Перегляд за Автор "Kolomiiets, B. S."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Psychological nature and structure of motivation(2020) Pryima, L. Yu.; Sherstiuk, N. O.; Kolomiiets, B. S.; Прийма, Лада Юріївна; Шерстюк, Наталія Олександрівна; Коломієць, Богдан Сергійович; Прийма, Лада Юрьевна; Шерстюк, Наталия Александровна; Коломиец, Богдан СергеевичЦель данного исследования ̶ теоретическое обоснование и построение интегративной модели мотивации как системного образования, обеспечивающего достижение различных типов результатов человеческой деятельности. С этой целью были использованы следующие методы: индукции и дедукции, анализ научной литературы, а также компаративный анализ. Раскрыты понятия «мотива», «потребности» и «мотивации». Детально проанализировано, чем эти понятия похожи и чем отличаются, и определены точки их соприкосновения. Выделены осознанные и неосознанные мотивы и обоснована правомерность такого разграничения. Рассматривается различие между внешней и внутренней мотивацией и обоснованно особую эффективность последней. Проанализирована структура мотивационной системы человека со всеми ее составляющими (интересами, потребностями, ценностями, целями, установками, убеждениями, стереотипами и т.д.). Авторы выделили базис мотивационной сферы, который определяет направленность личности, и ее периферийную часть. Проведен сравни- тельный анализ теорий мотивации, которые объясняют структуру и содержание потребностей, их взаимосвязь с человеческой мотивацией к деятельности. Выяснено, что парадигма ERG К. Альдерфера соотносится с парадигмой иерархии потребностей А. Маслоу по основным группам потребностей. Однако в основном теории мотивации пользуются различным критериям выделения потребностей, что вызывает сложности при их сравнении. Например, парадигма приобретенных по- требностей Д. Мак-Клелланда основывается на выявлении потребностей властвования и соучастия, тогда как модель Портера-Лаулера основана на анализе концепций ожиданий и справедливости в мотивационной системе индивида. Однако мнение всех авторов совпадает в одном: мотивация является сложным системным интегративным психологическим образованием, которое побуждает человека к выполнению различных видов деятельности. Несмотря на различные трактовки понятия «мотив» и «мотивация», разные критерии выделения потребностей и интерпретации их влияния на мотивацию, мотивационная сфера человека является целостной структурой, производящей соответствующее влияние на поведение человека.Документ Бал за сміливість(2017) Коломієць, Богдан Сергійович; Коломиец, Богдан Сергеевич; Kolomiiets, B. S.Особливості викладання іноземних мов у ВНЗ медичного спрямування вимагають від викладачів не тільки формування у студентів іншомовних компетентностей, але й формування комунікативних навичок та навчати умінню подолати внутрішні страхи та бар’єри. Автор вважає розроблений співробітниками кафедри «Іноземних мов з латинською мовою та медичною термінологією» навчально-методичний матеріал для студентів І-ІІ курсів Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» інтегральною частиною утворення складових сміливості у першокурсників та виокремлює особливий компонент проведення практичного заняття – «усне повідомлення з теми заняття» як невід’ємну складову формування сміливості. Саме тому автором пропонується заохочувати сміливість студентів за допомогою додаткового балу до загальної оцінки за заняття першому студентові, який насмілиться доповідати усне повідомлення з теми заняття, демонструючи власні знання, готовність, розуміння матеріалу та сміливість.Документ Використання можливостей інформаційних технологій у навчальних цілях(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Коломієць, Богдан Сергійович; Коломиец, Богдан Сергеевич; Kolomiiets, B. S.; Гаврильєва, Ксеня Григорівна; Гаврильева, Ксения Григорьевна; Havrylieva, K. H.Новітні інформаційні технології пропонують усебільший спектр областей їх використання, заклади вищої освіти акцентують увагу на можливості поширення інформації та на особливостях роботи з нею. Безумовно існує різниця опрацювання матеріалу в друкованому підручнику і на електроннному ресурсі. Сучаснний студент має перейти межу, ту невидиму грань, яка заважає старшому поколінню ефективно опроцьовувати інформацію за допомогою новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. Поширення навчального матеріалу – це та педагогічна умова, яка є основою позааудиторної роботи студентів та наріжним каменем заочної освіти. Одним з перших закладів вищої освіти у якому впроваджували заочну форму навчання та дистанційну освіту у ХІХ ст. був Массачусетський технологічний університет. Професори навчального закладу використовували тогочасні технології поширення інформації в освітніх цілях, а саме транслювали за допомогою радіо навчальний матеріал у формі радіопередач. Це стало проривом швидкості передачі матеріалу від закладу вищої освіти до рецепієнта. Рініше, також існувала форма передачі інформації для індивідуальної навчальної роботи студентів – листування. Таким чином, прослідковується взаємозалежність способу передачі інформації та її форми, що зумовлює потребу в розробці методів роботи з нею. Наш час – час цифрових технологій, тому успішність самостійної роботи студентів прямо залежить від ефективності роботи з ними. Сьогодення пропонує велику кількість інформації різного спрямування в розмаїті форм і видів, доступ до такої інформації можливий за умови використання сучасних інформаційних технологій, швидкість її передачі збільшуться з року в рік. Відбувається перенесення центру відповідальності за результати навчання на самого студента. Зміна ролі викладача активно обговорюється на наукових засіданнях і конференціях. Дослідження початкового етапу становлення дистанційної освіти є інтегральною складовою розвитку сучасної навчальної парадигми в Україні; Современные информационные технологии помогают распространять информацию быстро и эффективно. Высшие учебные заведения обращают особое внимание на эту их особенность