Перегляд за Автор "Korobka, O."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Association between the I/D polymorphism of the ACE gene and the development of asphyxia in newborns(Cambridge University Press, 2016) Korobka, O.; Hasiuk, N.; Fastovets, M.; Rossocha, Z.; Kovalova, O.; Коробка, Оксана Викторовна; Гасюк, Наталия Ивановна; Фастовец, Марина Николаевна; Россоха, Зоя Ивановна; Ковалева, Елена Михайловна; Коробка, Оксана Вікторівна; Гасюк, Наталія Іванівна; Фастовець, Марина Миколаївна; Россоха, Зоя Іванівна; Ковальова, Олена МихайлівнаAbstract: This article studies the influence of ACE gene I/D polymorphism on the asphyxia development in the term infants. It is shown that children with II genotype of ACE gene are less odds ratio to develop birth asphyxia, and her severe. Heart rate, blood pressure, urine output hourly, as well as the rate of dopamine use in children with different genotypes of ACE gene is not different; Аннотация: Статья посвящена изучению влияния I/D полиморфизма ACE гена на развитие асфиксии у доношенных новорожденных. Показано, что дети с II генотипом АСЕ гена имеют меньше шансов в развитии асфиксии и ее тяжелого течения. Частота сердечных сокращений, артериальное давление, почасовый диурез, а также частота применения дофамину у детей с разными генотипами АСЕ гена не отличались.Документ Асоціації між поліморфізмом гену enos та перебігом асфіксії у новонароджених(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2015) Коробка, Оксана Вікторівна; Коробка, Оксана Викторовна; Korobka, O.Відомий вплив поліморфізму міні-сателітного повтору 4а/b гену еNOS на перебіг різних захворювань. Нами було досліджено, як цей поліморфізм пов’язаний зі сприйнятливістю до тяжкої асфіксії та такими клінічними ознаками, як артеріальна гіпотензія, дихальна недостатність, аспірація меконію. 4a/b поліморфізм міні-сателітного повтору у інтроні гену eNOS був визначений шляхом полімеразної ланцюгової реакції у 37 доношених новонароджених з асфіксією і 31 здорової доношеної дитини. Не було визначено різниці впливу поліморфізму гену eNOS між новонародженими з асфіксією та групою контролю. Статистично достовірного зв’язку між частотою поліморфних алелей і такими клінічними ознаками, як артеріальна гіпотензія, дихальна недостатність і меконіальна аспірація (р>0,05) не виявлено. Була також визначена відсутність достовірної різниці між частотою серцевих скорочень, артеріальним тиском, темпом діурезу на 1 добу життя у дітей з різними генотипами eNOS. Виявлено лише значну різницю в темпі діурезу на 6 добу життя у дітей з різними поліморфними варіантами даного гену. Це перше дослідження, яке вивчає вплив 4а/b поліморфізму гену еNOS на перебіг асфіксії. Ми не змогли довести зв’язок між впливом 4а/b поліморфізму гену еNOS і асфіксією, артеріальною гіпотензією, дихальною недостатністю. Необхідне більш масштабне дослідження, що стосується вивчення даного гену, щоб встановити зв’язок між 4а/b поліморфізмом гену еNOS і асфіксією.; Известно влияние 4а/b полиморфизма мини-сателитного повтора в интроне гена еNOS на течение различных заболеваний. Нами было исследовано, как этот полиморфизм связан с восприимчивостью к асфиксии и такими клиническими признаками, как артериальная гипотензия, дыхательная недостаточность, мекониальная аспирация. 4a/4b полиморфизм мини-сателитного повтора в интроне гена eNOS определялся путем полимеразной цепной реакции у 37 доношенных новорожденных с асфиксией и 31 здорового доношенного ребенка. Не было определено разницы влияния полиморфизма гена eNOS между новорожденными с асфиксией и группой контроля. Сатистически достоверной связи между частотой полиморфных аллей и такими клиническими признаками, как артериальная гипотензия, дыхательная недостаточность и мекониальная аспирация (р>0,05) не выявлено. Было также определено отсутствие достоверной разницы в частоте сердечных сокращений, уровне артериального давления, темпе диуреза в первые сутки жизни у детей с разными генотипами еNOS. Выявлено лишь значительную разницу в темпе диуреза на 6 сутки жизни у детей с различными полиморфными вариантами данного