Перегляд за Автор "Khukhina, O. S."

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Клінічна ефективність антралю у хворих на хронічний панкреатит
    (Полтавський державний медичний університет, 2020) Хухліна, О. С.; Дудка, І. В.; Дудка, Т. В.; Смандич, В. С.; Хухліна, О. С.; Дудка, І. В.; Дудка, Т. В.; Смандич, В. С.; Khukhina, O. S.; Dudka, I. V.; Dudka, T. V.; Smandych, V. S.
    Проведені дослідження патогенезу хронічного панкреатиту доводять важливу роль системного запалення, чинників протеїназо-інгібіторної системи із зростанням пошкоджуючого впливу системного протеолізу, порушення оксидантно-антиоксидантного гомеостазу, змін ліпідного та білкового спектру крові, які у сукупності сприяють гальмуванню репаративних процесів та активації процесів фіброзування підшлункової залози. Мета дослідження. Встановити ефективність застосування Антралю у лікуванні хронічного панкреатиту у фазі загострення на підставі комплексної оцінки клінічного перебігу хронічного панкреатиту та структурно-функціональних порушень підшлункової залози. Матеріал та методи. Обстежено 52 хворих на хронічний панкреатит змішаної етіології у фазі загострення середньої тяжкості. Перша група (група 1, контрольна) – 24 особи, отримувала базисне лікування упродовж 30 днів. Основна (група 2) – 28 осіб, крім базисної терапії отримувала Антраль (Фармак ОАО, Київ) по 1 таблетці (200 мг) 3 рази на день упродовж 30 днів. Групу порівняння склали 30 практично здорових осіб відповідного віку та статі. Результати дослідження. Через 4 тижні від початку терапії астено-вегетативний синдром значно меншої інтенсивності зберігався лише у 2 осіб (7,1%) 2 групи, тоді як в 1 групі він залишався у 17 хворих. У той же термін у всіх хворих 2 групи (100,0%) зникли біль та відчуття важкості в епігастральній ділянці, біль у лівій та правій підреберній ділянці, а також практично не турбувала нудота. Позитивним проявом ефективності лікування було відновлення фізичної працездатності у 100,0% хворих 2 групи. Аналізуючи показники, які характеризують фазу загострення хронічного панкреатиту, слід зазначити вищу ефективність лікувальної програми у хворих 2 групи. Так, динамічні показники активності α-амілази у крові на тлі встановленої до лікування гіперферментемії у фазі загострення хронічного панкреатиту після 30 днів лікування істотно знизились в обох групах спостереження, однак у хворих 2 групи синдром відхилення ферментів у кров був усунутий у 100% пацієнтів, у той час, як у 1 групі – лише у 58,3%. Динаміка показників синдрому запалення у хворих на хронічний панкреатит (за вмістом у крові С-реактивного протеїну) вказує на його повне усунення у 96,4% пацієнтів 2 групи проти 29,2% хворих 1 групи. Аналіз динамічних показників вмісту еластази-1 у випорожненнях пацієнтів з хронічним панкреатитом на 30-й день лікування вказує на істотне зростання показника лише в 2 групі спостереження. Встановлено відновлення секреторної здатності підшлункової залози у 78,6% хворих 2 групи проти 20,8% хворих 1 групи. Висновки. Комплексна терапія хворих на хронічний панкреатит із застосуванням Антралю на тлі комплексної терапії призвела до швидшого, у порівнянні з лише традиційною терапією, досягнення клінічної ремісії хронічного панкреатиту, усунення запального набряку підшлункової залози, гіперферментемії, запалення, відновлення зовнішньої секреції підшлункової залози.