fifth of patients are diagnosed with a severe form of acute pancreatitis with a mortality rate of up to 30%. Publications and randomized clinical trials show conflicting data on the effectiveness of abdominal drainage in acute pancreatitis complicated by ascites-peritonitis. The aim of the study was to analyze the effectiveness of drainage interventions in acute pancreatitis complicated by ascites-peritonitis depending on the initial severity of the patient's condition. We analyzed the results of a comprehensive examination and treatment of 166 patients with acute pancreatitis complicated by enzymatic ascites peritonitis. In the subgroups with the severity of the condition at the time of hospitalization, defined on the APACHE II scale of 5 or more points, a statistically significantly lower number of unsatisfactory results (p <0.05) was observed 72 hours after the start of treatment in drained patients compared with patients whose treatment included only complex conservative therapy. In the subgroups with the severity of the condition at the time of hospitalization, the APACHE II score of less than 5 points, active surgical tactics did not have a statistically significant effect on the incidence of unsatisfactory treatment results and there was no significant difference between the condition of the drained and non-drained patients. These results confirm the absence of the influence of routine abdominal drainage for all patients with acute necrotic pancreatitis. However, patients with an APACHE II score of 5 and above are the category of patients who will be most justified in early drainage of ascites-peritonitis.Документ Infectious complications of acute pancreatitis: spectrum of causative agents and approaches to antibacterial therapy(Heirourgike Etaireia Boreiou Ellados, Greece, 2021) Dolzhkovyi, S. V.; Cherkun, O. Yu.; Sheyko, V. D.; Kasian, V. V.; Hryn, V. H.; Должковий, Сергій Вікторович; Черкун, Олексій Юрійович; Шейко, Володимир Дмитрович; Кас'ян, Володимир Володимирович; Гринь, Володимир Григорович; Должковой, Сергей Викторович; Черкун, Алексей Юрьевич; Шейко, Владимир Дмитриевич; Касьян, Владимир Владимирович; Гринь, Владимир ГригорьевичThe aim of this study was to determine optimal regimes of antibacterial therapy on different stages of acute pancreatitis (AP) clinical course and susceptibility of causative agents, which cause AP infectious complications (IC), to antibiotics. 119 patients with severe and moderate AP were enrolled to the study. The I group was formed from 57 patients (treated during 2015-2016 years). The II group included 62 patient (treated during 2017-2018 years). Antibiotics from reserve group were used for infectious complications’ prophylaxis in the I group. Broad-spectrum antibiotics were administrated in the II group. There were no statistically significant difference in the arise of IC (I group – 24,5%; II group – 25,8%; p=1,0). Associations of microorganisms were found in 18,5% samples in the I group and 47,4% in the II. There were 23,8% antibiotics with sensitivity more then 50% in the I group and 19,2% in the II. 10,0% of IC causative agents produced extended spectrum beta lactamases (ESBL) in the I group. In the II group there were 29,6% ESBL-producing microorganisms. Causative agents of IC in patients with AP are in majority microorganisms, which are resistant to several antibiotics. This characteristic of microorganisms does not depend on type of drug, which is used for prophylactic antibiotic administration during early stages of AP clinical course. The increase of ESBL producing bacteria, Gram-negative bacteria and microorganisms’ associations among IC causative agents is observed. Administration of antibiotics from reserve group in case of IC occurrence is recommended.Документ Procalcitonin in early prediction of acute severe pancreatitis(2020-07) Kasian, V. V.; Sheiko, V. D.; Mamontova, T. V.; Vesnina, L. E.; Shlykova, O. A.; Кас'ян, Володимир Володимирович; Шейко, Володимир Дмитрович; Мамонтова, Тетяна Василівна; Весніна, Людмила Едуардівна; Шликова, Оксана АнатоліївнаThe aim of the study was to analyze the prognostic potential of procalcitonin in acute pancreatitis complicated by ascites-peritonitis. Materials and methods: The study analyzed the results of a comprehensive examination and treatment of 18 patients with acute pancreatitis complicated by enzymatic ascites-peritonitis, including 13 patients who were treated in the surgical department of KP “Poltava Regional Clinical Hospital. MV Sklifosovsky POR “, and 5 patients of other emergency hospitals in Poltava, in the period from 2017 to 2019. In addition to standard screening methods, these