Перегляд за Автор "Korotich, N."
Зараз показуємо 1 - 11 з 11
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Benign soft tissue tumors of maxillofacial region in children: incidence, structure, clinicodiagnostic features(The new armenian medical journal, 2017) Belokon, S.; Starchenko, I.; Dobroskok, V.; Korotich, N.; Vinnik, N.; Белоконь, Сергей Александрович; Старченко, Иван Иванович; Доброскок, Виталина Алексеевна; Коротич, Наталия Николаевна; Винник, Наталия Ивановна; Білоконь, Сергій Олександрович; Старченко, Іван Іванович; Доброскок, Віталіна Олексіївна; Коротич, Наталія Миколаївна; Винник, Наталія ІванівнаTumors in children have specific characteristics, in contrast to adults, and the age changes in metabolism and physiological functions of child body specify possible clinical differences in tumor processes among children of different age groups. The article presents data on the incidence and features of clinical manifestations of some benign tumors of maxillofacial region in children. It has been found that in the 10-year period of our observations, the number of children with benign tumors of maxillofacial region accounted for 7.5% of the total number of patients treated in the Surgical Unit of the Poltava Children’s Municipal Clinical Hospital. Among the nosological forms, dermoid cysts (32.7%) and hemangiomas (26.0%) occurred most commonly, and the peak of morbidity (25.0%) was observed in infants. In most cases (55.4%) soft tissue benign tumors and tumor masses of maxillofacial region occurred in girls, with more frequent (62.9%) occurrence of hemangiomas, whereas dermoid cysts were more frequently found in boys (61.7%). In 22.4% of cases, the pathological focus was detected on the neck, in 14.0% on the forehead, in 10.8% in the soft oral tissue, in 7.7% on the lower lip, in 7.7% on the cheek, in 6.2% on the upper lip, and in 3.1% of patients on the chin. In 25.9% of cases, hemangiomas covered several anatomical areas at ones. Recurrences of tumors after surgery have been recorded in 6.7% of patients: in 43.0 % of children it happened after surgical excision of the middle neck cyst and per 28.5 % of the cases of angiomas and ranulas. The comparative analysis of the clinical diagnosis and postoperative morphological study of the removed tumors has established that in 15.3% of cases the clinical diagnosis was different from the pathohistological one. In most cases it was associated with dermoids (75.0%), fibromas (15.6%) and lymphangiomas (9.4%). По статистическим данным, дети с опухолями челюстно-лицевой области (ЧЛО) составляют 12-22% от всех больных с опухолями, причем 90% приходится на долю доброкачественных процессов, в структуре которых преобладают новообразования, возникающие из производных мезенхимы или, реже, эпителиального происхождения. В то же время, среди онкологических заболеваний ЧЛО у детей 55-62% составляют опухоли мягких тканей лица и шеи. Новообразованиям у детей присущи специфические свойства, отличающие от взрослых, а возрастные изменения метаболизма и физиологических функций детского организма обуславливают возможные клинические различия опухолевых процессов у детей разных возрастных групп. Морфологи также выделяют ряд особенностей опухолевых процессов детского возраста, не зависящих от их локализации, напоминая даже о возможности трансформации некоторых злокачественных опухолей в доброкачественные. В статье представлены сведения о частоте встречаемости и особенностях клинических проявлений некоторых доброкачекачественных опухолей челюстно-лицевой области у детей. Установлено, что за десятилетний период наших наблюдений количество детей с доброкачественными новообразованиями челюстно-лицевой области составило 7,5% от общего количества пациентов, находившихся на лечении в хирургическом отделении Полтавской детской городской клинической больницы. Среди этих нозологических форм чаще всего встречались дермоидные кисты (32,7%) и гемангиомы (26,0%), а пик заболеваемости (25,0%) наблюдался у детей грудной возрастной группы. В большинстве случаев (55,4%) доброкачественые опухоли и опухолеподобные образования мягких тканей ЧЛО встречались у девочек, причём у них чаще (62,9%) наблюдались гемангиомы, а у мальчиков – дермоидные кисты (61,7%). В 22,4% случаев патологический очаг был выявлен в области шеи, в 14,0% – на лбу, в 10,8% – в мягких тканях полости рта, в 7,7% – на нижней губе, в 7,7% – на щеке, в 6,2% – на верхней губе, а у 3,1 % пациентов – в области подбородка. В 25,9% случаев гемангиомы охватывали сразу несколько анатомических областей. Рецидивы