Перегляд за Автор "Korneev, O. V."
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Nanoparticles-based photosensitizers with effect of aggregation-induced emission(Institute of Molecular Biology and Genetics, 2019-01-05) Korneev, O. V.; Sakhno, T. V.; Korotkova, I. V.; Корнєєв, Олег Вітольдович; Сахно, Тамара Вікторівна; Короткова, Ірина ВалентинівнаPhotodynamic therapy (PDT) is a method of the treatment of localized cancers, based on a photochemical reaction between a light-activated molecule or photosensitizer (PS), light, and molecular oxygen. Correct choice of PS is of fundamental importance for PDT efficacy. Despite numerous studies in this field, most known PS have some drawbacks, e.g. lack of specificity and aggregation in aqueous media. Consequently, the search for an ideal PS is es sential for further development of PDT. Here we review classification and analyse main features of different generations of PS and describe the mechanisms of their action. Various methods of targeted delivery of PS to tumor cells are discussed. The advantages of PS nanoparticles with the effect of aggregation-induced emission (AIE) over the classic photosensitizers are presented. A possibility of practical application of such light-emitting structures in cancer phototherapy is shown.Документ Option to prevent radiation cystitis(Українська медична стоматологічна академія, 2019-02) Zhukova, T. A.; Жукова, Тетяна Олександрівна; Жукова, Татьяна Александровна; Vasko, L. N.; Васько, Лариса Миколаївна; Васько, Лариса Николаевна; Pocherniayeva, V. F.; Почерняева, Виктория Федоровна; Почерняєва, Вікторія Федорівна; Sokolova, O. V.; Соколова, Наталія Афанасіївна; Соколова, Наталья Афанасьевна; Korneev, O. V.; Корнєєв, Олег Вітольдович; Корнеев, Олег ВитольдовичExternal Beam Radiation Therapy (EBRT) is an efficient method of treatment for many types of tumors. But with different approaches, fields, and combinations of doses, the bladder lesions are inevitable. Therefore, one of the priority unsolved issues in the present day radiology is the issue of prevention and control of radiation reactions and injuries. The purpose of the present study was to develop a method for the prevention and treatment of radiation reactions in the treatment of patients with bladder cancer receiving gamma-ray teletherapy (GRT) and to substantiate the antioxidant and reparative role of the Emoxypin drug in this pathology. The severity of radiation reactions in patients receiving radiation therapy in the usual fractionation mode and with multi-fractionation of dose was under study. The total of 27 patients participated in the observation, those with bladder cancer diagnosed and subjected to the EBRT on the definitive treatment program. Analyzing the results obtained, it can be noted that the use of EBRT in the mode of the daily dose multifraction reliably (p = 0.05) reduces the reaction of the bladder mucosa. Thus, the reactions of the 3rd degree (ulcerative) differ by 4.31 times in favor of group II (experimental) where the mode of multifraction and the Emoxypin drug was used. Reactions of the 2nd degree (erosive-desquamated) differ by 1.24 times and also favor group II, but this indicator is unreliable. Reactions of 1 degree (catarrhal) differ by 3.72 times, which has a sufficient reliability in favor of the treatment performed in the patients of group II. The effect of bladder installations in patients with radiation cystitis, complicated with an infectious process, compared with the traditional methods of therapy, permitted to reduce the term of patients’ stay in hospital by 6-7 days. Дистанционная лучевая терапия (ДПТ) является эффективным методом лечения для многих видов новообразований. Но при различных подходах, полях и комбинациях доз лучевые поражения мочевого пузыря неизбежны. Поэтому одним из приоритетных вопросов в современной радиологии – это предупреждение и борьба с лучевыми реакциями и повреждениями. Целью работы стала разработка способа профилактики и лечения лучевых реакций при лечении больных раком мочевого пузыря, у больных которые получают дистанционную гамма-терапию (ДГТ) и обоснование антиоксидантной и репарационной роли препарата «Эмоксипин» при данной патологии. Изучалась