Перегляд за Автор "Kirusha, I. S."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вплив погодних умов на різні групи хворих з серцево-судинними захворюваннями(Українська медична стоматологічна академія, 2020) Кіруша, Ірина Сергіївна; Kirusha, I. S.; Макаренко, Володимир ІвановичДокумент Гемодинамічні ефекти та особливості електричної активності серця при гострому міокардиті, асоційованому з коронавірусною інфекцією (COVID-19)(Полтавський державний медичний університет, 2021-10-08) Казаков, Юрій Михайлович; Чекаліна, Наталія Ігорівна; Борисова, Зінаїда Олексіївна; Кіруша, Ірина Сергіївна; Івашута, І. М.; Kazakov, Yu. M.; Chekalina, N. I.; Borysova, Z. O.; Kirusha, I. S.; Ivashuta, I. M.Документ Дослідження остеопротективних властивостей інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту у жінок в постменопаузальний період(Полтавський державний медичний університет, 2023-03-23) Кіруша, Ірина Сергіївна; Kirusha, I. S.; Чекаліна, Наталія Ігорівна; Chekalina, N. I.Сьогодні остеопороз є достатньо поширеним захворюванням скелета не лише в Україні, але і в усьому світі. Окреме місце у структурі захворюваності займає постменопаузальний остеопороз. Внаслідок гормональних змін, відповідно до віку, у жінок спостерігається зменшення кісткової маси і, як результат, підвищення ламкості кісток. Фармакотерапія постменопаузального остеопорозу дозволяє попередити ці наслідки. Останнім часом визначено багато спільних ланок у патогенезі артеріальної гіпертензії та остеопорозу. Недостатньо дослідженим на даний момент залишається питання впливу інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (іАПФ) на функціональні особливості клітин кісткової тканини.Документ Оптимізація визначення компонентів кардіореабілітації у пацієнтів з кардіохірургічною патологією(Полтавський державний медичний університет, 2024) Кіруша, Ірина Сергіївна; Шапошник, Ольга Анатоліївна; Приходько, Наталія Петрівна; Kirusha, I. S.; Shaposhnyk, O. A.; Prykhodko, N. P.Актуальність: сьогодні надзвичайно актуальним є питання реабілітації кардіологічних хворих у післягострому періоді. Протягом тривалого часу програма медичної реабілітації на поліклінічному етапі проводилася переважно для пацієнтів з неврологічною та ортопедичною патологією. У 2023 році до неї додали нозології кардіологічного та пульмонологічного профілю. Наразі, медична реабілітація надається хворим після інфаркту міокарда, аортокоронарного втручання, стентування та протезування клапанів серця. Нагальним питанням залишається оцінка ефективності проведених реабілітаційних заходів. На сьогоднішній день немає чітких алгоритмів визначення показників повсякденного функціонування, самообслуговування, побутового життя, собільності та загального стану здоров'я. Мета роботи: порівняти відповідність складових опитувальників SF-36 та анкети EQ-5D та компонентів індивідуальних реабілітаційних планів та визначити можливість застосування їх для оцінки компонентів кардіореабілітації. Матеріали та методи: для дослідження було залучено 51 пацієнт, серед яких 18 пацієнтів після аортокоронарного шунтування та 33 пацієнта після стентування. Серед пацієнтів було 21 (41,2%) жінка, середній вік (58 рік ± 6,7 р.) і 30 (58,8%) чоловіків, середній вік (51 років ± 5,8 р.). Дані індивідуальних реабілітаційних планів з програми Doctor Eleks EHealth та медичної реабілітації були використані для порівняння. Обрахунок статичних даних та мультиваріантний аналіз проводився у програмі SAS (Statistical Analysis Software)