patients were additionally tested for procalcitonin to predict an adverse course in the early period. Results: To assess the relationship between the presence of elevated procalcitonin levels at the time of hospitalization of 0.5 ng / ml and above and unsatisfactory treatment results, differences were assessed using an accurate Fisher test. When comparing differences in the development of infectious complications in the dynamics of the disease in patients of the study group depending on the presence of elevated concentrations of procalcitonin or its absence at the time of hospitalization, a significant difference was found (p <0.05). Conclusions: In our opinion, the use of procalcitonin as a predictor of infectious complications in the dynamics of the disease will determine the category of patients in whom reducing the risk of flora translocation through the use of early oral antibiotic prophylaxis and parenteral drugs tropic to pancreatic tissue may reduce the incidence of purulent complications. In another category of patients, antibacterial therapy is not advisable due to the low risk of purulent-septic complications.Документ Можливості корекції лікувальної тактики у постраждалих з тяжкою краніоабдомінальною травмою(ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України», 2015) Черкун, Олексій Юрійович; Шейко, Володимир Дмитрович; Ситнік, Дмитро Анатолійович; Кас'ян, Володимир Володимирович; Рибалка, Ярослав Володимирович; Черкун, Алексей Юрьевич; Шейко, Владимир Дмитриевич; Сытник, Дмитрий Анатольевич; Касьян, Владимир Владимирович; Рыбалка, Ярослав Владимирович; Cherkun, A. Yu.; Sheyko, V. D.; Sytnik, D. A.; Kasian, V. V.; Rybalka, Ya. V.Однією з актуальних сучасних медичних проблем є важка механічна поєднана травма, кількість якої з року в рік збільшується як по частоті, так і по тяжкості пошкоджень. З початку 90-х рр. у світі з’явилася тенденція до консервативного ведення нетяжкої травми паренхіматозних органів. В дослідження було включено 53 пацієнта, які були розділені на 2 групи. До першої групи увійшло 25 потерпілих – діагностика інтраабдомінальних пошкоджень потерпілим проводилася за допомогою діагностичного перитонеального лаважу. В другу групу віднесено 28 потерпілих – діагностика пошкоджень внутрішніх органів проводилася за допомогою УЗД згідно FAST-протоколу. В результаті проведеного дослідження встановлено, що застосування УЗД в динаміці за FAST-протоколом дозволило поліпшити результати лікування постраждалих з тяжкою краніоабдомінальною травмою, а саме уникнути невиправданих оперативних втручань у 64% хворих; Одной из актуальных современных медицинских проблем является тяжелая механическая сочетанная травма, количество которой из года в год увеличивается как по частоте, так и по тяжести повреждений. С начала 90-х гг. в мире появилась тенденция к консервативному ведению нетяжёлой травмы паренхиматозных органов. В исследование было включено 53 пациента, разделенных на 2 группы. В первую группу вошли 25 больных — диагностика интраабдоминальных повреждений пострадавшим проводилась с помощью диагностического перитонеального лаважа. Во вторую группу отнесены 28 пострадавших — диагностика повреждений внутренних органов проводилась с помощью УЗИ согласно FAST-протоколу. В результате проведенного исследования установлено, что применение УЗИ в динамике согласно FAST-протоколу позволило улучшить результаты лечения пострадавших с тяжелой краниоабдоминальною травмой, а именно избежать неоправданных оперативных вмешательств у 64 % больных; One of the current modern medical problems are severe multisystem mechanical injury, which amount from year to year increases both in frequency and in severity of injuries. Since the early 90’s. in the world, there is a tendency for conservative management of minor injuries parenchymatous organs. The study included 53 patients, who were dividing into 2 groups. In the first group consisted of 25 victims - diagnosis of intraabdominal injury victims was carrying out using a diagnostic peritoneal lavage. The second group included 28 injured - diagnosing internal injuries was carrying out using ultrasound according to the FAST Protocol. The study has found that the use of ultrasound in the dynamics on the FAST Protocol has improved the results of treatment for those with severe cranioabdominal injury, namely to avoid unnecessary surgical interventions in 64% of patients.Документ Особливості перебігу гострого тяжкого панкреатиту, ускладненого асцит-перитонітом(Українська медична стоматологічна академія, 2019-06) Кас'ян, Володимир Володимирович; Касьян, Владимир Владимирович; Kasian, V. V.