новообразований после хирургического вмешательства зафиксированы у 6,7% пациентов: у 43,0% детей это происходило после удаления срединной кисты шеи и по 28,5% случаев – пациенты с сосудистыми опухолями и ранулами. Сравнительным анализом клинического диагноза и послеоперационного морфологического исследования удаленных новообразований установлено, что в 15,3% случаев клинический диагноз не совпадал с патогистологическим. В большинстве это касалось дермоидов (75,0%), фибром (15,6%) и лимфангиом (9,4%). Учитывая то, что прогноз у детей с указанной патологией определяется вариантом гистологического строения и первичной локализацией образования, своевременностью и адекватностью комплекса лечебных мероприятий, в повышении эффективности оказания медицинской помощи больным этой категории ведущее место должно отводится внедрению современных методов диагностики с высокой информативностью, что поможет правильно установить клинический диагноз, выбрать алгоритм лечения и определить объем хирургического вмешательства ещё на догоспитальном этапе. Ըստ վիճակագրության, երեխաները դիմածնոտային ուռուցքներով (ԴԵՈւ) կազմում 12-22% բոլոր հիվանդներից ուռուցքներով, ինչպես նաեւ 90% բաժին է ընկնում բարորակ գործընթացներին, որի կառուցվածքում գերակշռում են նորագոյացություններ, որոնք առաջանում են մեզենխիմի ածանցյալների գործիքների կամ, ավելի քիչ սովորաբար, քան էպիթելիական ծագման: Միեւնույն ժամանակ, ի թիվս ԴԵՈւ քաղցկեղի երեխաների 55-62% կազմում են դեմքի եւ պարանոցի փափուկ հյուսվածքների ուռուցքներ: Նորագոյացությունները երեխաների մոտ բնութագրվում են որոշակի հատկություններով, տարբեր մեծահասակներից, եւ տարիքի հետ կապված երեխայի մարմնի նյութափոխանակության եւ ֆիզիոլոգիական գործառույթունների փոփոխությունները պատճառաբանում են ուռուցքային պրոցեսների հնարավոր կլինիկական տարբերություններ տարբեր տարիքային խմբերի երեխաների մոտ: Ձեւաբանողները արտազատում են մի շարք մանկության ուռուցքային գործընթացների առանձնահատկություններ, որոնք անկախ են նրանց գտնվելու վայրից, հիշեցնելով նույնիսկ հնարավորությունը վերափոխման որոշակի չարորակ ուռուցքների դեպի բարեգութ: Այս հոդվածը նախատեսում է տեղեկատվություն երեխաների դիմածնոտային շրջանի որոշ բարեգութ ուռուցքների հաճախականության եւ կլինիկական դրսեւորումների մասին: Պարզվել է, որ մեր դիտարկումների տասը տարվա ընթացքում, որ երեխաների թիվը բարորակ նորագոյացությունների դիմածնոտային շրջանով կազմել է 7.5% ընդհանուր թվի բուժվող հիվանդներից ին վիրաբուժական բաժանմունքի Պոլտավայի քաղաքային մանկական կլինիկական հիվանդանոցում: Ի թիվս այդ կլինիկական անձանց մաշկային կիստաներ են առավել տարածված (32,7%) եւ հեմանգիոմաներ (26.0%), եւ գագաթնակետին դեպքերը (25.0%) նկատվում էին նորածիններին տարիքային խմբում Շատ դեպքերում (55,4%) բարորակ ուռուցքները եւ ուռուցքանման կազմավորումները ԴԵՈւ փափուկ հյուսվածքների հանդիպվում էին աղջիկների մոտ, իրենց մոտ ավելի տարածված (62.9%) հեմանգիոմա նկատվել են, իսկ տղաների մոտ մաշկային կիստաներ (61.7%): Ի 22,4% պաթոլոգիան հայտնաբերվել է պարանոցում, 14.0% - ի ճակատին, իսկ 10.8% - բերանի փափուկ հյուսվածքներում, 7,7% - ին ստորին շուրթերի վրա, ի 7,7% - այտերի վրա, 6.2% - ին վերին շրթունքը վրա, իսկ 3.1% հիվանդների մոտ `կզակի շրջաններում: Ի 25,9% -ի դեպքերում հեմանգիոման ծածկված է մի քանի անատոմիական շրջաններ: Նորագոյացությունների ռեցիդիվները վիրաբուժությունից հետո արձանագրվել են 6,7% հիվանդների մոտ ՛43.0% երեխաների մոտ դա տեղի է ունեցել միջին պարանոցի կիստայի հեռացնելուց հետո եւ 28.5% դեպքերում `հիվանդներ անոթային ուռուցքների եւ րանուլների հետ: կլինիկական ախտորոշման համեմատական վերլուծությունով եւ հեռավոր նորագոյացությունների հետվիրահատական ձեւաբանական ուսումնասիրությունով գտնվել է, որ 15,3% դեպքերում կլինիկական ախտորոշումը չի համընկնում պաթոլոգիական հյուսվածքաբանականի հետ: Մեծ մասը մտահոգված է դերմոիդներին (75.0%), ֆիբրոմներին (15.6%) եւ լիմֆանգիոմներին (9.4%): Հաշվի առնելով, որ նախագուշակում երեխաների հետ այս պաթոլոգիայի որոշվում է հյուսվածքաբանական կառուցվածքի տարբերակը եւ տարրական տեղայնացման կրթության, ժամանակին եւ համարժեք համալիր բուժական միջոցառումների բարելավել արդյունավետությունը բժշկական խնամքի հիվանդների հետ, այս կատեգորիայում առաջատար դեր պետք է տրվի ներդրման ժամանակակից մեթոդների ախտորոշման հետ բարձր տեղեկատվության, որը կօգնի կլինիկական ախտորոշում, բուժում եւ ընտրել ալգորիթմ, որոշելու, թե որքանով վիրաբուժական միջամտության, նույնիսկ հիվանդանոց բեմ փուլում: Գլխավոր բառեր ՛երեխաներ, բարորակ ուռուցքների, դիմածնոտային տարածքըДокумент Correlation of some immunologic indices with the severity of pterygopalatine ganglionitis(Japan, Tokyo, 2017) Kolisnyk, I.; Korotich, N.; Pankevych, A.; Колісник, Інна Анатоліївна; Коротич, Наталія Миколаївна; Панькевич, Артур ІвановичДокумент Differences in