в связи с внедрением и обширным использованием курсов дистанционного образования. Способы распространение учебной информации эволюционировали в соответствии с технологическим прогрессом. Передача знаний и работа с ними также претерпели значительные метаморфозы. ХХІ век требует от современного студента умения добывать знания самостоятельно, в течении всей его жизни, форма информации для самостоятельной учебной работы, имеет вид цифрового материала, именно поэтому умение быть успешным, держать руку на пульсе времени в значительной степени зависят от эффективности самостоятельной работы с информацией. Учебник – это специальная форма информации, структурированная таким образом, что имеет учебную ценность. Информационный ресурс – это лишь источник материала, не редко не имеющий ни формы, ни структуры, поэтому для самостоятельной учебной деятельности с ним необходимы навыки не только самообразовательной компетентности, но и умения работы с такой формой материала. Риски, связанные с самостоятельной работой сопоставимы с её преимуществами, так реклама, которая появляется во время работы с Интернет-ресурсами, плагиат, отсутствие научности, являются рисками, в то время как доступность и скорость распространения цифрового учебного материала, есть несомненными превосходствами. Таким образом, работа с информационными технологиями требует особой формы работы с таким материалом, и обязательного контроля преподавателя, наряду с самообразовательной и информационной компетентностями. Изменение роли преподавателя влечет за собой изменение самой системы образования. Центры ответственности за результаты образовательной деятельности переносятся на самого студента. В центре внимания образовательных учреждение есть сам студент со своими возможностями и интересами; The education information is the essence of learning. The forms of such data are evolved with time, from man-to-man learning to modern technologies usage, like digital information sources as computers and cell phones. Massachusetts University was one among first to introduce the technologies in the education process, which included broadcasting education material by means of radio. This way of transmitting the information has expedited the speed of spreading the education data dramatically, comparing to the preceding mailing. The demands of time made the Universities to look for the ways to include the technologies into the remote study to involve as many students as possible in the higher education. But there were some risks which are comparable to the benefits of information technologies usage, as the ability or inability of students to work over the information, spread at the high rate and in unusual form, like radiobroadcast. Traditional forms of education material, as books, have the certain structure and set of tasks to be worked over by the students, but the digital books are available in different forms. The difference between traditional book and digital ones can be insignificant, for example, it can be scanned copy of printed book but in digital form. Other kind is the new books accommodated for digital devices, which demanded the students to be competent and able to understand and process the education material. The source of knowledge has moved to e-sources which become available with e-devices use. Digital information requires relevant skills to be processed. The ability to obtain necessary information quickly is the newest chance to enhance the results of learning. The responsibility for the study is that factor which the students have to realize. The new information technologies should be integrated in the education process. The ways of integration demands us to investigate the peculiarities of the process of the introduction of information technologies in the past century in developed countries. New education techniques of learning must be grounded on the experience of those countries which were the first them to introduce.Документ Диктант як засіб формування інтересу(2017) Коломієць, Богдан Сергійович; Коломиец, Богдан Сергеевич; Kolomiiets, B. S.Важливою складовою успішного вивчення будь-якої дисципліни у ВНЗ є інтерес. Саме для формування інтересу до вивчення не лише іноземних мов, але й усіх дисциплін співробітниками кафедри «Іноземних мов з латинською мовою та медичною термінологією» ВДНЗУ «УМСА» розроблено словники до кожного практичного заняття для студентів-медиків. Оскільки готовність до заняття займає особливе місце у структурі навчання, автор вважає, що воно має бути обов’язково перевірено, та пропонує упровадження контролю вивчення студентами нової термінології поданої на початку заняття у розробленому кафедрою підручнику. Стосовно форми, пропонується словниковий диктант, що буде поступово ускладнюватись відповідно до курсу навчання та цілей модулів. Для підвищення допитливості та зацікавленості у вивченні іншомовних термінів, автором запропоновано упровадити додатковий один бал до загальної оцінки за практичне заняття за найкращий словниковий диктант, при умові, що оцінка нижча п’ятірки.Документ Педагогічні умови формування самоосвітньої компетентності майбутніх учителів іноземних мов у процесі вивчення фахових дисциплін(2019) Коломієць, Богдан Сергійович; Коломиец, Богдан Сергеевич; Kolomiiets, B. S.Документ Спрямованість педагогічних умов формування самоосвітньої компетентності майбутніх вчителів іноземних мов(2018) Коломієць, Богдан Сергійович; Коломиец, Богдан Сергеевич; Kolomiiets, B. S.Представлені педагогічні умови формування навичок самоосвіти при існуючих педагогічних умовах отримання класичної освіти під час навчання у закладах вищої освіти. Під час професійної підготовки студенти закладів вищої освіти не мають змоги самостійно спрогнозувати результати власної навчальної діяльності, активованої та заохочуваної всіма наявними педагогічними умовами на всебічне формування самоосвітньої компетентності, тому виникають ризики до пошуків полегшених шляхів отримання готових навичок за допомогою мережі Інтернет.