Перегляд за Автор "Korotych, N. М."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вплив профілактичних заходів на властивості ротової рідини у дітей після радикальної ураностафілопластики(Полтавський державний медичний університет, 2023) Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Попело, Юлія Вікторівна; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Tkachenko, P. I.; Bilоkon, S.О; Lokhmatova, N. М.; Popelo, Yu.V.; Dolenko, О. B.; Korotych, N. М.Причиною багатьох функціональних порушень при щілинних дефектах піднебіння являється недосконалість анатомічних структур верхньої щелепи, сформованих на етапі ембріогенезу обличчя. Неналежна спроможність захисних механізмів на рівні порожнини рота проявляється зниженням функціональної активності великих і малих слинних залоз та змінами рівня в ротовій рідині біологічно-активних компонентів, які відповідають за підтримання гомеостазу, що потребує певної корекції такої ситуації. Мета роботи. Вивчити ефективність лікувально-профілактичних заходів після проведення радикальної ураностафілопластики. Матеріали і методи. До наукової розробки булозалучено 23 дітей віком від 4 до 6 років з вродженим незрощенням піднебіння. Вивчали швидкість салівації, фізико-хімічні та біохімічні властивості ротової рідини через місяць після оперативного втручання і по завершенню місячного лікувально-профілактичного комплексу. Результати дослідження. Встановлено, що при обстеженні через місяць після оперативного втручання висхідні величини швидкості салівації, рівень Рн, активність α-амілази в ротовій рідині були нижчими від показників контрольної групи. Її оптична щільність, в’язкість, вміст в ній молекул середньої маси, сіалових кислот, загального білка і оксипроліну були вищими. Знижувався в ній рівень магнію і кальцію, а фосфору підвищувався, за рахунок чого падав кальцій-фосфорний коефіцієнт. Слід зауважити, що вираженість змін показників при двобічних щілинних дефектах була більш суттєвою. По завершенню місячного курсу лікувально-профілактичних заходів у пацієнтів підвищувалась швидкість салівації, покращувалися фізико-хімічні, біохімічні показники та рівень мінералізації ротової рідини, однак всі абсолютні величини не досягали контрольних показників. Це вказувало на необхідність періодичного проведення у цих дітей повторних курсів лікувально-профілактичних заходів. Висновки. У дітей з вродженим незрощенням піднебіння прослідковується зниження функціональної активності великих і малих слинних залоз, що сприяє погіршенню механічного та хімічного самоочищення порожнини рота. Зміни фізико-хімічних та біохімічних властивостей ротової рідини сприяють порушенню фізіологічної рівноваги її, що обумовлює погіршення рівня Рн, метаболічних процесів та ускладнює умови для підтримання в належному стані рівня мінералізуючого потенціалу ротової рідини. Враховуючи такий факт, ми дійшли висновку про необхідність періодичного проведення у них повторних курсів.Документ Зміни кількості та якісних властивостей ротової рідини у дітей при хронічному еритематозному гастриті зі збереженою кислотоутворювальною функцією в період загострення(Полтавський державний медичний університет, 2021) Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Попело, Юлія Вікторівна; Резвіна, Катерина Юріївна; Труфанова, Валентина Петрівна; Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. М.; Dolenko, O. B.; Korotych, N. М.; Popelo, Yu. V.; Rezvina, K. Yu.; Trufanova, V. Р.РЕЗЮМЕ. Дані, наведені в фундаментальних і періодичних наукових виданнях, вказують на наявність тісних кореляційних зв’язків між функціональними та органічними змінами в різних відділах шлунково-кишкового тракту, що стосується і порожнини рота, яка є його початковим відділом. Мета – вивчити зміни кількості і якісних властивостей ротової рідини у дітей при хронічному еритематозному гастриті зі збереженою кислотоутворювальною функцією в період загострення. Матеріал і методи. Обстежено 27 дітей віком від 12 до 15 років з відповідною нозологічною формою захворювання. В нестимульованій фракції ротової рідини визначали рН, оптичну щільність, в’язкість, активність α-амілази, вміст у ній молекул середньої маси, сіалових кислот і загального білка при зверненні та після завершення курсу лікувальних заходів. Результати. Встановлено, що при загостренні хронічного еритематозного гастриту зі збереженою кислотоутворювальною функцією прослідковується зниження швидкості салівації в 1,4, концентрація іонів водню в ротовій рідині падала в 1,2, а активності α-амілази – в 1,4 рази. Це супроводжувалося підвищенням у ній молекул середньої маси і сіалових кислот в 1,4, а загального білка в 1,7 рази, відповідно. За рахунок цього збільшувалися показники її оптичної щільності в 1,5 і в’язкості в 1,8 раза. Висновок. Вищезазначені складові компоненти ротової рідини, що обумовлюють підтримання гомеостазу порожнини рота, можуть з успіхом використовуватися в якості додаткових діагностично-прогностичних критеріїв при різних нозологічних формах захворювань шлунково-кишкового тракту.