гена. Это первое исследование, которое изучает влияние 4а/b полиморфизма гена еNOS на течение асфиксии. Мы не смогли доказать связь между влиянием 4а/b полиморфизма гена еNOS и асфиксией, артериальной гипотензией, дыхательной недостаточностью. Необходимо более масштабное исследование, которое бы касалось изучении даного гена, чтобы определить связь между 4а/b полиморфизмом гена еNOS и асфиксией.; The role of endothelial nitric oxide synthase gene intron 4 a/b (eNOS4a/b) variable number of tandem repeats (VNTR) polymorphism in various diseases was investigated. We investigated whether this polymorphism is associated with susceptibility to asphyxia and its clinical features such as arterial hypotension, respiratory failure, meconium aspiration. eNOS4a/b VNTR polymorphism was determined by the polymerase chain reaction in 37 term neonates with asphyxia and in 31 healthy controls. The genotype distribution of eNOS4 was not different between the patients and controls. There was no statistically significant association between genotypes/allele frequency and outcomes like arterial hypotension, respiratory failureand meconium aspiration (p>0.05). It was shown the absence of significant differences in of heart rate, blood pressure, urine output during the first day of life in infants with different genotypes eNOS gene. It was determined the significant differences in of urine output during the sixth day of life in infants with different genotypes eNOS gene.This is the first study that evaluates the effect of eNOS4a/b polymorphism in asphyxia. We were unable to show a relationship between eNOS gene intron 4 a/b VNTR polymorphism and severe asphyxia, arterial hypotension, respiratory failure and meconium aspiration. Larger studies that do research on the interaction of such genes are needed to clarify the association between eNOS4a/b polymorphism and asphyxia.Документ Вплив генів ренін-ангіотензинової системи на розвиток асфіксії та її перебіг у доношених новонароджених(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Коробка, Оксана Вікторівна; Коробка, Оксана Викторовна; Korobka, O.Актуальність. Гени ренін-ангіотензинової системи – ACE, AGTR1 і eNOS- є біологічно та клінічно значимими у формуванні фенотипічних особливостей більшості захворювань перинатального періоду. Мета. Проаналізувати вплив I/D поліморфізму АСЕ гену, А/С поліморфізму AGTR1 гену та 4a/b поліморфізму eNOS гену на розвиток асфіксії та її перебіг у доношених новонароджених Матеріали та методи. Проведено проспективне когортне дослідження, в яке включено доношених новонароджених (n=107) із гестаційним віком від 37 тижнів, масою при народженні від 2500 г, які лікувалися у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН) лікувальних закладів Полтавської області упродовж 2010-2014 рр. з діагнозом помірної або тяжкої асфіксії. У групу порівняння увійшов31 здоровий новонароджений.Результати дослідження. ІІ генотип виявлявся у 39,5% здорових дітей та 15,74% дітей з асфіксією (ВШ 0,29; 95% ДІ 0,11-0,72), р=0,005), а її важкий перебіг у 18,4% (7 з 38) дітей з асфіксією (ВШ 0,34; 95% ДІ 0,103 -1,09, р=0,037). А/С поліморфізм AGTR1 гену та 4b/a поліморфізм eNOS гену не асоціюється з розвитком асфіксії та її важким перебігом. Висновок. ІІ генотип АСЕ гену зменшує шанси дитини мати асфіксію та її важкий перебіг у доношених новонароджених. Потрібні подальші дослідження на більшій когорті пацієнтів для з’ясування остаточної ролі ACE, AGTR1 і eNOS генів у розвитку асфіксії та її важкості.; Актуальность. Гены ренин-ангиотензиновых системы - ACE, AGTR1 и eNOS- являются биологически и клинически значимыми в формировании фенотипических особенностей течения большинства заболеваний перинатального периода.