Перегляд за Автор "Katerenchuk, V."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Биологические аспекты эмбрионально-тканевой терапии инсулинзависимого сахарного диабета
    (Українська медична стоматологічна академія, 2002) Грищенко, Валентин Иванович; Бобырева, Людмила Егоровна; Бугаев, В. Н.; Шепитько, Владимир Иванович; Дворник, Ирина Леонидовна; Катеренчук, Виталий Иванович; Бобырев, Виктор Николаевич; Грищенко, Валентин Іванович; Бобирьова, Людмила Єгорівна; Бугаєв, В. М.; Шепітько, Володимир Іванович; Дворник, Ірина Леонідівна; Катеренчук, Віталій Іванович; Бобирьов, Віктор Миколайович; Grischenko, V.; Bobyreva, L.; Shepitko, V.; Bugayev, V.; Dvornik, I.; Katerenchuk, V.; Bobyrev, V.
    На основании клинического обследования (81 больной инсулинозависимым сахарным диабетом) изучен терапевтический эффект криоконсервированной фето-плацентарной ткани (контрольная группа - 23 больной И3СД, 58 больным была сделана гетеротопическая трансплантация фето-плацентарной ткани). Установлено, что у больных ИЗСД в контрольной группе, получавших традиционное лечение, потребность в инсулине уменьшилась на 6,23%, в то время как у больных, которым была сделана трансплантация фето-плацентарной ткани, потребность в инсулине уменьшилась на 34,6 %. Компенсация углеводного обмена происходила на фоне снижения показателей липидного обмена и уровня свободнорадикальных реакций. Таким образом, плацента дает хороший терапевтический эффект, который сохраняется от 3-х месяцев и более. С учетом механизмов эмбриогистогенеза разработана гипотетическая схема индукции трансплантатом репарации инсулярного аппарата реципиента при эмбрионально-клеточной терапии сахарного диабета.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Застосування метформіну у пацієнтів з цукровим діабетом типу 2 та ожирінням, які перебувають на монотерапії інсуліном
    (Українська медична стоматологічна академія, 2014) Катеренчук, Віталій Іванович; Катеренчук, Виталий Иванович; Katerenchuk, V.
    Обстежено 26 пацієнтів з цукровим діабетом типу 2 на монотерапії інсуліном з неоптимальним контролем глікемії. Всім пацієнтам в якості додаткової терапії було додано метформін у дозі 2000-3000 мг Позитивного ефекту від терапії було досягнуто у 22 (84,6 %) пацієнтів. Було досягнуто не лише зниження глюкози та глікозильованого гемоглобіну, а й поліпшення ряду інших показників, які є незалежними факторами кардіо-васкулярного ризику у даної групи пацієнтів, що підтверджує доцільність застосування такого виду терапії.