выраженность лучевых реакций у больных, получавших лучевое лечение в режиме обычного фракционирования и при мультифракционировании дозы. В наблюдении принимало участие 27 больных с диагнозом рак мочевого пузыря и которым проводили ДПТ по радикальной программе. Анализируя полученные результаты, можно отметить, что применение ДПТ в режиме мультифракционирования дневной дозы достоверно (р = 0,05) снижает лучевые реакции слизистой мочевого пузыря. Так, реакции 3 степени (язвенные) различаются в 4,31 раза в пользу ИИ (опытной) группы где использовали режим мультифракционирования и заливки препарата «Эмоксипин». Реакции 2 степени (эрозивно-дескваматозные) отличаются в 1,24 раза и также говорят в пользу II группы, но этот показатель не достоверен. Реакции 1 степени (катаральные) отличаются в 3,72 раза, что имеет достаточную вероятность в пользу лечения проведенного во II группе больных. Действие инсталляций мочевого пузыря у больных с лучевыми циститами, отягощенные инфекционным процессом, по сравнению с традиционными методами терапии позволило сократить время пребывания больных в стационаре на 6-7 дней. Дистанційна променева терапія (ДПТ) є ефективним методом лікування для багатьох видів новоутворень. Але при різних підходах, полях та комбінаціях доз променеві ураження сечового міхура неминучі. Тому одним з пріоритетних невирішених питань у сучасній радіології є питання попередження та боротьби з променевими реакціями та ушкодженнями. Ціллю роботи стала розробка способу профілактики та лікування променевих реакцій при лікуванні хворих на рак сечового міхура, що отримують дистанційну гамма-терапію (ДГТ) та обґрунтування антиоксидантної і репараційної ролі препарату «Емоксипін» при даній патології. Вивчалась вираженість променевих реакцій у хворих, які отримували променеве лікування в режимі звичайного фракціонування та при мультифракціюванні дози. У спостереженні приймало участь 27 хворих з діагнозом рак сечового міхура і яким проводили ДПТ по радикальній програмі. Аналізуючи отримані результати, можна відзначити, що застосування ДПТ в режимі мультифракціювання денної дози вірогідно (р=0,05) знижує променеві реакції слизової сечового міхура. Так, реакції 3 ступеню (виразкові) різняться в 4,31 рази на користь ІІ (дослідної) групи де використовували режим мультифракціювання та заливки препарату «Емоксипін». Реакції 2 ступеню (ерозивно-десквамативні) різняться в 1,24 рази і також говорять на користь ІІ групи, але цей показник не вірогідний. Реакції 1 ступеню (катаральні) різняться в 3,72 рази, що має достатню вірогідність на користь лікування проведеного в ІІ групі хворих. Дія інсталяцій сечового міхура у хворих з променевими циститами, що обтяжені інфекційним процесом, в порівнянні з традиційними методами терапії дозволило скоротити час перебування хворих у стаціонарі на 6-7 днів.Документ Деякі напрямки реабілітації жінок хворих на злоякісні пухлини органів репродуктивної системи(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2008) Баштан, Володимир Петрович; Bashtan, V. P.; Кравцова, А. П.; Kravtsova, A. P.; Гавловський, А. Д.; Gavlovsky, A. D.; Корнєєв, Олег Вітольдович; Korneev, O. V.; Кружилова, Н. Б.; Kruzhylova, N. B.; Гавловська, А. Б.; Gavlovska, A. B.; Гузенко, В. І.; Guzenko, V. I.; Прауліна, Т. А.; Naulina, T. A.; Степанько, В. М.; Stepan'ko, V. M.; Костяна, Н. В.; Kostyana, N. V.На основании клинического опыта авторы рекомендуют следующие направления деятельности центра реабилитации онкологических больных: консультирование больных опытным специалистом онкологом по различным вопросам медицинского и социального профиля, помощь психотерапевта, направление на санаторно-курортное лечение, протезирование больных по заключению врача, поддержка волонтерского движения и санитарно - просветительная работа. Проведение реабилитационных мероприятий должно способствовать возвращению здоровья, хорошего эмоционального самочувствия и обеспечит лучшее качество жизни; Basic results of the study: basing upon clinical experience, authors recommend the following directions of oncology patients' rehabilitation center activities: consulting of patients by experienced oncology specialists on various medical and social issues, psychoanalyst help, referring to resort treatment, prothesising of patients according to MD's reference, sustaining of voluntary movement and personal, social and health education.