Цель. Проанализировать влияние I/D полиморфизма АСЕ гена, А/Сполиморфизма AGTR1 гена и 4b/a полиморфизма eNOS гена на развитие асфиксии и ее течение у доношенных новорожденных Материалы и методы. Проведено проспективное когортное исследование, в которое включены доношенные новорожденные (n = 107) с гестационным возрастом от 37 недель, массой при рождении от 2500 г, которые лечились в отделениях интенсивной терапии новорожденных лечебных учреждений Полтавской области в течение 2010-2014 гг. с диагнозом умеренной или тяжелой асфиксии. В группу сравнения вошел 31 здоровый новорожденный. Результаты исследования. ІІ генотип АСЕ гена определялся у 39,5% здоровых детей и 15,74% детей с асфиксией (ОШ 0,29; 95% ДИ 0,11 -0,72, р=0,005), а ее тяжелое течение у 18,4% (7 из 38) детей с асфиксией (ОШ 0,34; 95% ДИ 0,103-1,09, р=0,037). А/С полиморфизм AGTR1 гена и 4b/a полиморфизм eNOS гена не ассоциируется с развитием асфиксии и ее тяжелым течением. Вывод. ІІ генотип АСЕ гена уменьшает шансы доношенного новорожденного иметь асфиксию и ее тяжелое течение. Требуются дальнейшие исследования на большей когорте пациентов для выяснения окончательной роли ACE, AGTR1 и eNOS генов в развитии асфиксии и ее тяжести.; Relevance of the research. Genes of renin-angiotensin system – ACE, AGTR1 and eNOS are biologically and clinically significant in formation of phenotypic course features of most diseases of the perinatal period.The aim of the research. To analyze the impact of I/D polymorphism of ACE gene, A/C polymorphism of AGTR1 gene and 4a/b polymorphism of eNOS gene on the development of asphyxia and its course in term newborns Materials and methods. A prospective cohort study which included full -term newborns (n = 107) with the gestational age of 37 weeks, birth weight of 2500 g who were treated in intensive care baby unit (ICBU) at medical institutions of Poltava region during 2010-2014 with diagnosis of moderate or severe asphyxia.The comparison group included 31 healthy newborn.Results of the research. The study found that research groups were almost identical in terms of birth weight, the ratio of girls and boys.ID genotype of ACE gene was found in 44.7% of healthy children and in 57.41% of infants with asphyxia, while DD variant of ACE gene – in 15.8% and 25.0% of children respectively (Table 1). The ratio of possibility to have asphyxia in patients with genotype II was 0.28 (95% CI 0.11-0.72), p = 0.005. The study showed that frequencies of different genotypes options of AGTR1 gene in children of examined groups displayed no significant differences in the distribution of healthy children and neonates with asphyxia according to AA, AC and CC genotypes. Results of the study showed the presence of polymorphic variant 4aa of eNOS gene in 1 infant (3.23%) of the comparison group and 4 infants (3.8%) from the main group, 4ba variant of gene eNOS – in 6 (19.35%) and 31 (29.5%) infants respectively, and 4bb variant of gene – in 24 healthy infants (77.42%) and in 70 (66.7%) infants with asphyxia. We conducted the study of combination of frequency in polymorphic variants of genes of renin-angiotensin system in children with asphyxia and healthy newborns. The presence of the combination of ID or DD genotype of ACE gene with AC or CC genotype of AGTR1 gene is not associated with the development of asphyxia in term infants (Table 2). We have not received significant differences in the frequency of detection of the combination of polymorphic variants of ACE and eNOS gene, as well as AGTR1 and eNOS genes in infants with asphyxia and children of the comparison group. Among the examined children with asphyxia 38 (35.8%) had severe course, therefore the influence of polymorphic variants of genes of renin -angiotensin system on the severity of asphyxia was analyzed. As Table 3 displays, the ratio of the possibility to have severe asphyxia in a child with II genotype of ACE gene was 0.34, p = 0.037, and the children with DD genotype – 2.77, p = 0.05. Thus, II genotype of ACE gene significantly reduces the chances of the child to have asphyxia and its severe course, and DD genotype conversely increases the chances of a child to have a severe course of asphyxia. II genotype was detected in 39.5% of healthy children and 15.74% of children with asphyxia (PR 0.29, 95% CI 0.11-0.72), p = 0.005), and its severe course in 18.4% (7 of 38) children with asphyxia (PR 0.34, 95% CI 0.103-1.09, p = 0.037). A/C polymorphism of AGTR1 gene and 4b/a polymorphism of eNOS gene are not associated with the development of asphyxia and its severe course.