clinical manifestations of odontogenic and non-odontogenic lymphadenitis(Wydawnictwo Aluna, 2017) Tkachenko, P.; Dobroskok, V.; Korotich, N.; Kolisnyk, I.; Ткаченко, Павло Іванович; Коротич, Наталія Миколаївна; Колісник, Інна Анатоліївна; Доброскок, Віталіна ОлексіївнаIntroduction: The acute suppurative lymphadenitis and its chronic forms prevail in the structure of inflammatory processes of the maxillofacial area in children. High incidence of the acute and chronic forms of lymphadenitis of both odontogenic and nonodontogenic origin is caused by the anotomophysiological peculiarities of the structure of the teeth and soft tissues in children in different age periods. The aim: The paper was aimed at comparison of clinical manifestations of the acute and chronic odontogenic and non-odontogenic lymphadenitis. Materials and Methods: The results of the checkup and 5-year-period treatment of 324 children with the acute and chronic forms of the nonspecific lymphadenitis of the maxilifacial area have been used. Four study groups have been formed. The first and the second group included 16 (38,0%) and 26 (62%) children with the acute submandibular suppurative lymphadenitis of the odontogenic and nonodontogenic origin, respectively. 12 (35,3%) and 22 (64,7) individuals with chronic hyperplastic lymphadenitis have been assigned to the third and the fourth group, respectively. Results: The clinical course of the acute submandibular suppurative lymphadenitis of various etiologies is different. Rapid development of the local clinical manifestations with its dramatic progressing is specific to odontogenic lymphadenitis. Its clinical course is characterized by the more apparent overall response of the body, increase of the body temperature, and these symptoms are more manifested than in nonodontogenic lymphadenitis. The clinical course of chronic hyperplastic lymphadenitis is accompanied by the enlarged regional lymph nodes of various size and shapes and dense-elastic consistency. Clinical manifestations of nonodontogenic lymphadenitis were less apparent and the overall sate was normal in both forms of lymphadenitis. Conclusions: Nonodontogenic lymphadenitis prevailed in all nosological forms of the acute and chronic nonspecific lymphadenitis.Документ Informativeness of ultrasonography and sialodenography in active clinical course of chronic parenchymatousparotitis in children(The new armenian medical journal, 2017) Tkachenko, P.; Belokon, S.; Dobroskok, V.; Korotich, N.; Lohmatova, N.; Ткаченко, Павел Иванович; Белоконь, Сергей Александрович; Доброскок, Виталина Алексеевна; Коротич, Наталия Николаевна; Лохматова, Наталия Михайловна; Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Доброскок, Віталіна Олексіївна; Коротич, Наталія Миколаївна; Лохматова, Наталія МихайлівнаA total of 48 children aged between 3 and 15 years with this nosological form of disease have been examined. The analysis of the examination results of all patients has established that 21 children (43.8), subsequently involved in the advanced scientific investigation, experiencedthe active course of the disease, and the frequency of exacerbations was between 3 and 9 times a year. The scope of researches included both common clinical methods of examination and specific ones. Sialodenography with artificial contrast study of the duct system using76% Triombrastum has been carried out for the final determination of the degree of violation of the anatomical structure of the gland. In all cases, ultrasonography showed a somewhat scirrhous capsule of the gland as well as sialectasis in varying amount and different sizes. At the same time, the X-ray showed the presence of sialectasis of 2-4 mm in diameter in the gland parenchyma in 28.6%. Some of them experienced a deformation of the main excretory duct and I-III type ducts. The diffuse localization of multiple cavities from 1 to 2 mm has been found in 28.6% of children; however, smaller ducts have not been detected. In 23.8% of cases, it was possible to found a heterogeneous arrangement of sialectasis in all segments of the gland with insignificant dilatation of the duct system. In 19% of observations sialodenography revealed moderate number of sialectasis from 1 to 3 mm in gland parenchyma, and the main duct was relatively clear-margined, whereas smaller ones failed to be detected. Thus, ultrasound diagnostics in chronic parenchymatousparotitis can be used in exacerbation of the disease as a confirming preliminary test to detect only the presence of sialectasis. Sialodenography is