Перегляд за Автор "Korolenko, I. A."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Болезнь Шегрена, диагностические критерии в стоматологии(Українська медична стоматологічна академія, 2018) Короленко, Ирина Анатольевна; Рыбалов, Олег Васильевич; Рибалов, Олег Васильович; Короленко, Ірина Анатоліївна; Korolenko, I. A.; Rybalov, O. V.Болезнь Шегрена является распространенной причиной возникновения сухости слизистой полости рта вследствие гипертрофии стромы слюнных желез и ее лимфоидной инфильтрации. В 5-11% случаев болезнь Шегрена приводит к развитию лимфом, что связано с поздним выявлением и отсутствием эффективного лечения этой патологии. Следовательно, важность ранней диагностики болезни Шегрена и проведение адекватных лечебных мероприятий не вызывает сомнений. Хвороба Шегрена являється розповсюдженою причиною виникнення сухості слизової порожнини рота внаслідок гіпертрофії строми слинних залоз і її лімфоїдної інфільтрації. У 5-11% випадків хвороба Шегрена призводить до розвитку лімфом, що пов’язано з пізнім виявленням і відсутністю ефективного лікування цієї патології. Отже, важливість ранньої діагностики хвороби Шегрена і проведення адекватних лікувальних заходів не викликає сумнівів. Шляхом аналізу літературних джерел було показано, що до нинішнього часу діагностика хвороби Шегрена представляє собою певні труднощі в зв’язку з варіабельністю клінічної картини та відсутністю єдиних діагностичних критеріїв. Пацієнти з хворобою Шегрена нерідко вперше звертаються за допомогою до стоматологів по причині припухання слинних залоз і раннього розвитку ксеростомії, що зобов’язує їх підвищити увагу до цієї категорії хворих, застосовувати діагностичні прийоми для подальшого адекватного ведення пацієнтів. При виявленні «великих» і «малих» ознак захворювання обов’язковим дослідженням являється загальна сіалометрія. Окремо слід відмітити інцизійну біопсію малих слинних залоз, цитологічне дослідження секрету зацікавлених залоз, сіалографію. В останні роки значний інтерес викликає роль цитокінів в продукції слини. Встановлено, що рівень інтерлейкіну-1 в ротовій рідині при хворобі Шегрена знижується, що ви- кликає запалення слизової оболонки порожнини рота і явища сухості. Путем анализа литературных источников было показано, что до настоящего времени диагностика болезни Шегрена представляет собой определенные трудности в связи с вариабельностью клинической картины и отсутствием единых диагностических критериев. Пациенты с болезнью Шегрена нередко впервые обращаются за помощью к стоматологам по причине припухания слюнных желез и раннего развития ксеростомии, что обязывает их повысить внимание к этой кате- гории больных, применять диагностические приемы для дальнейшего адекватного ведения пациентов. При выявлении «больших» и «малых» признаков заболевания обязательным исследованием является общая сиалометрия. Отдельно следует отметить инцизионную биопсию малых слюнных желез, цитологическое исследование секрета заинтересованных желез, сиалографию. В последние годы значительный интерес вызывает роль цитокинов в выработке слюны. Установлено, что уровень интерлейкина-1 в ротовой жидкости при болезни Шегрена снижается, что вызывает воспаление слизистой оболочки полости рта и явления сухости. Sjogren’s disease is a common cause of oral mucosa dryness resulting resulted from hypertrophy and lymphoid infiltration of salivary gland stroma. 5-11% of patients with Sjogren’s disease develop lymphoma that may be explained by late diagnosis and the absence of effective treatment for this condition. Therefore, the efforts should be directed at early detection of this disease and rational therapy. Available literary sources demonstrate that even at the present stage Sjogren’s disease diagnosis is still difficult to establish due to the variability of its clinical manifestations and the absence of conventional diagnostic criteria. Patients with Sjogren’s disease when visiting dentists usually complain of swelling in the salivary glands and xerostomy, which is present even at the early stages of this disease. Therefore, more attention should be paid to this group of patients and additional diagnostic methods should be used. Identification of the “major” and “minor” criteria for this disease is based on general sialometry. In some cases incision biopsy of the salivary glands, cytology of the affected glands and sialography are required to confirm the diagnosis. It should be stressed that in at present there is an increasing interest to the role of cytokines in saliva secretion. It has recently been discovered that patients with Sjogren’s disease have lower levels of interleukin-1 in saliva that can initiate inflammation of oral mucosa ultimately leading to xerostomy.Документ Дифференциально-диагностические критерии неврогенного сиалозоаденита и болезни Шегрена(Дагестанская государственная медицинская академия, 2015) Рыбалов, Олег Васильевич; Короленко, Ирина Анатольевна; Гаврильев, Виктор Николаевич; Яценко, Павел Игоревич; Рибалов, Олег Васильович; Короленко, Ірина Анатоліївна; Гаврильєв, Віктор Миколайович; Яценко, Павло Ігорович; Rybalov, O. V.; Korolenko, I. A.; Gavrilev, V. M.; Yatsenko, P. I.При сходных клинических проявлениях в виде двустороннего увеличения слюнных желез при неврогенном сиалозоадените и болезни Шегрена ведущее значение в дифференциальной диагностике этих заболеваний имеет, наряду с сиалометрией, изучение клеточного состава секрета, его физико-химических свойств и оценка результатов сиалографии; При подібних клінічних проявах у вигляді двостороннього збільшення слинних залоз при неврогенному сіалозоаденіте і хвороби Шегрена провідне значення в диференціальної діагностики цих захворювань має, поряд з сіалометрії, вивчення клітинного складу секрету, його фізико-хімічних властивостей і оцінка результатів сіалографії; With similar clinical manifestations in the form of bilateral the increase in salivary glands with neurogenic sialozoadenitis and Sjogren's disease, the study of the cellular composition of the secret, its physicochemical properties, and the evaluation of the results of sialogra- phy, along with sialometry, have a leading role in the differential diagnosis of these diseases.Документ Спосіб лікування ксеростомії, поєднаної з глосодинією(Державна служба інтелектуальної власності України, 2015-08) Короленко, Ірина Анатоліївна; Яценко, Павло Ігорович; Рибалов, Олег Васильович; Короленко, Ирина Анатольевна; Яценко, Павел Игоревич; Рыбалов, Олег Васильевич; Korolenko, I. A.; Yatsenko, P. I.; Rybalov, O. V.Спосіб лікування ксеростомії, поєднаної з глосодинією, виконується шляхом введення у вивідні протоки слинних залоз препарату для відновлення репаративних процесів залозистого епітелію привушних слинних залоз. Як діючий засіб застосовують олію насіння шипшини в кількості 0,30,5 мл в обидві протоки привушних залоз 2 рази на тиждень протягом місяця. ; Способ лечения ксеростомии, соединенной с глосодиниею, выполняется путем введения в выводные протоки слюнных желез препарата для восстановления репаративных процессов железистого эпителия околоушных слюнных желез. Как действенное средство применяют масло семян шиповника в количестве 0,30,5 мл в обе протоки околоушных желез 2 раза в неделю в течение месяца. ; A method of treating xerostomia, combined with glucosidin, is performed by introducing the ducts of the salivary glands of the excretory ducts to restore the reparative processes of the glandular epithelium of the parotid salivary glands. As an active ingredient, the oil of rose hips in the amount of 0,30,5 ml in both ducts of the parotid glands is applied 2 times a week for a month.