Гострий панкреатит є одним з найпоширеніших захворювань органів травлення, що потребують ургентної госпіталізації. Асцит-перитоніт при гострому тяжкому панкреатиті є досить частим ускладненням раннього періоду захворювання. Евакуація рідини багатої на потенційно токсичні медіатори з черевної порожнини підтримується в ряді публікацій, як раціональний захід для полегшення тягаря хвороби у хворих в критичному стані. Метою роботи був аналіз впливу ферментативного асцит-перитоніту та виконаних дренувальних втручань на перебіг гострого панкреатиту. Проведено аналіз 44 історій хвороб хворих на гострий панкреатит ускладнений асцитперитонітом, що знаходилися на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського з 2013 по 2017 роки. Хворі були розподілені на дві групи: 1-ша – пацієнти, котрим виконувалися оперативні втручання з приводу ферментативного асцит-перитоніту в ранньому періоді захворювання, та 2-га – хворі у котрих проводилася лише комплексна консервативна терапія згідно протоколів лікування гострого панкреатиту. Отримані результати підтверджують, що усунення ферментативного асциту дозволяє уникнути смертності у ранньому періоді хвороби від наростання явищ органної та поліорганної недостатності у хворих з тяжким та вкрай тяжким перебігом гострого панкреатиту, та в ряді випадків сприяє регресу захворювання, у випадку ж продовження ураження може певною мірою провокувати більш тяжкий перебіг після операційного дренування, внаслідок таких факторів, як операційна травма, та дренаж, як вхідні ворота для інфекції. ; Острый панкреатит является одним из самых распространенных заболеваний органов пищеварения, требующих ургентной госпитализации. Асцит-перитонит при остром тяжелом панкреатите является довольно частым осложнением раннего периода заболевания. Эвакуация жидкости, богатой потенциально токсичными медиаторами, из брюшной полости поддерживается в ряде публикаций, как рациональное мероприятие для облегчения бремени болезни у больных в критическом состоянии. Целью работы был анализ влияния ферментативного асцит-перитонита и выполненных дренирующих вмешательств на течение острого панкреатита. Проведен анализ 44 историй болезней больных острым панкреатитом осложненном асцит-перитонитом, находившихся на стационарном лечении в хирургическом отделении Полтавской областной клинической больницы им. М.В. Склифосовского с 2013 по 2017 годы. Больные были разделены на две группы: 1-я – пациенты, которым выполнялись оперативные вмешательства по поводу ферментативного асцит-перитонита в раннем периоде заболевания, и 2-я – больные, у которых проводилась только комплексная консервативная терапия согласно протоколам лечения острого панкреатита. Полученные результаты подтверждают, что устранение ферментативного асцита позволяет избежать смертности в раннем периоде болезни от нарастания явлений органной и полиорганной недостаточности у больных с тяжелым и крайне тяжелым течением острого панкреатита, и в ряде случаев способствует регрессу заболевания, в случае же продолжения поражения может в определенной степени провоцировать более тяжелое течение после операционного дренирования, вследствие таких факторов, как операционная травма, и дренаж, как входные ворота для инфекции. ; Acute pancreatitis is one of the most common diseases of the digestive system that often requires urgent admission to the hospital. Ascites and peritonitis in acute severe pancreatitis is a rather common complication of the early period of the disease. The evacuation of fluid rich in potentially toxic mediators from the abdominal cavity is advocated in a number of reports as an efficient measure to alleviate the burden of disease for patients in emergency condition. The purpose of the work was to analyze the effect of enzymatic ascites and peritonitis and drainage interventions performed on the course of acute pancreatitis. The study was based on the analysis of 44 case histories of inpatients with acute pancreatitis complicated with ascites and peritonitis who took the course of treatment at the surgical department of the M.V. Sklifosovsky Poltava Regional Clinical Hospital for 2013 – 2017. The patients were divided into two groups: the first group included individuals who were performed on surgical interventions for enzymatic ascites and peritonitis in the early period of the disease; the second group included he patients who only had a comprehensive conservative treatment according to the protocols for the treatment of acute pancreatitis. The obtained results confirm that resolving enzymatic ascites enables to avoid mortality in the early period of the disease associated with the increase of organ and multiorgan failure in patients with severe and extremely severe course of acute pancreatitis, and in some cases contributes to regression of the disease. Once the damage is in progression, to some extent it can provoke a more severe course of post-operative drainage due to the number of factors as a surgical trauma, or drainage as an entrance gate for infection.