more informative, which makes it more likely to establish the expression of anatomical disorders in the structures of the gland. Ведущее место в структуре хронических воспалительных заболеваний больших слюнных желез занимает хронический паренхиматозный паротит, на долю которого приходится 87,6%. Его течение сопровождается частыми рецидивами, трудно поддается лечению и уже при первичном обращении в железах выявляются изменения, которые характерны для хронического процесса. Клинически выделяют две формы течения заболевания – активную и неактивную, для каждой из которых имеется определенная симптоматика. Не взирая на наличие значительного количества специальных и дополнительных методов обследования их диагностика затруднена ибо с их помощью не всегда удается получить исчерпывающую информацию, которая позволяет установить правильный диагноз, поэтому частота диагностических ошибок велика. В связи с этим, было проведено изучение диагностической информативности ультразвукового исследования и сиалографии околоушных желез у детей с хроническим паренхиматозным паротитом, активное течение. Всего было обследовано 48 детей в возрасте от 3 до 15 лет с данной нозологической формой заболевания. Анализ результатов обследования всех больных позволил установить, что у 21 ребенка (43,8%) прослеживалось активное течение заболевания и у них частота обострений составила от 3 до 9 раз в год, которых мы и взяли в углубленную научную разработку. Объем исследований включал общеклинические методы обследования и специальные. Для окончательного установления степени нарушения анатомической структуры железы было проведено сиалография с искусственным контрастированием протоковой системы 76% раствором Триомбраста. При ультразвуковом исследовании во всех случаях визуализировалась уплотненная капсула железы, в той или иной степени, и присутствовали сиалэктазы в различном количестве, разных размеров. Однако при этом не удалось уточнить характер нарушений непосредственно в протоковой системе железы. В то же время, анализы результатов рентгенологического обследования позволили установить наличие в паренхиме железы сиалоектазы до 2-4 мм в диаметре у 28,6%. У некоторых их них наблюдалась деформация главного выводного протока и протоков I-III порядков. У 28,6% детей установлено диффузное расположение множества полостей размером от 1 до 2 мм, но мелкие протоки при этом не определялись. В 23,8% случаев удалось установить неравномерное расположение сиалоэктазов во всех отделах железы с незначительным расширением протоковой системы. На сиалограммах в 19% наблюдений выявлено умеренное количество сиалоэктазов от 1 до 3 мм в паренхиме железы, а главный проток имел относительно четкие контуры, а более мелкие не пролеживались. Таким образом, ультразвуковая диагностика при хроническом паренхиматозном паротите может быть использована при обострении заболевания в качестве подтверждающего предварительного теста, позволяющего выявить только наличие сиалэктазов. Большей информативностью обладает сиалография, которая позволяет с большей степенью вероятности установить выраженность анатомических нарушений в структурах железы. Խոշոր թքագեղձերի քրոնիկ բորբոքային հիվանդությունների կառուցվածքում առաջատար տեղը տեւում է քրոնիկ պարենխիմատոզական պարոտիտը - խոզուկ, որի վրա հաշվառվում է 87,6% մասը: Նրա հոսքը ուղեկցվում է հաճախակի ռեցիդիվներով, դժվար է բուժվում, եւ արդեն առաջնային բուժման ժամանակ բացահայտվում են խցուկների փոփոխություններ, որոնք բնորոշ են քրոնիկ գործընթացի համար: Բուժման ժամանակ մեկուսացված են հիվանդության ժամանակտվայնության երկու ձեւերը - ակտիվ եւ ոչ ակտիվ, որի յուրաքանչյուրի համար կա որոշակի ախտանիշներ: Չնայած ներկայությամբ մի զգալի չափով հատուկ եւ լրացուցիչ մեթոդների փորձաքննության իրենց ախտորոշումը դժվարված է, քանի որ իրենց օգնությամբ միշտ չի հնարավոր ստանալ համապարփակ տեղեկատվություն, որը թույլ է տալիս հաստատել ճիշտ ախտորոշումը, ուստի ախտորոշիչ սխալների հաճախականությունը բարձր է: Այս առումով, անցկացվել է քրոնիկ պարենխիմատոզական թքագեղձերի պարոտիտի ժամանակ երեխաների մոտ ուլտրաձայնայն եւ սիալոգրաֆիաի ախտորոշիչ տեղեկատվության մի ուսումնասիրություն, ակտիվ ժամանակահատվածություն Ընդհանուր 48 երեխաներ էին քննվում հասակում 3-ից 15 տարի այս հիվանդության նոզոլոգիկական ձեւով: Բոլոր հիվանդների հետազոտության վերլուծության արդյունքները ցույց տվեցին, որ 21 երեխաների (43.8%) մոտ նկատել է հիվանդության ակտիվ ժամանակահատվածությունը եւ նրանց մոտ սրացման հաճախականությունը կազմել է 3-ից 9 անգամ տարի մեկ, որը մենք վերցրել ենք խորացված գիտական հետազոտությունների համար: Հետազոտության ծավալը ընդգրկում եր ընդհանուր եւ հատուկ կլինիկական հետազոտության մեթոդներ: