Перегляд за Автор "Korotych, N. M."
Зараз показуємо 1 - 20 з 31
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Adverse factors that can affect on the course of chronic parenchimatic parotitis in children(Wydawnictwo Aluna, 2020) Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Popelo, Yu. V.; Lokhmatova, N. M.; Dolenko, O. B.; Korotych, N. M.; Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Попело, Юлія Вікторівна; Лохматова, Наталія Михайлівна; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія МиколаївнаThe aim: The study of the presence of disorders in the ante- and postnatal periods of development of children from 2 months to 15 years with chronic parenchimatic parotitis, which may affect its course. Materials and methods: It has been examined and treated 88 children, aged from 2 months to 15 years with chronic parenchimatic parotitis, and their mothers were interviewed, who indicated the pathological course of pregnancy, childbirth and indicated the type of breastfeeding babbies. The scope of the survey included general, additional methods, consultations by related specialists and statistical processing of results. Results: 88 children with the exacerbation of chronic parenchimatic parotitis were examined (42 – (47%) with active course and 46 – (53%) with inactive). The exacerbation occurred on the background of acute infectious processes or coincided with the exacerbation of one of the chronic diseases. The first manifestations occurred in spring (55%) and autumn (36%) periods, 44% of children were hospitalized with other diagnoses. The presence of pathological conditions during pregnancy and birth defects in their mothers were recorded more often 3,5 and 3,3 times, respectively, compared with control. 70% of children received mixed and artificial feeding and were more likely to become ill. Conclusions: The severity of clinical manifestations of inflammation and disorders of the general condition depended on the activity of the course of chronic parenchymatic parotitis and were more pronounced when active. During the remission period, no apparent clinical manifestations were detected in 72% of observations, however, in 28%, the identified signs indicated a latent course, which required additional treatment and rehabilitation measures.Документ Bitten wounds of the maxillofacial area in children(Wydawnictwo Aluna, 2020) Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Dolenko, O. B.; Korotych, N. M.; Popelo, Yu. V.; Bilokon, N. P.; Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Попело, Юлія Вікторівна; Білоконь, Наталія ПавлівнаThe aim of the work is to determine the frequency, structure, features of clinical manifestations and treatment of bitten wounds of the face and neck in children of Poltava region. Materials and methods: It has been analyzed 91 histories of disease of thematic patients undergone treatment at the Surgical Department of Pediatric town clinical hospital of Poltava. Results: In the structure of traumatic injuries of maxillofacial area in children 5.3% were patients with bitten wounds of the face and neck. Among the injured were children of the age 7-12 years old (30.2%). In 74.7% of cases, the bites were complicated by acute inflammatory processes. Urban residents accounted for 71.8% of the total number of cases, while rural residents accounted for 28.2%. Boys were injured by 53.6% and girls by 46.4%. Sharps (74.5%), punctures (19.3%) and lacerations (6.2%) differed in form. The comprehensive treatment of patients with bitten maxillofacial area wounds was carried out according to the protocol of care. Conclusions: The clinical picture and severity of bitten wounds of maxillofacial area in children have individual features, which are largely due to topographic and anatomical localization of injuries. The choice of the optimal variant of primary surgical treatment of wounds and the amount of surgery should be determined individually depending on the severity of the injury, the time of injury. Special attention should be paid to normalization of psycho-emotional state of patients and prevention of scar formation.