Документ Дискусійні питання щодо прогнозування та діагностики гіпоксично-ішемічного ураження міокарду при асфіксії у новонароджених(Буковинський державний медичний університет, 2016) Коробка, Оксана Вікторівна; Бєлорус, Андрій Іванович; Гасюк, Наталія Іванівна; Ковальов, Віктор Олександрович; Ковальова, Олена Михайлівна; Коробка, Оксана Викторовна; Белорус, Андрей Иванович; Гасюк, Наталия Ивановна; Ковалев, Виктор Александрович; Ковалева, Елена Михайловна; Korobka, O.; Bielorus, A.; Hasiuk, N.; Kovaliov, V.; Kovalova, O.Резюме. Мета. Визначити частоту гіпоксично-ішемічного ураження міокарду (ГІУМ) у новонароджених з асфіксією, а також ідентифікувати ранні клініко-метаболічні маркери її розвитку.Матеріали і методи. Проведено проспективне когортне дослідження, в яке включено 107 доношених новонароджених з діагнозом помірної або тяжкої асфіксії. У першу групу (n=90) увійшли діти без ГІУМ, у другу групу (n=17) – діти з ГІУМ. Визначали основні біомаркери, які можуть бути пов’язані з розвитком ГІУМ: активність лактатдегідрогенази (ЛДГ); метаболізм оксиду азоту за величиною сумарної кількості аніонів NO2 ¯ та NO3 ¯ в сечі, гази крові, рівні сечовини, глюкози в сироватці крові на першу добу життя.Результати дослідження. Із 107 дітей, які були включені у дослідження, 19 (17,8%) мали діагностичні критерії ГІУМ. Перебіг раннього післяпологового періоду у дітей обстежених груп не виявив достовірних відмінностей у таких показниках, як оцінка за шкалою Апгар на 1 та 5 хвилинах та частота застосування заходів з первинної реанімації новонароджених, окрім введення бікабоната натрію. Середні значення ЧСС, систолічного АТ, середнього АТ, медіанного показника діастолічного АТ, а також частота олігоурії, артеріальної гіпотензії (АТ <40 мм рт. ст.), важких дихальних розладів у групах дітей були майже однаковими. При множинному логістичному регресійному аналізі достовірними факторами ризику виявились: глюкоза < 3,3 ммоль/л (ВШ 6,65; р=0,03), NO2¯+ NO3¯< 21 мкмоль/л (ВШ 4,21; р=0,017) та підвищений рівень сечовини (ВШ 1,38; р=0,03). Площа під ROC кривою становила 0,8206. Висновки. Виявлено значно нижчу частоту ГІУМ серед дітей з асфіксією, порівняно з частотою, наведеною іншими науковцями. Рівень глюкози менше за 3,3 ммоль/л, NO2¯+ NO3¯ менше за 21 мкмоль/л та підвищення сечовини можуть бути корисними маркерами для підозри на ГІУМ; Резюме. Цель. Определить частоту ГИПМ у новорожденных с асфиксией, а также идентифицировать ранние клинико-метаболические маркеры ее развития.Материалы и методы. Проведено проспективное когортное исследование, в которое включено 107 доношенных новорожденных с диагнозом умеренной или тяжелой асфиксии. В первую группу (n = 90) вошли дети без ГИПМ, во вторую группу (n = 17) – дети с ГИПМ. Определяли основные биомаркеры, которые могут быть связаны с развитием ГИПМ: активность лактатдегидрогеназы (ЛДГ), метаболизм оксида азота по величине суммарного количества анионов NO2 ¯ и NO3 ¯ в моче, газы крови, уровень мочевины, глюкозы в сыворотке крови в первые сутки жизни.Результаты исследования. Из 107 детей, которые были включены в исследование, 19 (17,8%) имели диагностические критерии ГИУМ. Течение раннего послеродового периода у детей обследованных групп не выявил достоверных различий в таких показателях как оценка по шкале Апгар на 1 и 5 минутах и частота проведения первичной реанимации новорожденных, кроме введения бикабоната натрия. Средние значения ЧСС, систолического АД, среднего АД, медианного показателя диастолического АД, а также частота олигоурии, артериальной гипотензии (АД <40 мм рт. ст.), тяжелых дыхательных расстройств в группах детей были почти одинаковыми. При множественном логистическом регрессионном анализе достоверными факторами риска явились: глюкоза <3,3 ммоль / л (ОШ 6,65; р = 0,03), NO2¯ + NO3¯ <21 мкмоль / л (ОШ 4,21; р = 0,017 ) и повышенный уровень мочевины (ОШ 1,38; р = 0,03). Площадь под ROC кривой составляла 0,8206.