Документ До питання про базисну основу профілактики раку ротової порожнини(Полтавський державний медичний університет, 2021-05) Шелешко, Петро Венедиктович; Баштан, Володимир Петрович; Васько, Лариса Миколаївна; Корнєєв, Олег Вітольдович; Калішенко, Олександр Олександрович; Sheleshko, P. P.; Bashtan, B. P.; Vasko, L. M.; Korneev, O. V.; Kalishenko, O. O.Запальні захворювання зубів, слизової з її передраковими змінами у вигляді лейко- і ерітроплакій, гіперкератозів, папілом виникають в ротовій порожнині під дією її мікрофлори. Серед причинних факторів значиться хронічний тиск на слизову пластинчатими зубними протезами, відламками зубів, жуванням табаку, зловживання алкогольними напоями. Мають значення також виробничі шкідливості. Мета. Згідно літературним даним та проведеними нами дослідженнями обґрунтувати можливість профілактики раку ротової порожнини з урахуванням його причинних факторів і доступністю їх попередження у відповідності з лікувально-діагностичною тактикою з візуальною оцінкою їх результативності. Матеріал та методи. У відділенні пухлин голови та шиї Полтавського обласного клінічного онкологічного диспансеру з приводу передракових захворювань ротової порожнини проліковано 54 хворих. Серед них 34 чоловіка та 20 жінок віком від 42 до 76 років. Госпіталізація хворих проводилась згідно направленню лікарів-стоматологів, якими передракові стани слизової діагностувались при лікуванні запальних захворювань зубів, а також при їх пломбуванню і протезуванню. За даними анамнезу хворих локальні зміни слизової були безболісні, невеликі за розмірами, з давністю їх існування від 3 місяців до 2 років. Зі слів хворих така малосимптоматичність була основною причиною не звернення їх за медичною допомогою. Результати і обговорення. За даними анамнезу хворих локальні зміни слизової були безболісні, невеликі за розмірами, з давністю їх існування більше 2 років. Локальні папіломатозні утворення слизової 1см в діаметрі виявлено у 17 хворих, такі ж за розмірами зміни з вираженим гіперкератозом – у 8 хворих, лейкоплакія - у 9 хворих, а бородавчаті лейкоплакії з підвищенням їх над слизовою відмічались у 8 пацієнтів. В області кореня язика наявність цих змін були у 18 хворих, по боковій поверхні язика – у 13, в області слизової обох щік – у 11 хворих. При гістологічному дослідження видалених бородавчатих лейкоплакій у 4 хворих і папіломатозних ущільнень у 2 хворих констатована атипія базальноклітинного епітелію з його проліферацією, що свідчить про початок малігнізації цих утворень. Висновки. 1. Профілактика раку ротової порожнини з урахуванням доступності і можливості усунення його основних причинних факторів реальна і, в порівнянні з іншими локалізаціями, її здійснення не складне. 2. Своєчасне виявлення передракових змін слизової в зв’язку з їх локальністю і безболісністю - неможливе без ретельного огляду ротової порожнини лікарями-стоматологами. 3. Даний огляд слід внести до обов’язкових щорічних профілактичних оглядів для осіб старше 40 років з урахуванням малосимптоматичності передракових змін слизової навіть у випадках їх малігнізації, що вже почалась.Документ Екологія і здоров’я людини: запобігання вільнорадикальної патології(Полтавський національний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка, 2017) Pocherniajeva, V. F.; Vasko, L. M.; Zhukova, T. A.; Korneev, O. V.; Почерняєва, Вікторія Федорівна; Васько, Лариса Миколаївна; Жукова, Тетяна Олександрівна; Корнєєв, Олег Вітольдович; Почерняева, Виктория Федоровна; Васько, Лариса Николаевна; Жукова, Татьяна Александровна; Корнеев, Олег ВитольдовичДокумент Компетентнісний підхід - контроль якості освіти(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2018) Жукова, Тетяна Олександрівна; Васько, Лариса Миколаївна; Почерняєва, Вікторія Федорівна; Корнєєв, Олег Вітольдович; Жукова, Татьяна Александровна; Васько, Лариса Николаевна; Почерняева, Виктория Федоровна; Корнеев, Олег Витольдович; Zhukova, T. O.; Vasko, L. M.; Pocherniayeva, V. F.; Korneev, O. V.