Перегляд за Автор "Kasyan, V. V."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Cпосіб ушивання рани після оперативних втручань з приводу епітеліального куприкового ходу(Державний департамент інтелектуальної власності МОН України, 2014-07) Кравченко, Сергій Павлович; Кас'ян, Володимир Володимирович; Кравченко, Сергей Павлович; Касьян, Владимир Владимирович; Kravchenko, S. P.; Kasyan, V. V.Спосіб ушивання рани після оперативних втручань з приводу епітеліального куприкового ходу шляхом ушивання рани наглухо. Полягає в поєднанні особливого горизонтального шва і вузлових швів та в накладанні двошарового горизонтального шва з зав'язуванням лігатур на відстані 1,5 см до середини від країв рани з обох кінців та одного або двох, залежно від довжини ранового дефекту, вузлових швів по центру операційної рани на відстані 1,5 см один від одного.Документ Cпосіб ушивання рани після оперативних втручань з приводу пілонідальної хвороби(Державний департамент інтелектуальної власності МОН України, 2016-04) Кравченко, Сергій Павлович; Кас'ян, Володимир Володимирович; Кравченко, Сергей Павлович; Касьян, Владимир Владимирович; Kravchenko, S. P.; Kasyan, V. V.Спосіб ушивання рани після оперативних втручань з приводу пілонідальної хвороби включає ушивання рани наглухо, зміцнення крижово-куприкової фасції. Накладають П-подібні вузлові шви на крижово-куприкову фасцію по середній лінії дна рани, відступають по 2 см в кожну сторону від неї. Накладають двошаровий горизонтальний шов з зав'язуванням лігатур на відстані 1,5 см до середини від країв рани з обох кінців і одного або двох, залежно від довжини ранового дефекту, вузлових швів по центру операційної рани на відстані 1,5 см один від одного.Документ Прогнозування розвитку інфекційних ускладнень при гострому панкреатиті, ускладненому асцит-перитонітом(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Кас'ян, Володимир Володимирович; Касьян, Владимир Владимирович; Kasyan, V. V.Асцит-перитоніт при гострому панкреатиті є доволі частим ускладненням раннього періоду захворювання. На початку гострого тяжкого панкреатиту, у більшості випадків смерть настає в результаті поліорганної недостатності, починаючи з другого тижня, інфекційні ускладнення грають більш важливу роль. Втім, діагностика інфікованого панкреатиту є складною, оскільки клінічна картина не відрізняється від запальної реакції, спричиненої самим панкреатитом. Хоча пік інфекційних ускладнень спостерігається переважно з другого по четвертий тижні з моменту початку захворювання, терміни розвитку інфекції при панкреатичному некрозі варіабельні та непередбачувані. Метою дослідження був аналіз прогностичних можливостей прокальцитоніну, щодо розвитку інфекційних ускладнень в динаміці захворювання при гострому панкреатиті ускладненому асцит-перитонітом. Нами було проаналізовано результати комплексного обстеження та лікування 18 хворих з гострим панкреатитом ускладненим ферментативним асцит-перитонітом, з них 13 хворих, що знаходилися на лікуванні в хірургічному відділенні КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В Скліфосовського ПОР», та 5 пацієнтів інших ургентних стаціонарів м. Полтави, у період з 2017 по 2019 роки. Окрім стандартних методів обстеження додатково нами було проведено визначення прокальцитоніну для прогнозування несприятливого перебігу захворювання в ранньому періоді. Статистичний аналіз матеріалів дослідження проводили за допомогою програми «STATISTICA 10.0» (StatSoft, Inc., США) методами описової статистики з розрахунком у досліджуваних групах якісних показників у вигляді частот та їх відсоткових співвідношень. Статистична значимість відмінностей визначалась непараметричним методом між показниками незалежних груп за допомогою точного критерію Фішера. Статистично значущими вважали відмінності при р <0,05. Інфекційні ускладнення в динаміці захворювання розвинулися у 39% хворих досліджуваної групи. Серед пацієнтів, що мали інфекційні ускладнення у 86% вже на момент госпіталізації спостерігалася підвищена концентрація прокальцитоніну. При порівнянні відмінностей у розвитку інфекційних ускладнень у динаміці захворювання у хворих досліджуваної групи в залежності від наявності підвищеної концентрації прокальцитоніну чи її відсутності на момент госпіталізації було виявлено вірогідну відмінність (р = 0.005). Ми вважаємо, що використання прокальцитоніну для прогнозування розвитку інфекційних ускладнень у динаміці захворювання дозволить визначити категорію пацієнтів, у котрих зниження ризику транслокації флори шляхом використання парентерально препаратів тропних до тканин підшлункової залози та ранньої пероральної антибіотикопрофілактики може сприяти зниженню частоти гнійно-септичних ускладнень.