Документ Оцінка ефективності лікування асцит-перитоніту у хворих з тяжкою формою гострого панкреатиту(Українська медична стоматологічна академія, 2019-09) Кас'ян, Володимир Володимирович; Касьян, Владимир Владимирович; Kasian, V. V.Захворюваність на гострий панкреатит в Україні складає 102 на 100000 населення, загальна летальність коливається від 4% до 15%, а при некротичній формі вона складає 24-60%, післяопераційна летальність сягає 70%. На сьогоднішній день, рандомізовані клінічні дослідження і публікації демонструють суперечливі дані щодо ефективності хірургічних втручань при гострому панкреатиті, ускладненому асцит-перитонітом. Метою роботи був аналіз впливу дренувальних втручань на інтенсивність больового синдрому та динаміку відновлення ентерального харчування при гострому панкреатиті, ускладненому асцит-перитонітом. В дослідженні були проаналізовані результати комплексного обстеження та лікування 166 хворих з гострим некротичним панкреатитом ферментативним асцит-перитонітом. У пацієнтів з вихідною тяжкістю стану оціненою за шкалою APACHE II як 5 і більше балів спостерігався позитивний ефект від дренувальних втручань на старті лікування гострого панкреатиту порівняно з не дренованими пацієнтами аналогічної тяжкості на момент госпіталізації, що проявлявся зникненням больового синдрому та відновленням самостійного ентерального харчування через 72 години у більшості хворих даних підгруп. Отже, усунення ферментативного асциту дозволяє достовірно зменшити інтенсивність больового синдрому та сприяти відновленню самостійного ентерального харчування і може бути рекомендоване до розгляду як елемент комплексного лікування гострого панкреатиту ускладненого асцитперитонітом, у пацієнтів з вихідною тяжкістю стану оціненою за шкалою APACHE II як 5 і більше балів. Для вивчення інших можливих позитивних впливів дренувальних втручань та визначення чітких показань до їх проведення в ранньому періоді захворювання необхідні подальші дослідження. ; Заболеваемость острым панкреатитом в Украине составляет 102 на 100000 населения, общая летальность колеблется от 4% до 15%, а при некротической форме она составляет 24-60%, послеоперационная летальность достигает 70%. На сегодняшний день рандомизированные клинические исследования и публикации демонстрируют противоречивые данные относительно эффективности хирургических вмешательств при остром панкреатите, осложненном асцит-перитонитом. Целью работы был анализ влияния дренирующих вмешательств на интенсивность болевого синдрома и динамику восстановления энтерального питания при остром панкреатите, осложненном асцит-перитонитом. В исследовании были проанализированы результаты комплексного обследования и лечения 166 больных с острым некротическим панкреатитом ферментативным асцит-перитонитом. У пациентов с исходной тяжестью состояния, оцененной по шкале APACHE II, как 5 и более баллов, наблюдался положительный эффект от дренирующих вмешательств на старте лечения острого панкреатита по сравнению с не дренированными пациентами аналогичной тяжести на момент госпитализации, который проявлялся исчезновением болевого синдрома и восстановлением самостоятельного энтерального питания через 72 часа у большинства больных данных подгрупп. Итак, устранение ферментативного асцита позволяет достоверно уменьшить интенсивность болевого синдрома и способствовать восстановлению самостоятельного энтерального питания и может быть рекомендовано к рассмотрению, как элемент комплексного лечения острого панкреатита, осложненного асцит-перитонитом, у пациентов с исходной тяжестью состояния, оцененной по шкале APACHE II как 5 и более баллов. Для изучения других возможных положительных воздействий дренирующих вмешательств и определения четких показаний к их проведению в раннем периоде заболевания необходимы дальнейшие исследования. ; The incidence of acute pancreatitis in Ukraine is 102 per 100,000 of the population, the total mortality rate ranges from 4% to 15%, and with necrotic form it is 24-60%, postoperative mortality reaches 70%. To date, randomized clinical trials and publications show conflicting data on the effectiveness of surgical interventions in acute pancreatitis complicated by ascites-peritonitis. The aim of the work was to analyze the effect of drainage interventions on the intensity of the pain syndrome and the dynamics of restoration of enteral nutrition in acute pancreatitis complicated by