У сучасному світі основний показник якості отриманої освіти - це конкурентоспроможність. Завдання викладача вищого медичного навчального закладу - формування в майбутніх медиків системи інтегрованих фундаментальних і клінічних знань, умінь, навичок, здібностей та придатності до професії лікаря. In the modern world, a basic indicator of quality of the received education is competitiveness. Teacher’s task is the formation of a system of integrated fundamental and clinical knowledge, skills and abilities in the future physicians.Документ Поєднане застосування спіральної комп’ютерної томографії та трансректальної ультразвукової діагностики в оцінюванні неоад’ювантного хіміопроменевого лікування раку прямої кишки(Запорізкий медичний університет, 2019-02) Васько, Лариса Миколаївна; Васько, Лариса Николаевна; Vasko, L. N.; Жукова, Тетяна Олександрівна; Жукова, Татьяна Александровна; Zhukova, T. O.; Почерняєва, Вікторія Федорівна; Почерняева, Виктория Федоровна; Pocherniayeva, V. F.; Корнєєв, Олег Вітольдович; Корнеев, Олег Витольдович; Korneev, O. V.Мета роботи – вивчити можливості застосування спіральної комп’ютерної томографії та трансректальної ультразвукової діагностики для оцінювання ефективності неоад’ювантної хіміопроменевої терапії у хворих на місцевопоширений рак прямої кишки для розширення можливостей виконання сфінктерозберігальних оперативних втручань. Матеріали та методи. За допомогою спіральної комп’ютерної томографії та трансректальної ультразвукової діагностики обстежили 85 хворих на місцевопоширений рак прямої кишки до та після неоад’ювантної хіміопроменевої терапії. Результати. Зміни, що отримані в результаті обстеження в динаміці, вивчили якісно та кількісно. Майже всі обстежені мали достатньо виражені позитивні зміни (зменшення розміру пухлини, а також інфільтрації пухлинним процесом кишкової стінки та параректальної клітковини зі зменшенням її щільності). Встановили, що спіральна комп’ютерна томографія має переваги в можливості діагностувати пухлини, локалізовані в усіх відділах прямої кишки, але цей метод дослідження не дає змогу візуалізувати проростання пухлини в окремі шари кишкової стінки, зокрема в м’язовий, що є визначальним у диференціальній діагностиці локалізованого та місцевопо-ширеного раку прямої кишки. Це диктує необхідність доповнення методу спіральної комп’ютерної томографії методом трансректальної ультразвукової діагностики для контролю ефективності лікування. Додаткове застосування трансректальної ультразвукової діагностики при місцевопоширеному раку прямої кишки Т3 стадії на статистично значущому рівні (р = 0,0021) підвищує діагностичну інформативність у 1,4 раза. Надалі всім хворим виконали операції в радикальному обсязі. Висновки. Поєднане застосування спіральної комп’ютерної томографії та трансректального ультразвукового дослідження при місцевопоширеному раку прямої кишки після неоад’ювантної хіміопроменевої терапії дає змогу об’єктивізувати відповідь пухлини на лікування, зокрема хіміопроменеве як за розміром, так і за глибиною інвазії у стінці кишки. Це дало змогу визначити метод, обсяг оперативних втручань на доопераційному етапі та сприяло підвищенню резектабельності, збільшенню відсотка сфінктерозберігальних оперативних втручань на 12,7 %; Цель работы – изучение возможности применения спиральной компьютерной томографии и трансректальной ультразвуковой диагностики для оценки эффективности неоадъювантной химиолучевой терапии у больных с местно-распространенным раком прямой кишки для расширения возможностей выполнения сфинктеросохраняющих оперативных вмешательств. Материалы и методы. С помощью спиральной компьютерной томографии и трансректальной ультразвуковой диагностики обследовали 85 больных с местно-распространенным раком прямой кишки до и после неоадъювантной химиолучевой терапии. Результаты. Изменения, полученные в результате обследования в динамике, изучены качественно и количественно. Практически все исследуемые пациенты имеют достаточно выраженные положительные изменения (уменьшение размера опухоли, а также инфильтрации опухолевым процессом кишечной стенки и параректальной клетчатки с уменьшением ее плотности). Установлено, что спиральная компьютерная томография имеет преимущества в возможности диагностировать опухоли, локализованные во всех отделах прямой кишки, но этот метод исследования не