Документ Clinical and morphological features of follicular cysts of jaw in children(2023) Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Dolenko, O. B.; Lokhmatova, N. M.; Popelo, Yu. V.; Korotych, N. M.; Bilokon, Yu. S.; Lachabi, Reda; Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Доленко, Ольга Борисівна; Лохматова, Наталія Михайлівна; Попело, Юлія Вікторівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Білоконь, Юлія СергіївнаДокумент Clinical-morphological characteristics and peculiarities of treatment of paraururicular fistulas in children(Wydawnictwo Aluna, 2020) Tkachenko, P. I.; Starchenko, I. I.; Bilokon, S. O.; Popelo, Yu. V.; Lokhmatova, N. M.; Dolenko, O. B.; Korotych, N. M.; Hohol, A. M.; Bilokon, N. P.; Ткаченко, Павло Іванович; Старченко, Іван Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Попело, Юлія Вікторівна; Лохматова, Наталія Михайлівна; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Гоголь, Андрій Михайлович; Білоконь, Наталія ПавлівнаThe aim: Determining the frequency of occurrence of paraauricular fistula in children and comparing the results of their own experience regarding their clinical manifestations, treatment principles and morphological features with existing scientific data. Materials and methods: The results of a comprehensive examination and surgical treatment of 25 children with paraauricular fistulas. Results: Most often, para-auricular fistula was observed in infants 22 – (88%). In 18 persons (72%), they were unilateral, in 10 – (40%) hereditary. In 8 – (32%), fistula was diagnosed immediately after birth. In 17 – (68%) the pathology was not clinically manifested, but was an accidental finding during the next medical examination. Morphological research has shown that congenital paraauricular fistula is a formed canal intimately associated with the epithelium and cartilage, and the presence of epithelial lining on the fistula wall with constant support of the inflammatory process makes it impossible to heal even against the background of multicomponent treatment. Conclusions: Due to the topographic-anatomical localization, features of the clinic of the born fistula, surgical treatment does not always allow to achieve the desired results, and requires repeated interventions during recurrence. It is possible to prevent recurrence by the extensive use of additional diagnostic manipulДокумент Effectiveness of preventive measures in the inactive course of chronic parenchymatic mumps in children(Wydawnictwo Aluna, 2022) Тkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. M.; Dolenko, O. B.; Popelo, Yu. V.; Korotych, N. M.; Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Доленко, Ольга Борисівна; Попело, Юлія Вікторівна; Коротич, Наталія МиколаївнаSUMMARY Aim: To study the effectiveness of preventive measures in the inactive course of chronic parenchymal mumps in remission. Materials and Methods: In the dynamics of precautionary measures, aimed at preventing of exacerbation of chronic processes in the parotid glands, were examined 29 children aged from 2 months to 16 years with inactive mumps in remission and 10 control persons aged from 7 to 15 years. Results: According to the assessment of the cellular composition of parotid secretion before anti-relapse measures in 9 patients out of 19, it was possible to detect the presence of latent chronic inflammation in symmetrical glands in the absence of classical clinical symptoms and clear secretion. After the completion of the treatment-and-prophylactic complex, the number of inflammatory cells and the degree of its contamination with microorganisms decreased significantly. Conclusions: The study of the composition of parotid secretion with taking into account of the results of ultrasound examination and sialography in the dynamic monitoring of chronic parenchymal mumps indicate its high diagnostic informativeness and allows a rational approach to planning preventive measures. The methodological approach, which was developed and tested by us and which was used in the active course of mumps, showed its high efficiency and inactive form of the disease, for the first year of observation the number of exacerbations decreased by 10 times, and for 5 years term- by 16 times, which allowed to prolong the remission period and improve the rheological properties of parotid secretion.