ascites-peritonitis. The study analyzed the results of a comprehensive examination and treatment of 166 patients with acute necrotic pancreatitis with enzymatic ascites-peritonitis. In patients with an initial severity of the condition rated on the APACHE II scale as 5 or more points, a positive effect of draining interventions at the start of treatment of acute pancreatitis was observed compared with non-drained patients of similar severity at the time of hospitalization, which was manifested by the disappearance of pain and restoration of self-enteral nutrition after 72 hours in most patients of these subgroups. Therefore, the elimination of enzymatic ascites can reliably reduce the intensity of the pain syndrome and contribute to the restoration of independent enteral nutrition and can be recommended for consideration as an element of the complex treatment of acute pancreatitis complicated by ascites-peritonitis in patients with the initial severity of the condition rated on the APACHE II scale as 5 or more points. Further studies are needed to study other possible positive effects of drainage interventions and determine clear indications for their conduct in the early period of the disease.Документ Перспективи вивчення тиреоїдного профілю у пацієнтів з органними дисфункціями при гострому панкреатиті(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Кас'ян, Володимир Володимирович; Черкун, Олексій Юрійович; Ситнік, Дмитро Анатолійович; Шейко, Володимир Дмитрович; Касьян, Владимир Владимирович; Черкун, Алексей Юрьевич; Сытник, Дмитрий Анатольевич; Шейко, Владимир Дмитриевич; Kasian, V. V.; Cherkun, O. Yu.; Sheiko, V. D.Існуючі системи оцінки для прогнозування смертності у хворих з гострим панкреатитом мають обмежену точність і обмежене клінічне значення. Синдром низького Т3 є предиктором розвитку прогресуючої поліорганної недостатності та несприятливого перебігу соматичної патології. Величина змін у функції щитовидної залози у хворих з нетиреоїдною хворобою варіюється в залежності від тяжкості захворювання. Визначення показників гормонів щитоподібної залози у пацієнтів з гострим тяжким панкреатитом, допоможе виявити хворих, котрі прогнозовано матимуть більш тяжкий перебіг захворювання, а корекція хірургічної тактики у даної групи пацієнтів допоможе покращити результати лікування. Для підтвердження даної гіпотези необхідні подальші проспективні дослідження. Существующие системы оценки для прогнозирования смертности у больных с острым панкреатитом имеют ограниченную точность и клиническое значение. Синдром низкого Т3 является предиктором развития прогрессирующей полиорганной недостаточности и неблагоприятного течения соматической патологии. Величина изменений в функции щитовидной железы у больных с нетиреоидной болезнью варьирует в зависимости от тяжести заболевания. Определение показателей гормонов щитовидной железы у пациентов с острым тяжелым панкреатитом, поможет выявить больных, которые будут прогнозируемо иметь более тяжелое течение заболевания, а коррекция хирургической тактики у данной группы пациентов поможет улучшить результаты лечения. Для подтверждения данной гипотезы необходимы дальнейшие проспектив-ные исследования. Existing evaluation systems for predicting mortality in patients with acute pancreatitis have limited accuracy and limited clinical significance. True markers that would allow for several indicators to diagnose organ dysfunction in acute pancreatitis in the early phase and to predict its course has not yet been found, which leads to the search for such laboratory indicators to solve the problem of early diagnosis and treatment. Low T3 syndrome is a predictor of the progression of progressive multiple organ failure and unfavorable course of somatic pathology. Goal.The purpose of the work was to analyze the publications of recent years on the possibility of using ball systems and individual markers, such as thyroxine and triiodothyronine, in predicting the adverse course of acute pancreatitis. Research methods. The search and analysis of the literature of the base “Medline” was carried out for the key words: acute pancreatitis, pancreatic ascites, prediction of gravity, low T3 syndrome, low T4 syndrome. The depth of search is publications in peerreviewed journals included in international science-computer databases over the past 5 years. Main part. The multifactorial specific and universal scales used in patients with GPs are cumbersome and require up to 48 hours to evaluate all the indicators, a large number of clinical laboratory and instrumental tests, and are little adapted to the domestic health system.Forecasting continues to be a valuable tool in the