позволяет визуализировать прорастание опухоли в отдельные слои кишечной стенки, в частности в мышечный слой, являющийся определяющим в дифференциальной диагностике локализованного и местно-распространенного рака прямой кишки. Это диктует необходимость дополнения метода спиральной компьютерной томографии методом трансректальной ультразвуковой диагностики для контроля эффективности проводимого лечения. Дополнительное применение трансректальной ультразвуковой диагностики при местно-распространенном раке прямой кишки Т3 стадии на статистически значимом уровне (р = 0,0021) повышает диагностическую информативность в 1,4 раза. В дальнейшем всем больным выполнены операции в радикальном объеме. Выводы. Сочетанное применение спиральной компьютерной томографии и трансректального ультразвукового исследования при местно-распространенном раке прямой кишки после неоадъювантной химиолучевой терапии дает возможность объективизировать ответ опухоли на лечение, в частности химиолучевое как по размерам, так и по глубине инвазии в стенке кишки. Это позволило определить метод и объем оперативных вмешательств на дооперационном этапе и способствовало повышению резектабельности и увеличению процента сфинктеросохраняющих оперативных вмешательств на 12,7 %. Aim. To study the possibilities of spiral computed tomography and transrectal ultrasound using for the evaluation of neoadjuvant chemoradiotherapy effectiveness in patients with locally advanced rectal cancer in order to expand opportunities for sphincterpreserving surgery. Materials and methods. 85 patients with locally advanced rectal cancer were examined with the help of computer tomography and transrectal ultrasound before and after neoadjuvant chemoradiotherapy. Results. The changes received as a result of dynamic examination were studied qualitatively and quantitatively. Almost all examined patients had sufficiently pronounced positive changes (reduction in tumor volume as well as malignant invasion through intestinal wall and perirectal fat with a decrease in its density). It has been established that spiral computed tomography has advantages of the possibility to diagnose tumors localized in all parts of the rectum, but this method of examination does not allow for visualization of tumor invasion into different layers of the intestinal wall, in particular into the muscular layer that is a determining factor in differential diagnosis of localized and locally advanced rectal cancer. All of this makes it necessary to supplement the method of spiral computer tomography with the transrectal ultrasound to control the treatment effectiveness. Moreover, the additional use of transrectal ultrasound in locally advanced T3 rectal cancer statistically significantly increases diagnostic informativeness by 1.4 times (P = 0.0021). In the time following, all patients were subjected to radical operations. Conclusions. Thus, the combined application of spiral computed tomography and transrectal ultrasound examination in locally advanced rectal cancer after neoadjuvant chemoradiotherapy makes it possible to objectivize a tumor response to treatment, in particular, chemoradiotherapy, both by size and depth of bowel wall involvement. It allowed to determine the method and volume of surgical interventions at the preoperative stage and contributed to an increase in resectability and percentage of sphincterpreserving surgery by 12.7 %.Документ Післядипломна освіта лікарів сімейної медицини зі спеціальності «Онкологія»(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2015) Ждан, Вячеслав Миколайович; Шелешко, Петро Венедиктович; Баштан, Володимир Петрович; Муковоз, Оксана Євгенівна; Марченко, Валерій Юрійович; Литвиненко, Віктор Євгенович; Корнєєв, Олег Вітольдович; Ждан, Вячеслав Николаевич; Шелешко, Петр Венедиктович; Баштан, Владимир Петрович; Муковоз, Оксана Евгеньевна; Марченко, Валерий Юрьевич; Литвиненко, Виктор Евгеньевич; Корнеев, Олег Витольдович; Zhdan, V. M.; Sheleshko, P. V.; Bashtan, V. P.; Mukovoz, O. E.; Marchenko, V. Yu.; Litvinenko, V. E.; Korneev, O. V.