Գեղձի անատոմիական կառույցների խախտման աստիճանի վերջնական որոշման համար կատարվել էր սիալոգրաֆիա ծորան համակարգի արհեստական տարբերությամբ 76% Տրիոմբրաստի լուծույթունով: Ուլտրաձայնային հետազոտություն բոլոր դեպքերում պատկերացնում է խիտ գեղձի պարկուճ, մեկ աստիճանով, կամ այլ, եւ որին ներկա է սիալեկտազներ տարբեր քանակությամբ տարբեր չափեր:. Սակայն, չի հաջողվել ճշտել խախտումների բնույթը ուղղակիորեն դեպի կրծքի գեղձի համակարգի: Միեւնույն ժամանակ, X-ray փորձաքննությունը հաստատել է արդյունքների պարենխիմայում գեղձի սիալեկտազի ներկայությունը 2-4 մմ տրամագծով 28.6%: Նրանցից ոմանք նկատվում եր հիմնական եւ I-III կարգի ծորանների դեֆորմացիա:. Մենք գտանք 28.6% երեխաների մոտ ցրված գտնվելու բազմական խորշեր սկսած չափի 1-ից 2 մմ, սակայն փոքր ծորանները որոշված չէին: Ի 23.8% դեպքերում այն կարողացել էնք հաստատել սիալեկտազների անհարթ գտնվելու վայրը գեղձի բոլոր մասերում ծորան համակարգի մի փոքր ընդլայնման գործում: Սիալոգրամների վրա 19% դեպքերում ցույց է տվել չափավոր սիալեկտազներ 1-ից 3 մմ գեղձի պարենխիմայում, իսկ հիմնական ծորան ունի համեմատաբար սուր ուրվագիծն ու փոքրները նկատելի չէին: Այսպիսով, ուլտրաձայնային ախտորոշումը քրոնիկ պարենխիմատոզական պարոտիտի ժամանակ կարող է օգտագործվել սուր հիվանդության սրացումի ժամանակ որպես հաստատման նախնական փորձնական, որը թույլ է տալիս հայտնաբերել միայն սիալեկտազների ներկայությունը: Ավելի ինֆորմատիվ է սիալոգրաֆիան, որը թույլ է տալիս այն ավելի հավանական հաստատել գեղձի կառույցներում անատոմիական անկանոնությունների խստությունը:Документ Risk factors for dental caries development in children(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Korotich, N.; Коротич, Наталія Миколаївна; Коротич, Наталия НиколаевнаDental status depends on the number of factors, including the state of child somatic health and dysplastic scoliosis, in particular. The purpose of the paper was to study the indices of prevalence and intensity of dental caries in children with dysplastic scoliosis of different severity, to estimate the structural and functional enamel acid resistance (ERT-test) of their teeth to follow up the development of complex of caries-preventive measures. 551 children aged 7 to 15 years with dysplastic scoliosis and 236 almost healthy children have been examined. Results. Prevalence and intensity of dental caries in children with dysplastic scoliosis is higher as compared with almost healthy children of all age periods. In this way in patients aged 8 years the prevalence of caries of permanent teeth was accounted for 36,36±10,25%; intensity according to CFE index was 0,68±0,20, whereas in controls these indices were 16,00±7,33% and 0,16±0,07, respectively. Indices got higher with age and at the age of 10 the prevalence of caries reached 46,15±9,77%, intensity was 1,11±0,29, and in controls the indices were 23,07±8,26% and 0,31±0,11, respectively. The prevalence of caries of 12 year-old children was 75,68±4,99%, intensity — 2,12±0,20, whereas in almost healthy children the indices were 51,22±7,81 and 1,07±0,17, respectively. In adolescents with dysplastic scoliosis aged 15 years the prevalence of caries increased to 96,15±3,77%, intensity — to 4,07±0,39 against 68,20±9,90% and 1,68±0,27, respectively, in control group (p<0,05). The direct dependence of caries affection on the severity of the scoliosis has been established. In this way in scoliosis of II degree the prevalence was accounted for 96,34±4,30, intensity was 4,20±0,11, and in children with scoliosis of I degree the indices were 73,82±8,29% and 2,29±0,08, respectively. Children with dysplastic scoliosis showed the decreased structural and functional enamel acid resistance: 4,91±0,15 points in scoliosis of I degree and 7,54±0,28 points in scoliosis of II degree indicating about moderate and low resistance. The ERT-test was significantly better (3,23±0,16 points) in healthy children. The lowest indices were found in individuals with carious teeth (6,18±0,16 points), and in children with intact teeth the ERT-test was accounted for 3,41±0,15 points; the value of ERT index in almost healthy children with caries was 3,81±0,18 points, and in intact teeth it was 2,17±0,12 points (p<0,05). Conclusions. The findings show that the prevalence and intensity of dental caries in children with dysplastic scoliosis is significantly higher as compared with healthy children, especially in children with scoliosis of II degree, indicating about the impact of this disease on the onset of dental caries. Generally, children with scoliosis have moderate and low structural and functional enamel acid resistance, indicating about the predisposition of hard tooth tissues to dental caries origination and provides for necessity of preventive measures towards the increase of enamel resistance in children with scoliosis.