Выводы. Выявлено значительно ниже частоту ГИПМ среди детей с асфиксией, по сравнению с частотой приведенной другими учеными. Уровень глюкозы < 3,3 ммоль / л, NO2¯ + NO3¯ < 21 мкмоль / л и повышение мочевины могут быть полезными маркерами для подозрения развития ГИПМ; Summary. Introduction. Perinatal asphyxia is one of the three most significant causes of neonatal morbidity and mortality in the world. Due to cessation of blood flow and gas exchange, an infant develops hypoxia of tissues and cells which results in failure of many organs, including the heart and kidneys – two major extracerebral target organs. Scientific sources indicate that myocardial injury which occurs in 28-65% and even 73% of infants with asphyxia may have adverse long-term consequences. However, it is quite difficult to diagnose and predict hypoxic-ischemic myocardial injury (HIMI) in the early stages due to the lack of standard diagnostic criteria and sensitive laboratory tests.Over the last decade, there is a growing interest among scientists is searching sensitive biomarkers to reflect the rapid changes taking place in the metabolism of an infant with perinatal asphyxia, and for the purpose of accurate prediction of the severity of injury. The aim of the research is to determine the frequency of HIMI in neonates with asphyxia and identify the early clinical and metabolic markers of development.Materials and methods. A prospective cohort study which included 107 full-term newborns diagnosed with moderate or severe asphyxia was conducted. The first group (n = 90) consisted of infants without HIMI, the second group (n = 17) – infants with HIMI. The biomarkers that may be associated with the development of HIMI have been determined: activity of lactate dehydrogenase (LDH); metabolism of nitric oxide according to total number of anions NO2 ¯ and NO3 ¯ in urine, blood gases, levels of urea, serum glucose in the first days of life.Research results. Out of 107 children included in the study, 19 (17.8%) had diagnostic criteria of HIMI which were significantly lower than the frequency of this pathology, as suggested by other scientists. We believe this is conditioned by low detection of HIMI due to the lack of clear criteria for its diagnosis.Документ Епідеміологічні тренди частоти асфіксії серед недоношених новонароджених Полтавської області: 2004 – 2014 рр.(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2015) Ковальова, Олена Михайлівна; Ковалева, Елена Михайловна; Kovalova, O.; Похилько, Валерій Іванович; Похилько, Валерий Иванович; Pohylko, V.; Ксьонз, Ігор Володимирович; Ксёнз, Игорь Владимирович; Ksyonz, I.; Артьомова, Наталія Сергіївна; Артемова, Наталия Сергеевна; Artemova, N. S.; Коробка, Оксана Вікторівна; Коробка, Оксана Викторовна; Korobka, O.Метою роботи було вивчити епідеміологічні тренди частоти асфіксії серед доношених новонароджених Полтавської області, а також станів, які пов’язані з її розвитком. В результаті дослідження проведено аналіз облікової звітності (ф.21/о) за 2004-2014 рр. та ретроспективний аналіз 161 карти розвитку новонародженого, які лікувалися упродовж 2004-2005 рр. та 107 карт розвитку новонароджених, які лікувалися упродовж 2011-2012 рр. із діагнозом асфіксія. За останні 15 років частота асфіксії серед доношених новонароджених Полтавської області значно скоротилася, зокрема з 81,89‰ у 2000 році до 12,9‰ у 2014 р. із найбільш суттєвим скороченням у 2005-2009 рр. – щорічне скорочення 12,9‰. Упродовж 2009-2013 року показник щорічного скорочення частоти асфіксії значно зменшився і становив вже 2,9‰. Зменшення показника смертності новонароджених від асфіксії відбувалося впродовж 2000-2008 рр. із 2,62‰ до 1,4‰, проте з 2008 року показники смертності при асфіксії залишаються незмінними і становлять 0,1-0,2‰. Проведене дослідження дало можливість зробити висновок, що значне зменшення частоти асфіксії серед доношених новонароджених Полтавської області зумовлено як запровадженням сучасних перинатальних технологій, так і більш точною верифікацією діагнозу; Целью исследования было изучить эпидемиологические тренды частоты асфиксии среди доношенных новорожденных Полтавской области, а также состояний, которые