З урахуванням сучасних вимог і завдань, що вирішуютьсясімейними лікарями, зі своєчасної діагностики онко)логічних захворювань, а також подальшого спостереженняза хворими після проведеного лікування, у статті запропо)новані дані, якими повинні керуватися сімейні лікарі у своїйпрактичній роботі. З метою надання інформації сімейнимлікарям для вирішення питань, з якими вони стикаються усвоїй щоденній роботі при наданні допомоги онкологічнимхворим, авторами даної статті виданий підручник «Онко)логія сімейного лікаря» відповідно до програми підготовкилікарів за фахом «Загальна практика–сімейна медицина», затвердженої Міністерством охорони здоров’я України; С учетом современных требований и задач, решаемых семейнымиврачами, по своевременной диагностике онкологических заболеваний, а также последующего наблюдения за больными после проведенного лечения, излагаются данные, которыми должны руководствоваться семейные врачи в своей практической работе. С целью оказания помощи семейным врачам при решении вопросов, с которыми они сталкиваются в своей ежедневной работе при оказании помощи онкологическим больным, авторами данной статьи издан учебник «Онкология семейного врача» в соответствии с программой подготовки врачей по специальности «Общая практика–семейная медицина», утвержденной Министерством здравоохранения Украины; Taking into account the modern requirements and tasks, decided bydomestic doctors on timely diagnostics of oncologic diseases, and alsosubsequent watching patients after the conducted treatment datadomestic doctors must that follow in the practical work are expound1ed. With the purpose of helping to the domestic doctors at the decisionof questions with that they clash in the everyday job at helping to theoncologic patients the authors of this article are publish a textbook«Oncology of domestic doctor» in accordance with the program ofpreparation of doctors on speciality «General practice is domesticmedicine» ratified by Ministry of health of Ukraine.Документ Фотодинамічна терапія в сучасних методологіях лікування раку молочної залози(Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка", 2021-11) Корнєєв, Олег Вітольдович; Сахно, Тамара Вікторівна; Korneev, O. V.; Sakhno, T. V.За визначенням Національного інституту раку фотодинамічна терапія (ФДТ) – метод лікування передпухлинних захворювань і злоякісних новоутворень, заснований на використанні двох компонентів – фотосенсибілізатора (спеціального лікарського засобу) і лазерів, що генерують випромінювання з певної довжини хвилі [1]. Рак молочної залози (РМЗ) за даними Міжнародного агентства з дослідження раку (IARC) був найпоширенішим раком у світі в 2020 році (2,26 мільйона випадків у жінок) [2]. За оцінками, понад 355 000 жінок у ЄС діагностовані на рак молочної залози в 2020 році (13,3% усіх діагнозів раку). Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) повідомляє, що в грудні 2020 року було близько 7,8 мільйонів жінок, у яких за минулий період був діагностований рак молочної залози [3]. На сьогоднішній день багато методів діагностики раку молочної залози: ультразвукове дослідження, мамографія, магнітно-резонансна томографія, комп’ютерна томографія, позитронно-емісійна томографія, біопсія та біомаркери (такі як: BRCA1, BRCA2, RS/DJ-1, CA 15–3, Ca 27–29, HER2, p53, HSP60, HSP90, MUC1), які були неоціненними для діагностики та визначення курсу подальшого лікування. Згідно з останніми дослідженнями, хірургічне втручання та лікування молочних залоз стають основними, але не єдиними стандартами лікування. В останні роки з'явилися нові методи лікування раку, які в даний час використовуються як форма додаткової терапії, але вони можуть стати методами першої лінії в майбутньому. Ці методи включають, серед іншого, імунотерапію та фотодинамічну терапію [4]. Фотодинамічна терапія відома вже більше ста років, і в даний час вона набуває визнання як альтернативне лікування раку. Лише ближнє інфрачервоне світло в діапазоні 700-1100 нм може глибоко проникати в тканини, оскільки більшість тканинних хромофорів, включаючи оксигемоглобін, дезоксигемоглобін, меланін і жир, погано поглинаються в ближньому інфрачервоному вікні. Джерелами світла, які використовуються в ФДТ, є лазери, дугові лампи, світлодіоди та 40 люмінесцентні лампи. ФДТ використовується для багатьох різних клінічних застосувань. ФДТ може бути чудовою альтернативою в лікуванні та діагностиці раку молочної