clinic, but in order to increase clinical benefit, it should provide for realistic factors of severity – (peri) pancreatic necrosis and/or organ failure. The identification of early markers of persistent organ failure is important because there are concerns, especially among intensive caregivers, that pa-tients are often hospitalized in an intensive care unit too late. In our opinion, the evaluation of the thyroid profile can help predict persistent organ failure in patients with acute pancreatitis.The magnitude of changes in the function of the thyroid gland in patients with non-thyroid disease varies de-pending on the severity of the disease. The results obtained indicate that pancreatitis can play a role in the emer-gence of these changes. In subsequent studies, these changes in thyroid function may correlate with the prognosis for acute pancreatitis.Conclusions. The high death rate from acute pancreatitis is due to multiple organ failure and the development of infectious-septic complications, and the appearance of thyroid dysfunction in the background of diagnosed pro-longed or transient organ failure indicates a very poor prognosis for the patient. Correction of surgical tactics in the direction of maximum radical rehabilitation effect is likely to improve the results of treatment in this category of patients.Taking into account the above, determining the thyroid hormones in patients with acute severe pancreatitis will help to identify patients who are expected to have a more severe course of the disease, and correction of surgical tactics in this group of patients will help improve the results of treatment. Further prospective studies are needed to support this hypothesis.Документ Прогностичні критерії тяжкого перебігу гострого панкреатиту з останніх переглядів класифікаційних ознак(Українська медична стоматологічна академія, 2018-12) Кас'ян, Володимир Володимирович; Черкун, Олексій Юрійович; Ситнік, Дмитро Анатолійович; Шейко, Володимир Дмитрович; Касьян, Владимир Владимирович; Черкун, Алексей Юрьевич; Сытник, Дмитрий Анатольевич; Шейко, Владимир Дмитриевич; Kasian, V. V.; Cherkun, O. Yu.; Sytnik, D. A.; Sheiko, V. D.Гострий панкреатит відносять до найпоширеніших захворювань органів травлення, що потребують ургентної госпіталізації, і існує глобальна тенденція до збільшення захворюваності на цю хворобу. В останні роки було переглянуто підходи до класифікації даного захворювання. Метою роботи був аналіз публікацій останніх років щодо сучасних поглядів на діагностику, визначення та прогнозування тяжкості гострого панкреатиту. Проведено пошук та аналіз літератури бази «Medline» за ключовими словами: acute severe pancreatitis, classification. Сучасні погляди на діагностику тяжкої форми гострого панкреатиту базуються на нових міжнародних класифікаціях RAC та DBC. Наявність органної недостатності та її тривалість є ключовим критерієм діагностики гострого тяжкого панкреатиту. DBC окрім органної недостатності рекомендує використовувати наявність панкреонекрозу та його стерильність /інфікованість, що є більш актуальним для пізньої фази захворювання. Рання діагностика та прогнозування поліорганної недостатності мають ключове значення для планування та корекції інтенсивної терапії, діагностика парапанкреатичних ускладнень – для вибору хірургічної тактики, а оцінка даних класифікаційних ознак в динаміці дозволить визначитися з об’ємом та етапністю хірургічних втручань. Розробка та обґрунтування оптимального підходу до лікування гострого тяжкого панкреатиту на підставі ключових класифікаційних ознак має сприяти мінімізації несприятливих наслідків. ; Острый панкреатит относят к наиболее распространенным заболеваниям органов пищеварения, требующим ургентной госпитализации. В последние годы были пересмотрены подходы к классификации данного заболевания. Целью работы был анализ публикаций последних лет по современным воззрениям на диагностику, определение и прогнозирование тяжести острого панкреатита. Проведен поиск и анализ литературы базы «Medline». Современные взгляды на диагностику тяжелой формы острого панкреатита базируются на новых международных классификациях RAC и DBC. Наличие органной недостаточности и ее продолжительность является ключевым критерием диагностики острого тяжелого панкреатита. DBC кроме органной недостаточности рекомендует использовать наличие панкреонекроза и его стерильность / инфицированность. Ранняя диагностика и прогнозирование полиорганной недостаточности имеют ключевое значение для планирования и коррекции интенсивной терапии, диагностика парапанкреатических осложнений - для выбора хирургической тактики, а оценка данных классификационных признаков в динамике позволит