Документ Effectiveness оf correction of psycho-emotional stress in children with traumatic injury to soft tissues and facial bones(Aluna Publishing, 2021) Tkachenko, P. I.; Lokhmatova, N. M.; Bilokon, S. O.; Popelo, Yu. V.; Dolenko, O. B.; Korotych, N. M.; Pankevych, A. I.; Kolisnyk, I. A.; Ткаченко, Павло Іванович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Білоконь, Сергій Олександрович; Попело, Юлія Вікторівна; Доленко, Ольга Вячеславівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Панькевич, Артур Іванович; Колісник, Інна АнатоліївнаThe aim: To study the effectiveness of correction of psycho-emotional stress in children with traumatic injuries of the tissues of the maxillofacial area. Materials and methods: A comprehensive examination and treatment of 58 children aged 3 to 15 years with traumatic injuries of the maxillofacial area were conducted during the period of 5 years. This applied to soft tissue injuries in 51.7% of cases and in 48.3% - to facial bone injuries. To test the severity of the psycho-emotional state, two homogeneous groups were formed in a total of 41 persons of primary and secondary school age. Results: A comparison of the results of our previous studies, which concerned only the fact of psychological testing and changes in vegetative balance in children with traumatic injuries with a group of patients who underwent comprehensive treatment with additional involvement of targeted psychoneuropharmacological correction allowed to establish, that this approach made it possible to eliminate vegetative disorders and reduce the degree of stress in them for 9-10 days from the time of hospitalization. Conclusions: In children with traumatic injuries of soft tissues and bones of the face, dysregulation of vegetative function and intensity of compensatory-adaptive mechanisms of the body with the predominance of the central mechanism of regulation. With the additional involvement of the drug “Noofen®” in the complex of therapeutic measures, it allows to stabilize their psychological state, which indicates its effectiveness.Документ Frequency, structure and clinical manifestations of thermal burns of the jaw-facial area in children(Wydawnictwo Aluna, 2021) Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. M.; Dolenko, O. B.; Korotych, N. M.; Popelo, Yu. V.; Rezvina, K. Yu.; Hohol, A. M.; Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Попело, Юлія Вікторівна; Резвіна, Катерина Юріївна; Гоголь, Андрій МихайловичThe aim: To establish the frequency, structure and features of the clinical course of facial and neck burns in children. Materials and methods: During 5 years, 78 patients aged from 6 months to 15 years with isolated burns of the face and neck and in combination with lesions of other anatomical areas were treated. In the dynamics of observation of patients were used classical methods of examination, and in their treatment we followed the protocol of medical care for this category of patients. Results: Thermal injuries of the face and neck accounted for 12.6% of the total number of patients with burns. Their isolated lesion was 26.9%, and in combination with other areas it was 73.1%. The most frequently affected were children of nursery, primary school and preschool age, with a predominance of rural residents (52.6%), mostly boys (78.0%). Anesthesia support had to be used in the treatment of 24 patients (30,8%). The features and nature of the burns depended on the relief of the face and the most damaged are its protruding parts. Conclusions: Open flames were the most common cause of thermal burns of the face and neck in children, and the lesions were combined with burns to the chest, abdomen, and limbs. The main reasons were reckless behavior of children, their increased mobility and lack of care for their relatives. It should be noted that in 3.8% of victims there was a delay in mental and physical development.Документ Insect bites as the cause of infectious and allergic inflammatory processes of the maxillofacial area in children(Wydawnictwo Aluna, Polska, 2019) Tkachenko, P. I.; Starchenko, I. I.; Bilokon, S. O.; Prylutskyi, O. K.; Lokhmatova, N. M.; Dolenko, O. B.; Korotych, N. M.; Vakhnenko, A. V.; Gogol, A. M.; Rezvina, K. Yu.; Ткаченко, Павло Іванович; Старченко, Іван Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Прилуцький, Олексій Костянтинович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Доленко, Ольга Борисівна; Вахненко, Андрій Вікторович; Гоголь, Андрій Михайлович; Резвіна, Катерина Юріївна; Коротич, Наталія МиколаївнаTo attract attention of the medical community to the problem of the complexity of the diagnosis and treatment of these dermatogenic forms of IP MFA. The work is based on the results of 5 year observations of 42 patients with acute IP MFA arising after insect bites, their comprehensive examination and treatment. 