Перегляд за Автор "Khoroshun, E. M."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Temporary compression of the aorta in combat surgical trauma
    (Полтавський державний медичний університет, 2024) Lurin, I. A.; Khoroshun, E. M.; Panasenko, S. I.; Makarov, V. V.; Negoduiko, V. V.; Shypilov, S. A.; Kerbazh, N. R.; Лурін, І. А.; Хорошун, Е. М.; Панасенко, Сергій Іванович; Макаров, В. В.; Негодуйко, В. В.; Шипілов, С. А.; Кербаж, Нізар Ріда
    The performed scientific analysis of our own experience of applying different methods of temporary compression of the aorta in combat surgical trauma allowed us to identify the optimal conditions to perform aortic occlusion with the use of abdominal bandage, resuscitation endovascular balloon occlusion of the aorta, and application of an atraumatic clamp on the aorta. We verified a total of 76 cases of temporary aortic occlusion and performed a statistical and expert analysis on the applicability of the mentioned methods during medical evacuation. As a result, we identified that abdominal bandaging should be used when providing “basic” prehospital care and during CASEVAC mission; the resuscitation endovascular balloon occlusion of the aorta should be used when providing “extended” pre-hospital care and during MEDEVAC mission; applying an atraumatic clamp to the aorta should be used at hospital stages during resuscitation thoracotomies. At the same time, all methods of temporary compression of the aorta cannot be considered as the alternatives to each other since they act as “bridge procedures” before the final surgical hemostasis. Key words: temporary occlusion of the aorta, hemostasis, combat surgical trauma, resuscitation surgery. Проведений науковий аналіз власного досвіду застосування різних методів тимчасового перетискання аорти при бойовій хірургічній травмі дозволив визначити оптимальні умови для виконання оклюзії аорти із застосуванням абдомінального бандажа, ендоваскулярної балонної оклюзії аорти та накладання атравматичного затискача на аорту. Ми верифікували 76 випадків тимчасового перетискання аорти та провели статистичний та експертний аналіз можливостей застосування зазначених методів під час медичної евакуації. У результаті ми визначили, що метод абдомінального бандажу слід використовувати під час надання «базової» догоспітальної допомоги та під час місії CASEVAC; ендоваскулярну балонну оклюзію аорти слід застосовувати при наданні «розширеної» догоспітальної допомоги та під час місії MEDEVAC; накладання атравматичного затискача на аорту слід застосовувати на госпітальному етапі під час реанімаційних торакотомій. Водночас усі методи тимчасової компресії аорти не можна розглядати як альтернативи один одному, оскільки вони виступають як «процедури-мости» перед остаточним хірургічним гемостазом.
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Організаційні принципи медичної допомоги пораненим в живіт на передових етапах
    (Українська медична стоматологічна академія, 2019) Шаповалов, В. Ю.; Герасименко, Олександр Сергійович; Хорошун, Е. М.; Єнін, Р. В.; Шепітько, Костянтин Володимирович; Герасименко, Сергій Давидович; Шаповалов, В. Ю.; Герасименко, О. С.; Хорошун, Э. Н.; Енин, Р. В.; Шепитько, Константин Владимирович; Герасименко, Сергей Давыдович; Shapovalov, V. Yu.; Herasymenko, O. S.; Khoroshun, E. M.; Yenin, R. V.; Shepitko, K. V.; Herasymenko, S. D.
    Взаємозв'язок результатів лікування поранених в живіт з термінами початку і якістю хірургічної допомоги, з термінами і видом медичної евакуації з різних рівнів медичної допомоги, створює великі організаційні труднощі, особливо при масовому надходженні поранених. Метою роботи було покращення результатів лікування поранених з бойовими пошкодженнями живота на підставі оптимізації лікувально-евакуаційного процесу в умовах бойових дій. Проведено аналіз результатів лікування 496 поранених з бойовими пошкодженнями живота, які проходили лікування в військових мобільних госпіталях в період з червня 2014р. по серпень 2017р. Широке використання броньованого санітарного транспорту при евакуації з переднього краю є вкрай необхідним для безпечної транспортировки поранених на І рівень медичної допомоги. Для транспортировки поранених з І на ІІ рівень медичної допомоги доцільно використовувати реанімобілі класу В з одночасним проведенням протишокових заходів в об'ємі першої лікарської допомоги. Застосування послідовного маркування поранених, які надходять на ІІ-ІV рівні медичної допомоги, крім «традиційного» сортування, дозволяє значно скоротити період часу між надходженням і початком надання медичної допомоги при масових одномоментних поступленнях. Евакуація поранених з домінуючим черепно-мозковим пошкодженням (або з пошкодженням органу зору) з наближених до лінії зіткнення вертолітних майданчиків (минаючи ІІ рівень) сприяє економії часу та більш швидкій доставці в спеціалізований стаціонар.