Перегляд за Автор "Kiriyan, E. A."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Genetic polymorphism in patients with early and late onset of ulcerative colitis(ALUNA Publishing House, 2020-02) Dorofeyev, A. E.; orofeyeva, A. A.; Kiriyan, E. A.; Rassokhina, O. A.; Dynia, Yu. Z.; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Кирьян, Елена АнатольевнаThe aim was to investigate SNPs of TLR-2,3,4, NOD2/CARD15, JAK-2, and IL-10 in patients with the early and late UC onset. Matherials and methods: 126 patients with UC were investigated. To assess the predisposition of the early and late UC onset the incidence of the following SNPs: Arg753Gln TLR2 gene, Phe412Leu TLR3 gene, Asp299Gly and Thr399Ile TLR4 gene, C-819T, G-1082A and C-592A gene IL-10, Val617Phe gene JAK2, Gly908Arg gene NOD2/CARD15 were analyzed. Results: 76 patients had early disease onset and 50 had a late one. SNPs of TLR3 were observed in 50.8% cases. TLR4 polymorphism was more common than TLR3, and was observed in 81 (64.3%) UC patients. Polymorphism of NOD2/CARD15 and IL-10 genes were revealed with almost the same frequency 49 (38.9%) and 50 (39.9%) patients, respectively. Conclusions: Polymorphisms of TLR-2,3 genes and TLR4 Asp299Gly, NOD2/CARD15 prevailed in patients with the late UC onset that allows to suppose that bacterial flora plays one of the key roles in modification of immune response and UC development. In patients with early UC onset polymorphisms of the JAK2 and IL-10 genes prevailed responsible for the cytokine cascade activation and cause the immune mechanism that might lead to a more aggressive course of the disease.Документ Особливості патогенезу, перебігу і терапії пневмонії при COVID-19(Полтавський державний медичний університет, 2022-11-29) Ждан, Вячеслав Миколайович; Бабаніна, Марина Юріївна; Боряк, Христина Радиславівна; Кир'ян, Олена Анатоліївна; Ткаченко, Максим Васильович; Zhdan, V. M.; Babanina, M. Y.; Boriak, Kh. R.; Kiriyan, E. A.; Tkachenko, M. V.Проаналізувавши останні рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров'я, новітні дані наукової літератури, а також діючі протоколи лікування, були представлені останні епідеміологічні дані визначених різних випадків цієї інфекції за епідеміологічними та клінічними критеріями. Висвітлені основні патогенетичні ознаки, фактори ризику, включаючи між індивідуальну відмінність, яка може бути представлена генетичним профілем хазяїна. Відображені основні клінічні ознаки та їх поширення, класифікація згідно із ступенем тяжкості захворювання, особливості перебігу і лікування пневмонії при коронавірусній інфекції людини включаючи показання до призначення антибактеріальної терапії і основних критеріїв кисневої підтримки. Визначені основні лабораторні рекомендацією. Всесвітньої організації охорони здоров’я, для пацієнтів з гострою респіраторною інфекцією, які перебували у контакті з підтвердженим або ймовірним випадком. Представлені основні апаратні методи діагностики, сучасні підходи до лікування за відсутності специфічних противірусних засобів. Відсутність остаточного специфічного лікування даного захворювання і майбутній розвиток такої пандемії залишається непередбачуваним, що свідчить про необхідність суворого дотримання класичних рекомендацій громадської охорони здоров’я, важливість проведення вакцинації. Спалах COVID- 19 у цьому столітті ще раз підкреслює постійну загрозу інфекційних захворювань, які поширюються патогенними вірусами серед людства, що вимагає ефективної глобальної співпраці та високого рівня готовності.Документ Профилактика синдрома раздраженного кишечника у пациентов Полтавского региона(Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, 2009-06-18) Кирьян, Елена Анатольевна; Kiriyan, E. A.; Кир'ян, Олена АнатоліївнаДля предупреждения возникновения рецидивов синдрома раздраженного кишечника (СРК) и определения мер профилактики заболевания обследовано 120 пациентов с различными вариантами СРК в Полтавском регионе. Рассмотрены особенности корригируемых и некорригируемых предрасполагающих факторов в развитии заболевания у пациентов с различными вариантами СРК. Установлено, что среди различных типов СРК наиболее часто выявлялись такие корригируемые факторы, как нарушение пищевого рациона и режима питания, заболевания урогенитальной зоны, ограниченная физическая нагрузка, избыточный вес. Среди некорригируемых доминировали психотравмирующие события, стрессы, кишечные инфекции. Воздействие на корригируемые факторы является эффективным способом профилактики возникновения рецидивов СРК; 120 patients in Poltava region with different types of irritable bowel syndrome (IBS) were observed for pre-vention of IBS relapse and determination of preventive measures. Peculiarities of modified and unmodified predisposing factors for disease’s development in pa-tients with different types of IBS were analyzed. It was ascertained that among different types of IBS the most popular are such modified factors as disorders in dietary intake and dietary habits, diseases of urinary tract, limi-tations of physical loads and obesity. Among unmodi-fied factors in IBS patients stress, psychodramas, bowel infections in anamnesis were found. Correction of modi-fied factors induced IBS is effective prophylactic meth-ods of IBS relapses. (Vestn. Hyg. Epid. – 2009. – Vol. 13, № 2. – P. 300 - 303); Для попередження виникнення рецидивів синдрому подразненої кишки (СПК) та визначення заходів профілактики захворювання обстежено 120 пацієнтів з різними варіантами СПК у Полтавському регіоні. Розглядались особливості коригованих та не коригованих факторів схильності у розвитку захворювання хворих на різні варіанти СПК. Установлено, що серед різних типів СПК найчастіше часто виявлялись такі кориговані фактори, як порушення харчового раціону та режиму харчування, захворювання урогенітальної зони, обмеження фізичних навантажень, збиткова вага. Серед не коригованих домінували психотравмуючі події, стреси, кишкові інфекції. Вплив на кориговані фактори є ефективним способом профілактики виникнення рецидивів СПК. (Вісн. гіг. епід. – 2009. – Т. 13, № 2. – С. 300 - 303).