1. IP of MFA, arising as a result of insect bites, is a very urgent problem of pediatric surgical dentistry and require an individual approach in the diagnosis and treatment of patients. 2. A large role in preventing the occurrence of these nosological forms is given to medical workers, a sufficient organization level of sanitary and educational work, and the treatment of such cases becomes a common task of doctors of different profiles. However, much depends on the parents, their level of responsibility and competency, ensuring of timely treatment and provision of qualified medical care to children, preventing the development of severe complications. 3. The issues related to the etiopathogenesis of this pathology require profound scientific research.Документ Provision of urgent assistance to children with traumatic injuries of the soft tissues of the maxillo-facial region(Wydawnictwo Aluna, 2023) Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. M.; Dolenko, О. В.; Popelo, Yu. V.; Korotych, N. M.; Rezvina, K. Iu.; Hohol, Ya. A.; Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Доленко, Ольга Борисівна; Попело, Юлія Вікторівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Резвіна, Катерина Юріївна; Гоголь, Андрій МихайловичВид та обсяг лікувальних заходів у дітей з травматичним ушкодженням м’яких тканин в значній мірі залежить від виду і характеру травмуючого агента. Найчастіше дитячому хірургу-стоматологу доводиться мати справу з ранами, які характеризуються порушенням цілісності м’яких тканин і які мають індивідуальні особливості, що слід враховувати при проведенні їх первинної хірургічної обробки та визначені обсягу медичного супроводу в ранньому післяопераційному періоді.Документ Results of complex treatment of maxillofacial hemangiomas in children(Полтавський державний медичний університет, 2022) Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. M.; Popelo, Y. V.; Dolenko, O. B.; Korotych, N. M.; Bilokon, N. P.; Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Попело, Юлія Вікторівна; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Білоконь, Наталія ПавлівнаЗа останні роки частота виявлення гемангіом щелепно-лицевої ділянки у дітей в Україні значно збільшилась. З метою визначення ефективності їх комплексного лікування узагальнено зміст 32 стаціонарних історій хвороб та 47 амбулаторних карт тематичних дітей. Капілярні гемангіоми діагностовано у 20 % випадків (у 19 % у вигляді винних плям). В 25 % спостережень вони самостійно редукувалися протягом 7-12 місяців. Незначні за обсягом і глибиною пухлини (56 % випадків) ліквідовано діатермокоагуляцією чи місцевим введенням малих доз преднізолону. Для усунення «великих плям» застосовувалась фракційна лазеротерапія. Кавернозні гемангіоми діагностовано в 23 % випадків. У 72 % пацієнтів проведено лікування дипроспаном у вигляді чотирьохразової інфільтрації по периферії утворення. У 23 % спостережень проводилось черезшкірне прошивання пухлини, пункція новоутворення з подальшим введенням в порожнини 70 % розчину спирту. Змішані гемангіоми (46 % пацієнтів) лікували застосуванням анаприліну. У 33 % пацієнтів піогенну гранульому видалено радикальним хірургічним втручанням, а у 67 % – діатермокоагуляцією. По завершенню лікування гемангіом всі діти пройшли курс реабілітаційних заходів.Документ Вплив комплексного лікування на репаративну регенерацію рани і дефекту кістки у дітей при одонтогенних флегмонах(Полтавський державний медичний університет, 2024) Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Доленко, Ольга Борисівна; Попело, Юлія Вікторівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Швець, Анатолій Іванович; Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. M.; Dolenko, O. B.; Popelo, Y. V.; Korotych, N. M.; Shvets, A. I.Досягнення сучасної гнійної хірургії пов’язані із застосуванням новітніх технологій та нових поколінь фармакологічних препаратів, дія яких спрямована на корекцію існуючих порушень. Останнім часом в періодичних виданнях наводяться обнадійливі дані стосовно результативності застосу вання кріоекстракту плаценти при лікуванні запальних процесів щелепно-лицевої ділянки, однак уваги до його апробації у дітей не відстежується. Мета. Вивчити ефективність впливу комплексного лікування на процеси репаративної регенерації в рані та кістковій тканині у дітей при одонтогенних флегмонах. Матеріали та методи дослідження. З метою оцінки характеру перебігу ранового процесу було відібрано 29 дітей з локалізацією флегмон безпосередньо в піднижньощелепній