Перегляд за Автор "Konovalenko, S. O."

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Adipose tissue of the greater omentum: morphology and function
    (Полтавський державний медичний університет, 2023) Kosharnyi, V. V.; Lysachenko, O. D.; Fylenko, B. M.; Roiko, N. V.; Konovalenko, S. O.; Кошарний, Володимир Віталійович; Лисаченко, Ольга Дмитрівна; Филенко, Борис Миколайович; Ройко, Наталія Віталіївна; Коноваленко, Сергій Олександрович
    Великий чепець є одним з органів, що може накопичувати велику кількість жирової тканини. Жирова тканина чепця відіграє ключову роль у місцевій імунній відповіді та містить популяцію мультипотентних мезенхімальних стовбурових клітин. У великому чепці розташовується переважно біла жирова тканина. Білі адипоцити зазвичай мають одну велику ліпідну краплю, яка займає більшу частину клітини, і відносно невелику кількість мітохондрій. Основною функцією білого жиру великого чепця є накопичення та вивільнення енергії у відповідь на зміни рівнів системної енергії. Крім того, біла жирова тканина є важливим ендокринним органом, що виробляє гормони та біологічно активні речовини, які називаються адипокінами та регулюють багато фізіологічних процесів. Мета роботи – узагальнити існуючі наукові дані морфофункціональних особливостей жирової тканини великого чепця та її роль у розвитку ожиріння та цукрового діабету типу 2. Адипокіни відіграють важливу роль у регулюванні метаболізму всього організму, включаючи сприяння чутливості до інсуліну, інсулінорезистентність і запалення. Порушення функції адипокінів, ліпокінів та їх співвідношення відіграє важливу роль у розвитку ожиріння, цукрового діабету 2 типу. Ожиріння та цукровий діабет 2 типу є двома захворюваннями, які в більшості випадків мають спільні метаболічні порушення; однак є й відмінності. Розвитку ожиріння та пов’язаних з ним метаболічних порушень сприяє пластичність жирової тканини. За деякими даними на ріст жирової тканини і зміни метаболічних процесів у ній можуть впливати рівень васкуляризації жирової тканини. Проте, недавні дослідження показують, що у пацієнтів з ожирінням кількість капілярів у тканині вісцерального жиру зменшується порівняно з людьми без ожиріння, а ступінь васкуляризації був майже однаковим незалежно від ступеня ожиріння або зміни метаболічного профілю. Морфологічно у пацієнтів на ожиріння та цукровий діабет типу 2 у вісциральній жировій тканині спостерігається значне збільшення розмірів адипоцитів, але зміни, які виникають у жировій тканині, не є результатом тривалої гіперглікемії, а можуть бути пов’язані з генетичними або епігенетичними факторами пацієнтів. При ожирінні збільшення жирової тканини відбувається за рахунок гіпертрофії і гіперплазії, а це пояснює відносне зменшення кількості судин у жировій тканині.