Документ The effect of plasma-substitutive therapy on cytokine profile of oral fluid in children with acute odontogenic osteomyelitis(Tokyo University Press, 2017) Tkachenko, P.; Dobroskok, V.; Korotich, N.; Ткаченко, Павло Іванович; Коротич, Наталія Миколаївна; Доброскок, Віталіна ОлексіївнаДокумент The role of microbial component in the progression of the acute suppurative inflammation of tissues of maxillofacial area in children(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2018) Tkachenko, P.; Dobroskok, V.; Korotich, N.; Kolisnyk, I.; Trufanova, V.; Ткаченко, Павло Іванович; Доброскок, Віталіна Олексіївна; Коротич, Наталія Миколаївна; Колісник, Інна Анатоліївна; Труфанова, Валентина Петрівна; Ткаченко, Павел Иванович; Доброскок, Виталина Алексеевна; Коротич, Наталия Николаевна; Колесник, Инна Анатольевна; Труфанова, Валентина ПетровнаThe paper presents the generalization of the experience acquired at the clinic of the Department of Children’s Oral Surgery and Propedeutics of Oral Surgery at Ukrainian Medical Stomatological Academy, which refers to the study of the role of microbial factor in the etiology, pathogenesis and clinical course of the acute odontogenic and nonodontogenic inflammatory processes in the maxillofacial area in 896 children with lymphadenitis, adenophlegmon and odontogenic osteomyelitis. The comparison of our own achievements and scientific studies, presented in publications, indicate about the urgent need in further routine study of the issue taking into account the possibilities of involving the state-of-the-art technical achievements and developments made in the field of microbiology. У статті представлено узагальнення досвіду, накопиченого в клініці кафедри дитячої хірургічної стоматології з пропедевтикою хірургічної стоматології ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», що стосується вивчення ролі мікробного фактора в етіології, патогенезі і клінічному перебізі гострих одонтогенних і неодонтогенних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки у 896 дітей з лімфаденітом, аденофлегмоною і одонтогенним остеомієлітом. Співставлення особистих досягнень і наукових розробок, представлених в періодичних виданнях, вказують на нагальну необхідність подальшого повсякденного вивчення даного питання з врахуванням можливостей залучення сучасних технологічних досягнень і напрацювань в галузі мікробіології. В статье представлено обобщение опыта накопленного в клинике кафедры детской хирургической стоматологии с пропедевтикой хирургической стоматологии ВДНЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия», что касается изучения роли микробного фактора в этиологии, патогенезе и клиническом течении острых одонтогенных и неодонтогенных воспалительных процессов челюстно-лицевой области у 896 детей с лимфаденитом, аденофлегмонами и одонтогенным остеомиелитом. Сопоставление личных достижений и научных разработок, представленных в периодических изданиях, указывают на настоятельную необходимость дальнейшего повседневного изучения данного вопроса с учетом возможностей привлечения современных технологических достижений и наработок в области микробиологии.Документ Клінічна ефективність лікування хвороб тканин пародонта в дітей, хворих на лімфобластний лейкоз, під час поліхіміотерапії(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2013) Каськова, Людмила Федорівна; Каськова, Людмила Фёдоровна; Kaskova, L. F.; Ващенко, Ірина Юріївна; Ващенко, Ирина Юрьевна; Vashchenko, I. Yu.; Карпенко, Ольга Олександрівна; Карпенко, Ольга Александровна; Karpenko, O. O.; Амосова, Людмила Іванівна; Амосова, Людмила Ивановна; Amosova, L. I.; Коротич, Наталія Миколаївна; Коротич, Наталия Николаевна; Korotich, N.Результати клінічних і параклінічних досліджень у дітей із лімфобластним лейкозом показали, що застосування розробленого комплексу лікувально-профілактичних заходів ефективно вплинуло на перебіг патологічних змін у тканинах пародонта і твердих тканинах зубів, що дало можливість ослабити руйнівну дію хвороби і поліхіміотерапії; Результаты клинических и параклинических исследований у детей с лимфобластным лейкозом показали, что применение разработанного комплекса лечебно-профилактических мероприятий эффективно повлияло на течение патологических изменений в тканях пародонта и твердых тканях зубов, что позволило ослабить разрушительное действие болезни и полихимиотерапии; The results of clinical and para-clinical researches in children with lymphoblastic leukemia showed that devising complex of treatment and preventive measures have effectively influenced to current of pathological changes which observed in periodontal tissues and dental hard tissues that has enabled to reduce the devastating effects of the disease and chemotherapy.