определиться с объемом и этапностью хирургических вмешательств. Разработка и обоснование оптимального подхода к лечению острого панкреатита на основании ключевых классификационных признаков должна способствовать минимизации неблагоприятных исходов. ; Acute pancreatitis (GP) is one of the most common diseases of the digestive system requiring urgent hospitalization, and there is a global tendency to increase the incidence of this disease. In recent years, approaches to the classification of this disease have been revised. The purpose of this work was to analyze recent year publications regarding modern views on the diagnosis, identification and prediction of the severity of acute pancreatitis. The study was based on the search of relevant information in peer-reviewed journals through the "Medline" sources over the past 5 years by key words as acute severe pancreatitis, classification. The data obtained were then carefully analyzed. Modern views on the diagnosis of severe forms of acute pancreatitis are based on the new international classifications of RAC and DBC. The presence of organ failure and its duration is a key criterion for the diagnosis of acute severe pancreatitis. In addition to organ failure, DBC recommends the use of pancreatic necrosis and its sterility / infectivity, which is more relevant for the late phase of the disease. Early diagnosis and prediction of multiple organ failure are of great significance in planning and correction of intensive care, and the diagnosis of parapancreatic complications is exceptionally important for choosing the proper surgical tactics. The correct evaluation of the classification data in the dynamics will determine the extent and staging of surgical interventions. The development and grounding of an optimal approach to the treatment of acute severe pancreatitis based on key classification features is to minimize the adverse effects.Документ Роль панкреатичного асциту в прогресуванні гострого тяжкого панкреатиту(Українська медична стоматологічна академія, 2018-05-24) Кас'ян, Володимир Володимирович; Касьян, Владимир Владимирович; Kasian, V. V.Важкий гострий панкреатит пов'язаний з наявністю (пери)панкреатичнного запалення, заочеревинного набряку і перитонеального випоту. Останній зазвичай може спостерігатися при гострому панкреатиті, через витік панкреатичного секрету внаслідок руйнування і некрозу паренхіми підшлункової залози, в тому числі панкреатичних проток. Ця рідина навколо підшлункової залози і в черевній порожнині (панкреатичний асцит) багата панкреатичними протеазами і прозапальними цитокінами. Мета: поліпшити результати лікування хворих на гострий тяжкий панкреатит шляхом визначеня діагностичної та лікувальної тактики у пацієнтів з гострим панкреатитом та випотом в черевній порожнині. Накопичення рідини в періпанкреатичній області та віддалених ділянках черевної порожнини, що спостерігається на КТ, широко поширене на ранній стадії гострого тяжкого панкреатиту. Панкреатичний асцит визначається як масове накопичення панкреатичної рідини в черевній порожнині. Рівень амілази асцитичної рідини, як правило, понад 1000 міжнародних одиниць/л, і співвідношення амілази асцитичної рідини до амілази сироватки становить приблизно 6,0. Рідина, в основному являє собою геморагічний асцит, багата активованими ліполітичними і протеолітичними ферментами, вазоактивними речовинами і запальними цитокінами і не обов'язково інфікована. Дренування цих потенційних токсичних медіаторів з черевної порожнини є раціональним для полегшення тягаря хвороби у хворих в критичному стані оскільки окрім болю, цей ексудат сприяє розвитку синдрому системної запальної відповіді і віддаленої дисфункції органів. Однак рутинне проведення діагностичного та лікувального парацентезу у кожного пацієнта з асцитом за даними літератури не довело свою ефективність і не рекомендується останніми міжнародними рекомендаціями. В той же час у окремої категорії пацієнтів спостерігається виражений позитивний ефект від дренування черевної порожнини. Таким чином, дренування черевної порожнини при гострому панкреатиті ускладненому асцит-перитонітом цілком ймовірно матиме позитивний вплив на результати терапії, а визначення критеріїв відбору пацієнтів для даного втручання потребує подальших досліджень.Документ Хірургічна тактика при гострому панкреатиті, що ускладнений асцит-перитонітом(Запорізький державний медичний університет, 2019-07) Кас'ян, Володимир Володимирович; Черкун, Олексій Юрійович; Ситнік, Дмитро Анатолійович; Шейко, Володимир Дмитрович; Касьян, Владимир Владимирович; Черкун, Алексей Юрьевич; Сытник, Дмитрий Анатольевич; Шейко, Владимир Дмитриевич; Kasian, V. V.; Cherkun, O. Yu.; Sytnik, D. A.; Sheiko, V. D.