Перегляд за Автор "Katerenchuk, Ivan P."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Churg-strauss syndrome: clinical case and its feautures(Wydawnictwo Aluna, 2019) Katerenchuk, Ivan P.; Tkachenko, L. A. ; Yarmola, T. I.; Rustamyan, S. T.; Pustovoyt, A. L.; Katerenchuk, O. I.; Катеренчук, Іван Петрович; Ткаченко, Лідія Афанасіївна; Ярмола, Тетяна Іванівна; Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Пустовойт, Ганна Леонідівна; Катеренчук, Олександр ІвановичIntroduction: Autoimmune uveitis (AU) is an inflammation of the uvea due to an autoimmune reaction to self-antigens. There are no standardized treatment protocols for AU. A new class of drugs called biologics, that target the various mediators of the inflammation cascade, may potentially provide more effective and less toxic corticosteroids treatment of AU. The aim: The aim of this review was to make the evaluatation of the interleukins influence on intraocular inflammation in available literature and summarize the expediency of using anti-interleukins agent in case of AU. Material and methods: This article is a review and summary of the up-to-date results of pivotal experimental and clinical trials targeting the Interleukins (IL), including IL-6, IL-10, IL-17, IL-22, IL-23, and tumor necrosis factor alpha (TNF-α). Also reviews focus on the potential use of anti-interleukin therapy for the treatment of autoimmune diseases (AD). Conclusions: AU is an inflammation of the uvea due to an autoimmune reaction to self-antigens. The most important IL in the pathogenesis of AU are IL-6, IL-10, IL-17, IL-22, IL-23 and TNF-α. Anti-interleukin therapy is partially described. Future randomized controlled trials are urgently needed to be conduct.Документ Ефективність використання предикатів мови при роботі з хворими на артеріальну гіпертензію в поєднанні з коморбідною патологією(Wydawnictwo ALUNA, 2018-07) Мохначов, Олександр Володимирович; Катеренчук, Іван Петрович; Mokhnachew, Alexander V.; Katerenchuk, Ivan P.У статті наведені статистичні дані, що стосуються ефективності антигіпертензивної терапапії в Україні та світі та приведені дані власних досліджень щодо використання предикатів мови у складі комплексної терапії пацієнтів з артеріальною гіпертензією в поєднанні з коморбідною патологією з метою підвищення рівня комплаєнсу. В рамках дослідження було обстежено 127 пацієнтів з артеріальною гіпертезією в поєднанні з коморбідною патологією. Метою даної публікації є інформування лікарів про психологічні особливості хворих з серцево-судинною патологією та шляхи підвищення ефективності антигіпертензивної терапії та акцент на необхідність систематизації та стандартизації психотерапевтичних методик елементарного рівня у роботі кардіологів з метою як підвищення ефективності терапії, так і зниження рівня психоемоційного вигорання лікарів.Документ Кардіоваскулярні ускладнення у пацієнтів, що перебувають на нирково-замісній терапії(Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, 2024) Рустамян, Сатєнік Тігранівна; Катеренчук, Іван Петрович; Овчаренко, Людмила Костянтинівна; Циганенко, Ірина Володимирівна; Талаш, Вікторія Володимирівна; Rustamian, Satienik T.; Katerenchuk, Ivan P.; Ovcharenko, Liudmyla K.; Tsyganenko, Iryna V.; Talash, Viktoriia V.Вступ. Прогресуюче зниження швидкості клубочкової фільтрації є незалежним фактором ризику виникнення кардіоваскулярних ускладнень, а також маркером несприятливого про- гнозу серцево- судинних захворювань. Кардіваскулярні ускладнення, що виникають на тлі термінальної стадії ниркової недостатності є основною причиною смертності пацієнтів, які перебувають на нирково- замісній терапії. Мета. Визначити особливості та поширеність кардіоваскулярних ускладнень у пацієнтів, що перебувають на нирково- замісній терапії. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження 114 медичних карт нефроло- гічних пацієнтів, що лікувалися в центрі нефрології та діалізу КП «Полтавська обласна клі- нічна лікарня імені М. В. Скліфосовського ПОР». Пацієнти були розподілені на три групи: дві дослідні та одна контрольна група. Перша дослідна група налічувала 44 (38,6 %) пацієнти, що перебували на НЗТ, методом програмного гемодіалізу. Друга дослідна група налічувала 21 (18,4 %) хворих, що також перебували НЗТ, але методом перитонеального діалізу. Контроль- на група склала 49 (43,0 %) пацієнтів з ХХН І-ІІ стадій. Проводили аналіз лабораторних даних традиційних факторів ризику кардіоваскулярних ускладнень (ліпідограма), а також нетради- ційних (рівень кальцію та фосфору). Досліджувалася поширеність кардіоваскулярних усклад- нень у пацієнтів на нирково- замісній терапії. Результати. Виявлена статистично достовірна різниця між показниками ІА у групах ГД1 з КГ1 (р=0,001) та ГД2 з КГ2 (р=0,031), ПД1 та КГ1 (р=0,005) та ПД2 з КГ2 (р=0,027). При аналізі кореляційних зв’язків між показниками мінерального обміну у дослідних та контрольних гру- пах виявлено, що в дослідних групах простежуються слабкі та середні зворотні кореляційні зв’язки (ГД1:-0,4703, ГД2:-0,3219, ПД1:-0,2146, ПД2:-0,2784 відповідно), тоді як в контрольних групах виявлений прямий слабкий кореляційний зв’язок (КГ1 0,1975, КГ2 0,2031 відповідно). СН виявлена у 75,0 % пацієнтів у групі ГД1, у 66,6 % – ГД2, та 100,0 % пацієнтів ПД1 та ПД2. Кальціфікація клапанів спостерігалася у 35,0 %, 29,1 % 33,3, 20,0 % відповідно. Висновки. Вивчення особливостей кардіоваскулярних ускладнень, контроль факторів ризи- ку, які в будь-якому випадку зустрічаються у пацієнтів на діалізній терапії – один із основних напрямків контролю основного захворювання, зменшення ризику виникнення небезпечних кардіологічних ускладнень, подовження тривалості життя та її якості.