Документ Метаболізм колагену в ротовій рідині дітей з диспластичним сколіозом(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Коротич, Наталія Миколаївна; Коротич, Наталия Николаевна; Korotich, N.Проведено дослідження метаболізму колагену в ротовій рідині у 50 дітей з диспластичним сколіозом віком 11-12 років та 25 осіб контрольної групи того ж віку. Виявлено підвищений його розпад в порівнянні зі здоровими дітьми, свідченням чого є достовірне збільшення екскреції оксипроліну в 1,5-2 рази в залежності від ступеня тяжкості захворювання. Підвищення екскреції оксипроліну при гінгівіті та карієсі свідчить про активізацію катаболізму колагену при цих захворюваннях. У 59,42±4,18% дітей зі сколіозом виявлений дефіцит аскорбінової кислоти, особливо це помітно при сколіозі II ступеня тяжкості (91,89±4,49%), що призводить до порушення синтезу колагену, та утворенню неповноцінної сполучної тканини. Недонасиченість організму дітей зі сколіозом аскорбіновою кислотою, високий процент розповсюдженості карієсу та гінгівіту у дітей з гіповітамінозом С є підставою для призначення вітаміну С в комплексі лікувально-профілактичних заходів для профілактики стоматологічних захворювань у цих дітей. Проведено исследование метаболизма коллагена в ротовой жидкости у 50 детей с диспластическим сколиозом в возрасте 11-12 лет и 25 человек контрольной группы того же возраста. Обнаружено повышенный его распад по сравнению со здоровыми детьми, свидетельством чего является достоверное увеличение экскреции оксипролина в 1,5-2 раза в зависимости от степени тяжести заболевания. Повышенная экскреция оксипролина при гингивите и кариесе свидетельствует об активизации катаболизма коллагена при этих заболеваниях. В 59,42 ± 4,18% детей со сколиозом обнаружен дефицит аскорбиновой кислоты, особенно это заметно при сколиозе II степени (91,89 ± 4,49%), что приводит к нарушению синтеза коллагена, и образованию неполноценной соединительной ткани. Ненасыщенность организма детей со сколиозом аскорбиновой кислотой, высокий процент распространенности кариеса и гингивита у детей с гиповитаминозом С является основанием для назначения витамина С в комплексе лечебно-профилактических мероприятий для профилактики стоматологических заболеваний у этих детей. The saliva investigation of collagen metabolism carried out in 11-12 years old 50 children with dysplastic scoliosis and 25 personas with same age in control group. The significant increase of the hydroxyproline saliva excretion in 1.5-2 times was attested about increasing collagen disintegration in patients with dysplastic scoliosis in comparison with healthy children. The collagen catabolism increased and depended on the severity of the base disease.The children with caries and gingivitis have increasing level of collagen saliva elimination. The ascorbic acid deficiency detected in 59,42 ± 4,18% of children with scoliosis that was especially pronounced in 91,89 ± 4,49% children with scoliosis II degree severity and it’s a leading cause of collagen synthesis disruption and formation of onnective tissue. The children with scoliosis have undersaturation of ascorbic acid (hypovitaminosis C). These patients have the high percentage prevalence of caries and gingivitis on the background of hypovitaminosis C therefore it’s necessary to prescribe vitamin C in complex of preventive and treatment measures for these children.Документ Оптимізація дезінтоксикаційної інфузійної терапії при одонтогенних остеофлегмонах(Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2016) Ткаченко, Павло Іванович; Гуржій, Олена Вікторівна; Білоконь, Сергій Олександрович; Коротич, Наталія Миколаївна; Ткаченко, Павел Иванович; Гуржий, Елена Викторовна; Белоконь, Сергей Александрович; Коротич, Наталия Николаевна; Tkachenko, P.; Gurzhiy, O.; Bilokon, S.; Korotich, N.