ділянці, а довжина розрізу при цьому становила 5см. У першій групі, в кількості 16 осіб, комплекс заходів проводився відповідно до протоколу надання медичної допомоги, а в другій, із 13 пацієнтів, на другу добу після операції на ранову поверхню накладали асептичну пов’язку із маззю «Левомеколь» з додаванням кріоекстракту плаценти у співвідношенні 5:1. Для об’єктивізації результатів проводили Рн-метрію ранового ексудату, планіметричне дослідження для встановлення швидкості ретракції країв рани та аналізували клітинний склад ранового ексудату на 1, 3 і 8 добу. На першу добу від оперативного втручання зміни цих показників в обох групах мали однотипний характер. На третю добу в другій групі дітей рівень Рн покращився на 9,5%, а швидкість ретракції країв рани зросла на 9,0% відносно першої групи. На 8 добу концентрація іонів водню в цій групі підвищувалася на 9,4%, а середня площа ранової поверхні стала меншою на 8,2% порівняно із попередніми значеннями. Клітинний склад цитограм також вказував на переваги загоювання рани в цій групі пацієнтів. Висновок. Співставлення клініко-лабораторних показників на етапах спостереження дозволило встановити, що при комбінованому використанні місцево мазі «Левомеколь» з додатковим залученням до її складу кріоекстракту плаценти, покращуються умови для перебігу ранового процесу на що вказує динаміка змін показника Рн, результати планіметрії і клітинний склад ексудату.Документ Ефективність різних методик лікування гемангіом м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки у дітей(Wydawnictwo Aluna, 2024) Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Гоголь, Ян Андрійович; Ал, Шаеб А; Білоконь, Юлія Сергіївна; Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Dolenko, O. B; Korotych, N. M.; Hohol, Ya. A.; Al, Shaeb. A.; Bilokon, Bilokon Yu. S.Мета: Проаналізувати ефективність різних методик лікування в комплексній терапії дітей з гемангіомами м’яких тканин ЩЛД.Документ Закономірності перебігу ранового процесу після видалення бічних кіст шиї в дітей(Полтавський державний медичний університет, 2021) Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Доленко, Ольга Борисівна; Попело, Юлія Вікторівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Tkachenko, P. I.; Belokon, S. A.; Lokhmatova, N. M.; Dolenko, O. B.; Popelo, Yu. V.; Korotych, N. M.Проведено клінічне спостереження за 26 пацієнтами з різними видами бокових кіст шиї, які в переважній кількості (84,6%) розташовувалися в середній третині її бокової поверхні, а у 80,7% спостережень займали місце попереду кивального м’яза. Досить високу діагностичну інформативність мають ультразвукове дослідження й пункційна біопсія утвору, які в складних і сумнівних випадках дозволяють віддиференціювати нозологічну форму захворювання. У післяопераційний період для визначення фазності перебігу ранового процесу і своєчасного виявлення ранніх ознак запалення з успіхом можуть бути застосовані вивчення клітинного складу ранового ексудату й контактна термометрія тканин навколо рани, що дозволяє, за необхідності, своєчасно внести корективи в лікувальну тактику й особливості ведення хворих у післяопераційний період.Документ Знову до питання класифікації, клініки та лікування гемангіом щелепно-лицевої ділянки у дітей(Полтавський державний медичний університет, 2023) Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Доленко, Ольга Борисівна; Попело, Юлія Вікторівна; Лохматова, Наталія Михайлівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Дубровіна, Олена Віталіївна; Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Dolenko, O. B.; Popelo, Y. V.; Lokhmatova, N. M.; Korotych, N. M.; Dubrovina, O. V.Останнім часом серед дитячого населення України значно збільшилась частота діагностування гемангіом, які являються дизонтогенетичними утвореннями та виникають із гіперплазованого ендотелія судин . Не дивлячись на достатню обізнаність лікарів усіх спеціальностей стосовно них, помилки при верифікації їх виду сягають 15%. Звертають на себе увагу і складнощі, що виникають при діагностиці глибокорозташованих судинних утворень. Враховуючи наявність значної кількості особистих напрацювань з цього питання, ми поставили за мету провести співставлення отриманих нами результатів з даними, представленими іншими дослідниками в періодичних наукових виданнях. В основу роботи покладено обстеження та лікування протягом 6 років 46 дітей віком від народження до 17 років з різними нозологічними формами гемангіом з їх локалізацією на