залози порівняно зі звичайною хірургією, хіміотерапією та променевою терапією. Основними елементами ФДТ є відповідний фотосенсибілізатор (ФС), кисень і світло. Ефективність фотодинамічної терапії залежить від індукції фотоцитотоксичних реакцій, які є результатом світлової активації ФС, попередньо введених в організм. Умовою ініціювання процесів ФДТ є поглинання світла ФС і подальше локалізоване утворення цитотоксичних активних форм кисню [5]. Нами зроблено огляд емпіричних досліджень, спрямованих на покращення терапії та діагностики раку молочної залози за допомогою ФДТ на основі фізикохімічних відмінностей у здорових і хворих тканинах і тканинах, які проходять лікування. Фотодинамічна терапія є місцевим, а не системним лікуванням, тому вона підходить лише для локалізованого захворювання. Світло з довжиною хвилі, що використовується для збудження поточних фотосенсибілізаторів, може спричинити фотохімічно індукований некроз тканини розміром до 10 мм. Це означає, що у разі поверхневого освітлення показання до ФДТ як основного лікування повинно обмежуватися невеликими доступними пухлинами. Його також можна вводити в поєднанні зі звичайною хірургією або хіміотерапією для видалення залишків при паліативному лікуванні великих пухлин. Великою перевагою обмеженого проникнення світла є те, що воно захищає здорові тканини від фототоксичності. Сучасна волоконно-оптична технологія полегшує доставку світла з потрібною довжиною хвилі та швидкістю до пухлин, розташованих практично в будь-якій частині тіла. Локалізоване освітлення разом із покриттям чутливих тканин на краю поля дозволяє проводити специфічне лікування раку без руйнування критичних нормальних тканин за межами обробленої області. Навпаки, хірургічне втручання та променева терапія пухлин, розташованих поблизу критичних структур, можуть бути дуже шкідливими і призвести до втрати функції органів. Для ФДТ потрібні три компоненти: фотосенсибілізатор, який локалізується в тканині пухлини, сенсибілізуючи її до світла, і джерело світла відповідної довжини хвилі, яке збуджує фотосенсибілізатор (ФС), накопичений в тканині пухлини, і розчинений кисень. Умовою ініціювання фотохімічної реакції є кореляція смуги випромінювання джерела світла зі смугою поглинання ФС [6]. ФС може локалізуватися в мітохондріях, лізосомах, ендоплазматичному ретикулумі, апараті Гольджі та плазматичних мембранах. Часто використовуються штучні джерела світла, такі як лампи з фільтрами, діоди та масиви люмінесцентних і суперлюмінесцентних LED/SLED діодів та різні типи лазерів. Таким чином, враховуючи поширеність, смертність і побічні ефекти поточних методів лікування РК, надзвичайно важливо постійно шукати нові методи лікування. Великі надії покладає не тільки використання ФДТ, а й можливість використання новітніх методів нанотехнологій для підвищення ефективності та зменшення обмеженості ПС. Результати досліджень in vitro на різних лініях клітин раку молочної залози виправдовують використання ФДТ 41 для подальших досліджень in vivo. Лікування раку продовжує залишатися складним завданням, і поєднання медицини з нанотехнологіями може просунути фотодинамічну терапію за рахунок посилення контролю щодо конкретного місця лікування та активації джерелами освітлення в глибоких тканинах. Одним із специфічних обмежень сучасних методів фотодинамічної терапії є те, що видиме світло, яке використовується для активації фотосенсибілізатора, має коротку глибину проникнення в тканини в кілька міліметрів. Інший підхід полягає у використанні наночастинок, які можуть випромінювати видиме світло, необхідне для активації фотосенсибілізатора. Флуоресцентні наночастинки з підвищеною конверсією також забезпечують селективність і контроль, оскільки вони можуть бути активовані лише освітленням ділянки хворої тканини, наприклад пухлини, інфрачервоним світлом і самі по собі нетоксичні за відсутності інфрачервоного світла. Флуоресцентні барвники можуть адсорбуватися на наночастинках з підвищенням конверсії, а фотодинамічна терапія може бути досягнута в більш глибоких тканинах при опроміненні інфрачервоним світлом. Можливо, в майбутньому вдосконалена ФДТ стане золотим стандартом у лікуванні багатьох передракових станів і поширених видів раку, включаючи метастази РК.