с ней связаны. В результате работы был проведен анализ учетной документации (ф.21/О) за 2004-2014 гг. и ретроспективный анализ 161 карты развития новородженного, которые лечились в течение 2004-2005 гг., 107 карт развития новорожденного, которые лечились в течение 2011-2012 гг. За последние 15 лет частота асфиксии среди доношенных новорожденных Полтавской области значительно сократилась, в частности, с 81,89‰ в 2000 г. до 12,9‰ в 2014 году с наиболее существенным сокращением в 2005-2009 гг., корда ежегодно показатель уменьшался на12,9‰. В течение 2009-2013 гг. снижение частоты асфиксии в год составило 2,9‰. Сокращение показателя смертности новорожденных от асфиксии наблюдалось в 2000-2008 г. (от 2,62‰ до 1,4‰ в 2008 г.), но с 2008 года показатель смертности при асфиксии не изменяется и составляет 0,1-0,2‰. Проведенное исследование дало возможность сделать вывод что значительное снижение частоты асфиксии среди доношенных новорожденных Полтавской области обусловлено как внедрением современных перинатальных технологий, так и болем точной верификацией диагноза; The aim of the research is to study the epidemiological trends of asphyxia incidence among term infants in Poltava region and the conditionsassociated with its development. Analysis of medicaldate (f.21/o) for 2004-2014, retrospective analysis of 161 records of newborns, treated during 2004-2005 and 107 records of newborns, treated during 2011-2012 with the diagnosis of asphyxia have been performed. The main criteria for the selection of the maps of development are: child birth in 37-41 weeks of pregnancy with moderate or severe asphyxia, the exclusion criteria were - the presence of congenital malformations, intrauterine infection, maternal trauma, any increases of bilirubin in the first 24 hours of life, premature birth (gestational age less than 37 weeks), birth weight less than 2500 g. All statistical calculations were done using the licensed application package STATA version 11 for Windows (StataCorp, Texas, USA) Over the past 15 years, the asphyxia incidence among the term infants significantly decreased in Poltava region from 81,89 ‰ in 2000 to 12,9 ‰ in 2014 with the most significant decline in 2005-2009 – annual reduction of 12,9 ‰. During 2009-2013, the annual reduction rate of asphyxia decreased significantly and was 2,9‰. Reduction of incidence of neonatal death from asphyxia occurred during 2000-2008 from 2,62 ‰ to 1,4 ‰, but since 2008, death rates in asphyxia remain unchanged and are 0,1-0,2 ‰. The analysis of the frequency of states whose development is associated with asphyxia, showed no dynamics of reducing the severity of asphyxia. During the observation significantly the number of children were increased , who were requiring the use of mechanical ventilation due to the presence in them of respiratory disorders of the central genesis (RR 1.94 (95% CI 1,44-2,62), the number of children with convulsive syndrome (RR 1, 43 (95% CI 0,99-2,09). The unchangeable situation in incidence of the syndrome of meconium aspiration, hypotension, which required the use of pharmacological therapy, nutrition deferred (after 1 day of life) due to the severity of the condition. As a result of the study found significantly lower incidence of cardiomyopathy, due to the presence of more precise criteria for staging specified diagnosis. According to the analysis of scientific literature has shown that in developed countries use a "hard" criteria for the definition of asphyxia, as a time when domestic physicians - neonatologists appeal by broader criteria emergence of asphyxia. Th perinatology practice doctors are need to continue further study the true frequency of asphyxia among term infants for correct comparison with those of developed countries, clarifying the causes of high morbidity and mortality from asphyxia in the region and in Ukraine, development of measures to further regionalization of perinatal care, raising antenatal and proper management of labor, closer monitoring of the health of women during pregnancy and childbirth, training medical staff to provide quality care to newborns with asphyxia. Conclusion. The significant decrease in the asphyxia frequency among term infants in Poltava region is due to introduction of modern perinatal technologies, as well as more accurate verification of diagnosis.