Вивчено ефективність дезінтоксикаційної активності «Реосорбілакту» в порівняльному аспекті при комплексному лікуванні гострого одонтогенного остеоміеліту, перебіг якого ускладнювався остеофлегмоною із залученням 2-3 суміжних анатомічних ділянок чи міжклітинних просторів. Встановлено динамічні зміни розвитку ендогенної інтоксикації в залежності від обсягу лікувальних заходів у 37 дітей віком від 7 до 12 років, розділених на 2 групи. У 20 із них склад фармакологічних препаратів включав перелік, що відповідає базовій методиці, а в другій групі, яка складалася із 17 дітей, до комплексу додатково було залучено «Реосорбілакт». Як показали результати дослідження маркерів ендогенної інтоксикації, їх рівні на 5 добу спостереження були нижчими саме в другій групі хворих, що вказує на більш виражені дезинтоксикаційні властивості даного плазмозаміщуючого препарату. Изучена эффективность дезинтоксикационной активности «Реосорбилакта» в сравнительном аспекте при комплексном лечении острого одонтогенного остеомиелита, осложнённого остеофлегмоной с вовлечением 2-3 смежных анатомических областей или же клетчаточных пространств. Установлены динамические изменения в развитии эндогенной интоксикации в зависимости от объема лечебных мероприятий у 37 детей 7-12-летнего возраста, которые были разделены на две группы. У 20 из них состав фaрмакологических препаратов включал перечень, соответствующий базовой методике, а в другой группе, состоящей из 17 детей, в комплекс дополнительно был введен «Реосорбилакт». Как показали результаты исследования маркеров эндогенной интоксикации их 83іагн на 5 сутки наблюдения были ниже именно во второй группе больных, что свидетельствует о более выраженных дезинтоксикационных свойствах данного плазмозамещающего препарата. The efficiency of “Rheosorbilact” detoxification activity in a comparative perspective in the complex treatment of acute odontogenic osteomyelitis, complicated by maxillofacial phlegmons involving 2-3 adjacent anatomical regions or celluloses spaces. Established the dynamic changes in the development of endogenous intoxication, depending on the amount of therapeutic interventions in 37 children 7-12 years of age, who were divided into two groups. In 20 of them the composition of pharmaceutical preparations included a list of corresponding base method, and in the other group, consisting of 17 children in the complex was additionally introduced “Reosorbilact”. The survey revealed that markers of endogenous intoxication levels on the 5th day of observation were lower was in the second group of patients, indicating a more severe detoxification properties of the plasma-drug.Документ Самостійна робота студентів як фактор підготовки спеціаліста в умовах кредитно-модульної системи навчання.(Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2017) Коротич, Наталія Миколаївна; Коротич, Наталия Николаевна; Korotich, N.Важливим завданням вищої медичної освіти є підготовка освічених і висококваліфікованих лікарів, які здатні до самостійної діяльності, мають достатньо високий рівень теоретичних знань, професійних практичних умінь і навичок. Цієї мети можна досягти за умови приділення належної уваги самостійній роботі студентів як важливому фактору навчання і виховання майбутніх лікарів, а також як засобу оволодіння професійною майстерністю. У даній статті висвітлені можливі види та форми самостійної роботи студентів у медичному вузі, її значення у підвищенні якості підготовки спеціалістів для лікувальної діяльності та значної ролі викладача в мотивації студентів до самоосвіти. Важной задачей высшего медицинского образования является подготовка образованных и высококвалифицированных врачей, способных к самостоятельной деятельности, имеющих достаточно высокий уровень теоретических знаний, профессиональных практических умений и навыков. Этой цели можно достичь при условии оказания должного внимания самостоятельной работе студентов как важному фактору обучения и воспитания будущих врачей, а также как средства овладения профессиональным мастерством. В данной статье рассмотрены возможные виды и формы самостоятельной работы студентов в медицинском вузе, ее значение в повышении качества подготовки специалистов для лечебной деятельности и важной роли преподавателя в мотивации студентов к самообучению Training of well-educated and highly qualified medical professionals, capable to perform their independent professional activity with high theoretical knowledge and expertise in their specialty is the important task of higher medical education. This goal can be achieved by the putting accents on student selfstudy as the significant instrument of training of future medical professionals, as well as the means of mastering the professional skills. The paper elicits the possible types and forms of student self-study in the medical HEI, its value in enhancing the quality of training for medical activities, as well as the significant role of an educator in students’ motivation to selfstudy.