Накопичення рідини в перипанкреатичній області та віддалених ділянках черевної порожнини поширене на ранній стадії гострого тяжкого панкреатиту. Рідина найчастіше є геморагічним асцитом, багата активованими ліполітичними і протеолітичними ферментами, вазоактивними речовинами та запальними цитокінами, на початку захворювання асептична. Евакуація з черевної порожнини рідини, багатої на потенційно токсичні медіатори, в низці публікацій описана як раціональний захід для полегшення страждань хворих у критичному стані. Мета роботи – проаналізувати публікації останніх років щодо хірургічної тактики при ферментативному асцит-перитоніті та її впливу на перебіг гострого тяжкого панкреатиту. Висновки. Рандомізовані клінічні дослідження і публікації демонструють суперечливі дані щодо ефективності хірургічних утручань при гострому панкреатиті, що ускладнений асцит-перитонітом. Міжнародні рекомендації мають низький рівень доказовості щодо ефективності дренування, лаважу та відеолапароскопічної санації, який пов’язаний із залученням в окремі дослідження пацієнтів із нетяжким панкреатитом. Оптимізація хірургічної тактики в пацієнтів з асцит-перитонітом при тяжкому панкреатиті може бути пов’язана з визначенням тяжкості стану пацієнта з асцит-перитонітом, вираженості парапанкреатиту, рівня токсичності асцит-перитоніту, показань та оптимального часу дренування/лаважу. Для розв’язання цих питань необхідно продовжити проспективні дослідження.; Накопление жидкости в перипанкреатической области и отдаленных участках брюшной полости широко распространено на ранней стадии острого тяжелого панкреатита. Жидкость в основном представляет собой геморрагический асцит, богатая активированными липолитическими и протеолитическими ферментами, вазоактивными веществами и воспалительными цитокинами и не обязательно инфицирована. Эвакуация из брюшной полости жидкости, богатой потенциально токсичными медиаторами, поддерживается в ряде публикаций как рациональное мероприятие для облегчения бремени болезни у больных в критическом состоянии. Цель работы – проанализировать публикации последних лет о хирургической тактике при ферментативном асцит-перитоните и ее влиянии на течение острого тяжелого панкреатита. Выводы. Рандомизированные клинические исследования и публикации демонстрируют противоречивые данные об эффективности хирургических вмешательств при остром панкреатите, осложненном асцит-перитонитом. Международные рекомендации имеют низкий уровень доказательности в отношении эффективности дренирования, лаважа и видеолапароскопической санации, связанный с включением в отдельные исследования пациентов с нетяжелым панкреатитом. Оптимизация хирургической тактики у пациентов с асцит-перитонитом при тяжелом панкреатите может быть связана с определением тяжести состояния пациента с асцит-перитонитом, выраженности парапанкреатита, уровня токсичности асцит-перитонита, показаний и оптимального времени дренирования/лаважа. Для решения этих вопросов существует потребность в дальнейших проспективных исследованиях.; Fluid accumulation in the peri-pancreatic region and the distal areas of the abdominal cavity is widespread in the early stage of acute severe pancreatitis. The fluid is mainly hemorrhagic ascites, rich in activated lipolytic and proteolytic enzymes, vasoactive substances and inflammatory cytokines, and is aseptic at the onset of the disease. Evacuation of a fluid rich in potentially toxic mediators from the abdominal cavity is supported in a number of publications as a rational measure to alleviate the burden of disease in critically ill patients. The purpose of the study was to analyze recent publications on surgical tactics for enzymatic peritonitis and its impact on acute severe pancreatitis. A thorough analysis of the literature made it possible to draw the following conclusions related to the state of this problem. To date, randomized clinical trials and publications show controversial data on the efficacy of surgical interventions for acute pancreatitis complicated by ascites-peritonitis. International recommendations have a low level of evidence regarding the effectiveness of drainage, lavage and video-laparoscopic rehabilitation due to inclusion of patients with non-severe pancreatitis into individual studies. Optimization of surgical tactics in patients with ascites-peritonitis in severe pancreatitis may be associated with the definition of: the severity of the condition in patient with ascites-peritonitis, parapancreatitis severity, toxicity level of ascites-peritonitis, indications and optimal drainage / lavage time. To address these issues, there is a need for further prospective studies.