Документ Перебіг асфіксії та стан гемодинаміки у новонароджених, стратифікованих за генотипами АGТR1 гена(Буковинський державний медичний університет, 2013) Ковальова, Олена Михайлівна; Похилько, Валерій Іванович; Коробка, Оксана Вікторівна; Калюжка, Олена Олександрівна; Гасюк, Наталія Іванівна; Ковалева, Елена Михайловна; Похилько, Валерий Иванович; Коробка, Оксана Викторовна; Калюжка, Елена Александровна; Гасюк, Наталия Ивановна; Kovalova, O.; Pokhylko, V.; Korobka, O.; Kaljuzhka, O.; Gasyuk, N.Резюме. Представлено результати дослідження поліморфізму генів AGTR1 у новонароджених з асфіксією (n=70). Не виявлено асоціацій між СС генотипом AGTR1 гена і розвитком асфіксії та СС генотипом й тяжким її ступенем у доношених новонароджених. Показано відсутність достовірних відмінностей у показниках ЧСС, артеріального тиску систолічного та середнього, погодинного діурезу упродовж раннього неонатального періоду в новонароджених з функціональним та нефункціональним AGTR1 геном. Проте виявлено достовірно вищий рівень діастолічного артеріального тиску в першу добу життя у новонароджених з наявною С-алеллю, ніж у новонароджених з АА генотипом (35,07±1,89 мм рт ст. проти 29,81±1,04 мм рт ст., р=0,013). Початкова доза дофаміну, що потрібна для стабілізації гемодинаміки у новонароджених, а також тривалість його застосування були майже однаковими у немовлят з наявною С-алеллю AGTR1 гена та у немовлят з її відсутністю. Потрібні подальші дослідження на більшій когорті пацієнтів для з’ясування остаточного внеску зазначеного гену в розвиток асфіксії та її перебіг у новонароджених; Резюме. Представлены результаты исследования полиморфизма генов AGTR1 у новорожденных с асфиксией (n=70). Не обнаружено ассоциаций между СС генотипом AGTR1 гена и развитием асфиксии, в также СС генотипом и тяжелой ее степенью у доношенных новорожденных. Показано отсутствие достоверных отличий в показателях ЧСС, артериального давления систолического и среднего, почасового диуреза на протяжении раннего неонатального периода у новорожденных с функциональным и нефункциональным AGTR1 геном. Однако, обнаружен достоверно более высокий уровень диастолического артериального давления в первые сутки жизни у новорожденных с имеющейся С-аллелью, чем у новорожденных с АА генотипом (35,07±1,89 мм рт ст. против 29,81±1,04 мм рт ст., р=0,013). Начальная доза дофамина, необходимая для стабилизации гемодинамики у новорожденных, а также длительность его применения, были почти одинаковыми у младенцев с имеющейся С-аллелью AGTR1 гена как и у младенцев с ее отсутствием. Нужны дальнейшие исследования на большей когорте пациентов для выяснения окончательного влияния отмеченного гена на развитие и течение асфиксии у новорожденных; Summary. The results of research of polymorphism of AGTR1 genes in newborn babies with asphyxia (n = 70) are presented. Associations between the CC genotype of AGTR1 gene and the development of asphyxia and CC genotype and its severe form in fullterm newborns haven’t been revealed. The absence of significant differences in heart rate, systolic and mean blood pressures, hourly diuresis during the early neonatal period in newborn babies with functional and nonfunctional AGTR1 gene has been shown. However, significantly higher diastolic blood pressure during the first 24 hours of life in newborns with existing С-alelle than in newborns with AA genotype (35,07 ± 1,89 mm Hg. Vs 29,81 ± 1,04 mm Hg., p = 0.013) has been revealed. The initial dose of dopamine, which is needed for stabilizing haemodynamics in newborn babies and the duration of its use was almost identical in newborns with existing С-alelle of AGTR1 gene and in babies, who don’t have С-alelle. Further researches on larger cohort of patients for determining the final contribution of mentioned gene in the development of asphyxia and its progress in newborns are needed.