обличчі і шиї. Всім проводилося загальноклінічне обстеження, а в складних випадках застосовували додаткові та спеціальні методи дослідження, що дозволило визначитися з вибором оптимального варіанту лікувальних заходів і його об’ємом. Проведення порівняння отриманих нами результатів дозволило встановити, що питання вивчення гемангіом з високою проліферативною активністю потребують участі спеціалістів різного профілю. При великих та глибокорозташованих формах лікування необхідно розпочинати з глюкокортикоїдної терапії або призначення кардіоселективних інгібіторів бета-адренорецепторів із застосуванням в подальшому корегуючих заходів. Слід враховувати, що до вирішення питання стосовно методу і обсягу лікувально-профілактичних заходів на етапах надання спеціалізованої допомоги необхідно підходити індивідуально. При цьому, використання в сукупності загальноклінічних методів діагностики та застосування, за показаннями, додаткових і спеціальних методів дослідження дозволяє об’єктивно оцінити клінічну ситуацію в кожному конкретному випадку та сформувати план супроводу дітей на всіх періодах динамічного спостереження.Документ Клініко-морфологічні та імуногістохімічні особливості епідермоїдних кіст шиї(Полтавський державний медичний університет, 2022) Резвіна, Катерина Юріївна; Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Доленко, Ольга Борисівна; Попело, Юлія Вікторівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Rezvina, K. Yu.; Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. M.; Dolenko, О. В.; Popelo, Yu. V.; Korotych, N. M.У статті наведені особливості клінічного перебігу у 27 пацієнтів, морфологічних та імуногістохімічних характеристик їх 20 біоптатів епідермоїдних кіст шиї. Визначена діагностична інформативність методу імуногістохімічного дослідження при вивченні імунокомпетентності різних прошарків оболонки кісти. Встановлено, що кількість імунокомпетентних клітин в епітеліальному, субепітеліальному і сполучнотканинному шарах різниться і прослідковуються певні закономірності їх розташування та перерозподілу. На підставі порівняльного аналізу отриманих даних констатовано, що в цій ділянці шиї можливе розташування кістозних утворень різних за походженням нозологічних форм. Схожість клінічної картини та однозначність деяких результатів рутинних, додаткових методів обстеження доволі часто призводить до діагностичних помилок, роблячи питання їх диференціації вкрай актуальним як для науковців, так і для практикуючих хірургів-стоматологів.Документ Комплексний підхід до проведення ургентної санації в клініці дитячої хірургічної стоматології(Wydawnictwo Aluna, 2022) Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Попело, Юлія Вікторівна; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Резвіна, Катерина Юріївна; Білоконь, Наталія Павлівна; Tkachenko, P. I.; Bilokon, S. O.; Lokhmatova, N. M.; Popelo, Yu. V.; Dolenko, O. B.; Korotych, N. M.; Rezvyna, K. Iu.; Bilokon, N. P.Документ Лікувально-профілактичні заходи при гострих та хронічних лімфаденітах щелепно-лицевої ділянки у дітей(Українська медична стоматологічна академія, 2019) Доброскок, Віталіна Олексіївна; Ткаченко, Павло Іванович; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Попело, Юлія Вікторівна; Доброскок, Виталина Алексеевна; Ткаченко, Павел Иванович; Доленко, Ольга Борисовна; Коротич, Наталия Николаевна; Попело, Юлия Викторовна; Dobroskok, V. O.; Tkachenko, P. I.; Dolenko, O. B.; Korotych, N. M.; Popelo, Yu. V.Розробка новітніх технологій та впровадження ефективних методів лікувально-профілактичних заходів в повсякденну клінічну практику стосовно фармакологічного супроводу хворих з запальними процесами щелепно-лицевої ділянки займають чільне місце в наукових дослідженнях вітчизняних і закордонних авторів. Не дивлячись на наявність значної кількості методів і способів, які застосовуються для їх лікування на загальному та місцевому рівнях, інколи не вдається досягати бажаних позитивних результатів, тому останнім часом досить часто реєструються випадки переходу гострого запалення в лімфатичному вузлі в його хронічні форми. Вони потребують довготривалого систематичного нагляду і проведення значного обсягу запобіжних заходів для унеможливлення загострення. На жаль, до теперішнього часу не існує універсального способу профілактики і всі вони носять симптоматичний характер та в більшості випадків проводяться без врахування впливу на цей процес чисельних механізмів їх патогенезу. Загалом, всебічний аналіз літературних джерел з цієї тематики дозволяє зробити висновки, що сучасні здобутки не задовольняють в повній мірі запитів практичної медицини і це потребує подальших наукових розробок, бажано з визначенням їх ефективності.Документ Мікробіота паротитного секрету у дітей при загостренні хронічного паренхіматозного паротиту(Полтавський державний медичний університет, 2024) Ткаченко, Павло Іванович; Лобань, Галина Андріївна; Білоконь, Сергій Олександрович; Попело, Юлія Вікторівна; Лохматова, Наталія Михайлівна; Доленко, Ольга Борисівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Tkachenko, P. I.; Loban, G. A.; Bilokon, S. O.; Popelo, Y. V.; Lokhmatova, N. M.; Dolenko, O. B.; Korotych, N. M.В структурі хронічних нозологічних форм сіалоаденітів на хронічний паренхіматозний паротит припадає 80%, що має рецидивуючий перебіг. До теперішнього часу залишається дискутабельним питанням стосовно його етіологічного походження, постійно доповнюються дані про патогенетичний вплив зовнішніх та внутрішніх чинників на виникнення чергового загострення. Зокрема, досить часто обговорюється питання щодо ролі дуктогенного шляху проникнення мікробів в протокову систему залоз. Мета роботи. Вивчити мікробіоту паротитного секрету у дітей при загостренні хронічного паренхіматозного паротиту. Матеріали та методи дослідження. Для вивчення якісних характеристик і кількісних параметрів мікробної флори в секреті привушних слинних залоз при загостренні захворювання. В дослідженні було залучено 41 дитину віком від 3 до 15 років, у яких в 18 випадках мав місце активний перебіг, а в інших 23 – неактивний. При виконанні роботи дотримувалися стандартів CLSI, EUCAST й Державних нормативних наказів та доповнень. Результати. Встановлено, що на час виникнення загострення при активному перебігу в секреті залоз превалювали штами плазмокоагулюючих стафілококів та гемолітичних стрептококів у кількості 106-107 КУО/мл, які були переважно чутливі до бета-лактамних антибіотиків всіх поколінь, макролітів, природних і напівсинтетичних аміноглікозидів. Із секрету 4 залоз (11,1%) було виділено асоціацію мікроорганізмів, яка складалася із кокових культур, грамнегативної палички і дріжджевих клітин. При неактивному перебігу в секреті залоз незначно превалювали золотисті стафілококи та гемолітичні стрептококи, але збільшувалася й доля непатогенних кокових мікроорганізмів, а їх кількість становила 105-106 КУО/мл. Їх антибіотикограми не мали суттєвих відмінностей від таких при активному перебігу. Виділення асоціацій мікроорганізмів стосувалося 8 залоз, що склало 17,5%. Висновок. Враховуючи наявність в секреті привушних залоз при загостренні хронічного паренхіматозного паротиту мікроорганізмів, які володіють факторами патогенності та мають підвищення їх кількості в залежності від активності перебігу захворювання, необхідно диференційовано підходити до проведення раціональної антибіотикотерапії щляхом інстиляцій в протокову систему протимікробних препаратів.Документ Найближчі наслідки комплексного лікування хронічного дифузного катарального гінгівіту в дітей(Полтавський державний медичний університет, 2015) Ткаченко, Павло Іванович; Лохматова, Наталія Михайлівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Tkachenko, P. I.; Lokhmatova, N. М.; Korotych, N. M.У роботі наведені результати комплексного лікування хронічного дифузного катарального гінгівіту в двох групах дітей, які спостерігалися протягом півроку. Стоматологічне обстеження проведене через 6 місяців та співставлення отриманих результатів у групах порівняння дозволило встановити, що хворі які лікувались за запропонованою методикою (додаткове включення антисептика «Декасан» до складу комплексного лікування) мали кращі показники індексів гігієни та стану тканин пародонту. Доведено, що запропонований лікувальний комплекс дозволяє отримати більш позитивні і стабільні клінічні результати та досягти зменшення кількості загострень протягом 6 місяців в 1,5 рази.Документ Недосконалість діагностики гострих запальних процесів щелепно-лицевої ділянки у дітей на догоспітальному етапі(Wydawnictwo Aluna, 2024) Ткаченко, Павло Іванович; Білоконь, Сергій Олександрович; Доленко, Ольга Борисівна; Лохматова, Наталія Михайлівна; Попело, Юлія Вікторівна; Коротич, Наталія Миколаївна; Tkachenko, P. I.; Bilokon, S.О.; Lokhmatova, N. M.; Dolenko, O. B.; Popelo, Y. V.; Korotych, N. M.Мета: Встановити частоту діагностичних помилок на догоспітальному етапі при гострих запальних захворюваннях щелепно-лицевої ділянки у дітей.